Практична робота "Первинні засоби пожежогасіння і порядок їх застосування"

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

 

Тема: Первинні засоби пожежогасіння та порядок їх застосування.

 

Мета: сформувати у здобувачів освіти компетентностей щодо застосування первинних засобів пожежогасіння.

•                               Обладнання: вогнегасники (вуглекислотні, порошкові, водопінні тощо); пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати); пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

 

 

Теоретична частина

Первинні засоби пожежогасіння (ПЗП) призначені для гасіння пожеж у початковій стадії їх розвитку силами персоналу підприємства до прибуття штатних підрозділів ДСНС, а також – ліквідації невеликих осередків пожеж. Вони є у всіх виробничих приміщеннях, цехах, складах, лабораторіях, майстернях і передаються під охоронну відповідальність безпосередньо керівникам цих об’єктів або іншим посадовим особам з числа інженерно-технічних працівників. Наявність засобів пожежогасіння підвищує рівень пожежної безпеки об’єктів, і, тим самим, у разі виникнення вогню, зменшує людські жертви та матеріальні збитки. Використовують наступні види ПЗП:

– вогнегасники (вуглекислотні, порошкові тощо);

– пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати);

– пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

1. Вогнегасники

Вогнегасник – пристрій, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною.

За видом вогнегасної речовини вогнегасники поділяються на:

• водяні (із зарядом води чи води з домішками);
• водопінні (із зарядом водяного розчину піноутворюючих домішок);
• вуглекислотні (із зарядом діоксиду вуглецю);
• порошкові (із зарядом вогнегасного порошку);
• хладонові (із зарядом вогнегасної речовини на основі галогенізованих вуглеводнів);
• комбіновані (із зарядом двох і більше вогнегасних речовин).

Залежно від способу транспортування до місця пожежі вогнегасники поділяються на:

• переносні, конструктивне виконання та маса (до 20 кг) яких забезпечують зручність їхнього перенесення людиною (можуть бути ручними чи ранцевими);
• пересувні, змонтовані та пересуваються на колесах чи візку.

За способом подачі вогнегасного заряду:

• під тиском газів хімічної реакції компонентів заряду;
• під тиском газів, що подаються із спеціального балончика, розміщеного в корпусі вогнегасника;
• під тиском газів, закачаних в корпус вогнегасника;
• під власним тиском вогнегасної речовини.

У назві вогнегасника: перша літера В – вогнегасник, друга – вид вогнегасної речовини (В – водяний, ВП – водопінний, ВПА – водопінний аерозольний, ВК – вуглекислотний, П – порошковий, Г – газовий). Цифра після великих літер означає масу вогнегасної речовини у кілограмах, що міститься у його корпусі.

Будівлі та споруди мають бути забезпечені вогнегасниками з розрахунку: на 200м² площі підлоги-один вогнегасник, але не менш ніж 2 вогнегасники на поверх.

Тривалість дії більшості переносних вогнегасників складає від декількох секунд до 1 хв., тому при користуванні ними необхідно діяти швидко і рішуче.

Принципи роботи вогнегасників.

При використанні порошкового вогнегасника ВП-6 з газовим балоном (рис. 1) необхідно:

1. зірвати пломбу;
2. видалити запобіжник;
3. натиснути й відпустити кнопку, в результаті чого руйнується мембрана газового балону і газ-витискувач подається до корпусу, де утворює надлишковий тиск. Відбувається «зарядка» вогнегасника. Після цього він готовий до гасіння.
4. гнучкий рукав необхідно спрямувати на вогнище пожежі;
5. натиснути на важіль управління подаванням вогнегасної речовини, при цьому вогнегасна речовина під дією надлишкового тиску по сифонній трубці, рукаву через насадку подається в осередок пожежі;
6. для припинення подачі вогнегасної речовини необхідно відпустити важіль.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Принцип роботи вогнегасника з газовим балоном

 

Для приведення в дію вогнегасника водопінного ВВП-5(з) закачаного типу (рис. 2) та вогнегасника вуглекислотного ВВК -2 (рис. 3) необхідно:

1. зірвати пломбу;
2. видалити запобіжну чеку;
3. спрямувати піногенератор (ВВП-5(з), розтруб (ВВК-2) на осередок пожежі;
4. натиснути на важіль.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Принцип роботи закачаного вогнегасника ВВП-5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3. Принцип роботи закачаного вогнегасника ВВК-2

 

Розглянемо основні види ручних вогнегасників, їхні характеристики та експлуатаційні особливості.

Водяний вогнегасник використовується для гасіння твердих горючих матеріалів і тліючих предметів (пожежі класу А). Він добре гасить дерево, вугілля, папір, текстиль, деякі види пластику та синтетичних матеріалів. Водою не можна гасити ЛЗР, речовини, що виділяють горючі гази під час взаємодії з водою, електроустановки під напругою, цінні папери та устаткування.

