ПУНКТОГРАМИ У СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ

Про матеріал

Дана розробка заняття може бути використана для учнів та вчителів 10 класу, а також для студентів та викладачів ВНЗ І-ІІ рівня акредитації

Перегляд файлу

ПУНКТОГРАМИ

У СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Складним називається речення, яке має дві й більше граматичні основи. Частини складного речення об’єднані в одне цілу за змістом і граматично (вони мають будову простих речень); можуть поєднуватися інтонаційно або за допомогою сполучників чи сполучників чи сполучних слів.

Складні речення можуть бути: безсполучникові (поєднуються лише інтонаційно) або сполучникові (поєднуються сполучниками сурядності або підрядності, сполучними словами).

Складні речення, що становлять поєднання трьох і більше частин із різнотипним синтаксичним зв’язком, мають назву складних синтаксичних конструкцій (ССК).

Якщо прості речення в складному рівноправні, незалежні одне від одного, то вони з’єднуються сурядним зв’язком. У цих реченнях від одного простого речення до другого не можна поставити питання, жодне з цих простих речень не є складовою частиною іншого. Такі складні речення називаються сурядними:
Пишнобарвними квітками рясно всіяні путі, і над вільними ланами грають сурми золоті
(В.Сосюра).

Якщо одне просте речення в складному підпорядковується другому, пояснює чи доповнює його, то такі речення з’єднуються підрядним зв’язком:
Слава народу (якому?), що йде у віках велетня сміливим кроком (М.Рильський).

У складних реченнях з підрядним зв’язком від одного простого речення до другого можна поставити запитання.

Складні речення
розповідні	У кожного з нас є той найдорожчий у світі берег, від якого починається наша дорога в життя і куди ми не завжди повертаємось (І.Цюпа).
питальні	Де ж та доля, де та правда, Що ми дожидали? (М.Рильський).
спонукальні	Благословенна будь, родино, Де в злагоді сестри й брати (М.Ткач).

Як і прості речення, складні можуть бути емоційно забарвленими – окличними:
Яким теплом і лагідним родинним затишком, якою добротою та материнською ласкою віє від тебе, рідна хато! (І.Цюпа).

СКЛАДНОСУРЯДНІ РЕЧЕННЯ, РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В НИХ

Складносурядним називається таке складне речення, частини якого синтаксично рівноправні і поєднуються за допомоги сурядних сполучників.

Запам’ятай!
1. Змістова та граматична самостійність частин складносурядного речення має відносний
характер: Поїдемо поговорити з лісом, а вже тоді я можу із людьми (Л.Костенко).
2. Частини складносурядного речення поєднуються сполучниками сурядності:
– єднальними: одиничними і, й, та = і, повторюваними і...і, ні...ні, ані...ані;
– протиставними: а, але, та = але, проте, зате, однак;
– розділовими: або, чи, хоч, або...або, чи...чи, хоч...хоч, то...то, не то...не то.
3. Прості речення, що входять до складу складносурядного, можуть бути:
– однотипними (двоскладними чи односкладними): І наперед не треба ворожити, і за
минулим плакати не варт (Л.Костенко);
– різнотипними: Приходив дощ, а потім було зимно (Л.Костенко).

Семантико-синтаксичні відношення між частинами складносурядних речень з єднальним сполучником
одночасність дій, подій, явищ, станів	Я йду, і одуд стежкою іде, моїх полів маленький чичероне (Л.Костенко).
послідовність дій, подій, явищ, станів	Тоді дядько Марко ухопив мене на руки, й ми побігли по-під тинами за валкою (Г.Тютюнник).
причиново-наслідкова залежність дій, подій, явищ, станів	Машину повело, і ми згубили шлях (Л.Костенко).
перелік дій, подій, явищ, станів	Тут і в небі тихо. Ані шум потічка, ні вітру шум, ні пташка лісова (Л.Костенко).

Семантико-синтаксичні відношення між частинами складносурядних речень із протиставним сполучником
протиставлення дій, подій, явищ, станів	Мокрина намагалася заснути, та сон їй не йшов (М.Івченко).
зіставлення дій, подій, явищ, станів	Річка віддалік путалась у прозорий серпанок, а дахи вулиці весело блищали (В.Шевчук).

