ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ

ЗАНЯТТЯ №

ПРАВОПИС  ПРИСЛІВНИКІВ

Мета заняття:

         Дидактична повторити й поглибити знання студентів про способи творення прислівників; сприяти зміцненню навичок правопису складних прислівників разом і через дефіс та позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил; формувати загальнопізнавальні вміння правильно писати складні прислівники з вивченою орфограмою, знаходити й виправляти помилки у правописі складних прислівників;

       Виховна за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти вихованню загальнолюдських цінностей;

      Розвиваюча  розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати й конструювати мовні явища; поширювати й уточнювати словниковий запас .

 

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: прислівники-синоніми.

Культура мовлення і стилістика: правильне наголошування складних прислівників.

Текст (риторичний аспект): використання прислівників у текстах публіцистичного стилю.

 

Міжпредметні зв’язки:   

          Українська та світова література: використання прислівників як виражального засобу в художніх творах.

         Іноземна мова(російська, англійська, німецька): правопис прислівників.

 

Вид заняття:    Теоретичне  заняття

Форма проведення заняття:    Лекційне заняття
 

Методичне забезпечення:    презентація, опорні схеми, пам’ятки, картки з дидактичним матеріалом

 

Технічні засоби навчання:     комп’ютер, мультимедійний проектор

 

Література: 

Обов’язкова:  

 1. Українська мова: підручник: Ч.1 / Т.К.Бурлака, В.О.Горпинич, П.С.Дудик та ін.; Вища школа., 1993. – С.117-137, 151-156.
2. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посіб. – К.: Вища шк.., 2007. – С.212-244.

Додаткова:  
1. Український правопис / АН України. Ін-т мовознавства ім. О.Потебні; Ін-т укр. мови. – К., 2000.
2. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2002. – С.13,39,48Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. 1997.
Пазяк О.М., Українська мова і культура мовлення.-К.,1995 Український правопис.-К.,1994.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                    Х І Д      З А Н Я Т Т Я

 

І. Організаційна частина

Привітання студентів. Перекличка.
Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності та форми одягу студентів.

 

II.   Повідомлення теми, мети заняття ( слайд № 1,2 )

       Мотивація навчальної діяльності

       Оголошення епіграфа ( слайд № 3 )

      Ах, скільки радості,

коли ти любиш землю,

Коли гармонії шукаєш у житті!

В. Сухомлинський   

 

  

Створення психоемоційного настрою  ( слайд № 4 )

Незабаром закінчиться навчальний рік. Ви стали ще на рік старшими, дорослішими. Звичайно, кращої пори за юність немає. Та не забувайте, що нашу долю творять наші справи. І на сьогодні головне ваше завдання – трудитися, а навчання – це важка праця. Тож девізом нашого заняття будуть такі слова:

                                  Нехай щасливих стає багато,

                     Хай праця буде одвічним святом.

                                                              В. Гринько

   Отож, до праці!  Тема нашого заняття – „Правопис прислівників”. Незадовго той час, коли ви будете складати іспит, тому ми з вами повторимо …(мета заняття).

 

ІІІ.  Актуалізація опорних знань

Дослідження-спостереження ( слайд № 5 )

  Виразно прочитати текст уголос. Довести, що висловлювання належить до роздуму. За допомогою чого автор досягає виразності мовлення?

Чи доводилося тобі, любий читачу мій, тримати коли-небудь у душі таємницю? Справжню серйозну таємницю, якої ніхто-ніхто ще не знає і яка може ошелешити будь-кого. Чи доводилося тобі, любий друже, тримати таку таємницю? Якщо не доводилося, то я тобі скажу віч-на-віч: ох, яка ж це важка нестерпна річ!

Таємниця та всього-на-всього не дає тобі дихати, не дає всидіти на одному місці, крутить тебе дзиґою, підкидає вгору, несе, штовхає тебе кудись. Розпирає тобі груди, ламає ребра — рветься до людей.

І де тих сил набратися, щоб утримати її? Не пустити з язика (В. Нестайко).

 Виписати слова, що пишуться через дефіс. З’ясувати, до яких частин мови вони належать. Спробувати пояснити правопис цих слів.

 

IV. Вивчення нового матеріалу ( слайд № 6 )

Виклад лекційного метеріалу

І. Правопис простих і складних прислівників

Правопис простих прислівників досить складний. Головне у правописі прислівників – як вони пишуться: одним словом,

через дефіс або кількома словами, виконуючи при цьому роль єдиного члена речення – обставини.
Написання прислівника регулюється такими факторами:

•               від якої частини мови утворений прислівник,
•               від його способу словотвору,
•               якої будови прислівник: простий, складний чи складений.

 

ІІ. Правопис простих прислівників, утворених від прикметників (прикметник – прислівник).

Від прикметників прислівники творяться трьома способами:

• суфіксальним;
•  префіксально-суфіксальним;
• злиттям прийменника з короткою формою прикметника.

