Позакласний захід "Подорож до країни Гарних манер"

Розробка позакласного заходу                                                                            «Подорож до країни              Гарних Манер»

Підготувала:                                        вчитель української мови і літератури Бесараб О.В.

Позакласний захід

«Подорож до країни Гарних Манер»

Мета: познайомити учнів з унікальною рисою українців – гостинністю і пов’язаними з нею традиціями мовного етикету. Формувати навички ввічливого та культурного мовлення, виховувати в учнів почуття гостинності, вміння поводитися в гостях, приймати їх у себе; шанобливе ставлення до рідних людей.

Обладнання: мультимедійна установка, український рушник, хліб-сіль, аудіо- та відео- записи.

Методи і прийоми: розповідь учителя, бесіда, повідомлення, презентації учнів, розігрування ситуацій, інтерактивні форми роботи: «Мікрофон», «Асоціативне гроно», гра «Перевір себе», «Клоуз – тест».

Хід заходу:

І. Учитель: Мої любі юні друзі! Запрошую вас здійснити подорож до чарівної країни, яку, повірте мені, жоден з вас не знайде ні на одній карті світу – до країни Гарних Манер. Думаю, подорож ця буде приємною і захоплюючою:

(Звучить лірична мелодія)

 Ми на чарівному човні                                                                                                                  Пливемо морем до землі ,                                                                                                                 Де царство Миру і Добра,                                                                                                                                                            Де Істина, і де Краса.                                                                                                                                              В країні мудреці  живуть,                                                                                                                Про звичаї, культуру дбають .                                                                                                            Вже на гостини нас чекають.                                                                                                               Отож-бо час не гаємо,                                                                                                                         розмову починаємо!

 А подорож свою ми здійснемо завдяки карті, яку ви  бачите на дошці. (Проекція через мультимедійну установку. Додаток 1,2).  Хочу попередить вас, що подорож наша незвичайна, сповнена труднощів і небезпеки. Є ще одна умова: ми зможемо рухатися по карті тільки за умови виконання певних завдань. Ну що згода? Тоді, рушаймо!

ІІ. Учитель: Діти, як важко вміти знаходити спільну мову! Як важливо розуміти один одного! Цьому вчить наука, яка називається спілкування. З раннього дитинства треба засвоювати науку спілкування, оволодівати вміннями поводити себе серед людей так, щоб їм було добре, приємно, зручно!

 Дар слова, мистецтво спілкування – одна з найбільших здібностей людини, вона піднімає її над усім живим і робить людиною.

 В «Поученії синам» Володимира Мономаха говориться: «При старих мовчати, мудрих слухати, старшим коритися, з рівними собі і молодшими… без без лукавого умислу бесідувати і більше вдумуватися, не шаленіти словом, не осуджувати мовою…».

 Як же навчитися впливати на людей і вдосконалювати взаємини між ними? Як навчитися створювати і зберігати добрі стосунки вдома, в школі, з товаришами на вулиці?

 Думаю, наша подорож до країни Гарних Манер допоможе вам дати відповідь на ці та інші питання.

• Скажіть, будь ласка, з чого ми починаємо спілкування з будь - ким?

(Діти відповідають, що з вітання).

• Так, саме з вітання!

Ухилитися від привітання або не відповісти на нього в усі часи і у всіх народів вважалося вершиною невихованості і неповаги до оточуючих. Адже в поклоні, коротких словах привітання дуже великий зміст: «Я тебе бачу, людино. Ти для мене приємний. Знай, що я тебе, поважаю і хочу, щоб ти для мене добре ставився. Я бажаю тобі всього самого доброго: здоров’я, миру, радості, щастя».

 Ось що значить просте, звичайне «здраствуйте». Правда, ще багато залежить від того, як ви привіталися.