Семантико-синтаксичні відношення між частинами складносурядних речень із розділовим сполучником
чергування дій, подій, явищ, станів	То крякне крук, то коник заірже (Л.Костенко).
взаємовиключення дій, подій, явищ, станів	Чи ти мій сон, чи ти моя уява, чи просто чорна магія чола (Л.Костенко).

Між частинами складносурядного речення можуть ставитись такі розділові знаки: кома, тире, та кома з тире.

Кома ставиться перед усіма сполучниками сурядності, якими з’єднуються частини речення: Необхідно зміцнювати дисципліну в класах, і я її зміцню (Ю.Збанацький).

Тире ставиться
якщо між частинами існує причиново-наслідковий зв’язок (і тоді)	Дощ пройшов – і Київ зеленіє (М.Рильський).
якщо в другій частині виражається різке протиставлення (а)	Він пішов додому – вона побігла до дівчат на колодки.
якщо йде мова про швидку зміну подій	Випав сніг – і забіліли сліди.

Крапка з комою ставиться якщо прості речення в складносурядному дуже поширені, ускладнені, мають у собі розділові знаки або далекі одне від одного за змістом: Все зраділо, стрічаючи день; і день зрадів, розцвітаючи, ясний, теплий,погожий (Панас Мирний).

Запам’ятай!
1. Не ставимо кому між двома сурядними реченнями з неповторюваним сполучником і, та = і,
чи, або, якщо вони мають спільний другорядний член речення, що стосується обох простих
речень (він переважно стоїть на початку речення): Навкруги мене колоситься пшениця і мак
червоніє (Марко Вовчок).
2. Не ставимо кому, якщо обидві частини складносурядного речення питальні, окличні або
спонукальні: Хай вітер знамена колише, Й співають в садах солов’ї! (В.Сосюра).
3. Не ставимо кому, якщо обидві частини складносурядного речення є однотипними
односкладними реченнями: Світало і хмарилось. Було затишно і пахло вогкістю (А.Головко).

СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ, РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В НИХ

Складнопідрядним називається складне речення, у якому прості речення, з’єднані підрядні сполучником чи сполучним словом, нерівноправні граматично й за змістом.
Наприклад: В душі я славлю світлий парус, бо в мене в серці сум (П.Тичина).

У структурі складнопідрядного речення виокремлюють:
Головне	Підрядне
– граматично провідне; – незалежне; – від нього здебільшого можна поставити питання до підрядного (*В душі я славлю світлий парус*).	– пояснює один з членів головного речення або стосується головного речення в цілому; – залежне; – відповідає на питання головного речення.

Частини складнопідрядного речення можуть з’єднуватися:
Сполучником	Сполучним словом
– не є членом речення; – лише з’єднують підрядне речення з головним; – до них не можна поставити питання. *– прості (що, щоб, бо, як, чи, ніби, мов, ніж,* хоча, хай, якщо, якби та ін.) та складені (тому що, через те що, дарма що, незважаючи на те що та ін.);**	– повнозначні слова; – зв’язуючи підрядне речення з головним, виступають членами підрядного речення; – цю роль виконують відносні займенники (хто, кого, кому, ким, на кому, що, чого, чому, чим, на чому, який, яка, яке, які, чий, чия, чиє, чиї, котрий, котра, котре, котрі, скільки, скількох та ін.) і прислівники (де, куди, звідки, коли, як, чому, навіщо та ін.).

Підрядне речення може стояти перед головним, у середині головного і після головного.
Якщо підрядне вказує на наслідок дії, то воно стоїть після головного.
Місце підрядного речення може визначатися тим словом, якого воно стосується.
Інтонаційно не завершені як підрядне, так і головне речення. Закінчена інтонація притаманна
складнопідрядному реченню в цілому. Складнопідрядні речення можуть бути розповідними,
питальними, спонукальними, окличними.

За значенням і будовою розрізняють такі види речень:
– з підрядними означальними
– з підрядними з’ясувальними
– з підрядними обставинними (способу дії, ступеня, порівняльні, місця, часу, причини, мети,
умови, допустові, наслідкові).
Запам’ятай!
Підрядні означальні речення за значенням та інтонацією близькі до дієприкметникових
зворотів, а тому за потреби можуть бути взаємозамінними:
Хліба, що їх залив дощ, яскраво зеленіли (О.Гончар) – складнопідрядне речення.
Хліба, залиті дощем, яскраво зеленіли – просте ускладнене речення.

