Правила вживання апострофа

Тема: Правила вживання апострофа

Соціокультурна тема: Горить свіча пам’яті...

Мета навчальна: повторити та систематизувати знання здобуті в початкових класах та розкрити зміст нових правил вживання апострофа в українській мові; формувати вміння правильно писати та вимовляти слова з апострофом; удосконалювати пунктуаційну та орфографічну грамотність;

розвивальна:  розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, спостережливість, вміння в учнів адекватно аналізувати історичні факти, навички виразного читання; збагачувати словниковий запас учнів; вдосконалювати навички зв’язного мовлення;

виховна:     допомогти учням усвідомити трагедію українського народу у 1933 році та зацікавити їх пошуком краєзнавчого матеріалу про Голодомор у нашому краї; виховувати шану до жерв Голодомору, пам’яток культури їм, почуття національної свідомості, відповідальності перед Батьківщиною, справжніх патріотів нашої держави.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручник, схема – опора „Правила вживання апострофа”, картки із завданням, хлібина на вишитому рушникові, свіча, букет квітів, перев’язаний чорною стрічкою.

Епіграф:

А онде під тином голодна дитина,

Голоднеє мре....

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

- Стали, діти, всі рівненько,

Усміхнулися гарненько,

Настрій на урок взяли

Й працювати почали.

Працюватимем старанно,

Щоб почути у кінці

Що у нашім 5-м класі

Учні просто молодці.

ІІ.  Актуалізація опорних знань

1. Бесіда за змістом раніше вивченого матеріалу

• Який розділ мови називається орфографією?
• Назвіть випадки, коли букви я, ю, є, ї позначають два звуки.
• Пригадайте, що таке орфограма?

2. Створення асоціативного куща „Країна орфограм у 5 – м у класі”

Учні по черзі називають орфограми, які вивчали раніше.

                                               

______________Орфограма ___________

_______________                        __________________

__________________________          _____________________

_____________________        _____________________________

_____________     _________________     _________

3. Скласти усно твір п’ятихвилинку „Я сьогодні в країні Орфографії хочу.......”
4. Прочитайте слова. Скажіть чи є відмінність у їх вимові. Як Ви можете це пояснити?

Рясно – бур’ян;

свято -  в’янути;

подякувати -  сім я;

ллється – в’ється;

люди – в’юн.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні на уроці ми знову з вами опинилися на місточку між раніше вивченим матеріалом і тим, з чим ми зараз  будемо знайомитися. Всі учні будуть на уроці працювати активно, щоб показати свої знання та вміння, які стосуються Країни Орфографії. Та, мабуть, Вам буде цікавіше, якщо тему сьогоднішнього нашого з вами уроку Ви  відгадаєте самі, а я вам в цьому трішки допоможу. Для цього необхідно відгадати загадку „А хто я такий?”

Я такий же, як знак розділовий,

І відомий шкільній дітворі

Та в словах української мови

Я пишусь не внизу, а вгорі.

Спробуй лиш написати ім я –

Зразу стану потрібним і я.

(Апостроф)

Дійсно, тема нашого з вами уроку – це правила вживання апострофа. Тож відкриваємо робочі зошити і записуємо до них тему та епіграф уроку. Епіграф звучить так:

А онде під тином голодна дитина,

Голоднеє мре....

Зараз  ми з вами мусимо узагальнити правила вживання апострофа в українській мові, які відомі Вам ще з початкових класів та  розкрити зміст нових правил вживання апострофа, будемо збагачувати ваш словниковий запас та формувати вміння правильно писати та вимовляти слова із апострофом, а на фоні мовного матеріалу ми поговоримо про той страшний  1933 рік, тобто ту страшну катастрофу, яка зупиняла життя мільйонам людей, адже голод приносив не лише смерть, але і страждання. Лише пам’ять про голод і всіх полеглих від нього здатні звільнити нас від примар минулого. Зараз  кожна українська сім я схиляється перед пам’яттю невинно загиблих батьків, братів, сестер.  Це дуже потрібно для кожного, нинішнього і прийдешнього поколінь, нашої віри у життя  та справедливість.

Цей матеріал, який ми будемо вивчати обов’язково знадобиться Вам для того, щоб бути літературно обізнаними, щоб застосовувати свої знання на уроках з історії у майбутньому та для того, щоб грамотно оформлювати свої власні висловлювання, бути освіченими.

