Позакласний захід за темою "Рум'янець осені"

Городнянський ліцей № 2

 

 

 

 

 

 

Позакласний захід за темою

 « Рум’янець осені»

 

 

 

 

 Із досвіду роботи

Учителя української мови та літератури

Масибут Світлани Михайлівни

 

 

 

 

Городня,2019

Тема.    Рум’янець осені

Мета уроку: ознайомити учнів із напримітнішими  днями цього місяця, закріпити знання про свято Покрови, прищеплювати почуття прекрасного, вивчати і берегти традиції українського народу.

Обладнання: У класі стоять лави,застелені рунами,на стінах рушники. Колом сидять дівчата у національному одязі: хто вишиває, хто пряде, хто перебирає зерно. Хлопці у вишиванках теж тут.

Перебіг уроку

І   Повідомлення теми, мети уроку.

Вона мандрує по гаях

З чарівним пензлем у руках –

Все розмалює на путі,

Берези стануть золоті!

І ми її уклінно просим: 

–Заходь у гості, щедра осінь!

                                                                           І.Кульська

 

ІІ Вступне слово вчителя.

– Народні свята і обряди – система споконвічного життя українців із художніми образами,музикою, ритуальними піснями, добрим словом. З давніх-давен український народ складав прекрасні світославні пісні на кожну пору року. У народі кажуть: «У жовтні на день сім погод:сіє,віє,крутить,мутить,реве,зверху ллє,ще й знизу мете». Ця чудова пора йменувалась і рум’янцем, і корінником осені. Багряні жовтневі райдуги,золотінь різнобарвної флори й дали десятому місяцеві року таку чудову назву – Жовтень.

– Що ж найприємніше цього місяця в народному календарі?

 

1 жовтня–Ярина, ,,журавлине літо” . Якщо полетять у вирій журавлі,гуси,через два тижні неодмінно приморозить, а якщо вони не поспішають залишити гнізда, жоден мороз не вдарить раніше Артемового дня (2 листопада), зима буде м’якою і короткою. Чим сухіший і тепліший початок жовтня, тим пізніше настане зима.

 

2–Трохим, Зосим – пустельник. Особливо щасливий день: колись саме на Трохима на вечорницях парубки в дівчата вибирали одне одного ,, На Трохима не проходить щастя мимо, куди Трохим – і воно за ним”.

 

6– утеплювали оселі. Утеплиш до Покрови – буде хата толкова.

 

7–Текля– загравниця. В  натоплених стодолах молотили хліб. З необережності на Теклю спалили одну стодолу, тому й називають її загравницею. Останній день збирання царя грибів – боровика.

 

8– Сергій – ,,капусник”. Колись саме цього дня сікли капусту. Пекли капустяні пироги й млинці на капустяному листку. Щоб у домі був достаток, перший пиріг – матері-землі.

 

9– Івана Богослова. Йде дощ зі снігом – у січні тричі йтиме дощ. Сонячно,тепло – червень буде дощовий і холодний.

 

13– Григорій. Наповнювали матраци свіжою соломою. В ніч на Покрову спали вже в нових постелях.

 

14– ПОКРОВА.

 

Вчитель.

Виходили з хати й казали: ,,Батеньку Покров, накрий нашу хату теплом, а господаря добром!” Це свято встановлене на честь Божої Матері,яка зняла зі своєї голови білу хустку – покрову і розкинула її над людьми,що знаходились у церкві, одночасно молячись за їхнє спасіння і врятування від біди. Ось ця її біла покрова (омофор) і стала своєрідним оберегом України, символом її споконвічного прагнення до встановлення злагоди і миру між своїми і чужими землями.

– Що ви знаєте про це свято?

 

Учениця.

Особливо шанували Покрову запорозькі козаки. Вона була їхньою заступницею у далеких походах, під покровом Богоматері вони не боялися ні розбурханої морської стихії, ні злих ворожих сил.

 

Учень.

Священною для кожного козацького лицаря на Січі була Покровська церква, від порога якої січовики вирушали за захист рідної землі і куди з подякою за порятунок поверталися після походів. Після зруйнування Січі запорожці захопили з собою за Дунай і образ Покрови.