Суфіксальним, за допомошою суфіксів о, е: радісн-ий – радісн+о, добр-ий –добр+е якщо прислівник утворений від вищого/найвищого ступенів порівняння якісних прикметників, він зберігає у собі суфікси/префікси ступенювання: вищ-ий – вищ-е, найвищ-ий – найвищ-е; голосніш-ий – голосніш+е ; найголосніш- ий – найголосніш – е взагалі, прислівники зберігають особливості написання прикметникових основ: туманн-ий – туманн +о, незлічен-ий – незлічен+о.
Префіксально-суфіксальним способом за допомогою по-ому (по-и).
Ці прислівники пишуться через дефіс: рідн-ий – по-рідн-ому, українськ-ий – по- українському/по-українськи вовч-ий – по-вовчому/по-вовчи наш – по –нашому свій – по-своєму. 
Прислівники, утворені:

•                  від прикметників із суфіксом -ськ-;
•                  від прикметників, похідних від назв тварин, мають варіантні форми: по-ому / по-и: по- французькому/ по-французьки, по-собачому – по-собачи. Прислівники утворюються також і від присвійних займенників тим самим формантом: по-ому(єму): мій – по-моєму, ваш –по-вашому.

Злиттям прийменника з короткою формою прикметника; вони пишуться разом: з-далеку- здалеку, с-тиха – стиха, за молоду- замолоду.
Це давні форми відмінювання прикметників, які у сучасній українській мові збереглися тільки у прислівниках.
 

ІІ. Правопис простих прислівників, утворених від іменників (іменник – прислівник)

Особливість прислівників відіменникових полягає в тому, що всі вони утворилися на базі прийменникових словоформ іменників, злиттям прийменника з формою іменника: з гори – бігти згори; після завтра – прийду післязавтра; по волі – йти поволі.
Фактично прийменник перетворився на префікс у прислівнику, і такі слова пишуться разом: ввечері, скраю, попідтинню, спідлоба, позавчора, навздогін, безвісти, зроду, напам'ять і под.
Такі прислівники слід відрізняти від сполучень прийменників з іменниками, які, звичайно, пишуться окремо.
Наприклад:
Іменники 
Прислівники
подарувати книгу на пам'ять (на добру пам’ять) 
вивчити вірш напам’ять (як?) 
гратися у купі піску (у великій купі) 
іти укупі (тобто разом) (як?) 
прийти назустріч з поетом (на цікаву зустріч) 
машина мчить назустріч (куди?)
Часто між прийменником та іменником можна вставити означення.
Іноді відрізнити прислівник від іменника допомагає наголос.

Наприклад:
навіки- на віки, надворі – на дворі, набік – на бік, насміх – на сміх, заочі – за очі.
Частина прислівників (прислівникові сполучення), утворених від прийменникових словоформ іменників, пишеться окремо, незважаючи на те, що вони, як правило, вживаються у ролі обставин. Їх слід запам’ятати, або, при потребі, звертатися до "Українського правопису", §30. Це прислівникові сполучники типу:

•               як? без кінця
•               де? під боком
•               куди? в гості
•               звідки? з-за кордону
•               чому? на зло
•               якою мірою? над силу
•               коли? до обіду  

Щодо прислівникових сполучень слід бути уважним: вони вживаються й як іменники, й як прислівники, але при цьому мають - різні значення. Пор.: 
Візьміть на (ваш) вибір ,(тобто на ваш смак) 
Продавати (як?) на вибір (на вибір – це спосіб продажу) 
Прислівники на-гора і по-латині пишуться через дефіс.
Запам‛ятайте: в кінці прислівників пишемо и: 

•                після твердих приголосних: догори, восени, навкруги, верхи, рачки; 
•                в кінці прислівників з префіксом по-: по-англійськи, по-чеськи, по-ведмежачи;
•               пишемо і  після м‛яких та пом‛якшених приголосних: вгорі, донині, наприкінці, вночі.
•                

  ІV.Правопис простих прислівників, утворених від числівників

                                    (числівник → прислівник)

Прислівники, утворені від прийменникових словоформ числівників злиттям прийменника з числівником, пишуться разом: в+перше → вперше, у+трьох → утрьох, за+одно → заодно, в+двоє → вдвоє.
Слід відрізняти прислівники (пишуться разом) від подібних прийменникових числівників, які пишуться окремо.

Наприклад:

Числівники 
Прислівники
У двох квартирах світилося. 
Пішли удвох (як?)
На четверо учнів - один комп‛ютер. 
Поділити яблуко начетверо (як?)
Прислівники, що починаються на по-, пишуться: 

•               разом: подвічі, потричі; 
•               через дефіс: по-перше, по-п‛яте; 
•               окремо: по двоє, по троє.

V. Правопис простих прислівників, утворених від прислівників       

                                        (прислівник → прислівник)

 

1.     Відприслівникові прислівники, які утворюються префіксальним способом пишуться разом: назавжди, забагато, відколи, повсюди;
2.     Прислівники, утворені словотвірними частками аби-, де-, сь, ні-, ані-, чи-, що-, як-, чим, пишуться разом: абикуди, десь, дедалі, ніколи, анітрохи, чимало, щодалі, якраз, чимдуж.
3.     Прислівники, утворені частками хтозна-, казна-, будь-, небудь-, -то, пишуться через дефіс: хтозна-куди, казна-коли, будь-як, куди-небудь, десь-то.

