Позакласний захід з української мови для учнів 5-6 класів "Філологічний експрес"

Філологічний експрес

(для учнів 5-6 класів)

 

Ведучий 1: Добрий день, шановні друзі!

  Ми зустрілися в широкім крузі

  Слухать диво калинове –

  Рідне українське слово.

 

Ведучий 2: Сьогодні в нас незвичайне свято. Ми з вами всядемося в філологічний поїзд-експрес і відправимося в подорож Країною рідної мови.

 

Пісня «Голубой вагон»

 

Ведучий 1: Чотири вагони у нашому експресі. Перші два - наші команди, третій – глядачі, вболівальники, а четвертий – високоповажне журі в складі

  -

  -

  -

  -

  -

 

Ведучий 2: А для того, щоб не переплутати перші вагони, треба дати назву командам.

 

Ведучий 1: Поїзд наш відправиться певним маршрутом, зупиняючись на станціях: мовна, літературна, фразеологічна, фольклорна. (Журі отримують маршрутні листи кожної команди).

 

Ведучий 2: В дорогу, любителі мови! Успіхів вам!

 

1 станція «Мовна».

 Перший конкурс „Інтелектуальна розминка“.

Учасники команд повинні дати відповідь на 8 запитань. Кожна правильна відповідь 1 бал.  Враховується час.

 

Запитання для команди №1

1.                           Що таке граматична основа речення? (Підмет та присудок).
2.                           Які розділові знаки ставляться в кінці питального речення? (Знак питання).
3. Слова протилежні за значенням. (антоніми).
4. Як називається розмова двох осіб? (Діалог).
5. Скільки букв в українському алфавіті? (33).
6. Роздiл науки про мову, який вивчає її звуковий склад? (Фонетика).
7. Назвіть збірку казок Івана Франка? («Коли ще звірі говорили»).
8. Які ви знаєте види мистецтва? (Література, живопис, архітектура, театр, кіно, скульптура, балет).

 

 

Запитання для команди №2

1.                      Речення, що має одну граматичну основу… (Просте).
2.                      Який розділ науки про мову вивчає словниковий склад у різних аспектах:… (Лексикологія).
3.                      Слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, які мають близьке лексичне значення.? (Синоніми).
4.                      Назвіть другорядні члени речення. (Означення, додаток, обставина)
5.                      До якої лексики відносяться слова, які вийшли або виходять з активного вжитку. (пасивна лексика)
6.                      Хто автор гімну України? (Павло Чубинський, Михайло Вербицький).
7.                      Фольклорні твори, які виконувалися під час народних свят і обрядів? (календарно-обрядові)
8.          Чий День народження ми святкуємо 9 березня? (Тараса Григоровича Шевченка).

 

Другий конкурс. «Читці»

Прочитати скоромовку

 

  Ніс Гриць пиріг через поріг,

  Став на горіх – упав на поріг.

 

  Хитру сороку впіймати морока,

  На сорок сорок – сорок морок.

 

Третій корнкурс. «Заховані слова»

Скласти якомога більше слів із букв слова «____________________».

 

 

2 станція «Літературна»

Перший конкурс „Творчі спроби“.

Ведучий. Відомо, що видатні музичні, художні й літературні таланти часом виявляються вже в ранньому дитинстві. Моцарт від чотирьох років грав на клавесині (старовинний клавішний струнно-щипковий музичний інструмент, чимось схожий на сучасне піаніно), у п'ять уже писав музику, у вісім – створив першу сонату й симфонію, в одинадцять - першу оперу. Шевченко малював з раннього дитинства. Першу поезію Леся Українка написала у дев'ять років, Максим Рильський - у сім.

А ви вже в такому віці, що настав час творити. Це справді, нелегко, тому конкурс називається „Творчі спроби“. Потрібно закінчити рядки вірша одним словом (дібрати рими).

 

ЇЖАЧОК 
Ходить лісом (їжачок,) 
В нього шубка з... (ниток, дроту, колючок)

ЩО ЇЙ СНИТЬСЯ? 
Вночі їй завжди півник…(сниться). 
Вона не курка, а... (гуска, ворона, лисиця)

ХТО ТАКА? 
Великі очі й …(голова. )
Не Колобок це, а... (слон, сова, коза)

РИБАЛКА 
Ярослав на камінь(сів,) 
Ловить в річці... (щук, карасів, мух)
РОЗУМНИЦЯ 
Має Галя добру    (звичку )
Класти книги на... (вікно, підлогу, поличку)

ЛІСОВЕ ТАКСІ 
По дорозі жук (повзе,) 
На спині листок... (фарбує,малює, везе)

 

 

Гра для вболівальників

Зараз проведемо гру.

Зіграти хочеться мені

З тобою, друже, в «Так чи ні?»

Тобі питання задаю,

Готуй же відповідь свою.

Відповідай, коли мастак,

Єдиним словом. (Так чи ні)

Скажи, співає сом пісні?

Не гайся з відповіддю. (Ні)

 Чи вміє плавати гусак?

Ну що на це ти скажеш ? (Так)

 Чи може стати у вогні

Вода холодним льодом? (Ні)

 Скажи мені, червоний мак

В січневу пору квітне? (Ні)

А крокодили на сосні

Свої будують гнізда? (Ні)

 Чи може вище гір літак

У вишину злетіти? (Так)

 Узори пишні на вікні

Мороз малює взимку? (Так)

Чи правда, друже мій, що рак

Коли повзе, то задки? (Так)

 Якщо не їстиме три дні,

Верблюд ходити зможе? (Так)

 Коли розсердиться їжак,

Слона він зможе вбити?(ні)

Ріка біжить у далині,

Чи є у неї ноги? (Ні)

А чи буває сон у сні,

Чекаю відповіді. (Так)

 А під кінець скажи мені,

Цікава гра у «Так чи ні»?