Запам’ятай!
Підрядні обставинні речення близькі до дієприслівникових зворотів за значенням, а отже,
можуть бути замінені ними:
Як учням віддаси усе найкраще, то й сам сягнеш нової висоти (П.Сингаївський) – (складнопідрядне речення).
Віддавши учням усе найкраще, й сам сягнеш нової висоти – (просте ускладнене речення).

Тип	Значення	Сполучні засоби	Приклад
Означальні *Який? Яка?* *Яке? Які?*	Виконують функцію розгорнутого означення до одного з членів головного речення, вираженого іменником	Який, що, куди, де, звідки, коли; що, щоб, неначе, наче, ніби, як, мов	Я син землі, що родить хліб і мрію (Д.Павличко).
Займенниково-означальні (займенниково-співвідносні)	Пояснюють член головного речення, виражений займенником той, такий, все, кожний у значенні іменника	Такі, як в означальних	Я люблю тебе, друже, за те, що не можу тебе не любити (В.Сосюра).
З’ясувальні *питання всіх відмінків*	Стосується дієслів мовлення, мислення, почуття у головному реченні	Що, як, щоб, ніби, мов, наче; хто, який, чий, котрий, де, куди, коли, як	Я чув крізь сон, як тихо плаче твоя зоря в моїх очах (І.Драч).
Способу дії і ступеня *Як? Яким способом?* *У якій мірі? Наскільки?*	Вказують на спосіб дії або ступінь вияву ознаки, названої в головному реченні. (У головному реченні можуть бути вказівні слова: тільки, наскільки, так, оскільки).	Як, що, щоб, ніби, мов	Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край (І.Колодій).
Порівняльні *Як? Як саме? Подібно до чого?*	Стосуються всього головного речення і пояснюють його зміст. Буває неповним (з пропущеним присудком)	Як, мов, наче, неначе, немовби, немовбито	Східний небокрай червоно горів, неначе хтось далеко на обрії запалив велике кострище (І.Цюпа).
Місця *Де? Куди? Звідки?*	Залежать від усього головного речення і вказують на місце або напрям дії. (У головному реченні можуть бути вказівні слова: там, отам).	Де, куди, звідки	Бо, де нема святої волі, не буде там добра ніколи (Т.Шевченко).
Часу *Коли? Доки? З якого часу? Відколи? До якого часу?*	Вказують на час дії, яка відбувається в головному, і пояснюють головне в цілому. (У головному реченні можуть бути вказівні слова: тоді, в той час).	Коли, поки, доки, ледве, скоро, як, як тільки	Коли народ втрачає пам’ять, все починається з нуля (В.Черепків).
Причини *Чому? Через що? З якої причини?*	Вказують на причину, якою зумовлена дія в головному реченні; залежать від усієї головної частини.	Бо, тому що, від того що, через те що, завдяки тому що, у зв’язку з тим, що, оскільки	Мабуть, тому що село коло річки близько, таке все свіже, зелене та ярке (Марко Вовчок).
Мети *Для чого? З якою метою? Навіщо?*	Вказують на мету того, про що йдеться в головному реченні, залежать від усієї головної частини.	Щоб, для того щоб, з тим щоб, аби	У природі ніч існує для того, щоб у тиші росло усіляке зілля і відпочивала людина (М.Стельмах).
Умови *За якої умови?*	Вказують на умову, за якої відбувається чи може відбуватися те, про що йде мова у голвній частині; залежать від усієї головної частини.	Якби, якщо, коли, коли б, як	Коли вже сідаєш в човен, то весел не забувай (Т.Севернюк).
Допустові *Незважаючи на що?*	Вказують на те, що могло б перешкодити дії у головній частині	Хоч(а), дарма що, як не, куди не, незважаючи на те що	Хоч у житті стрічав тебе я рідко, та все ж мені той спогад серце гріє (І.Франко).
Наслідкові *Не відповідають на питання!*	Вказують на наслідок того, про що йде мова в головній частині; пояснюють головну частину в цілому.	Так що	Погода стояла тепла і соячна, так що шибки на вікнах аж миготіли (Григорій Тютюнник).

