Автор : Корчукова М. Ю., викладач української мови й літератури
Методична розробка
«МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ
УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
«МОРФОЛОГІЧНА БУДОВА СЛОВА. ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ В КОРЕНЯХ, ПРЕФІКСАХ ТА СУФІКСАХ. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗНАЧУЩИХ ЧАСТИН СЛОВА»
ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ ТВОРЧОЇ МАЙСТЕРНІ»
План методичної розробки
Працюючи над проблемою «Розвиток комунікативної та читацької компетенції на уроках української мови й літератури», ставлю перед собою завдання: як зробити урок цікавим для учнів? Як активізувати діяльність учнів? Як досягнути такого результату, коли б ліцеїсти зрозуміли, що даний матеріал їм необхідний для життя? Як створити такий урок, на якому учень не просто отримує систему знань від викладача, а й самі ліцеїсти мають змогу щось нове пізнати, відчути радість відкриття, зрозуміти потребу пізнавати все більше й більше?
Уроки – творчі майстерні, на мою думку, найбільше відповідають на поставлені запитання. Хоча я два роки займаюсь вивченням даної технологій, але вона мені подобається.
І.А.Мухіна, петербурзький педагог, методист, дає наступне визначення творчої майстерні: «Це така форма навчання дітей і дорослих, яка створює умови для сходження кожного учасника до нового знання і нового досвіду шляхом самостійного і колективного відкриття». Мета майстерень: створення досвіду співтворчості, в якому «переживаються» моральні, естетичні, соціальні цінності, відбувається прийняття їх людиною у свій духовний світ, формується ставлення до «людського в людині».
Принципи і правила ведення майстерні:
Творча майстерня – зовсім інша форма організації навчальної діяльності учнів, аніж традиційний урок, адже на такому уроці учень не отримує готових знань, а сам їх опановує, будує.
На уроці - творчій майстерні панує атмосфера довіри, співпраці, викладач постійно звертається до власного досвіду учня, велика увагу приділяється творчості, що є стимулом для розвитку індивідуальності дитини. Недаремно французькі педагоги, які вперше запровадили творчі майстерні лозунгом взяли слова «Всі діти обдаровані!»
Майстерня передбачає таку організацію та розбудову реального простору, в якому можливий діалог. Організація колективної творчої діяльності дітей і дорослих в майстерні має свої закономірності (етапи).
1. Початок майстерні – індукція - перше завдання майстерні, мотивує подальшу діяльність учасників. Воно актуалізує особистий досвід кожного і створює ситуацію вибору, збору асоціацій, пробуджує фантазію і пізнавальний інтерес, включає в діяльність .
2 . Самоконструкція - індивідуальна робота з інформації; дається завдання за темою уроку з урахуванням особистісного образу, де відбувається творчий процес і розрив.
3. Соціоконструкція - основна робота з вивчення нового матеріалу здійснюється на даному етапі через парну, групову форму діяльності .
4. Соціалізація – міжгрупова взаємодія, презентація створеного продукту (гіпотези) всіма учасниками, ознайомлення з результатами групової роботи. Інформація дається дозовано і може повторюватися багато разів, має зв'язок з темою уроку .
5. Розрив відбувається між первинними знаннями учнів й отриманими новими знаннями в ході роботи в майстерні.
6. Рефлексія (підсумок, роздум) - процес осмислення всього, що відбувається за період проведення майстерні.
Майстерня вимагає від викладача переходу на позиції партнерства з учнем. На таких уроках переважають методи проблемно-пошукові та діалогічні. Обов’язково притаманне цим урокам співробітництво й співтворчість. Навіть учні, які навчаються слабко, не мають великих труднощів у роботі, оскільки відчувають групову підтримку, розуміння, допомогу. Закінчується майстерня завжди рефлексією, коли учні аналізують свої відчуття, враження від роботи.
Тематика майстерень відображає вибір цінностей, які стоять у центрі роздумів педагогів та життєвих потреб учнів. Викладачу необхідно проявити майстерність, щоб усе, що відбувається на уроці, мало для кожного учасника особистісний сенс, щоб кожен відкрив для себе щось важливе.
Як приклад наведу методичну розробку уроку української мови з використанням методики творчих майстерень.
Фах : кухар,кондитер
Група : СК-4
Тема програми: Морфологічна будова слова. Основні орфограми в коренях, префіксах та суфіксах.