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Спостереження над мовним матеріалом

• Пригадайте правила вживання апострофа, які  Ви вивчали в початкових класах. Запишіть приклади. (Учні пригадують, наводять приклади, пояснюють їх правопис.)
•  Тепер ми детальніше з Вами ознайомимося з правилами вживання апострофа в українській мові. Зараз я вам зачитаю невеличку казочку про чарівну країну апострофа, а Ви уважно її прослухайте, а потім ми почнемо записувати новий матеріал до ваших словничків.

Казка про малий Апостроф

Валентина Черняева

Жив та був малий Апостроф.

У житті йому непросто.

Потребує порятунку,

Бо не має він притулку.

Де, скажіть, малюк живе?

В Алфавіті? Ні! Ніде!

Попросився він до Ком.

«А ти з Реченням знайом? —

В нього Коми запитали,

Та услід іще додали, —

Вирости із пелюшок!»

Став проситись до Дужок:

«Ніде, хлопці, справді, жити,

У сім’ю свою візьмите.»

А йому Дужки-брати:

«Будеш зайвим, друже, ти!»

Попросився до Лапок.

«А який нам з тебе толк?»

«Ви візьміть мене, Лапки!

Ми ж так схожі, як брати!»

«Особливі ми! Для назв!

Геть іди скоріш від нас!»

Так Лапки його прогнали,

Ще й наздогін реготали.

Попросився до Тире.

Й те до себе не бере.

«Ну, на що, малий, ти здатний?

Ти до Речень непридатний!»

Тихо плакало маля:

«Може не потрібен я?

В багатьох словах стою

Перед Ї, Є, Я та Ю.

Поміж буков я в словах.

А де дім? Житло де? Дах?»

«От дурна ти голова, —

Так Тире відповіда, —

Де працюєш, там й живи!»

«Мабуть Ви, Тире, праві...

А чому, ніхто не знає,

Місця вільного немає

Для Апострофа в Абетці.

І жалю не мають в серці.

Українська мова-ненька

Ніжна, лагідна, рідненька

Кожній букві місце є.

Для усіх, окрім мене!

Букви вголос називають,

І м’який знак пригадають.

Я ж чекаю, та дарма!

Не назвуть, немов нема.

Що із того, що малий?

Я ж мовчу, як знак м’який.

Я ж такий, як букви, — знак!

То чому ж зі мною так?

Буквам я усім рідня...

Може непотрібен я?

Підкажіть, дорослі й діти,

Де Апострофові жити.»

І Апостроф за хвилину

Розпитав про все людину.

А людина малюку

Відповідь дала таку:

«Не журись, малюче, так.

Просто ти — друкарський знак.

Мусиш бути у словах —

Вим’я, м’ясо і реп’ях,

М’яз, прислів’я, м’яч, під’їзд,

В’юн, м’якуш, бар’єр та з’їзд,

Кип’яток, п’ятак, ім’я.

Ось вона — твоя сім’я.

То й живи у тих словах.

Кожне слово — дім твій, дах.»

2. Робота зі схемою – опорою  „Правила вживання апострофа”

Учитель на дошці записує приклади, разом з учнями формулює правила написання.  Учні записують новий матеріал до словничків.

 

„Правила вживання апострофа”
Апостроф ставиться після букв, що позначають тверді приголосні перед я [йа], ю [йу], є [йе], ї [Ш] у таких випадках:
Після губних приголосних [б], [п], [в], [м], [ф]:	б'ють, п'ять, в'яз, в'ється, м'ясо, у сім'ї, п'єса, верф'ю.
Після [р] у кінці складу:	подвір'я, пір'їна, бур'ян, матір'ю.
Після префіксів, що закінчуються на приголосний, та в складних словах:	з'їхати, з'явитися, пред'явник, роз'юшний, під'юдити, роз'ятрити, двох'ярусний, пів'яблука, пів'ящика, пів'юрби, пів'ялинки.
У слові Лук'ян та похідних від нього:	Лук'яненко, Лук'янчук, Лук'яниха, Лук'янець, Лук'янівка, Лук'янов.

 

• Ось ми з вами і записали основні правила, коли вживається апостроф. Тепер мусимо ще поговорити, коли апостроф не вживається. Тож продовжимо заповнювати нашу таблицю далі.