Запам’ятай!
1. Складнопідрядні речення, у яких підрядна частина пояснює слово (словосполучення) головної
частини як лексико-морфологічну одиницю, незважаючи на те, яким членом речення воно
виступає, називаються реченнями нерозчленованої структури (одночленними).
2. Складнопідрядні речення, у яких підрядна частина стосується всієї головної частини в цілому,
називаються реченнями розчленованої структури (двочленними).
3. Складнопідрядні речення можуть мати не одну підрядну частину, а кілька (дві й більше). Такі
речення називаються складнопідрядними з кількома підрядними.

Розрізняють багатокомпонентні складнопідрядні речення за такими типами підрядності
Однорідна підрядність	однакові за значенням підрядні частини стосуються одного й того самого члена головного речення чи всієї головної частини	Він знав, що друзі не скоро прийдуть, що вони ще й запізняться.
Послідовна підрядність	перша підрядна частина залежить від головної, друга – від першої підрядної частини, третя – від другої тощо	Це був ліс, що повнився різними звуками, які були повноголоссям птаства.
Неоднорідна підрядність	– кілька однакових за значенням підрядних частин стосується різних членів головного речення; – кілька різних за значенням підрядних частин по-різному стосуються головної частини: одна пояснює котрийсь із членів головної частини, а друга – головне речення загалом	Якщо ти не можеш мене подолати, то знай, що я до останнього буду тебе бажати.
Мішана підрядність	поєднуються різні типи підрядності	Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька притаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова уже були чиїмось (Ліна Костенко).

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ

Кома ставиться
Підрядне речення, яке стоїть на початку, в середині або у кінці речення	Благословенна будь, родино, де в згоді сестри і брати (М.Ткач).
Перед підрядним означальним, що починається сполучними словами хто, що, який, котрий	Те, що ніколи не народжувалось, померти не може (П.Загребельний).
Якщо підрядне речення, що стоїть після головного, складається з відносного слова чи словосполучення, до якого прилягає інше слово або частка	Стала я під вербою, не тямлю, чого стою! (О.Кониський).
Неповні підрядні речення і порівняльні звороти, які приєднуються до головного сполучниками як, мов, немов, ніби, ніж, щоб	Переді мною далеч океанна, мов задум ще не здійснених пісень (М.Вінграновський).
Між однорідними підрядними реченнями, не з’єднаними сурядними сполучниками	У навстіж розчинений простір, де квіти і трави похилі, де жито під обрій хлюпоче, любов’ю палаючи, йду (М.Чернявський).
Між однорідними підрядними реченнями, з’єднаними повторюваними сполучниками сурядності	Учнів цікавило у друкарні і як народжуються газети, і як друкуються книги.
Якщо підрядне стоїть після головного, з’єднується складеними сполучниками типу тому що, в міру того як, так що тощо, кома ставиться перед усім сполучником або в середині його	Розквітло нове життя, так що старому нема вороття (Нар.тв.).
Перед складеним сполучником, якщо підрядне речення з’єднується з головним сполучниками в той час як, перш ніж, лише коли, тоді як, навіть якщо	Навіть тоді, як людина згорить, совість людини продовжує жить (М.Вінграновський).
При збігу двох сполучників, якщо при вилучені підрядного не вимагається перебудова головного	Ті, що вийшли з тьми, у пітьму і кануть, бо, коли сходить світило дня, тьмяніють світила ночі (Я.Галан).