 В усі часи люди вітали один одного рухами, жестами, словами. Привітна посмішка, невеликий нахил голови підкреслює ваше ставлення до людей. Про призначення посмішки кажуть: «Подивіться, майже все у людини призначено для самого себе: очі – дивитися, знаходити; рот – ковтати їжу; руки – брати; ноги – нести. І тільки посмішка призначена для інших людей, бо якби не дзеркало ви б ніколи її не побачили. Посмішка призначена іншим людям, щоб їм з вами було добре, легко і радісно. Це важливо, бо є повір’я, що якщо тобі за декілька днів ніхто не посміхнеться – душа кам’яніє». Отож, погляньте одне на одного, погляньте на мене і подаруймо посмішку!

 А тепер погляньте на карту. Наша перша зупинка – бухта Вітань.  Але пам’ятаєте, щоб продовжити подорож ви маємо виконати певну умову. І перша умова – необхідно пригадати правила вітання, а слова, що використовуємо під час вітання запишемо у вигляді асоціативного грона:

Доброго ранку!                                    Вітання                                 Добрий день!

Радий вас бачити!                                                                               Вітаю Вас!

Вдалого дня!                                                                                        Привіт!

ІІІ. Учитель: - Що ж, дуже добре. Ви справді добре знаєте норми привітання. Але головне – не знати, а використовувати їх у повсякденному житті. Отже рухаємось далі по карті і потрапляємо у пастку – пустелю Самотності.

 Не так рідко зустрічається на нашому шляху «сипучий пісок непевності, самотності». Скільки піщинок зібрано разом, і в той же час кожна із них сама по собі. Буває так і в колективах. Неначе всі разом, і в той же час кожен сам по собі. Немає зв’язку між людьми, не вміють порозумітися. А як ви гадаєте, чи можна наш колектив назвати дружним? Доведіть мені це, будь-ласка!

(Діти наводять аргументи на користь дружніх стосунків у своєму колективі).

IV. Учитель: Ну що ж, добре. Ви насправді довели мені, що ви -дружний колектив. То ж наступна умова, для того щоб рухатися вперед, для вас, як для людей що поважають дружбу – це живе почуття, буде нескладною.

 Дружба – це святе слово, святе почуття, яке можливе тільки на основі взаємоповаги. В усі часи вважалось великою цінністю мати друга. У скіфів дружба перевірялась кров’ю і закріплювалась великою клятвою.  Надрізавши пальці, побратими зливали свою кров у чашу і змочивши у ній кінці мечів, куштували цю кров. Після цього ніщо не могло їх розлучити.

 У пустелі Самотності в скелях Печалі живе царівна Несміяна. Її мрія – знайти справжніх друзів і перетворити пустелю самотності на райський сад радості і щастя. Але таке завдання під силу тільки сміливим. Щоб царівна Несміяна змогла обрати серед вас собі друга і подарувати чарівну квітку дружби необхідно сказати їй комплімент. Але це мають бути не просто гарні слова, а ви маєте підкреслити, що саме ви цінуєте другові, які якості найдорожчі. (Діти по черзі називають гарні риси дівчини, що грає роль царівни Несміяної. Після чого вона обирає друга і аргументує свій вибір).

Вчитель: Мені дуже приємно, що царівна Несміяна знайшла собі друга серед вас. Адже потреба в доброті, в чуйності є повсякчас.

Учень:

 Не говори про доброту

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте,

То раниш людяне в людині,

Немає вищої святині, 

Ніж чисте сяйво доброти.

V. Учитель: Наступна зупинка – селище Гостинне. А скажіть, будь ласка, яка на Україні вітали і з чим зустрічали гостей?

Учні оголошують заздалегідь підготовлені повідомлення з історії мовного етикету «Стародавні звичаї про гостя і гостинність».

Учитель: Ми прослухали повідомлення, підготовлені вашими однокласниками. Які ж вислови ми запишемо до нашої скарбнички мовного етикету?