Через два дефіси пишуться прислівники з часткою не посередині слова: як-не-як, коли-не-коли, де-не-де, хоч-не-хоч, а також прислівник будь-що-будь.
Складні прислівники, утворені способом основоскладання пишуться разом:
в різні боки — врізнобіч 
обома руками — обіруч 
в один час — водночас
на самий перед — насамперед.
Винятки: тим часом, все одно, все рівно пишуться окремо.
Складні прислівники, утворені повторенням тих самих незмінюваних слів, або слів-синонімів чи слів-антонімів пишуться через дефіс : ген-ген, зроду-віку, більш-менш, ледве-ледве, тишком-нишком, видимо-невидимо.
Винятки: не сьогодні-завтра, без кінця-краю, з діда-прадіда, з давніх-давен пишуться окремо (прийменник) і через дефіс (синоніми, антоніми).
Складні прислівники, утворені повторенням різних форм змінюваних слів, пишуться окремо: з боку на бік, плече до плеча.
Винятки: пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього – пишуться через два дефіси .

                          VІ. Написання "не" з прислівниками.

1. З більшою кількістю прислівників "не" пишеться окремо не тут, не треба, не можна, не жаль, не по-людськи, не по-моєму, не сьогодні, не вперше.

2) "не" пишеться разом, якщо прислівник без частки "не" не вживається: невдовзі (немає вдовзі) не невпинно (немає впинно), аналогічно нещадно, неквапом, несамовито, нехотя і под.

3) В інших випадках "не" пишеться разом або окремо залежно від змісту речення:

 а) якщо до прислівника з "не" є синонім, пишеться разом – :     недоброзичливо (вороже), недобре (погано), нелегко (важко);
б) якщо в змісті речення є протиставлення - окремо: – іти було не легко (а важко); нам було не страшно (ми не боялися).

 

V. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

     Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Моделювання синтаксичних одиниць ( слайд № 7 )

Утворити словосполучення «дієслово + прислівник з префіксом по-». Пояснити правопис прислівників через дефіс.

Співати (італійський), пояснити (батьківський), написано (дитячий), попросити (добрий), одягнутися (модний), визнати (чесний), прибрати (хазяйський), думати (свій), захищати (геройський).

Визначити спосіб творення прислівників. Зробити словотворчий аналіз двох із них.

Творче конструювання ( слайд № 8 )

Від прикметників утворити за зразком прислівники префіксально-суфіксальним способом. Сформулювати правило написання прислівників через дефіс.

Зразок. Дідівський → по-дідівському, по-дідівськи.

Іспанський, материнський, богатирський, азіатський, братський, командирський, європейський, дитячий, мисливський, панібратський, свійський.

Прислівники, утворені від виділених прикметників, розібрати за будовою.

Розподільний диктант  ( слайд № 9 )

Розподілити прислівники, що пишуться через дефіс, за колонками таблиці відповідно до правил правопису.

Префікс	Префікси	Суфікси	Складання одна-
по- і суфікси -ому	будь-, казна-,	-небудь, -таки,	кових чи близьких
(-ему), -и, -е	хтозна-	-то, -от	за змістом слів

По/азіатськи, по/вашому, десь/то, будь/де, повік/віки, далеко/далеко, по/восьме, казна/звідки, по/давньому, ледве/ледве, так/то, казна/куди, як/небудь, по/доброму, тихо/мирно, навіщо/таки, мало/помалу, по/інакшому, по/козацьки, хтозна/скільки, звідки/таки, хтозна/як, по/своєму.

 

Лінгвістична гра «Добери синонім»  ( слайд № 10 )

До поданих сполучень слів дібрати з довідки прислівники-синоніми. Пояснити, яким способом утворені ці прислівники.

На босу ногу, ненароком, по дорозі, дедалі, з власної волі, справа, похапки, зліва, навзнаки, заразом, проти волі, будь-коли.

Довідка: мимохіть, водночас, босоніж, нашвидкуруч, повсякчас, чимраз, мимохідь, праворуч, самохіть, горілиць, силоміць, ліворуч.

3–4 прислівники ввести в самостійно складені речення.

Логічний диктант  ( слайд № 11 )

До сталих виразів дібрати й записати прислівники-відповідники, знімаючи риску. З’ясувати морфологічну будову цих прислівників. Пояснити їх правопис.

На всі заставки, скільки є сили, де припало, на живу нитку, жодним способом, з бігом часу, страшне діло скільки, правду кажучи, жодною мірою.

Довідка: аби/як, що/духу, де/далі, чи/мало, аби/де, що/сили, ані/трохи, що/правда, ані/як.

  Записати самостійно дібрані складні прислівники, утворені за допомогою часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-.

 

VІ. Рефлексія на рівні розуміння ( слайд № 12 )

Самостійна робота за варіантами

Виписати прислівники за варіантами: варіант 1 — утворені сполученням прийменника з прислівником; варіант 2 — прийменника з іменником; варіант 3 — прийменника з прикметником; варіант 4 — прийменника з числівником; варіант 5 — прийменника із займенником. Пояснити правопис.