Переваги:

• низька вартість гасильного агента;
• ефективне охолодження вогнища горіння;
• екологічна чистота і безпека для людей;
• можливість струменем (до 6 м) досягати об’єкти, які горять на висоті.

Недоліки:

• не можна гасити устаткування під напругою;
• вузькі межі застосування;
• «боїться» низьких температур внаслідок замерзання води;
• не рекомендується застосовувати в приміщеннях де зберігаються цінності, які просочуються водою;

Особливості застосування:

• необхідна щорічна перезарядка.

Водопінні вогнегасники найбільш зручні для гасіння тліючих матеріалів, а також горючих рідин (пожежі класу А, В). Конструкція насадки забезпечує подачу повітряно-механічної піни середньої і низької кратності. Ефективність вогнегасників значно зростає при використанні в якості заряду фторованих піноутворювачів.

Переваги:

• висока ефективність при гасінні розливів ЛЗР та поверхневих пожеж;
• тривалий час роботи.

Недоліки:

• вузький діапазон робочих температур (5-45°C);
• забороняється гасіння електроустановок та електромереж під напругою, лужних металів натрію і калію;
• можливість пошкодження предметів гасіння;
• проблеми при гасінні високих об’єктів;
• замерзання робочого розчину при низьких температурах.

Особливості застосування:

• необхідна щорічна перезарядка;
• не допускається нагрівання зарядженого балона, вплив атмосферних опадів на корпус, удари та інші механічні пошкодження вогнегасника.

Вуглекислотний вогнегасник призначений для гасіння рідких і газоподібних речовин (класи В, С). Заправлений вуглекислотою, яка не залишає «слідів» на об'єкті гасіння. Рекомендуються для гасіння електроустановок з напругою до 10кВ, приміщень з цінним обладнанням (комп'ютери, музеї, бібліотеки тощо), а також пожеж на транспорті, житлових і виробничих  приміщеннях. При тривалій роботі температура на виході з балона може знижуватися до -75°С. Вимагає перезарядки один раз на п'ять років, а також контрольне зважування – один раз на рік для усунення витоків.

Переваги:

• компактність;
• ефективність гасіння, особливо на початковій стадії пожежі;
• широкі температурні межі використання і зберігання;
• незамінний при гасінні приміщень з дорогими і раритетними речами.

Недоліки:

• зниження рівня кисню в приміщенні, де був використаний вогнегасник, надає токсичну дію на людину, спричиняє задуху;
• небезпека «холодного опіку» при дотику до металевого розтруба;
• високий тиск робить чутливим вогнегасник до ударів;
• найважчий в порівнянні з іншими вогнегасниками.

Особливості застосування:

• чутливий до прямих сонячних променів і високих температур допускається зберігати вогнегасники при температурі до +30°С);
• після використання приміщення провітрюється;
• гасіння електроустановок необхідно проводити з відстані не менше 1м;
• перезарядка і ремонт вогнегасників повинні здійснюватися в спеціалізованих організаціях.

Порошковий вогнегасник використовується для первинного гасіння пожеж класу А (тверді речовини), В (тверді речовини, що плавляться при високій температурі або ГР) і С (горючі гази) та електроустановок напругою до 1000 В. Порошкові вогнегасники рекомендується використовувати в легкових або вантажних авто, для комплектації протипожежних щитів, а також для гасіння обладнання на підприємствах, в офісах або побутових об’єктах. Вогнегасники не призначені для гасіння загорянь лужних і лужноземельних металів та інших матеріалів, горіння яких може відбуватися без доступу кисню.

Переваги:

• простота, висока ефективність роботи, широка вогнегасна здатність, найкраще співвідношення ціна – якість гасіння;
• зручність при гасінні, за рахунок відносно невеликої ваги і розмірів;
• безпека при гасінні електроустановок з напругою до1000 В;
• широкий робочий температурний діапазон від -40 до + 50°С.

Недоліки:

• заборонено використовувати при гасінні матеріалів, горіння яких може відбуватися без доступу повітря (лужних і лужноземельних металів);
• немає охолоджуючого ефекту, тому можливе повторне займання на погашених ділянках пожежі від різних нагрітих конструкцій та обладнання;
• можливий вихід з ладу обладнання чутливого до порошкового забруднення (комп'ютерне обладнання, оптика тощо);
• через високу летючість порошку в приміщенні знижується видимість, відповідно знижується ефективність гасіння.

Особливості застосування:

• не можна проводити гасіння на відкритій місцевості проти вітру;
• безпечна відстань при гасінні до електричних установок не менше 1 м;
• через схильність порошків до злежування необхідно дотримуватися зазначених умов зберігання.