• Дорогі гості, прошу Вас до хати!
• Просимо дорогих гостей до хати!
• Дякуємо за хліб, за сіль, за вашу горілку і хорошу поговірку!
• Дякуємо за гостину. Чекаємо наступної неділі до себе.

А тепер, щоб мати змогу продовжити подорож, пригадаймо норми поведінко у гостях та етикетні норми прийому гостей.

Гра «Перевір себе» .

• Чи можна йти в гості до знайомих без запрошень?
• Чи можна приходити в гості о 9 годині ранку?
• Чи можна відвідувати хворих?
• Якщо Вам потрібно піти раніше, чи потрібно про це повідомляти господаря!

VI.Учитель: А далі ми потрапляємо у ліс Чарівних слів. І умова проста: пригадайте «чарівні слова», що зустрічаємо у повсякденному житті.  Хочу попередити, що найкращого знавця чекає солодкий приз! (Діти пригадують слова ввічливості).

VII. Учитель: А ось, нарешті, і остання зупинка – гори Батьківської Любові. Сім’я в якій ми народились і виросли… Відносини, які в ній складаються, ми проносимо через усе життя… «Якщо в сім'ї  лад, то не потрібен і клад», - говорить народна мудрість. Рідна сім'я  - то велике щастя і радість. Любов і злагода, дружба і повага – вічні поняття.

 А зараз, дорогі друзі, ми проведемо літературний конкурс. Я прошу вас завершити вислови.

Клоуз – тест

• Яка хата, такий і тин, який батько…(такий і син)
• Разом і батька …(добре бити)
• Яблуко від яблуньки… (далеко не впаде)
• Скупий двічі платить, а лінивий… (двічі робить)
• Ранні пташки росу п’ють, а пізні - …(слізки ллють)
• Яка кровка, така й лата, яка праця…(така й плата)

Новий Завіт Учить: «Шануй батька та матір».  Шанування батьків – один із найсвятіших обов’язків людини. Батьки вас зростили, виховують, навчають добра.

За пошану до батьків Біблія обіцяє добро, благополуччя. Найдорожчі в світі люди – рідні батьки. Вони завжди простять, зрозуміють, вислухають.

Учень:

Кажімо більше ніжних слів

Знайомим, друзям і коханим,

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

Нехай тих слів солодкий мед

Чиюсь загоїть рану.

(Чи перший біль, чи то останній)-

Коли б то знати наперед!

Кажімо більше ніжних слів,

Комусь всміхаймось ненароком.

То не життя людське коротке,

Короткі в нас слова черстві.

Кажімо більше ніжних слів…

Учитель: Пропоную переглянути презентації своїх родин, які підготували учні нашого класу.

VIII.Учитель: І останніми словами будуть слова молитви за батьків (звучить лірична мелодія).

 Всемилосердний Боже! Дякую Тобі за наших батьків та за все те добре, що Ти нам подав через них. Вони виховують нас, навчають любити Твої святі заповіді, не грішити. Ми любимо їх і хочемо завжди шанувати й слухати. А ти, Господи, добром, здоров’ям та довгим і щасливим життям, хорони від злого, дай їм силу перемогти всі труднощі, діждатися потіхи від своїх дітей, а по смерті прийми їх і нас до небесного Царства. Амінь.

Хай у Ваших сім’ях назавжди поселяться любов, повага і достаток. А місточок доброти і любові між батьками і дітьми ніколи не переривається. 

IX. Учитель: Ми закінчили подорож країною Гарних Манер. Сподіваюсь, що вам сподобалась ця мандрівка.(«Мікрофон»)

• Які вузлики ви зав’яжете собі на щодень?                                                           Х. Метод  « Кольорова гама відчуттів ».Учитель: Наостанок ви отримали мапу нашої подорожі.  А тільки поки ми подорожували, розогубилися кольори з неї, отож ваше завдання - розфарбувати мапу , залежно від вражень, які у вас виникли під час подорожі.