Комунікативна тема: Людина, котра знає українські слова, ще не знає мови (Ольга Яремко)
Тип уроку : урок поглиблення знань та засвоєння нових аспектів теми
Вид уроку : творча майстерня
Методи і прийоми : інтелектуальна розминка, комунікативна розминка, орфографічний тренажер, Вправа «Барон Мюнхаузен», робота з підручником, робота з таблицями, графічний диктант, буквений диктант, міні-виступи (випереджальне завдання)
Мета уроку :
Навчальна: повторити, поглибити і закріпити знання і навички з морфологічної будови слова, правопису та стилістичних особливостей основних морфем;
Розвиваюча: розвивати комунікативну компетенцію учнів, а також спостережливість, навички морфемного аналізу слів,
креативне мислення учнів; уміння застосовувати поняття
в нових ситуаціях
Виховна : патріотизм, бажання вивчати українську мову.
Очікувані результати:
Учні повинні знати:
Учні повинні уміти:
Випереджальні завдання учням: підготувати цікаві повідомлення по темі «Будова слова»
Обладнання : комп’ютер, мультимедійний екран, презентація, підручник, роздатковий матеріал (таблиці, схеми, позначки)
Хід уроку
|
Індукція.
|
5 хв. |
2. |
Самоконструкція. |
11 хв. |
|
1 хв. |
|
|
1 хв. |
|
|
2 хв. |
|
|
2 хв. |
|
|
5 хв. |
|
3. |
Соціоконструкція. Соціалізація |
18 хв. |
|
3 хв. |
|
|
5 хв. |
|
|
5 хв. |
|
|
5 хв. |
|
4. |
Афішування |
7 хв. |
|
1 хв. |
|
|
1 хв. |
|
|
1 хв. |
|
|
2 хв. |
|
|
2 хв. |
|
5. |
Розрив
|
2 хв. |
6. |
Рефлексія. |
1 хв. |
7. |
Домашнє завдання |
1 хв. |
І. ФАЗА ІНДУКЦІЇ.
Сьогоднішній урок мені хотілося розпочати з побажання творчого натхнення, адже пройде він у незвичайній формі творчої майстерні. Про що йтиме мова ви дізнаєтеся, прослухавши легенду (за потреби скоротити)
Було це давно – ще за старої Австрії. В купе швидкого потягу Львів – Відень їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць і наш українець. Говорили про різне і нарешті почали – про мови: чия мова краща, багатша, котрій належить світове майбутнє. Самозрозуміло – кожний вихваляв свою мову!
Англієць заявив, що Англія – це країна завойовників і великих мандрівників, які славу її мови рознесли по всьому світу. Англійська мова – це мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньютона, Дарвіна та інших великих письменників і науковців. Очевидно – англійська мова – це світова мова!
Гордовитий німець відразу заперечив, бо німецька мова – це мова двох імперій: Великонімеччини та Австрії. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова славетних Шіллера, Канга, Вагнера, Гете і Гейне. І тому тільки німецькій мові належить світове майбутнє.
А італієць, посміхаючись, сказав: «Ви обидва не маєте рації. Моя мова – мова сонячної Італії – це мова музики, мова кохання – а про кохання мріє кожен. Італійською мовою написані славетні твори Данте, Боккаччо, Петрарки, лібрето знаменитих опер Верді, Пуччіні, Россіні та інших великих італійців. Ні, тільки італійська мова може стати провідною мовою в світі!»
А наш українець – по довшій мовчанці сказав: «Я міг би, панове, як і Ви, хвалитись, що моя рідна мова – це мова незрівнянного сатирика Котляревського, безсмертного генія Тараса Шевченка, неперевершеного в світі лірика Лесі Українки, великого титана Франка. Я міг би назвати багато славних імен свого народу, але не тому суть! Ви ж нічого не сказали про саме багатство і можливості Ваших мов. А це найважливіше! От, скажімо, чи могли б ви у своїх мовах написати невелике оповідання, в якому би всі слова починалися з тієї самої літери?!»
– О ні! Це неможливо – заявили всі.
– Ось, на ваших мовах це неможливе, а в нашій – це зовсім просто! Назвіть якусь букву, - звернувся він до німця.
– Хай буде «П», - сказав той.