Кома не ставиться
Якщо після головної частини перед сполучником підрядності або сполучним словом стоїть частка не або повторюваний сполучник сурядності	Діти любили каштан не тільки коли він оживав після зими, але й коли засвічував блідо-рожеві свічки.
Якщо підрядне речення, що стоїть після головного, складається тільки з одного відносного слова або словосполучення (займенники)	Підв’язуючи світлий виноград, сміється дівчина не знати з чого.
Якщо перед сполучниками як, ніби стоять слова зовсім, майже	Син заввишки майже як батько.
У словосполученнях більш ніж, менш ніж, не пізніше як, не раніше як	Урожай буде зібрано не пізніше як у серпні.
У цілісних висловах, близьких за значенням до іменної частини складеного присудка або до обставини способу дії, а також у порівняннях фразеологічного типу	А дощ все ллє як із відра.
Між однорідними підрядними реченнями, з’єднаними неповторювальними єднальними або розділовими сполучниками	У природі ніч існує для того, щоб у тиші росло усяке зілля і відпочивала людина (М.Стельмах).
Якщо підрядне речення зі складеним сполучником стоїть перед головним, то сполучник не розділяється	Після того як луг покосять, знову трави ростуть в цвіту (В.Ткаченко).

Тире ставиться між головною і підрядною частиною для протиставлення інтонаційного та смислового виділення підрядної частини: Коли копають картоплю – стелиться дим над землею (М.Рильський).

Поширені однорідні підрядні речення, які мають у своєму складі розділові знаки, відділяються одне від одного крапкою з комою: Є лагідна земля, де діви, мов кришталь, а діти ніби сталь – незламні неодмінно; де ангелів вино в холодній тиші заль п’ють змієборці, ставши на коліна (Г.Білоцерківець).

БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ РЕЧЕННЯ, РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В НИХ

Складним безсполучниковим називається речення, у якому окремі прості речення з’єднуються в одне ціле не сполучниками чи сполучними словами, а лише інтонацією.

Запам’ятай!
1. Безсполучникові речення не однакові за смисловими зв’язками між частинами-реченнями.
У складних безсполучникових реченнях можуть об’єднуватись однорідні частини, які не
підпорядковані за змістом одна одній, і неоднорідні, у яких одна частина пояснює другу.
Хай живуть літаки, хай симфонія музики лине, хай у далеч космічну ракети несуть ніжну
пісню і мрію людини (Л.Дмитренко).
Зривалися коні з припону, – під ними горіла земля (М.Сингаївський).
2. Безсполучникові складні речення з однорідними частинами співвідносні зі сполучниковими
складносурядними реченнями, тому між їх частинами існують ті самі семантико-синтаксичні
відношення, що й між частинами складносурядних речень.
Безсполучникові складні речення з неоднорідними частинами співвідносяться зі
сполучниковими складнопідрядними реченнями.

Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні

Кома ставиться для відокремлення однорідних частин, що входять до складу безсполучникового складного речення: Минають дні, минає літо, настала осінь (Т.Шевченко).

Крапка з комою ставиться тоді, коли речення поширені або вже мають розділові знаки:
У гаю, гаю вітру немає; місяць високо, зіроньки сяють (Т.Шевченко).

Tире
друге речення розкриває зміст першого в цілому чи одного з його членів (вказується на час або на умову, про що говориться в другому) (і тоді)	Защебетав соловейко – пішла луна гаєм (Т.Шевченко).
друге речення містить висновок або наслідок того, про що йдеться в першому (і тоді)	Повіяв вітер по долині – пішла дібровою луна (Т.Шевченко).
зміст речень протиставляється чи зіставляється (а)	Дощ пройшов – подекуди ще стояли калюжі (Панас Мирний).
коли зображено швидку зміну подій (а)	Оглянувся – в порту вже кипить бій (О.Гончар).
коли зміст першого речення порівнюється із змістом другого (як)	Подивилась ясно – заспівали скрипки (П.Тичина).

Двокрапка
ставиться, коли друге речення вказує на причину того, про що йдеться в першому	А вас просив би я зразки ліпити: ви чоловік тямущий і бувалий (Леся Українка).
друге речення пояснює перше в цілому чи один з його компонентів (чому саме, то саме, що саме – тому що, бо, те саме)	Знай: по бурі тяжкій перемога засяє дзвінка і погідна (М.Рильський).

Середня оцінка розробки

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

Загальна:

5.0

Всього відгуків: 1

Оцінки та відгуки

Миколайчук Ірина Андріївна 30.11.2020 в 19:35

Загальна:

5.0

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Цісар Алла Михайлівна

Пов’язані теми

Українська мова, 10 клас, Матеріали до уроків

Додано

18 березня 2020

Переглядів

5587

Оцінка розробки

5.0 (1 відгук)