 

3 станція «Фразеологічна»

Перший конкурс «Пантоміма»

Кожна команда отримує листочки із записаними фразеологізмами. Ці стійкі вирази сприймаються не прямо, а як єдине ціле. Отже, ви маєте показати без слів записані фразеологізми своїм суперникам, а вони їх мають відгадати й назвати.

За допомогою жестів та міміки показати прислів’я так, щоб команда суперників змогла відгадати його.

1. Книга вчить, як на світі жить.
2. Язик до Києва доведе.
3. Сім раз відмір – один відріж.
4. Зробив діло – гуляй сміло.

 

4 станція «Фольклорна»

Перший конкурс «Народні звичаї»

 

1. Напій, який ставлять разом із кутею. (Узвар)
2. Яке свято знаменувало поворот сонця з літа на осінь? (Івана Купала)
3. Що ставлять біля ополонки на Водохрещу? (Хрест)

4.  Якими піснями зустрічали прихід весни? (Веснянками)
5. Чим засівають на Василя? (Зерном)
6. Чого чекає вся родина на Святвечір, не вечеряючи? (Першої зірки)
7.  Що розписують на Великодень? (Писанки)
8.  Коли приходить Новий рік за старим стилем? (З 13 на 14 січня)

10.         Яку назву носить той період, коли не можна їсти м'ясо, молоко, яйця?
    (Піст)
11.          Яке свято завжди приходить рівно через 50 днів після Великодня? ,   (Трійця)
12.          Що шукали в ніч на Івана Купала? (Квітку папороті)
13.          Велика кругла хлібина з прикрасами. (Коровай)
14.          Символ українців, що оберігає. (Оберіг)
15.          Народна назва Пасхи. (Великдень)
16.          Свято народження Христа. (Різдво)
17.          Пора збирання врожаю зернових культур. (Жнива)
18.          Народні пісні на Різдво. (Колядки)
19.          Страва з варених крупів. (Каша)
20.          Густий суп із пшона. (Куліш)

22.          Різаний або рваний шматок прісного тіста, зварений у воді чи молоці. (Галушка)
23.          Одна з 12 обов'язкових страв на святковому столі у Святий вечір із пшениці та маку, горіхів, меду чи узвару. (Кутя)
24.          Довгастий шматок для витирання обличчя, тіла, посуду, а також ви­шитий — для оздоблення житла в українських оселях. (Рушник)
25.          Шматок тканини квадратної форми, який пов'язують на голову. (Хустка)
26.          У день якого свята зима зустрічається з літом? (Стрітення)

 

Другий конкурс.  Віночок

 

Ведуча 1. Народне прислів'я говорить:' «У цьому дворку, як на вінку».

А що сьогодні ми знаємо про український віночок? Мабуть, тільки те, що він є невід'ємною частиною українського національного костю­ма і що він красивий.

Український віночок — не просто прикраса, а й оберіг, «знахар душі». У сиву давнину їх носили тільки дівчата. Плели їх з жи­вих квітів і вважали, що в них є чаклунська сила, яка здатна захистити від будь-якого лиха.

Плести віночки — то ціла наука. На превеликий жаль, до нас не дійшов той рецепт, за яким квіти замочували в рослинних со­ках, аби довший час вони були свіжими.

Дівчатка починали носити вінок з трьох років. У вінку дорослої ді­вчини було всього дванадцять квіточок, і кожна — лікар, оберіг.

 

Ведуча 2. Ще до вінка в'язалися стрічки, причому треба було зна­йти їх символіку.

Найпершу у віночку — посередині — в'яжуть світло-брунатну стрічку (символ землі-годувальниці).

Пообіч від брунатної стрічки — жовті (символ сонця).

За жовтими стрічками в'яжуться світло-зелені стрічки (символ краси й молодості).

За світло-зеленими в'яжуться блакитні (символ неба).

За блакитними в'яжуться сині (символ води).

 Далі в'яжуть жовтогарячу стрічку (символ хліба).

Потім в'яжуть фіолетову (символ мудрості).

Наступна стрічка — малинова (символ душевності, щирості).

Після малинової стрічки в'язали рожеву (символ до­статку).

В'язали до строю й білу стрічку, але тоді, коли кін­ці її були розшиті сріблом і золотом. На лівому кінці вишивали сонце, а на правому — місяць. Якщо стрічка не була вишита, то її не пов'язу­вали: така стрічка символізувала пам'ять про померлих.

Пов'язували до вінка й червону стрічку, а якщо до він­ка вплітали мак, це було звертанням до кохання й магічності.

Ведуча 1. Люди вірили в силу стрічок. Стрічки — обереги волосся від чужих людей. Відмірялися вони за довжиною дівочої коси й відрізалися трохи нижче коси, щоб її сховати.

Усього існувало на Вкраїні сімдесят сім видів віночків.

 

Конкурс віночків

 

 

Слово журі

Нагородження

 

Ведучий 2. Різні в світі є країни,

Різні люди є на світі,

Різні гори, полонини,

   Різні трави, різні квіти,

   А у нас усіх одна країна,

Найрідніша нам усім.

То прекрасна Україна,

Нашого народу дім.