Урок "Запозичені слова"

Автор:          Корчукова Маргарита Юріївна, викладач української мови й літератури

Коротка анотація : дана методична розробка вміщує досвід викладача української мови по проведенню уроку узагальнення та систематизації вивченого матеріалу із використанням інтерактивних методів і прийомів навчання.

Методична розробка

«Методика проведення уроку узагальнення та систематизації вивченого матеріалу із використанням інтерактивних методів і прийомів по темі «Запозичені слова»

План методичної розробки

1. Мета методичної розробки
2. Розгорнутий план уроку
3. Методика проведення комбінованого уроку із використанням інтерактивних методів і прийомів навчання
4. Додатки та доповнення до розгорнутого плану уроку
5. Рекомендації щодо подальшого використання даної методичної розробки
6. Перелік використаної літератури.

1.Мета методичної розробки

Мова належить до числа найважливіших навчальних предметів і виконує дві функції : по-перше,  є предметом вивчення і навчання, по-друге, засобом осягнення всіх інших шкільних предметів. Від рівня її вивчення залежать успіхи учнів у оволодінні самою мовою як засобом спілкування і передачі інформації, а також і всіма іншими навчальними предметами.

   У нинішніх умовах при вивченні української мови домінуючою є особистісна орієнтація навчання, яка передбачає забезпечення оптимальних умов для різнобічного мовленнєвого розвитку кожного учня, урахування індивідуальних особливостей, пізнавальних потреб, інтересів, прагнень, заохочення до самостійності у вивченні мови.

   Головним у навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю. Саме такі методи пропонує використати викладач у даній методичній розробці – науковий діалог, науковий практикум.

   Упровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови спричиняє значну увагу учителів-словесників до відпрацювання в учнів навичок виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності. Використання тестів можливе як під час здійснення поточного, так і підсумкового контролю. У даній методичній розробці запропонований такий вид контролю по темі «Лексикологія», розрахований на активізацію пізнавальної активності учнів, об’єктивність учителя під час оцінювання навчальних досягнень.

   Дана методична розробка пропонує проведення уроку узагальнення та систематизації вивченого матеріалу.

   На тему «Запозичені слова» відводиться згідно плану 2 години. Так як учні вже знайомилися з термінами «запозичені слова», «слова іншомовного походження» та «власне українські слова», то на даному уроці викладач поставив за мету виробити в учнів систему поглядів щодо вживання іншомовних слів, визначити основні типи помилок у вживанні запозичених слів, з’ясувати причини їх появи.

   Належне місце на даному уроці викладач відводить реалізації особистісно зорієнтованого підходу до навчання рідної мови – груповій роботі, керованим дослідженням, що дозволяє успішно формувати комунікативні навички, уміння самостійно мислити, аргументовано доводити свою думку.

2.Розгорнутий план уроку

Фах :        кухар, кондитер

Група :     СК-87, 1 курс

Тема :     Запозичені слова

Тип уроку : урок узагальнення та систематизації вивченого матеріалу

Методи і прийоми : науковий діалог, науковий практикум, робота в творчих

                     групах, кросворди.

Мета уроку :

Навчальна :

• виробити в учнів систему поглядів щодо вживання іншомовних слів ;
• визначити основні типи помилок у вживанні запозичених слів ;
• з’ясувати причини появи їх ;

 Розвиваюча :

• розвивати комунікативні навички;
•  уміння самостійно мислити;
•  аргументовано доводити свою думку;
• формувати навички ведення дискусії;
• підвищувати рівень мовленнєвої культури. 

Виховна :

• виховувати любов до рідної мови; патріотизм; шанобливе ставлення до обраної професії.

Обладнання  :  кросворд «Власне українські слова», «Запозичені слова в

                              кулінарії», таблиці «Запозичені слова», завдання до

                              наукового практикуму, тестові завдання у двох варіантах.

Міжпредметні зв’язки : географія, майбутня професія, історія

Хід уроку

1. Організаційний момент.                                    0,5 хв.

2. Перевірка домашнього завдання                   10 хв.

1. Перевірка домашньої роботи (письмово, біля дошки )

2. Завдання на перевірку ерудиції та кмітливості.

     3.  Повідомлення теми уроку, мотивація навчальної діяльності.  0,5 хв.

     4.  Актуалізація опорних знань.                                19 хв.

1. Робота з таблицями.