– Добре. Оповідання буде називатися «Перший поцілунок»
Перший поцілунок
Популярному перемишльському поету Павлу Петровичу Подільчаку прийшло по пошті приємне повідомлення:
– Приїздіть, Павле Петровичу, – писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Пантелеймонович Паскевич, – погостюєте, повеселитись! Павло Петрович поспішив, прибувши першим потягом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони – приятелі Паскевичів.
Посадили Павла Петровича поряд панночки – премилої Поліни Полікарпівни. Поговорили про політику, погоду, Павло Петрович прочитав підібрані пречудові поезії. Поліна Полікарпівна програла прекрасні полонези, прелюдії. Поспівали пісень, потанцювали падеспан, польку…
Прийшла пора – попросили пообідати. Поставили повні підноси пляшок портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пільзнерського пива. Принесли печених поросят, приправлених перцем півників, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричною підливою, пироги, присмажені пляцки…
Потім прислуга подала пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок.
Почувши приємну повноту, Павло Петрович подумав про панночку.
Поліна Полікарпівна попросила прогулятися по Підгорецькому парку, полюбуватись природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла підхмеленому поету. Походили, погуляли…Порослий папороттю прадавній парк подарував парі приємну прохолоду…Повітря п,янило принадними пасовищами…Посиділи, помріяли, позітхали, пошептали, пригорнулися. Прозвучав перший поцілунок… - прощай, парубоче привілля! Прийдеться поету приймакувати.
Якщо ви уважно вслухаєтеся в текст, то помітите, що, крім слів, які починаються з букви «п», тут досить багато слів, які є похідними та утворені різними способами за допомогою префіксів. Тож говорити ми сьогодні будемо про… та красу, багатство рідної мови. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим іменем своєї родини.
Українська мова ввібрала в себе все найкраще, найніжніше, найвеличніше, наймудріше, найблагородніше, найпоетичніше і найболючіше.
Девізом уроку ми візьмемо слова Ольги Яремко, але прочитати їх ви зможете, відмежувавши букви українського алфавіту від англійських.
Лgюqдиdнsа, zкотjра зwнаsє vукzраїlнсьgкі сfлоrва, щgе не lзfнаєs мwоtви.
Ольга Яремко
ІІ. САМОКОНСТРУКЦІЯ.
Зараз ви попрацюєте з таблицею, де зазначите, які терміни вам відомі - «+», які невідомі - «-», а про які маєте недостатньо інформації - «?». Знаки поставте в першу графу колонки, при подальшій роботі зверніть увагу на знаки мінус та знак питання. До таблиці ми повернемося наприкінці уроку.
Основні поняття теми |
Етапи уроку («+», «–», «?») |
|
Перший |
Заключний |
|
Морфеми – найменші значущі частини слова. |
|
|
Будова слова – відповідне розміщення морфем у слові. |
|
|
Значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення |
|
|
Префікс, корінь, суфікс виражає лексичне значення слова |
|
|
Закінчення виражає граматичне значення слова |
|
|
Омонімічні корені – це корені, які мають різне лексичне значення. Наприклад: водити, вода. |
|
|
При відмінюванні слова (за відмінками, особами) утворюються форми одного й того ж слова, змінюється граматичне значення, а лексичне залишається тим же. |
|
|
Спільнокореневі слова – це самостійні слова, які мають однаковий корінь |
|
|
Зараз ми пригадаємо основні терміни, розв’язавши кросворд.
|
П |
Р |
Е |
Ф |
І |
К |
С |
|
|||||||
|
|
К |
О |
Р |
І |
Н |
Ь |
|
|
||||||
|
С |
У |
Ф |
І |
К |
С |
|||||||||
М |
О |
Р |
Ф |
Е |
М |
И |
|
||||||||
С |
П |
І |
Л |
Ь |
Н |
О |
К |
О |
Р |
Е |
Н |
Е |
В |
І |
|
|
З |
А |
К |
І |
Н |
Ч |
Е |
Н |
Н |
Я |
|
|
|
|
|
О |
С |
Н |
О |
В |
А |
|
Ключове слово нашого кросворду «пісенна», бо українська мова є саме такою. А які ще епітети ви можете дібрати до української мови.
Корінь виражає лексичне значення слова.
Префікс та суфікс утворює нові слова.
Закінчення утворює форми слів.
Афікси - префікс, суфікс, закінчення (флексія), постфікс.