На/приклад, у/день, на/багато, в/нічию, в/третє, с/проста, на/вічно, до/тепер, на/певне, у/п’яте, в/тім, на/віки, на/скрізь, на/що, на/четверо, у/ночі, за/одно, по/одинці, на/віщо, по/декуди, з/низу, в/рівень, за/довго, з/гарячу, за/видна, с/проста, на/початку, на/скрізь, у/голос, на/троє.

Розібрати за будовою виділені прислівники.

 Назвати прислівники, у яких кількість букв і звуків не співпадає. З’ясувати чому.

 

VІI. Підсумок заняття ( слайд № 13 )

Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Які прислівники пишуться через дефіс? Навести приклади.

2. Назвати істотні ознаки прислівників, що пишуться разом.

3. Навести приклади прислівників, які за звучанням збігаються зі сполученнями іменників, прикметників чи числівників з прийменниками. Чи однакове написання цих співзвучних слів?

 

VIІI. Домашнє завдання  ( слайд № 14,15 )

1. Увести подані слова в самостійно складені речення.  Пояснити їх правопис.

 По-вашому — по вашому;

 по-восьме — по восьме;

 по-домашньому — по домашньому.

попросту — по-простому;

     порізно — по-різному.

Підібрати самостійно 8 пар спільнокореневих слів, які б писались по-різному. Скласти з ними речення.

 

2. Виконати вправи  (на вибір викладача)

 

 

 

ПРАВОПИС   ПРИСЛІВНИКІВ

 

 МЕТА :    повторити й поглибити знання учнів про способи творення прислівників; 

                   сприяти зміцненню навичок правопису складних прислівників разом,

                   окремо, через дефіс, позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за

                   допомогою орфографічних правил; формувати вміння правильно писати

                   складні прислівники з вивченою орфограмою, знаходити й виправляти

                   помилки у правописі складних прислівників; удосконалювати грамотність

                   учнів; розвивати вміння робити мовні розбори; виховувати любов до праці,

                   потяг до незвіданого, до навчання. 

 

 ЕПІГРАФ:                Праця людини – окраса і слава,

                                     Праця людини – безсмертя її.

                                                                             В. Симоненко

 

 

                                      П Л А Н    У Р О К У

 

І. Організація  класу.

 

ІІ. Оголошення теми, мети, епіграфа, девізу уроку. Мотивація навчальної

    діяльності.

                        Незабаром закінчиться навчальний рік. Ви стали ще на рік старшими, дорослішими. Звичайно, кращої пори за юність немає. Та не забувайте, що нашу долю творять наші справи. І на сьогодні головне ваше завдання – трудитися, а навчання – це важка праця. Тож девізом нашого уроку будуть такі слова:

                                  Нехай щасливих стає багато,

                                  Хай праця буде одвічним святом.

                                                                              В. Гринько

   Отож, до праці!  Тема нашого уроку – „Правопис прислівників”. Незадовго той час, коли ви будете складати іспит, тому ми з вами повторимо …(мета уроку).

 

ІІІ. Повторення вузлових питань теми.

                                      Зв’язні відповіді учнів.

      До сьогоднішнього уроку ви  готувалися, повторювали правопис прислівників, користувалися довідковою літературою, працювали в малих групах. Послухаймо спікерів груп, які розкажуть про правопис прислівників ( елементи проектної діяльності ).

 

    Таким чином, прислівники можуть писатися разом, окремо і через дефіс. Цей теоретичний матеріал, хоч і не повністю, але ви можете знайти в підручнику В. Тихоші ( ст. 258 – 259 ) та в  „Українському правописі ”.

 

ІY. Письмові вправи на матеріалі повторення.

     Ми переходимо з вами до виконання практичних завдань, і я бажаю вам успіхів, адже „успіх у навчанні, - як писав Василь Сухомлинський, - це єдине джерело внутрішніх сил, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися”.

 

1.     Робота з підручником ( Г. Т. Шелехової ).

Вправа 385 ( речення 2, 4, 10 ).

Завдання : у другому реченні назвати кожне слово як частину мови;

                  зробити синтаксичний розбір четвертого й десятого речень.

 

2.     Із цих речень виписати словосполучення з прислівниками, зробити синтаксичний розбір.

 

3.     Словниковий диктант (самоперевірка ).

Надовго, утричі, по-нашому, рік у рік, докупи, наяву, абиколи, вряди-годи, на-гора, по щирості, без упину, з радості, навсидячки, по-перше, з ранку до вечора, всього-на-всього, де-небудь, привселюдно, нашвидкуруч, дотла.

 

 

4.     Вибірковий диктант.

Звичайно, за нас, за наші успіхи, перемоги, досягнення і невдачі переживають матері. А чи завжди ми відповідаємо їм тим самим? Послухаймо легенду „Як мати зозулею стала” і задумаймося над собою. А слухаючи, виписуємо прислівники, підкреслюючи орфограми.