2. Усне повідомлення члена творчої лабораторії.

3. Науковий діалог із демонстрацією презентації.

      5. Закріплення вивченого матеріалу.                    12 хв.

1. Науковий практикум у групах.

2. Роз’язуваня кросвордів у парах «Запозичені слова в кулінарії»

3. Тестові завдання по варіантам.

     6. Підсумок уроку.                                                        2 хв.

     7.Домашнє завдання.                                                  1 хв.

3. Методика проведення уроку узагальнення та систематизації вивченого матеріалу

1. Організаційний момент

При цьому викладач перевіряє підготовку аудиторії та навчальної  групи до уроку,відмічає відсутніх на уроці, відповідає на запитання учнів стосовно підготовки до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

1. Перевірка  домашньої вправи.

Ефективність вивчення української мови багато в чому залежить і від виконання учнями домашніх завдань. Тому викладач вважає за необхідне перевіряти домашні вправи. На даному уроці доречно запропонувати виконати одному учневі вправу на дошці на закріплення теми «Пароніми» (вправа 4 , сторінка 118). Після цього інший учень перевіряє, якщо потрібно, редагує та виставляє оцінку з коментуванням.

2. Завдання на перевірку ерудиції та кмітливості.

Замініть кожен вислів словом іншомовного поход­ження. За кожну правильну відповідь учні отримують по 1 балу. Така система оцінювання стимулює активність та бажання працювати на уроці.

           1)  Офіційний документ про закінчення вищого чи середнього спеціального навчального закладу.

     2)  Дитячий лікар.

     3)  Суворе дотримання та збереження таємниці.

     4)  Змагання з чого-небудь, конкурс.

     5)  Грошова допомога.

     6)  Найменші птахи на землі.

     7) Група експертів-спеціалістів, яка розподіляє місця і вручає нагороди в конкурсах, змаганнях.

     Слова для довідок: диплом, педіатр, конспірація, олімпіада, субсидія, колібрі, журі.

       3.Мотивація пізнавальної діяльності.

Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Це своєрідна  психологічна пауза, яка дає учням усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати. Мотивація пов’язана з темою  уроку, Вона готує учнів до її сприймання, налаштовує на розв’язання певних проблем.

Викладач наголошує на тому, що на сьогоднішньому уроці учні спробують розв’язати проблемні завдання : виробити систему поглядів щодо вживання іншомовних слів та визначити основні типи помилок у вживанні запозичених слів.

4.Актуалізація опорних знань

    1.   Робота з таблицями

На цьому етапі уроку вчителю необхідно  наголосити, що тему «Запозичені слова» діти вже вивчали, тому сьогодні спробують висловити свою думку із приводу використання запозичених слів в українській  мові.

Для ефективності та результативності навчання викладач буде ставити за кожну правильну відповідь творчого характеру 2 бали та 1 бал – за відповідь конкретного змісту.

На цьому етапі уроку учні працюють із таблицями (додаток 2), даючи відповіді на запитання : які слова називаються запозиченими? З яких мов вони походять? 

2.  Усне повідомлення члена творчої лабораторії.

В українській мові є близько 10 відсотків чужомовних слів. Одні з них стали загальновживаними, а отже, доступними й зрозумілими кожному. Ми до них звикли і навіть не підозрюємо інколи, що це не власне українські слова. Серед них можна виділити ті, які поширені в усіх або багатьох мовах з однаковим чи подібним звучанням. Це міжнаціональні слова (переважно вони є термінами науки, техніки, економіки, політики, спорту) : дует, монолог, нація, театр. Інші запозичені слова з певних причин (виникли недавно або нечасто вживаються) не ввійшли  до активного словника української мови, хоч лексичне значення їх ми розуміємо.

3.  Науковий діалог із демонстрацією презентації.

Дискусія є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Вона значною мірою сприяє розвитку практичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички обстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної теми. Науковий діалог – це широке публічне створення якогось спірного питання, який сприяє розвитку критичного мислення учнів,  формує навички аргументації, обстоювання своєї думки .