 

Учениця.

 В козацькій думі про Самійла Кішку співається:

А срібло-золото на три части паювали:

Первую часть брали,на церкву накладали,

На свято Межигорського Спаса,

На Трехтемировський монастир,

На святую Січовую Покрову давали –

Котрі давнім козацьким скарбом будували,

Щоб за їх, встаючи і лягаючи,

Милосердного Бога благали.

 

 

 

 

Учень.

Існує переказ,що після зруйнування Січі Запорізької 1775 року козаки, що пішли за Дунай взяли з собою і образ Пресвятої Покрови.

 

Учениця.

Українська Повстанська Армія, що повстала в час Другої світової війни як збройна сила проти гітлерівської і більшовицької окупації, – теж обрали собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Матері Богородиці. Таким чином, Покрова святкується в наш час не тільки як народно-релігійне,а й національне свято.

 

Вчитель.

Господарі примічали погоду:

1.Яка Покрова,така й зима.

2.Вишня зелена – зима люта.

3.Прийшов Покров – нагрій хату без дров.

4.Хто лежить до Покрови, той продасть усі корови.

5.Прийшла Покрова – сиди,чумаче,вдома.

 

Вчитель.

Покрова накриває траву листям,землю – снігом,воду – льодом,а дівчат – шлюбним вінцем. Жовтень був веселим, щедрим на розваги місяцем. В селах після Покрови починалися вечорниці і весілля. Дівчата збирались і співали: ,,Свята Покрівочка,покрий голівочку,хоч ганчіркою,аби не зосталась дівкою”.

 

– Запрошуємо Вас  на наші вечорниці.

 

Діалог між дівчатами.

–Чого ж це ти Галю, така зажурена?

–Та це ж вона за своїм Семеном заскучала. Він у неї високий,як тичка,а дурний,як теличка.

–Сміх.

–Ото вже, а в тебе красень. Такий,як кадівб,не обійдеш.

–Та годі вже,дівчата,не сваріться,краще давайте заспіваємо пісню.

 

Співають пісню ,,Летіла зозуля”.

Входять хлопці.

 

–Дівчата, ну що ви голосите,аж у вухах дзвенить. Краще загадки наші відгадайте (загадують по черзі)

 

1.Коли беззубий дід від зубів плаче?(коли собака вкусить)

2.Коли людина даремно плаче?(уві сні)

3.Хто два рази родиться:перший раз – гладенький,а другий раз – м’якенький?(яйце і курча)

 

Дівчина. Хлопці,ну як вам не соромно нас смішити. Краще давайте                            пограємо в гру.

Хлопці. Граймо в ,,Шума”!

Дівчата. В ,,Мости”,граймо в ,,Мости”.

 

Хлопці швиденько беруться за руки і стають парами.

Дівчата стають шеренгою і співають:

 

Пустіте нас,пустіте

До гір погуляти.

 

Хлопці(відповідають).

Не пустимо,не пустимо

Мости поламати.

 

Дівчата.

Як на мости поломимо

То ми за все заплатимо

Срібними гривнями,

Срібними гривнями.

 

Хлопці.

Не хочемо вашої плати

Не пустимо до гір погуляти.

Дівчата.

Як ми мости поломимо

То ми за все заплатимо

Коровою з телятком

Кобилою з лошатком.

Хлопці(повторюють)

Дівчата.

Як ми мости поломимо

То ми за все заплатимо

Гускою з гусятком

Золотим зернятком.

Хлопці(повторюють)

Дівчата.

Заплатимо, заплатимо

Тим крайнім десятком.

Хлопці погоджуються і пропускають дівочий ключ крізь підняті руки. Одну дівчину затримують.

Хлопці співають.

Кого любиш,дівчино,

Кого любиш,красна,

Кого любиш,поцілуєш,

Наша панно ясна?

 

Дівчина протягує руку до одного з хлопців,а той має право тричі її поцілувати.

 

Дівчата.

Галю! А ми тобі погадаємо,

чи любить він,чи дурить?

Починають гадати.

