Позакласний захід "Ясна, немеркнуча зоря " (Сценарій до Шевченківських днів та 8 Березня для 7-9 класів)

                                        Ясна, немеркнуча зоря…

                         (сценарій до Шевченківських днів та 8 березня)

 

Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково : щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і пробуджує незабутні почуття. Як весна оновлює природу, так само поезія Великого Тараса оновлює наші душі, закликає бути чесними і милосердними, вміти любити. Поет обожнював жінку-матір, бачив у ній апофеоз неперевершеної краси. Материнською любов'ю , добротою і ніжністю пройнятий кожен рядок інсценованого свята. Пісні і танці створюють національний колорит, вчать учнів відчувати і бачити красу, гордитися найпрекраснішою половиною людства - берегинями сімейного затишку. .

 

 

 Хлопець 1 

Знов починається весна!...
Знов починаються дива...
То серед двору із-під снігу
Раптово визирне трава.
Хлопець 2 

А вчора... Вчора...
Що й казати!
Всі веселилися до сліз:

мій друг—дражнило й задирака —
дівчині проліски приніс!...
І зовсім це не дивина:
Так починається весна!
Хлопець 3 

Весна… Грайливою ходою ти ступаєш моєю рідною Орлівщиною

Хлопець 4

Довгождана, неповторна, з блискітками в очах, заквітчана рястом і первоцвітом. 

Хлопець 5

Ти -  свято оновлення, свято відродження, свято наших душ.

Хлопець 6

Кожному з нас здається, що він народжується на світ удруге, що нова весна -особлива, краща, світліша!

Хлопець 7

Весна…Вона подарувала світові таку величну Людину, душу української нації -Тараса Григоровича Шевченка.

Хлопець 8  Хочеться торкатися його святих слів, читати й перечитувати сторінка за сторінкою його прості і мудрі поезії, які теж пов’язані з мамою, сестрою, коханою.

Хлопець 9  У ній , такій  рідній, знедоленій , Шевченко бачив найвищу і найчистішу красу світу

 Хлопець 10 

Жінка---мама. Немає милішого слова,

 Ти ж бо життя і творіння основа.

 Пензель, перо надихались тобою,

Вічна ти в пісні, з болем, любов`ю.

  Надіятись, вірити, ждати,

  Родинний вогонь берегти,

  Коханому серце віддати,

   О, мамо - це ти!

Дитячу колиску гойдати,

 Любов`ю над нею цвісти,

 Майбутнє народу плекати,

  О, жінко - це ти!

 

Хлопець 1  Улюблений образ Кобзаря— це мати з дитям. Щаслива мати, вільна, як у тому "сні", що приснився кріпачці:

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим...

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі...

 Хлопець 2

 Оксані Коваленко, подружці дитинства, як нікому, Шевченко присвятив багато творів. 

Моя любов, моя висока,

Не відпускай мене, храни,

Храни  від бурі, злого ока,

Храни мої пречисті сни!

І хай я мучусь, хай неспокій

І біль терзань моїх вони!

Моя любов, моя висока

Не відпускай мене, храни

Хлопець 3   

Скільки творів у поета з жіночими назвами. Ось вони перед вами (показуємо і називаємо його твори "Сова", "Слепая", "Мар'яна-черниця" ,  "Причинна", "Тополя", "Лілея" «Катерина»  

   (Хлопець 4          

Катерина, Оксана, Марина,

Божевільна від горя Сова.

І задума, як темна хмарина,

На високе чоло наплива.

Хлопець 5          

Для Тараса Шевченка жіноча недоля була згустком болю, що запікся в його серці. Згадаймо "Причинну", "Тополю", "Лілею" — це все жінки без щастя і долі.

(Звучить музика 1  «Сильний вітер» хлопці виходять, заходять дівчата

Коли дівчата стали,  звучить пісня  2 «По діброві вітер віє»)

 

 

 

 

 

 Інсценізація балади  «Тополя»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(  Дівчата танцюють, а потім розступаються, виходить дівчина і хлопець і звучить пісня  «Цвіте терен»)

 

Д.1

По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
 

 

 

Д.2

Хто ж викохав тонку, гнучку
В степу погибати?
Постривайте — все розкажу.
Слухайте ж, дівчата!

 

Д.3

Полюбила чорнобрива
Козака дівчина.
Полюбила — не спинила і
Пішов — та й загинув...
 

Д.4

Якби знала, що покине,
Була б не любила;
Якби знала, що загине,
Була б не пустила;
 

 

Д.5

Якби знала — не ходила б
Пізно за водою.
Не стояла б до півночі
З милим під вербою;
Якби знала!..

 

Д.6

Минув і рік, минув другий —
Козака немає;
Сохне вона, як квіточка,—
Ніхто не питає:
 

Д.1

— Чого в'янеш, моя доню? —
Мати не спитала,
За старого, багатого
Нищечком єднала.

 

Мати

Іди, доню заміж
Не вік дівувати!
Він багатий, одинокий —
Будеш панувати.
 

Дочка

Не хочу панувати,

Не піду я, мамо!
Рушниками, що придбала.
Спусти мене в яму.
Нехай попи заспівають,
А дружки поплачуть:
Легше мені в труні лежать,
Ніж його побачить.

 

Д.2

Не слухала стара мати.
Робила, що знала,—
Все бачила чорнобрива,
Сохла і мовчала.
 

Д.3

Пішла вночі до ворожки,
Щоб поворожити —
Чи довго їй на сім світі
Без милого жити?..

 

 

 

Дочка

— Бабусенько, голубонько,
Серце моє, ненько!
Скажи мені щиру правду —
Де милий-серденько?
Бабусенько, голубонько!
Скажи, коли знаєш...
Бо видає мене мати
За старого заміж.

Зроби, моя пташко,
Щоб додому не вернулась»,
Тяжко мені, тяжко!

 

Бабуся-ворожка

Недолю, недолю,
Позаторік знала,
Позаторік і зіллячка
Для того придбала.—

Ось на тобі сього дива.
Піди до криниці,
Поки півні не співали,
Умийся водою,
Випий трошки сего зілля
Все лихо загоїть.

Не питай, що буде.
Та ще, чуєш, не хрестися,
Бо все піде в воду...
Тепер же йди подивися
На торішню вроду.Ха-ха-ха!

 

Дочка

Спасибі, бабусю!

Чи йти, чи ні?.
Ні, вже не вернуся! —
 

Д.4

Без милого сонце світить —
Як ворог сміється,
Без милого скрізь могила...
А серденько б'ється

 

Д.5

Таку пісню чорнобрива
В степу заспівала...
Зілля дива наробило —
Тополею стала.
 

Д.6

Не вернулася додому,
Не діждала пари;
Тонка-тонка та висока —
До самої хмари.

Д.1

По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.

(Виходять хлопці, стають біля дівчат, дівчата співають пісню . «Тече вода»..)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хлопець 6          

Земля зітхає ледве чутно
І прокидається від сну...
І березень дарує чудо,
Розпочинаючи весну.
 

 

 

 

 

Хлопець 7          

Це чудо - в усмішках чарівних,
У морі квітів навкруги.
Ми Вас вітаємо царівни,
Найкращі, милі, дорогі. (разом)

(Звучать кращі пісні про маму)