 

Апостроф не вживається:
Після префіксів перед коренями, які починаються на голосні а, о, у, є, і, апостроф не ставиться:	безіменний, зекономити, загітувати, зубожіння.
Якщо перед губними [6], [п], [в], [м], [ф] стоїть інша літера на позначення приголосного, яка належить до кореня:	рутвяний, духмяний, медвяний, Святослав.
Після м'якого [р] на початку складу:	рясно, зоря, рюмсати, крюк.

 

• Розкажіть, що нового Ви тепер дізналися про апостроф. (Учні по черзі розповідають.)

3. Робота з підручником

• Давайте зараз ми з Вами відкриємо наш підручник на сторінці 176 і ще раз прочитаємо основні правила вживання апострофа в українській мові.

4. Бесіда за змістом вивченого нового матеріалу

• З якою метою ми вживаємо апостроф?
• Чи вживається він у російській мові?
• Перед якими літерами він ставиться?
• Як позначається?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Запишіть під диктовку слова , поясніть орфограми.

Солов’їний, в’ється, святковий, плоскогір’я, пів ями, рядок, бюро, цвях.

 

2. Утворити від іменникових основ прикметники, позначити орфограму, з декількома словами складіть  речення.

Наприклад: солома – солом’яний.

Соловей, дерево, мавпа, торф, дух, тьма.

 

3. Словниковий диктант

Здоров я, Лук’янович, врятувати, кар’єрист, прислів’я, зекономити, гравюра, Святослав.

4. Перепишіть слова, поставте замість крапок, де потрібно, апостроф:

хлоп...та, св...ято, полум...я, зів...янув, бур...як, пір...я, від...ємник, цв...ях, здоров...я, відв...язати, солом...яний) реп...яхи, солов...ї, дерев...яний, кр...ючок, м...ята, дзв...якнути' в...язання, тьм...яний, р...ябий

 

5. Перекладіть слова й запишіть українською мовою, зіставте написання:

мягкий, обгединение, мяч, обгявление, матерью, пять, память, премьера, отьезд, кровью, любовью, семья, вяльїй, сьездить, подт>езд, девять, оловянньїй, славянский, сгесть, связать

 

6. Перепишіть текст, вставляючи де потрібно апостроф або м’який знак.

Тема Голодомору вперше була яскраво-трагічно розкрита в художніх творах українс...ких письменників діаспори. Так у романі «Марія» (1934) Уласа Самчука вперше в українс...кій літературі показана жахлива картина голодомору та трагедія роду. У той же час Васил... Барка, якому вдалос...я пережити Голодомор, відтвор....ює картину фізичного винищенн..я сім'....ї Катранників на Слобожанщині у романі «Жовтий княз....» (1963).

За радянс...кої влади тема Голодомору була заборонена, але це не означає, що про неї не писали. Так, нещодавно були розшукані ненадруковані вірші Андрія Малишка, написані ще в 1964 році, в яких згадуєт...ся Голодомор:«              ...Із тридц...ят... третім голим роком,

Голодно-голим та німим,

Та тричі пухлим. Хай би з ним

По...їли б кору і комору,

Траву і шкуру, цвіл... і міл...,

Та мерли б жовті, як з похміль...,

Без трун понесені із двору.

Нізащо. Просто. Без вини.  »

Українс....кими композиторами створено вокал....но-оркестрові твори на тему Голодомору. Набіл...ш відомим є реквієм «Панахида за померлими з голоду» Євгена Станковича на слова Дмитра Павличка (1993). Приблизно в той же час з....явилася «Дума про тридц...ять третій» для мішаного хору та солістів Геннадія Сас...ка на вірші Михайла Ткача. Ораторія Олександра Яковчука на текст Василя Юхимовича «Тридц...ять третій» відзначаєт...ся тим, що крім очевидного для твору такої тематики трагедійного звучання, в ній наявні і сатиричні мотиви, пародіювання бравурних радянс...ких маршів.

7. Випишіть слова у дві колонки: у ліву - з апострофом, у праву - без нього.

В..єтнам, хутор..янин, об..єм, б..юст, б..є, лл..ється, Ілл..я, об..єкт, р..яно,  об..єднання, напам..ять, астрахан..ський, ув..язнений.

Ключ. Підкресліть у кожному слові першу літеру - отримаєте назву твору Б. Олійника.

З апострофом: В'єтнам, об'єм, б'є, об'єкт, р'яно, об'єднання, напам'ять, ув'язнений.

Без апострофа: хуторянин, ллється. Ілля, бюст, астраханський.

Ключ. ″В оборону хліба″.