Любить, любить, бо зійшовсь!

Дівчина.

Кому що,а курці просо. Так і Вам любов. Зараз моя черга гадати(закриває очі,мотає пальцями і промовляє:,,Пронесе,не пронесе,а можливо занесе!”

Інша дівчина.

Та куди там пронесе,а можливо занесе?

Заходять дівчата сусідньої вулиці з піснею ,,Била мене мати”

 

–Дівчата,а ви не розпочинали ліпити вареники?

–Ні!

–Вже й хлопці скоро прийдуть,а у вас ще й страва не готова. Давайте хутчіше до роботи ставати.

 

Ліплять вареники.

Розмова між дівчатами.

 

–Ой,дівчата,подивіться яких вареників наліпила наша Галя!

–А як же ти думала!З’їж три й носа втри!

–Вареником з грушкою,поділись з подружкою.

–З’їж вареник з грибами й тримай язик за зубами.

–З’їси вареник з горохом,будеш мати мороку.

–Вареник з пшоняної каші господині нашій.

 

 

Дівчина.

Дівчата,а де ж це ваші хлопці?

Стук у двері,заходять куми.

Гумореска. Павло Глазовий ,,Як ми з кумом вареники варили”.

Гості сідають,співають пісню ,, Ой чорна я, си чорна”.

Раптом долітають голоси,чути звуки баяну.

Заходять вечорнички з сусіднього села,співаючи пісню ,,Ой на горі та женці жнуть”

 

Перша дівчина.

Ой,дівчата,сьогодні до нас на вечорниці прийшли вечорнички з сусіднього села. А-ну-ж-бо заходьте ми Вам дуже раді.

Друга дівчина.

Спасибі,що прийшли,але,як годиться сперш з дороги відпочиньте,а тоді всі разом будемо танцювати,співати.

Хлопець.

 Почастуємо наших гостей смачними варениками,які приготували наші дівчата.

Дівчина виконує пісню ,,Вареники”.

 

Перший гість.

Ви погляньте,з якої білої муки ліплені вареники.

Другий гість.

А чому?

Третій.                    Та тому,що щедро і в пору сіяли.

Піснями приспівували,

Швидко жали,

І без втрат збирали.

 

Господиня.

Милі гості, просим сісти,

Вареники будем їсти.

Вареники не погані.

Вареники у сметані.

 

Дівчина 1.

 У кожній хаті на Вкраїні

Вареники варять нині

Це вареники знаменні,

Як їх родичі–пельмені.

 

Дівчина 2.

 Вас чекають у макітрі

Вареники дуже ситні –

Білолиці,круглолиці,

Із добірної пшениці.

 

Дівчина 3.

 Їжте,їжте, просим щиро

Вареники наші з сиром

Вареники не погані,вареники у сметані.

Їжте,ну їжте!

 

Інсценівка пісні ,,А мій милий чорнобривий вареничків хоче”

Дівчина.

 Послухайте,дівчата,чи не провести нам конкурс на краще виконання української пісні.

Учень. ,,Ой на горі два дубки”

Учениця. ,,Ти ж мене підманула”

Учениця. ,,Несе Галя воду”

Господиня.

Гарно співали. А чи знають гості українські пісні?

Гостя співає пісні.

Господиня виконує пісню ,,Ой гарна я гарна”

Сценка з п’єси Квітки-Основ’яненка ,,Сватання на Гончарівці”

Господиня.

Е ні,так діло не буде. Що це таке, вареники із сиром та задарма.

Пропоную всім змагання.

,,Художній свист”, ,,Хто швидше з’їсть вареник”.

Дівчина.

Сьогодні на уроці ми співали,грали в ігри,змагалися. А от смішинок ще ніхто не розповідав. Чи знаєте ви їх?

 

По черзі розповідають смішинки.

 

Господиня.

Перегорнули ми ще одну із сторінок давніх наших звичаїв.

Зичим Вам здоров’я і наснаги,

Щоб могли добру ви інших вчить.

У дорогу Вам даруєм пісню

Всім нехай вона звучить.

 

Звучить пісня ,,У вас і в нас хай буде гаразд”.