Позакласний захід "Свято Писанки"

 

 

 

 

                                                Свято Писанки

                                        (Сценарій виховного заходу)

 

                                         Український звичай – мов калиновий чай.

                                                                              Усна народна творчість

 

Мета: поглибити знання учнів про Великодній атрибут – писанку; пробуджувати пізнавальні інтереси до історії української культури;

сприяти примноженню родинних і національних традицій.

Обладнання: стіл, накритий вишитими рушниками, паска, крашанки, писанки, малюнки-символи. Учасники одягнені в українські костюми.

 

Учні виконують пісню (слова і музика Г.Поліщук):

Ісус Христос людей любив,

Їх зцілював не раз.

Себе ж нітрохи не жалів

Й життя віддав за нас.

 

Прийняв тортури на хресті

Й вознісся до Небес,

За муки праведні свої

Воістину Воскрес!

 

Спасибі, Господи, Тобі

За батьківську любов.

Ти вказуй нам той шлях в житті,

Яким Ти сам ішов.

 

1-й учасник:

Шановні друзі! На нашу землю сходить світле свято Великодня, святе і чисте, як весняне небо, гарне, як перші весняні квіти.

2-й:

Великдень всіх нас на гостини просить.

Малює сонце полотно небес.

І крашанку, як усмішку підносить:

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

3-й:

Великодні вітання сповнюють наші серця радістю та надією. Пробачимо в цей Великий день всі образи, відкинемо смуток, обдаруймо один одного писанками й крашанками. Адже з давніх часів ці символи пов’язані з народженням бога Ярили-Сонця.

4-й:

Головним символом цього свята в Україні є писанка. Вона не лише прикраса Великоднього столу, але й дивовижний витвір народного мистецтва.

Писанка уособлює в собі стародавні вірування наших пращурів у надзвичайні магічні сили природи.

5-й:

Із прийняттям християнства, символи, зображені на писанці, набули нових значень. Розписане яйце, що в древній культурі вважалося символом життя, в християнському розумінні стає символом воскреслого Христа.

6-й:

І в день його Воскресіння ми звертаємося до Нього з проханням: послати кожній родині, кожній людині щастя. Нехай Господь благословляє нас на добро, на мудрість, на здоров’я. Нехай всіх вбереже від лиха, наверне українську націю на глибоку любов до землі, на якій ми живемо.

7-й:

Христос Воскрес! Усе радіє,

Сміється сонечко з небес,

Прозора річечка леліє –

Христос Воскрес!

8-й:

Писанка займає почесне місце серед інших Великодніх страв. Чудова традиція дарування писанок символізує побажання здоров’я, радості.

9-й:

В залежності від техніки оздоблення розписані й фарбовані яйця в Україні поділяються на крашанки (одноколірні), власне писанки (розписані воском), шкрябанки, крапанки та мальованки.

10-й:

До фарбування яєць ставилися дуже відповідально: у середу Страсного тижня заготовляли яйця й усі необхідні для їх виготовлення знаряддя. А в суботу варили, фарбували й розписували їх. Для великодніх яєць використовується переважно червоний колір, бо він символізує кров Христа.

Шкарлупа від яєць, які тріснули, не викидається, а відноситься до річки і пускається за водою.

11-й:

Про красу української писанки відомо всім, їй навіть стоїть пам’ятник не лише в Україні, в місті Коломия, а й у Канаді. Особливо магічну силу мають писанки, на яких нанесені певні знаки-символи – солярні(знаки сонця),»сосонка»(знак землі, трави), «безконечник»(знак води).

12-й:

Так як і Різдво, Великдень – родинне свято, на нього збиралася вся родина. Діти після святкового сніданку носили старшим родичам «дору»(від грецького слова дарон – дар) і одержували за це ласощі та писанки, якими потім гралися. Тож давайте і ми з вами пограємося писанками9 проводять ігри з писанками).

 

13-й:

У давнину молились на Великдень: «Милостивий Боже, Сонце праведне, зорі красні, місяцю ясний, вітри буйні, дощику рясний діди любі, лади наші, ідіте до нас, гостимо вас, а діток вітаємо. Роди, Боже, жито, пшеницю, всяку пашницю!»

14-й:

Ми вітаємо всіх вас з Пасхою святою!

Хай весна цвіте у серці квіткою земною!