 

  Я переконана, що ви всі – достойні діти своїх батьків, і своєю працею будете примножувати добробут країни, продовжуючи традиції рідних вам людей.

 

 

5.     Вікторина.

Перепочинемо?

-         Пригадайте прислівники, які складаються з антонімів і пишуться через дефіс?  (Більш-менш, туди-сюди, тут-там ).

-         Назвіть кілька прислівників, які складаються із синонімів і пишуться через дефіс?  ( Часто-густо, неждано-негадано, тишком-нишком ).

-         Пригадайте кілька прислівників, друга складова частина яких містить назви різних частин людського тіла?    (Голіруч, праворуч, ліворуч, горілиць, босоніж).

 

6.     Логічний диктант.

До поданих сполучень слів дібрати відповідні прислівники, наприклад: ручним способом – вручну, пояснити правопис.

 

Кожного дня – щодня, на швидку руку – нашвидкуруч, дуже рідко – коли-не-коли, перший раз – вперше, по ліву руку – ліворуч, скільки є сили – щосили, догори обличчям – горілиць, при всіх людях – привселюдно.

 

 

 

7.     Диктант за аналогією.

 

Удень, … , вдвоє, … , попідтинню,  по-перше, будь-коли, з боку на бік, по троє, по-латині.

 

8.     Робота в парах.   Відновлення деформованого тексту.

Записати текст, визначити межі речень, поставити розділові знаки, пояснити орфограми.

 

   Люди знайомі з творами Альберта Швейцера здогадувалися учений до/останку одержимий ідеєю добра вибрав найгуманнішу у світі професію лікаря одні схвалювали це рішення інші на/диво вважали його надмірним адже професор без/ліку був ладний зарадити біді товариша не шкодував грошей для бідних.

 

  Люди, знайомі з творами Альберта Швейцера, здогадувалися: учений, до остан -ку одержимий ідеєю добра, вибрав найгуманнішу у світі професію лікаря. Одні схвалювали це рішення,  інші на диво вважали його надмірним.  Адже професор  без ліку був ладний зарадити біді товариша, не шкодував грошей для бідних.

 

9.     Самостійна робота. Тестові завдання (взаємоперевірка).

 

10. Творче конструювання. Доповнити речення, пояснити правопис прислівників.

 

1.     Я вважаю, що людина повинна думати передусім про…

2.     Коли я бачу поруч добру людину, то …

3.     Справжня людина ніколи не дозволить собі…

 

Y. Підсумки проведеної роботи.

      Отож, ми з вами сьогодні ще раз повторили правопис прислівників, дуже плідно попрацювали, трудилися, забувши про утому,

Бо ж людина ціниться по тому,

Чи вона зробила, що могла,

Скільки сил у неї вистачало,

Щоб на світі більше щастя стало.

                  (М. Луків)

       Ви здасте зошити, і я виставлю ваші оцінки за самостійну роботу (тести).

 

 

YІ. Виставлення оцінок.

          Оцінки спікерам груп.

 

YІІ. Завдання додому.

                       Виконати вправу 419, вивчити правила (ст. 258 – 259).

Тема: Написання прислівників разом й окремo. Тематичне тестування (тема: Прислівник, правопис прислiвників)

Онлайн конспект відкритого уроку з української мови для 7 класу

Мета: пояснити правила написання прислiвників разом та окремо; яким способом уміння обгрунoвувати вибір написання; із'ясувати рiвень засвоєння учнями знань і сформованості вмінь й навичок із теми «Прислівник, правoпис прислівників»; вдосконалювати увагу, логiчне мислення, закріплювати уміння застосoвувати здобуті теoретичні знання на практиці, навички кoлективної і самостійнoї роботи.

Тип урoку: комбінoваний урок (вивчення новoго матеріалу; перевiрка і oблік здобутих знань, умiнь й навичoк.

Обладнання: підручник, тести для тематичногo контролю.

Хiд уроку

І. Пoвідомлення теми та мети урoку.

Мотивація навчання.

ІІ. Вивчення нoвого матерiалу.

*Робота із підручником. Здійснення вправи 300 (опрацювання таблицi «Разом пишуться прислівники»).

ІІІ. Здійснення вправ на закріплення вивченогo.

*Прочитати речення. Указати прислівники, пoяснити їхнє написання. Визначити у словах орфoграму «Написання прислівників разoм».

В Хoролі всьoго довoлі. Спершу робoта, а далі гульки. Уперед не висовуйся, усередині не тупцюй та позаду не шкандибай — oто тобi буде рай. Їж вволю, а пий в мiру. Клади перед людьми хліб на столi, то будеш в людей на чолі. Вчи дітей споживати кашу вдома. Наздогад котра лапті плетуть. Поночі усі кoрови чорнi. Хата без господаря знадвoру, а без господинi зсередини порожня. День в день як пень в пень.

Народна твoрчість.

*Переписати, знімаючи риску. Визначити у слoвах орфограму «Написання прислiвників разом».

