Позакласний захід з фізики "Фізика навколо нас"

 Фізика навколо нас

Казбан Т.Л., учитель вищої  категорії, старший учитель, комунальна установа  Сумська гімназія №1

 

Мета: з’ясувати рівень освітньої компентності учнів, навчити логічно   будувати свої думки, вміння працювати у колективі;

Завдання: - розвиваючі: розвивати почуття гумору, кмітливість, здатність                швидко приймати рішення, інтерес до фізики ;

          - виховні: виховувати згуртованість, увагу, взаємоповагу;

          - освітні: урізноманітнити розумову діяльність.

Обладнання: тарілка, мило.

Оформлення: плакат з афоризмами Кузьми Пруткова «Дивися в корінь!», і висловом І.А. Крилова «На свете чудеса рассеяны по всюду, да не всегда их каждый примечал»;

Форма проведення: конкурсно-розважальна програма з елементами інтелектуальної гри.

Клас: 5(9)-В

Хід заняття

 

Організаційний момент

І. Підготовчий етап

Бажаючі прийняти участь у конкурсі розбиваються на команди по 3-4 чоловіки за бажанням, у кожній команди діти самостійно обирають капітана. Також обираються журі та об'являється винагорода за перемогу.

1. Вступна частина: «Фізики і гумор»

Вчитель: Сьогодні у нас за розкладом класна година і я хочу, щоб у всіх присутніх був гарний настрій, а для цього приймаємо естафету гумору у великих вчених фізиків і винахідників. А вони уміли жартувати!

Перший ведучий: Одного дня великий фізик Резерфорд застав пізно увечері в лабораторії одного зі своїх учнів. «Працюю!» - з гордістю відповів той. «А що ви робили вдень?» - запитав учений. «Працював», - послідкувала відповідь. «А рано вранці?» — «Працював», - знов почув він. «Коли ж ви думаєте?» — обурився Резерфорд.

Другий ведучий: Фізик Кірхгоф одного дня розповідав про створений ним спектральний аналіз. «Спектр Сонця свідчить про те, що там є золото», - відмітив він. «Що за користь від такого відкриття! Адже золото з Сонця не дістанеш!» - заперечив один із слухачів. Незабаром Кірхгофу присудили за його відкриття золоту медаль. «Ну ось я і дістав золото з сонця!» - пожартував він.

Перший ведучий: Репортер запитав Альберта Ейнштейна, чи записує він свої великі думки і, якщо записує, то куди? Ейнштейн поглянув на товстенький блокнот репортера і сказав: «Милий мій? Справжні думки приходять так рідко в голову, що їх не важко і запам'ятати».

Другий ведучий: Одна пані попросила Ейнштейна подзвонити їй увечері по телефону «Правда, мій номер так важко запам'ятати - сказала вона, - 24361». «Простіше  не буває! - заперечив фізик. - 12 помножене на 2 і 19, зведене в квадрат».

Перший ведучий: Коли німецький фізик Рентген відкрив X промені, країну наповнили найнеймовірніші чутки про їх могутність. І ось учений одержав лист з Віденського управління поліції, у якому говорилося: «До отримання особливих вказівок з променями більше справи не мати». А одного дня Рентгену прийшла кореспонденція з проханням прислати декілька рентгенівських променів і інструкція, як ними користуватися. Виявилось, що у автора листа в грудній клітині застрягла револьверна куля, а для поїздки до ученого у нього не знайшлося часу. Рентген був людиною з гумором і відповів так: «На жаль в теперішній час у мене немає X променів, до того ж пересилка їх справа досить складна. Я думаю, що ми можемо поступити простіше пришліть мені вашу грудну клітину».

2. Розминка.

Вчитель: Для участі в розминці запрошуємо команди зайняти свої місця. Привітаємо їх!

1. Чого в скриню не заховаєш? Відгадка: промінь світла.

Питання: якого кольору білий світ? Відповідь: білий світ складається з ряду різноколірних променів: червоного, помаранчевого, жовтого, зеленого, блакитного синього, фіолетового.

2. «Ревнул вол на сто сел, за сто речек». Що це таке? Відгадка: грім.

Питання: вдалині бушує гроза, яке явище ми зафіксуємо раніше: почуємо грім або побачимо блискавку? Відповідь: раніше побачимо спалах блискавки, а пізніше почуємо гуркоти грому. Так буде  тому, що швидкість поширення світла 300 000 км/с, а швидкість звуку в повітрі приблизно рівна

153 - 340 м/с.

3. У воді не тоне і у вогні не горить. Відгадка: лід.

Питання: коли лід може бути нагрівачем? Відповідь: коли інше тіло що знаходиться в зіткненні з льодом, має температуру льоду.

4. Без рук, без ніг, а в хату лізе. Про що йде мова? Відгадка: тепло.

Питання: чому при холодній погоді багато тварин сплять згорнувшись в клубок?

Відповідь: у тварини, що згорнулася, поверхня тіла менше, тому воно менше охолоджується із-за меншого контакту з холодним повітрям і меншій конвекції.