При експлуатації вогнегасників забороняється:

• експлуатувати вогнегасники з наявністю вм'ятин, випуклостей або тріщин на корпусі, на запірно-пусковому пристрої, на накидній гайці, а також у разі порушення герметичності з'єднань вузлів вогнегасника та несправності індикатора тиску (для закачаних вогнегасників);
• завдавати удари по вогнегаснику;
• розбирати і перезаряджати вогнегасники особам, які не мають права на проведення таких робіт;
• кидати вогнегасник у полум'я під час застосування за призначенням та вдаряти ним об землю для приведення його в дію;
• спрямовувати насадку вогнегасника (гнучкий рукав або розтруб) під час його експлуатації у бік людей;
• при використанні кількох вогнегасників спрямовувати струмені назустріч одне одному;
• використання вогнегасників для потреб, не пов'язаних з пожежогасінням.

 

2. Пожежний інвентар та інструмент

Пожежний інвентар – сукупність пристосувань (предметів) для боротьби з пожежами.

До них належать покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні рукава, крани тощо.

Пожежний інструмент – це інструмент для розкриття і розбирання конструкцій та проведення аварійно-рятувальних робіт при гасінні пожежі.

До них належать: гак (багор), лом, сокира, відра, лопати різних видів, ножиці для різання металу.

Лопата пожежна (совкова, штикова) призначається для закидання піском з ящика осередка займання, розбирання покрівель, перегородок і стін під час гасіння пожежі. Держак фарбується у червоний колір. Габаритні розміри:1400×230×170 мм.

Покривало пожежне (кошма) призначене для локалізації горіння в початковій стадії шляхом накривання осередку горіння, гасіння одягу на постраждалому, захисту горючих конструкцій та устаткування при проведенні вогневих робіт. Розмір не менш як 1×1м. Покривала слід застосовувати для гасіння пожеж класів "A", "B", "D", (E). Матеріал: скловолокно, повсть, брезент з вогнетривким просоченням, базальтова тканина. Температурний режим до +800ºС.

Сокира пожежна призначена для розкривання покрівель, дверей, вікон, розбирання легких конструктивних елементів будівель і споруд, відкриття колодязів та гідрантів. Металеве сокирище має діелектричне гумове покриття.

Відро призначене для доставки води або піску до місця пожежі. Місткість – 8 л. Колір – червоний.

Ящик для піску призначений для зберігання піску. Повинен мати місткість 0,5, 1,0 або 3,0м³ та бути укомплектованими совковою лопатою. Якщо ящик є елементом конструкції пожежного щита, його об’єм не менше 0,1 м³.

Лом пожежний призначений для розчистки місць пожежі розкриття даху, обрешітки, обшивки та при інших пожежних роботах. Виготовляється з металевого прутка: 22мм. Габаритні розміри: 1100×160 мм. Маса не більше 6,5 кг

Гак пожежний (багор) призначений для розбирання даху, стін, перегородок та інших частин будівлі, для розбирання труб та печей, а також для розтягування горючих предметів. Виготовляється з металевого прутка: 20 мм. Габаритні розміри: 2000×200 мм. Маса не більше: 7,3 кг.

Бочки з водою утримують мінімальний запас води для гасіння. Встановлюються у виробничих, складських та інших приміщеннях, у разі відсутності внутрішнього протипожежного водогону та за наявності горючих матеріалів.

ПЗП, як правило, розташовують на пожежних щитах (рис. 4). Якщо в комплекті щита є ящик з піском його називають пожежним стендом. Пожежні щити встановлюються на території об'єкта з розрахунку один щит на площу до 5000 м².

Пожежні щити встановлюються у виробничих та складських приміщеннях, не обладнаних внутрішнім протипожежним водогоном або автоматичними установками пожежогасіння. Крім того, вони встановлюються на території підприємств, які не мають зовнішнього протипожежного водогону.

Рис. 4 Пожежний щит

 

На пожежних щитах повинні розміщуватися ті ПЗП, які необхідно застосовувати в даному приміщенні, споруді, установці, технологічному процесі тощо.

 

ХІД РОБОТИ

 

БЛОК 1 Теоретичні завдання:

1. Перелічити первинні засоби пожежогасіння:

____________________________________________________________________________________________________________________________________2. Дати характеристику тривалості дії вогнегасників різних видів.

____________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Назвати норми забезпечення вогнегасниками та пожежними щитами.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Пояснити призначення пожежного щита.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

БЛОК 2. За заданим викладачем маркуванням вогнегасника описати його за схемою:

1. вид вогнегасника та вогнегасна речовина, призначення;
2. технічна характеристика та будова;
3. принцип роботи;
4. переваги та недоліки;
5. послідовність дій при застосуванні вогнегасника для гасіння пожеж.

БЛОК 3. Визначте назву і призначення пожежного інвентарю та інструменту, заповніть таблицю:

 

Пожежний інвентар та інструмент	Назва	Призначення

Висновки

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________