Мандруємo вогким туманом на/зустрiч сліпій снiговицi… (Леся Українка.) Сніги ж ішли на/вскiс, ішла зима. (М. Стельмах.) І вже беруть у роботу й морозці, та вітри й на/зустріч, та на/впроти, та с/піднизу, й із/гори. (П. Усенко.) Я усе ж незгорблений пройду, на/пiвдорозi не впаду. (Л. Дмитерко.) Ніч прийшла милoсердна, схиляюся ночі дo/земно. (Є.Гуцало.) В/досвiта дві хмароньки зустрiлися у/горі. (Олександр Олесь.) Тo темніючи, то прoсвітлюючись, урочистo гудуть ліси й разів oд разу на/відмаш кидають на полoтнище дорoги чіткі етюди. (М. Стельмах.). Снiжинки, сніжинки на/дворi, а у серці моєму весна. (У. Сосюра.) Простo до батьківськoї оселі пшеницями і стежечка на/впрoстець. (М. Самійленко.) Вiн знав існування та у/брід, й у/плав. (А. Малишкo.) Доріжка у житі — то ж що принада! Рoззувшись, чимчикуй собі чим/дуж. (Л. Дмитеркo.) Олень біг на/вперестриб, кущ під ним або хмарка. (Д. Павличко.) Блакитне озерo барвінку захвилювалося у/низу. (А. Швець.) Чебрецями зацвіла тoлока, а оба/бiч хиляться жита. (О. Видовжений.)

*Диктант із коментуванням.

І. Душа сама назавжди вибирає, із ким бути їй. (Е.Дікінсoн.) Як хвиля хвилю, рана рану народжує безперестану. (Д. Павличко.) Дивiться періодично угору, дивіться періодично у гори. (У. Коротич.) Забилoсь українське серце іспанській пiсні у унісoн. (Л. Дмитерко.) Пливе до нас назустрiч лебідь по ставку зеленiм. (М. Рильський.) Навпростець я подамсь, на лимани, пiдіймусь на високi кургани. (М. Нагнибіда.) Я бiг, я падав із високості та піднiмався нашвидку. (Д. Павличко.) Де у стрісi дірку має вітерець, там вихoр крівлю знищить нанівець. (Я. Радисерб-Веля.) Наoстанок всі мудрішають. (Нар.твoрч.)

ІІ. Стояла тиха та по-свoєму хвилююча година. Згори на верхoвіття лісу oпускався сизий присмерк, а внизу з-під будь-якого куща виповзав туман. Здавалося, над землею кoливалося два неба. Сіре булo знизу, а вище було сизе. Туман й присмерк щільнiше підходили oдин до oдного, нарештi злилися в вечір. Міцнiше запахло березовим дьoгтем. (За М. Стельмахом.)

ІV. Перевірка рiвня засвоєння знань й сформованості вмінь із теми «Прислiвник, правопис прислівникiв».

*Пояснення спосoбів проведення перевiрки знань й вмінь (інструктаж дo проведення тестування).

*Проведення тестування.

*Вiдповіді учителя на питання школярів (пiсля того, як тестoві завдання виконанo).

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)

1. Прислівник — це

а) змінна самoстійна частина мови;

б) незмiнна самостійна частина мoви;

в) своєрідна форма дiєслова.

Скласти (пригадати) і записати речення із прислiвником, поставити дo прислівника запитання (напр.: Навпростець та вoда не тече. (Нар.творч.) Навскіс занурився Досить великої віз на небі. (П. Тичина.) І тихo-тихо сяють зорi, холодним блискoм миготять. (М. Ворoний.) Мить дивами виповнена вщерть. (М. Самійленкo.)

2. Прислівник виражає

а) ознаку чи приналежність предмета якійсь oсобі;

б) oзнаку дії, ознаку iншої ознаки, oзнаку предмета;

в) ознаку предмета за дiєю.

Скласти (пригадати) і записати речення із прислівникoм, підкреслити йогo як член речення (напр.: Шляхів нема, а котра де-не-де поплутані стежинки йдуть на безвiсть. (Леся Українка.) Я більш люблю шляхи земні, анiж шляхи космiчні. (У. Самійленко.)

3.З допомогою слів значно, чимало, куди, ще, трохи формується

а) проста форма найвищoго ступеня порiвняння прислівників;

б) прoста форма вищогo ступеня порфвняння прислівникiв;

в) складена форма вищoго ступеня порiвняння прсилівників.

Утвoрити усі можливi форми ступенів пoрівняння від прислiвника широко чи скласти (пригадати) і записати речення із прислівником в формі вищого або найвищого степеня пoрівняння (напр.: Тихше, тихше! Не диши! Нас почують кoмиші. (Олександр Олесь.) Швидше ж так як, швидше туди, де кипiння! (П. Тичина.)

4. Прислівники мимохiть, нашвидкуруч, повсякчас утворенo

а) префіксальним спосoбом;

б) суфiксальним способoм;

в) способом злиття основ.

Підібрати і записати приклад прислівника, що являється складним слoвом (напр.: мимовoлі, сьогoдні) чи скласти (пригадати) і записати речення із таким прислівником (напр.: І oт колишньої минулoсті завісу нарештi мушу я підняти мимохiть. (М. Вороний.) Кoлись Гуллівер возлежав гoрілиць. (І.Драч.)

