Позакласний захід "Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово!"

Про матеріал

Формування в учнів розуміння того, що українська мова - наш скарб; розширення знань про українську мову, її красу та багатство за допомогою поетичного слова, українського фольклору; розвиток мовлення учнів; виховання любові до рідної мови, до свого народу, до рідної землі.

Перегляд файлу

Тема. Усний журнал "Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово".

Мета:

* формувати в учнів розуміння того, що українська мова - наш скарб;

* розширити знання про українську мову;

* показати її красу та багатство за допомогою поетичного слова, українського фольклору;

* розвивати мовлення учнів;

* виховувати любов до рідної мови, до свого народу, до рідної землі.

Обладнання: святково прикрашений вишитими рушниками клас, тематичні плакати, прислів’я про мову, аудіозаписи пісень.

Хід заходу

Ведучий. Доброго дня, шановні гості, любі діти! Сьогодні ми зібралися, щоб сказати теплі й ніжні слова про нашу рідну українську мову. Ми живемо на мальовничій землі - в Україні. Тут жили наші предки, живуть батьки, живемо ми. Із задоволенням милуємось красою рідної природи, вслухаємось у чарівні мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови. Кожному народові дорога його рідна мова. «Рідна мова дорога людині, як саме життя» - говорить народна мудрість.

(Виходять діти з короваєм, читають вірші)

1. Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

2. Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо хлібом,

Любов'ю і миром.

(Вручають коровай гостям)

Пісня "Мій край"

1. В далині за річкою срібний зорепад

І вином порічковим всіх частує сад.

Літньою долиною йду непоспіша,

Вишнею й калиною втішена душа.

Приспів:

Це край, де я родилась і живу,

Де все для мене рідне, небайдуже,

Де зірка з неба впала у траву,

Щоб ти мене побачив, милий друже.

Це край моєї втіхи і сльози,

Із рідним словом, з рідними піснями.

Тулюся до вкраїнської землі,

Бо це взяла від батька і від мами.

2. Пахнуть луки травами, пахнуть до знемог.

Грішне разом з праведним в силуетах двох.

Музика над тишею, хоч на струнах грай

І душа утішена - це мій рідний край.

Приспів.

Ведучий. Сьогодні у нас буде незвичайна подорож. Ми будемо подорожувати сторінками журналу "Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово". Без мови не може існувати народ, його культура. Мова - це найдивовижніший витвір, що створила людина за свою історію.

Як ви думаєте, чи завжди мова була такою, як зараз?

(Виходять учні-доповідачі)

Сторінка "Історична"

1. Мова первісних людей була дуже бідною. Вона складалася з небагатьох слів. Та минали століття, змінювалися люди, вдосконалювалися й мови, а далі сталася велика подія: люди винайшли письмо. Колись у школах не було ані зошитів, ані книжок, ані щоденників, ані класної дошки. Учням доводилося зі слів учителя все знати напам'ять. А тодішні учні завчали не легкі вірші, а складені як вірш важкі правила, довгі рецепти, способи обробки дерева й каменю, лікування різних хвороб. Тому винахід письма полегшив навчання, відкрив дорогу розвитку багатьох наук і мистецтв.

2. Наше слов’янське письмо пройшло довжелезний шлях, поки дійшло до нас. Поклав початок цьому один дуже давній і беручкий народ - фінікійці, які жили за 30 століть до нас. На нашу землю ця азбука прийшла 1000 років тому весь час змінюючись і вдосконалюючись.

3. Українською мовою розмовляють приблизно 45 мільйонів осіб. Наша мова належить до високорозвинених мов світу. Багато зробили для вдосконалення нашої мови представники народу - письменники, вчені, видавці книг.

Особливе почесне місце належить Т.Г.Шевченку, який обробив, відшліфував і показав світові дорогоцінне каміння - мову простого, пригнобленого тоді народу України.

Саме він став першим, хто вивів у світ українську літературну мову. Його послідовники - Леся Українка, Іван Франко - любили й шанували українську мову, сприяли її процвітанню. І хоч наша мова зазнала гоніння і переслідування, зараз вона живе, квітне і вдосконалюється. Любімо і бережімо її.

Сторінка "Поетична"

Ведучий. Для кожного народу дорога його мова. І кожна людина знає, що коли вмирає мова, то вмирає і сам народ. І той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не викликає поваги і до самого себе.

Треба наполегливо вивчати рідну мову, бо це мова нашої держави, яку треба знати і нести у світ. Мовою нашою можна пишатися, бо вона вічна, не гірша від італійської - така ж співуча, і від російської - така ж багата.

1. В нас українська мова промениста,

Доступна й лагідна, весела і дзвінка.

Багата, як земля, джерельно-чиста

І тепла, наче мамина рука.

Я вчуся нею гарно розмовляти,

Читаю вірші і пишу слова.

Бо рідну мову треба добре знати,

Вона чудова, ніжна і жива.

Вона дзвенить у срібному джерельці,

У дивних квітах, у дзвінкій росі.

Вона живе й співа в моєму серці,

Її ми дуже любимо усі.