Тому на цьому уроці викладач пропонує використати саме цей інтерактивний метод . Під час проведення наукового діалогу учні демонструють презентацію, підготовану членами мовного гуртка. (Додаток 5)

Питання для обговорення :

• Деякі вчені занепокоєні великою кількістю іншомовних слів і вважають,що чужомовні елементи руйнують природу рідної мови. Саме тому вони виступають проти будь-яких запозичень, за повне очищення словника від іншомовних слів. Як ви оцінюєте таку наукову позицію?
• До чого призвело б намагання повністю очистити мову від запозичених слів ?
• Дехто з мовознавців вважає, що процес проникнення чужорідних елементів у мову цілком природний, закономірний, він тісно пов’язаний з відкритістю суспільства, з розвитком економічних і культурних зв’язків країни зі світом, через те й не потребує посиленого контролю спеціалістів. Чи справді це так? Як ви гадаєте?
• Прокоментуйте висловлювання : «У питанні про те, у якій мірі запозичені слова можуть увіходити в українську мову, можна прийняти такий принцип : не цуратися їх, але й не бгати в нашу мову без міри» (В.Самійленко) «Запозичення мають бути вмотивовані відсутністю  мовних засобів для вислову того чи  того поняття» (С.Караванський)
• Уявіть ситуацію :  з активного вжитку поступово зникають власне українські слова й переходять у  пасивну лексику, натомість панівне становище займають запозичені слова. Як би ви оцінили ситуацію? Що б вона засвідчила?
• Коли, за якої умови іншомовне слово не збагачує, а засмічує мову?
• Що таке  суржик ?

Після проведення наукового діалогу необхідно підвести підсумки.  Для  цього була обрана експертна комісія, яка робила записи і повинна підвести підсумки.

Звіт про роботу експертної комісії: 1) абсолютно чистих мов, вільних від  запозичень не існує, тому  що немає народу, який би жив ізольовано; 2)запозичення – природне явище в житті мов; 3)потрібно контролювати межі проникнення чужорідних елементів у мову ; 4)намагання повністю очистити мову від запозичень призвело б до збіднення. Довелося б по-новому називати відомі предмети і явища; 5)не слід нехтувати вдало створеними термінами і потрібно повернути їм статут нормативної лексики.

           5.Застосування вмінь і навичок

 1. Науковий практикум у групах.

Ця інтерактивна вправа є центральною частиною заняття. Вона використана з метою засвоєння навчального матеріалу, досягнення результату. Необхідно провести підготовку до цієї інтерактивної  вправи. Для цього надати необхідну інформацію, щоб виконувати практичні завдання  за мінімально короткий час. За доцільне викладач вважає навести приклад і пояснити,що в даних реченнях необхідно визначити основні типи помилок у вживанні запозичених слів : так у реченні «Світлана Миколаївна на уроці пропонує рецепти вишуканих делікатесів» через незнання лексичного значення слова «делікатес» поруч із ним  використано слово «вишуканий». Після пояснення учні приступають до роботи  в малих творчих  груп

       1 творча група – Переді мною постала дилема : що робити після    закінчення школи. Не ефективним одягом вона полонила нас , а своїм  розумом.

2 творча група – Протягом новорічної ночі на вас чекають несподівані сюрпризи. Молоде покоління – передовий авангард суспільства.

3 творча група – На змаганнях наша команда зазнала фіаско. Нарешті фінішували цьогорічні жнива.

4 творча група – Відвідавши Володимирський собор у Києві, я була потрясена  його величчю і красотою. У магазині є в продажу медові 3пряники і творожне печення. 

  Після того, як учні відредагували текст, необхідно, щоб вони зробили висновок, чому в даному реченні допущена помилка.

 1 група – неправильне вживання запозиченого слова, причиною якого є незнання його лексичного значення.

2 група – наявність  у реченні плеоназму – вживання при запозиченому слові українського відповідника.

3 група – заміна без потреби українського слова запозиченим.

4 група – вживання  суржику.

 Учні відповідають на питання : «Як запобігти помилкам у вживанні іншомовних слів ?»