5. Прислівник з нн вжито в реченнi

а) Льотчикам натoмлено дрімалoсь. (Б. Олійник.);

б) Вдарила ніжнiсть в груди крилoм дебедино. (Б. Олійник.);

в) Поет співав глибиннo, старовинно. (І.Драч.).

Підібрати прислівник із нн, рoзібрати йогo за будовою (напр.: закoнно, незрівняннo) чи прислівник із нн ввести дo речення (напр.: І мелька невпинно голка в худесенькiй руці. (М. Старицький.)

6. Разом із не пишуться прислівники

а) згодом, невдовзi, негайно;

б) не досить, не завжди, не пo-братньому;

в) не високo, а низько; не чисто, а бруднo.

Прислівник, що пишеться із не разoм, увести до речення (напр.: До гнiзда нечутно плив лелека. (У. Самійленко.) Нелегкo долати життєві напасті в наш безнадійний та прoклятий час. (Г. Чубач.) А так же зручно малoся у житті: ладком, неквапно. (Б. Олійник.)

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання.

Вибіркова робота

Пригадати правила правопису складних слів через дефіс. Виписати прислівники, пояснити їх правопис.

Академік-фізик, по-сусідськи, альбом-книга, альфа-промені, англо-український, бесіда-інтерв’ю, бозна-як, буро-зелений, будь-як, віце-адмірал, вокально-інструментальний, давним-давно, п’ять-шість, де-небудь, день-другий, десь-колись, дитячо-юнацький, який-небудь, казна-що, якось-то, білий-білий, ходив-ходив, часто-густо, великий-превеликий, міні-футбол, по-твоєму.

Сформулювати правила вживання дефіса в прислівниках. Свої висновки звірити з теоретичним матеріалом підручника

 

Тема. Написання прислівників разом і через дефіс

 

 Мета: повторити й поглибити знання учнів про способи творення прислівників; сприяти зміцненню навичок правопису прислівників разом і через дефіс та позначити відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил; формувати загальнопізнавальні вміння правильно писати складні прислівники з вивченою орфограмою;  розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати й конструювати мовні  явища, за допомогою мовленнєво-дидактичного матеріалу, сприяти вихованню загальнолюдських цінностей.

 

Тип уроку: урок формування практичних умінь та навичок.

 

Обладнання: підручник,смали уроку, рефлексійна анкета.

 

Хід уроку:

I.Організаційний момент.

«Малюнкове вітання».

Використовуються для цього смайлики, які прикріплюються на магнітну дошку.        Прикріпивши на дошці смайл "Радість", вчитель бажає всім учням гарного настрою, легкого засвоєння теми. 

                                                            

 

Також пропонується учням обрати "Смайл уроку" .

Учням, що обрали "сумні" або занадто веселі смайли, можна порадити налаштуватися на роботу.

 

         

 

 

II.Мотивація навчальної діяльності.

У своїй педагогічній практиці рекомендую використовувати розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формування мети і завдань уроку.

 

Міні-інтерв'ю.

Після привітання дається чітка інструкція: « Інтерв'ю за 1 хвилину ». Відповідаємо  прислівниками . Вибір питань і відповідей залежить від мовної теми попереднього уроку, допомагає застосувати на практиці набуті знання

.

 

 

 

До теми "Прислівник":

 - Як працювалося вам на попередньому уроці? ( добре)

 - У якому темпі виконували домашнє завдання на сьогоднішній урок?

 ( нашвидкуруч)

 - Коли продзвенів дзвоник на урок? ( нещодавно)

  - Як треба зараз працювати, щоб наздогнати втрачені хвилини уроку?

 ( наполегливо, швидко, продуктивно)

- Чому деякі з вас запізнилися на урок? ( ненавмисне)

 

III. Вивчення нового матеріалу.

1.Надзвичайно ефективним і мотивуючим для дітей способом є включення слів, які вивчаються безпосередньо на уроці під час вивчення теми, у якийсь гумористичний сюжет, пов'язаний з життєвим досвідом, який легко запам'ятовується.

 

Учень:

« Підбігаю до школи і розумію – дзвоник уже пролунав нещодавно - запізнився! Ех, думаю, будь- що - будь, відчиняю двері і опиняюся  віч – на – віч  з директором. Пояснення було коротким, не допомогли ніякі аргументи, навіть ті, що минуло всього –  навсього три хвилини. Бачив, що не один такий: де – не - де шкільним коридором пробігали щасливчики – ті, кому вдалося не налетіти на головну особу нашої школи, коли - не - коли з-за дверей класів лунали чиїсь голоси. Іду до класу, відчиняю двері… О! Я не один, опиняюся  пліч - о – пліч зі своїм «пунктуальним» однокласником. Хоч – не – хоч, а довелося знову все пояснювати, ще й щоденник для запису зауваження віддати:  як – не - як ми вже семикласники, повинні відповідати за свої вчинки ».

 

Вчитель:

• Діти, які прислівники ви почули з розповіді вашого однокласника? Запишіть.
• Як вони пишуться?
• Сформулюйте правило написання прислівників через дефіс.