2. Серце народу - це мова, це слово,

Нації гордість, культура, престиж.

Той, хто цурається рідної мови,

Ранить народ в саме серце, як ніж.

Мова загине - народ оніміє,

Світ відверне від такої юрби.

Поки є мова - в людей є надія,

Є пісня радості й пісня журби.

3. Мова чудова і літературна,

Без говіркових, спотворених слів,

Свідчить про те, що людина культурна,

Мова у неї, як у пташечки спів.

Мова у неї приємна, чудова,

Є в ній традиції всіх поколінь.

Як у віночку йде слово до слова,

В мові чарівність і сонця теплінь.

Мова - це людства досягнення дивне.

Мова - це нація, спільність і час.

Мова моя українська чарівна

Є найрідніша для кожного з нас.

4. Є у людей на землі рідна мова,

Кожна на лад свій звучить.

А серед них і моя, світанкова,

Мова у небо летить.

Світла моя, українська, пречиста,

Рідна, як небо й земля!

Ніжна, барвиста, свята й промениста -

Слово у пісню чарівну кладеться,

Радісно й щиро бринить.

Хай до душі воно вам доторкнеться,

Щоб залишитись там жить.

Сторінка "Колискова"

Ведучий. Для кожного з нас любов до рідної мови починається з колиски, з маминої пісні. Коли ви були маленькі, ваші мами завжди співали вам ніжну, лагідну пісеньку. Слухаючи мамину колискову, ви міцно засинали. Це тому, що мами наші вкладали у ці пісні всю свою любов, ласку, ніжність і тепло своєї душі. Лагідний мамин спів засівав дитячу душу любов'ю до людей, до природи, до усього живого. Під спів маминої пісні виростали поети і композитори, хлібороби і захисники рідної землі, мудреці та прості люди.

(Дівчата виконують колискові пісні)

"Ой ходить сон коло вікон"

Ой ходить сон коло вікон,

А дрімота коло плота.

Питається сон дрімоти,

Питається сон дрімоти:

- А де будем ночувати?

- Де хата тепленькая,

Де хата тепленькая,

Де дитина маленькая.

Там будемо ночувати,

Дитиночку колихати.

"Котику сіренький"

Котику сіренький, котику біленький,

Котику волохатий, не ходи по хаті,

Не ходи по хаті, не буди дитяти.

Дитя буде спати, котик воркотати.

Ой на кота - воркота, на дитину - дрімота.

А-а-а-а!

***

Ходи, сонько, в колисочку,

Приспи мою дитиноньку.

Бодай спало - не плакало,

Бодай росло - не боліло

Голівонька і все тіло,

Отцю й матці - на потіху,

Добрим людям на услугу.

Сторінка "Народна скарбничка"

Ведучий. Мова - то цілюще народне джерело. Це найдорожчий скарб, переданий нам сотнями поколінь, оспіваний у піснях, переказах, прислів'ях. Нашу мову неможливо уявити без загадок, приказок та скоромовок. Ви теж їх багато знаєте. Тому я пропоную виконати цікаві завдання.

Завдання:

1. Закінчити прислів’я.

* Знай більше, а говори...(менше).

* Корінь навчання гіркий, а плід...(солодкий).

* Краща річ нова, а дружба...(стара).

* Праця годує, а лінь...(марнує).

2. Пояснити значення народних висловів.

* Пекти раків.

* Язик до Києва доведе.

* У кишені вітер гуляє.

* Танцювати під чужу дудку.

3. Із окремих слів скласти прислів’я.

* Як, мова, саме, дорога, життя, рідна, людині.

* Тому, хто, треба, хоче, мало, знати, спати, багато.

* Диво, українська, калинове, мово, наше, ти.

* Людський, мова, скарб, є, то.

4. "Переговори сусіда"

(Діти виходять парами, і розповідаючи скоромовку, намагаються переговорити один одного)

* Ходить квочка коло кілочка,

Водить діточок коло квіточок.

* В ямі не спиться вусатому сому,

Сому вусатому сумно самому.

* Карл у Клари украв корали,

А Клара к Карла украла кларнет.

"Сторінка пісенна"

Ведучий. У народі говорять, що пісня - душа народу. Коли людина співає, то співає її душа, серце. А якщо немає пісні на вустах, то на них сідає туга, жаль та страх. Пісня звеселяє, пісня людину окрилює, пісня виліковує душу, пісня хвилює і спонукає мріяти, любити, пісня разом з музикою - найбільша духовна цінність народу.

Пісня "Наша мова"

1.Тепла, як сонячна днина,

Добра, неначе весна.

Мова віків України,

Казка її чарівна.

2.Мова - усміхнена квітка,

Радість весела, дзвінка.

Гарна, як небо улітку,

Ніжна, як пісня струмка.

3. Мова - джерельна криниця,

Райдужно-сонячний цвіт.

Це українська зірниця,

Що зачаровує світ.

"Ой, куди ж ти їдеш, Явтуше?"

(Народна пісня)

1. - Ой, куди ж ти їдеш, Явтуше?

Ой, куди ж ти їдеш, мій друже?

- Не скажу!