узагальнюючих правил «Основні орфограми в префіксах, коренях, суфіксах». Завдання для учнів: дібрати приклади до кожного правила із довідки.
Місце орфограми |
Орфограми |
Приклади |
У префіксі |
Букви е,и, і в префіксах пре-, при-, прі- |
|
Букви з,с у префіксах роз-, без-, з-, с- |
|
|
На межі кореня і суфікса |
Буквосполуки -цьк-, -зьк-, -ськ-, -цтв-, -зтв-, -ств- |
|
У суфіксі |
Букви и, е (є) в суфіксах –ечок,єчок, -ечк (а), -ичок, -ик |
|
Буква и в суфіксі –ив (о) |
|
|
Букви и,і в суфіксах –ир, -ист, -изм, -ір, -іст, -ізм |
|
|
Букви и, і, е (є) в суфіксах –инн (я), -інн(я), -енн(я), -єнн(я) |
|
|
Букви о,е (є) в суфіксах –ов (ий), -ев(ий), -єв(ий) |
|
|
Букви и,ї в суфіксах –ин, їн |
|
Довідка: вкладення, приєднати, вознесенський, миттєвий, смайлик, розмістити, прізвище, скинути, користувацький, ринковість, припасувати, програміст, завантаження, сестрин, урядовий, вершечок, прекрасний, тонісінький, свідоцтво, півник, морозиво, історизм, електронний, вовчисько, картоплиння, грошовий, Софіїн, спільнота, бурмило, ледацюга, маркетинговий, повідомлення.
К, Ч, Ц + -СЬК (ий), -СТВ (о) -ЦЬК (ий), -ЦТВ (о)
Х, Ш, С -СЬК (ий), -СТВ (о)
ІІІ. СОЦІОКОНСТРУКЦІЯ – СОЦІАЛІЗАЦІЯ.
Молитва до мови
Мова українська! Свята праматінка мого народу! Від Слова Божого, славних пращурів, неба і землі, вогню і води, спеки і дощу, грому і блискавки, сонця і місяця, хмар і зорi, хлібних ланів, квітучих садів, співу пташок, тиші і вітру народжена.
Мова рідна! Мудра Берегиня, що не даєш згаснути земнiй славi народу нашого, дбаєш про нього, згуртовуєш його, тримаєш на неосяжній висоті небесного олiмпу волелюбностi i гордостi духу.
Мова! Одвiчна суть наша у своїй неподiльнiй трiйцi, бо єси Любов, Вiра i Надiя! Ти стоїш на чатах вiвтаря духовного храму i не впускаєш злих духiв виродження, скверноти та ганьби, висвячуєш нарід спасенними молитвами, вогнем очищення та святими водами, щоб не змалiв i не перевiвся рiд наш прадавній. Ти множиш цей люд веселий i щирий, святоруський, багатий талантами та невмирущими скарбами традицій і пiсень, наповнюєш душi Божественним сяйвом сонячно-небесним, бо то є кольори життя i вищого знамення.
Мова наша! Життєдайна криниця на неосяжнiй дорозi людської долi! Твої джерела б’ють з правiчних глибин матiнки-землi, тому й вогненна така. Купаються в тобi нiчнi зорi, тому й чарiвна така. Кохаються в тобi вуста матерi, тому й ласкава така. Зцiлюєш Ти втомлених духом, даєш силу й наснагу, здоров’я та довгий вiк, даруєш безсмертя тим, хто живе Тобою, вдихає Тебе, молиться Словом Твоїм.
Повернися, єдина, до нас, до кожної оселi та родини, де б ми не були. Викликаємо Тебе з нетрiв забуття, віруємо в силу Твою, освячуємо щирістю душ та вогнями сердець, вiдданою любов’ю синiв i доньок, цiлуємо лик Твiй святий i скорботний, Панно наша, Берегине, Мова українська!
Почуй! Воскресни! Возродись! Заквiтни вiчно живим i молодим народним Словом. Поверни нам пам’ять свого роду, дай віру й натхнення, впевненість в собі, освіти морок наших душ, відведи спокусу та очисти від скверни цю древню святоруську землю, Русь-Україну, возвелич і порятуй на вiки вiкiв. Амiнь!