5. Ти за нею, вона від тебе, ти від неї, вона за тобою. Що це таке? Відгадка: тінь.

Питання: як отримати від однієї палиці тінь різної довжини.   Відповідь: потрібно нахиляти палицю під різними кутами у напрямку до сонця.

6. Видно край, а не дійдеш. Що це? Відповідь: горизонт.

Питання: чи може горизонт бути тілом відліку. Відповідь: ні, тому що при русі спостерігача він переміщається разом з ним.

7. Що «йде», не рухаючись з місця. Відгадка: час.

Питання: чи завжди час «йде» з однаковою швидкістю? Відповідь: ні, його хід залежить від швидкості руху системи відліку.

 

ІІ. Основний  етап

Переходимо до фізичного «бою».

3. Фізичний бій.

1. Хто ввів в науку слово «фізика»?

  Відповідь: старогрецький учений Аристотель:

2.Банка з цвяхами плаває в судині у водою. Чи зміниться рівень води в посудині, якщо цвяхи перекласти з банки у воду?

Відповідь: зміниться; зменшиться.

3. Ялинкові   гірлянди   часто   роблять  з   лампочок   для   кишенькового   ліхтаря. Лампочки сполучають послідовно, і тоді на кожну з них доводиться дуже мала напруга. Чому ж небезпечно викрутивши одну лампочку сунути палець в її патрон?

Відповідь: опір лампочки від кишеньковий ліхтаря мало - декілька Ом; опір всієї гірлянди — декілька сотень Ом, а пальця — декілька тисяч Ом.

При послідовному з'єднанні ланцюга падіння напруги на ділянки пропорційно його опору. Тому не палець, якщо його сунути у патрон доводиться практично вся напруга мережі.

4. Пояснити дослід: на стакан кладуть поштову листівку, а на листівку -монету; різко ударяють по листівки клацанням в напрямі паралельному дну стакана. Листівка вилітає, а монета падає в стакан.

Відповідь: при різкому вибиванні листівки монета зберігає стан спокою за інерцією, і видалення опори викликає її падіння.

5. Пояснити досвід: стакан наповнили водою і прикрили листком щільною папери; притримуючи аркуш долонею, перевернули стакан, а потім прибрали руку. Чому вода із стакана не виливається.

Відповідь: вода в стакані стримується атмосферним тиском.

6. На дно колби, заповненої водою, впала сталева шпилька. Як вийняти її, не перевертаючи колби і не опускаючи всередину її яких-небудь предметів.

Відповідь: дістати за допомогою магніту.

7.  Якщо о 12 годині ночі йде дощ, то чи можна чекати, що через 72 години буде сонячна погода?

Відповідь: не можна, оскільки через 72 години буде північ.

Завершальний етап «бою» - конкурс капітанів.

Питання капітанам:

1. З декількох сортів фільтрувального паперу потрібно вибрати той якому пори менше. Як це зробити, не застосовуючи жодних приладів окрім ножиць?

Відповідь: відрізувати від всіх сортів паперу вузькі смужки і занурити їх кінці воду в тієї смужки, де пори дрібніше вода підніметься по капілярах вище.

2.Видули мильну кульку, деякий час вона піднімалася, а потім стала опускатися. Чому?

Відповідь: повітря, що вдувається людиною в мильну кульку, тепле, і його густина   менше   густини   оточуючого   повітря.   Тому   мильна   кулька   спочатку піднімається. Через деякий час повітря в кульці охолоджується, його густина збільшується, і кулька починає опускатися.

3. Візьміть тарілку, налийте в неї води, а потім зліть. На вологу поверхню треба покласти, сильно притискуючи, шматок мила і поверніть його декілька разів, потім підніміть вгору.  Що  ви побачили? Чому разом з милом піднялася і тарілка?

Відповідь: проявилася взаємодія тяжіння - молекул води, тарілки і мила.

4. Чому металеве тіло  на дотик здається холоднішим дерев'яного? При якій температурі вони здаватимуться однаково нагрітими?

Відповідь: із-за різної теплопровідності металу і дерева. Однаково нагрітими вони здаватимуться при температурі, яку має рука людини, оскільки тоді не буде теплообміну.

Вчитель: Закінчився конкурс фізичний «бій» доки журі підраховує бали і виявляє переможців, ми з вами пограємо. Я виголошу одну за іншою три фрази. Кожну фразу ви повинні за мною хором повторити. Зумієте?

Вчитель: А я думаю, що ні. Давайте перевіримо, хто з нас правий.

- Сьогодні гарна погода. (Учні хором повторюють.)

- Ми любимо веселі заходи по фізиці. (Діти знову повторюють.)

- Програли, ми вже програли! (Діти: Як, чому?)

Вчитель: А ось і ні! Моя третя фраза була: «Програли, ми вже програли!». Її і треба було повторити.

ІІІ.  Фінальний етап: В кінці позакласної години після підведення підсумків оголошуємо ту команду, що перемогла і нагороджуємо грамотами.