8. Вибірковий диктант

Прочитайте текст, виберіть з нього слова, де вживається апостроф, поясніть їх написання.

Цікавими літературними відкриттями і несподіваним багатством творів на теми голоду, або дотичних до цієї великої теми так чи інакше, позначені 90-ті роки минулого століття та початок нинішнього. У 1990 році з’явилася повість «Голодомор» Є. Гуцала, у 1991 – нова повість А. Дімарова «Самосуд». 1993-й приніс «повість-свідчення» – «Лозинову труну» П. Наніїва та ще ряд творів інших авторів. У 1994-ім виходить роман-трагедія у новелах М. Потупейка – «У лабетах смерті».

Велика кількість документально-художніх коротких оповідань про голодні часи розсипана в книгах багатьох авторів, які не визначали собі тему Голодомору головною, але оминути її не змогли.

Примітною рисою нового часу є з’ява численних документальних публікацій про Голодомор, які ще не встигли стати канвою нових художніх творів. Осмислення найбільшої української трагедії минулого століття триває. Сучасні письменники намагаються не тільки відобразити даленіючий у часі, але незмінно жахітний фактаж тих літ, а й відшукати ключі до нових питань. Ці питання – нові теми вже теперішніх творів про Голодомор. – Про страх і совість, любов і ненависть, відчай і сподівання, пам’ять і безпам’ятство – про все, що вміщує людська душа.

Зразок такого новітнього осмислення – новела «Хліб» відомого сучасного прозаїка Сергія Грабара. Трагедію Голодомору в цьому творі осмислено через почуття дітей, котрим дивною здається поведінка шкільної посудомийки, – вона нишком збирає і ховає викинуті шкоринки хліба. Розгортаючи ретроспективу долі цієї жінки, письменник розповідає про трагедію трьох молодих дівчаток, які в дні Голодомору подалися до Міста в пошуках хліба. «Дивна» жінка була однією із двох, які лишилися живими. Вона пережила не тільки голод, а й наругу, нелюдську наругу через шматочок хліба, так і не спожитий...

...Такі твори треба читати. Їх неможливо переповісти. Енергетика болю, що міститься в них, є тими цілющими ліками, які виліковують душі від байдужості, безпам’ятства і забуття. Цілющими ліками слів.

 

9. . Подані в звуковому записі слова запишіть гра­фічно, орфограму поясніть.

     [духм’аного], [завйазавс’а], [румйанец’], [курйер], [рибйачий].

 

10. Пояснювальний диктант

     Солов’їний, Соловйов, жираф’ячий, в’ється, солом’я­ний, святковий, зв’язківець, плоскогір’я, двох’ярусний, пів’ями, без’ядерний, рядок, бюро, Рів’єра, Пярну.

11. Виконання вправ за підручником

Вправа 368 на с. 179

Солов'їний, сузір'я, рясний, пів'ящика, пів'юрти, морквяний, з'ясувати, під'їхати, арф'яр, мавпячий, зв'яз­ківець, святковий, медвяний, без'язикий, розм'якнути,

Вправа 370 на с.179

Явитися, юрмитися, єднати, їздити

VІ. Підсумок уроку

1. Інтерактивне опитування „Так” чи „Ні”?

Учитель читає тези, а учні мусять їх підтвердити чи заперечити.

• Роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного позначається апострофом.(ТАК)
• Апостроф пишеться після губних приголосних (д, п, т, м, ф): б’ю, п’ять, п’є, в’язи (НІ)
• Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях, але: верб’я, торф’яний, черв’як. (ТАК)
• Апостроф не пишеться перед йо: курйоз, серйозний.(ТАК)
• Апостроф не ставиться, і вимова є плавною, а не роздільною:

якщо букви я, ю, є, ї передають м'якість попереднього приголосного: цвях, свято, тьмяний, дзвякнути (ТАК)

• Апостроф не ставиться в іншомовних словах, якщо вони вимовляються не роздільно: нюанс, бюджет, кювет, гравюра (ТАК)

2. Метод „Закінчи речення”

• Сьогодні на уроці я дізнався про голодомор, що..............
• Ми маємо пам’ятати про............
• Голодомор – то...........
• Я буду збирати...............

VІІ. Умотивоване оцінювання

VІІІ. Домашнє завдання

1. Повторити матеріал підручника &27, с.174
2. Виконати вправу 371, нас.1745
3. Записати розповіді про голодомор від своїх бабусь.