 

2. Мовний експеримент.

До поданих прислівників додайте префікси і суфікси з довідки. Утворені прислівники запишіть з префіксами і суфіксами так, як пишуться з ними неозначені займенники. Зробіть висновок про написання.

 

Як, скільки, де, куди, звідки, чому, коли, навіщо, десь, кудись, чомусь.

Довідка: казна, хтозна, будь, небудь,таки, от, то.

 

3. Фізична хвилинка.

Встаньте, діти, посміхніться!

Вправо, вліво поверніться!

Руки вгору піднімайте,

Піднімайте, опускайте.

Дуже добре! Всі сідайте!

 

 

4. « Ода шкільному портфелю » ( Дає можливість запам'ятати 15 прислівників, залучити механічну, рухову пам'ять). Під час читання вчителем оди, двоє учнів зображують значення прислівників мімікою й жестами, а всі інші записують прислівники у зошити.

 

Шкільний портфель! Який він завтовшки,

Завбільшки, завширшки, завглибшки, завдовжки!

Навряд вчитель знає, як вдосвіта важко

Цю гору на собі тягнути навсправжки.

Якби експонатом портфель став музейним,

Писали б про нього тоді навперейми.

Тоді б вчителі не дивились спідлоба,

Що зошит навмисне залишили вдома,

Вони навпаки пожаліли б одразу,

А, може, й семестр закінчили б завчасу.

Навприсядки всі танцювали б навколо,

Портфель школярі не носили б до школи.

( Учні звіряють записані у зошитах прислівники ).

 

5.Мовне дослідження.

Спробуйте вивести правило написання прислівників, співставляючи слова двох груп, виявляючи між ними спільне і відмінне. Зверніть увагу: від змінних чи незмінних слів утворилися подані прислівники.

 

Ледве-ледве                              Раз у раз

 

Врешті-решт                         Кінець кінцем

 

Рано-вранці                            День у день

 

Давним-давно                        Час від часу

V. Рефлексія.

Учні  смайликом показують свої враження від уроку, чи змінився їх настрій за час уроку. (Це дасть змогу вчителю проаналізувати свої помилки, знайти індивідуальний підхід до кожного учня).

Учням пропонується заповнити анкету.

Рефлексійна анкета.                      

На уроці я:

дізнався...

повторив...

навчився...

зрозумів...

зробив успіхи...

труднощі я відчув...

я не вмів, а тепер умію...

VI. Підсумок уроку. Метод « Мікрофон » .

VII. Оцінювання учнів.

VII.Домашнє завдання. На вибір вчителя.

 

 

Пояснювальний диктант

Списати, розкриваючи дужки. Визначити синтаксичну роль прислівників. Виділити орфограму «Дефіс у прислівниках».

1) Діло сяк(так) волочиться, та покинути не хочеться (Нар. творчість). 2) Тихо(мирно) спала зграя лебедина (Олександр Олесь). 3) Усяк розумний (по)своєму: один спершу, а другий потім (Нар. творчість). 4) Ось(ось) прийду до хатоньки моєї, де мати жде мене (Олександр Олесь). 5) Тихо(тихо) лопотить на деревах листя та гуде у траві джміль (В.Нестайко). 6) Спів веселий давно(давно) помалу стих (Олександр Олесь).

Визначити розряд за значенням прислівників.

Дослідження-відновлення

 Утворити складні прислівники поєднанням прийменника із самостійними частинами мови. Записати, підкреслити орфограму.

У(зима), в(літо), з(бік), на(зустріч), о(північ), у(гора), на(сила), в(ручний), на(четверо), на(що), в(ранок), на(двоє), на(швидкий), с(повний), с(перший), по(маленький), за(новий), до(купа), на(весна), над(вечір), до(низ), в(другий), по(малий), з(легкий), до(голий), по(рука), на(показ).

  Визначити, від яких частин мови утворені прислівники та яким способом.

  За допомогою словника з’ясувати, чи виступають синонімами слова нагору і на-гора. З одним із них скласти речення.

Дослідження-зіставлення

Списати, розкриваючи дужки. Порівняти написання співзвучних слів. Зробити висновок про правопис прислівників із префіксом по- й однозвучних прикметників і числівників з прийменником по. Свої міркування звірити з теоретичним матеріалом підручника.

1) Підписати зошит (по)шкільному. — (По)шкільному подвір’ї розбіглися школярі. 2) Мисливець ішов (по)лисячому сліду. — Він дивився на їжу (по)лисячому. 3) Пташки защебетали вже (по)весняному. — (По)-весняному небі пролетіли перші ластівки. 4) Заняття тривають (по)перше червня. — (По)перше, потрібно зустрітися з товаришем. 5) Рушник вишитий (по)українському. — Дарувати (по)українському звичаю. 6) Рапорт віддавали (по)військовому. — Кожному герою дали (по)військовому званню.

Дослідження-спостереження

Запам’ятати наголос прислівників босоніж, горілиць, навзнаки, заразом, водночас. Зробити фонетичний розбір одного з них.

Звернути увагу на правопис і наголошення слів дарма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що.