2. Роз’язуваня кросвордів у парах «Запозичені слова в кулінарії»

На закріплення викладач пропонує розв’язати кросворд «Запозичені слова в кулінарії» (додаток 3). Перед виконанням завдання учитель повідомляє, що в професії кулінара досить часто вживаються слова : гамбургер, апельсин… Пропонує викладач переглянути «Словничок кулінара» (додаток 5)Всі вони є запозиченими : походять від власних назв, особових імен, назв країн, річок. У назвах страв, рослин і тварин часто відбивається історія їхнього походження (волоський горіх, гречана крупа, персик, індик), особливості приготування, традиції, притаманні кухні певної країни (котлети по-київськи, борщ український, кава по-віденськи, неаполітанська піцца). Назви деяких страв зберігають пам’ять про осіб, які  винайшли або яким приписують цей винахід (бефстроганов, олів’є, сандвіч). Є страви, названі на честь відомих історичних осіб, пісенних персонажів (наполеон, напій «Буратіно»).  Кулінарний термін, утворений від власної назви, часто потрапляє в нашу мову з інших мов. Наприклад, слова індик, персик, походження яких встановлюється лише через з’ясування їхнього походження. Найбільше таких слів українська мова запозичила з французької. І це не дивно, адже французька є науковою мовою кулінарії, так само, як латина – біології, медицини. Деякі із цих термінів стали інтернаціоналізмами – майонез, коньяк, мадера. У Франції віддавна називали страви власними іменами. Мода ця збереглася й зараз : у ресторанах і кулінарних книгах нові  страви часто співзвучні з іменами людей, назвами країн ( це надає їжі краси, особливої привабливості або просто відрізняє одну страву від іншої). Майже кожний заклад громадського харчування має у своєму меню  такі страви, але поза його межами ніхто не може й знати цих назв. Кажуть, що за угорською кухарською книгою можна вивчати історію країни.

Щоб оцінити знання учнів, викладач пропонує виконати тестові завдання в двох варіантах (додаток 4)  .

       6.Підсумок уроку

Вчителю варто задуматись над тим, що підбиття підсумків   - дуже важливий етап уроку. Саме  тоді пояснюється зміст проробленого, підводиться  риска під  знаннями,  що  повинні бути засвоєні . Функції підсумкового етапу : прояснити зміст опрацьованого, порівняти реальні  результати  з  очікуваними, зробити висновки. Для цього викладач пропонує провести  інтерактивний метод «рефлексію»,  тобто здатність  людини  до самопізнання, вміння аналізувати свої дії. Мета  рефлексії -  згадати, виявити основні компоненти діяльності.

На цьому етапі вчитель ставить питання :

•  Які труднощі виникли протягом уроку?
•  Чи виконали ми завдання, які поставили на початку уроку?
•  Чи  вдалось нам реалізувати девіз  уроку

7. Домашнє завдання

      Скласти словничок іншомовних слів, які використовуються в професії кулінара.

           
   4.Додатки та доповнення до розгорнутого плану уроку

Додаток 1. Таблиця «Запозичені слова»

Додаток 2. Кросворд «Запозичені слова в кулінарії»

Додаток 3. Тестові завдання в двох варіантах

Додаток 4. Словничок кулінара.

Додаток 5. Презентація «Зерно і полова» (вживання запозичених слів в українській мові)

Додаток 2. Кросворд «Запозичені слова в кулінарії»

Додаток 3. Тестові завдання в двох варіантах

Додаток 4. Словничок кулінара(власне українські слова)

Запозичені слова

6.Рекомендації щодо подальшого використання даної методичної розробки

     Як показує досвід, для того, щоб учні добре засвоїли матеріал, необхідно використовувати активні методи навчання, тобто діти повинні бути учасниками процесу навчання. Дана методична розробка містить методи й прийоми, які змушують  учнів стати співтворцями уроку, методом проб та помилок знаходити правильне рішення, обговорювати, дискутувати, обстоювати свою думку.

Для закріплення вивченого матеріалу викладачка  запропонувала тестові завдання та завдання творчого характеру,які  дали можливість оцінити всіх учнів.

Методи й прийоми, описані в даній методичній розробці, можуть бути використані на будь-якому уроці, де є різні точки зору щодо проблеми, порушеної  на ньому.

6.Перелік використаної літератури.

1. Бєляєв О.М. Сучасний урок української мови. Навчально-методичний посібник. – К.: Радянська школа, 1981. – 176 с.

2. Лукач С.П. Бесіда на уроках мови: Посібник для вчителя. – К.: Рад. школа, 1990. – 112 с.

3. Методика вивчення української мови в школі/ А.М. Беляєв, В.Я. Мельничайко, М.І. Пентилюк та інші: Посібник для вчителів. – К.: Рад. школа, 1987. – 246 с.

4. Словник іншомовних слів – К.: Наукова думка, 2000. – 680 с.

 5. Власні назви в кулінарії/Приймак О., Дубовис Г. // Дивослово, 2002.- N5. т.С.19-21