Катерина Мотрич
Завдання для учнів
1 група – дібрати форми слова та спільнокореневі слова до слів «пісня», «небо», «земля», «мати», «пам’ять»
2 група – виписати слова, які відповідають схемам:
1)
2)
3)
4)
Відповідь: 1) мова, свята,неба, землі.. 2) безсмертя, наснага, відведи, порятуй; 3) праматінка, згуртовуєш, неосяжна, висвячуєш..; 4)українська, славних, квітучих, вогненна…
3 група – розібрати за будовою слова: праматінка, волелюбність, виродженість, життєдайна, возвелич, неосяжна, безсмертя.
1 група – вправа 125 (с.73)
2 група – вправа 126 (с.73)
3 група – вправа 128 (с.74)
Запишіть слова за їхньою будовою в такому порядку: 1) П + К + З;
2) П + К + С + З; 3) П + К + С; 4) К + З; 5) П + К; 6) К + С; 7) К + С + З
1 група - кінний, орач, обв’язаний, затінок, довіра, іскра, розквіт;
2 група – бачиш, об’їзд, роз’яснений, істинний, трудар, окраєць, віддяка;
3 група – запал, ідея, нагода, проміжок, орлиний, носій, експортний.
Відповідь (з других букв)
ІV. АФІШУВАННЯ. Вправи змагальницького характеру
Розважливий, приземлення, музикант, прекрасний, червоно, по-нашому, незакінчений, безжурно, примирення, гідність.
Як називаються корені у словах водій, підводник … (омонімічні)
1. Батьки нас вчать любити Батьківщину. 2. Тільки нероба нічого не робить. 3. Народний артист – улюбленець народу. 4. З груш мама зробила грушевий сік. 5. Коли я чую материнську колискову, то завжди згадую рідну матір.
V. РОЗРИВ
1 учень. У сучасній мові вже не сприймаються як спільнокореневі слова жир і жити, а колись вони належали до одного гнізда. Перше мало значення «корм, годівля, їжа», друге, його твірне, - «жити, годуватися». Носії мови зараз навряд чи співвідносять смородину зі смородом у значенні «сильний запах», столицю зі столом у значенні «престол»… Сьогодні корито ніхто не пов’язує зі словом кора, а в давнину це був виріб з кори дерева.
Розпад колишніх єдиних гнізд відбувається тому, що значеннєві зв’язки між словами, які входять до них, поступово слабнуть або зовсім втрачаються. (За Н. Клименко)
2 учень. В Україні налічується понад 50 назв населених пунктів з коренем город (Самгородок, Вишгород, Звенигородка). У період Київської Русі це слово означало обгороджене поселення, укріплене товстими стінами і вежами.
Суфікс –ів у назвах міст Харків, Фастів, Бердичів тощо свідчить про те, що ці слова, найімовірніше, утворено від чоловічих імен (прізвищ).
В українській мові максимальна кількість морфем у слові становить 12. За даними мовознавців, слів з 9 – 12-тьма морфемами менше одного відсотка.
3 учень. Усі ми знаємо слово порт. Та не кожний скаже, звідки воно. Адже porto по-латині – «ношу»; портмоне (гаманець) – « нести монети» , портфель – « нести аркуші». Походження слова порт повязують із давньоримським звичаєм. При засуванні міста римляни оточували його стіною, але перед тим, як вимурувати її, місце оборювали плугом, Там, де мала бути міська брама, не орали, а несли плуга на руках. Отже, portа буквально означає «місце, де плуга несли на руках». Звідки значення portа – «двері».
Тепер нам стає зрозуміло, чому служник, який стоїть біля дверей готелю, називається портьє і звідки походить слово портьєра (завіса, що затуляє двері)
Слово викладача. Ці випереджальні завдання нам довели, що ми багато чого в українській мові ще не знаємо. Отож і справджуються слова Ольги Яремко «Людина, котра знає українські слова, ще не знає мови» та все життя ми мусимо вчити рідну мову.
VІ. РЕФЛЕКСІЯ.
Дайте відповіді на запитання:
Домашнє завдання: опрацювати п. 9, вправа 127. Створити текст білборду, який би рекламував вивчене.
7. Рекомендації щодо подальшого використання даної методичної розробки
Дана методична розробка може бути використана викладачами-словесниками, а технологію творчої майстерні, яка розкривається за допомогою даних уроків, рекомендую апробувати іншим педагогічним працівникам, оскільки вона має ряд переваг: