Презентація уроку "Мелодійність віршів П.Тичини.«Гаї шумлять...», «Блакить мою душу обвіяла…».

Мелодійність віршів Павла Тичини.«Гаї шумлять...», «Блакить мою душу обвіяла…».

Павло Тичина був обдарованим, талановитим хлопчиком. Він рано навчився читати, мав чудовий голос і слух. «Звідки мова моя, слова я брав від кого? – Від матері. Її ж бо голос чую повсякчас, немов близенько десь отут вона ще й нині…». «В уяві моїй вона завжди живе поряд з піснею, сестрою її рідною. Ще відтоді, як незабутня мати, схиляючись над колискою, виспівувала найніжніших пісень і добирала найголубливіших слів» [Погрібний 2011: 17], – згодом скаже Павло Тичина, творчість якого пронизана материнською піснею.

Оскільки родина була бідна і дати освіту дітям було складно, батьки прислухалися до поради першої вчительки Серафими Миколаївни Морачевської. Вона запропонувала віддати сина в один з монастирських хорів Чернігова. В той час при хорах дітей навчали. Павло став співаком архієрейського хору при монастирі в дев’ять років. Навчався в духовному училищі, був відзначений регентом хору як здібний та здатний навчати новачків нотної грамоти. Семінарські вчителі музики і співів бачили в молодому Тичині музиканта – виконавця або диригента.

- Павло Григорович володів кількома музичними інструментами, але улюбленим був кларнет, на якому він грав у духовому оркестрі. - Керував семінарським хором у Чернігові, а пізніше, живучи в Києві, – кількома хорами. - Для друзів та рідних грав на бандурі, на роялі. - Писав про музикантів і композиторів, редагував багатотомне зібрання творів українського композитора К. Стеценка, перекладав лібрето опер.

Павло Тичина навчав нот майбутнього композитора та хорового диригента Григорія Верьовку. Вони потоваришували ще в Чернігівській духовній семінарії і свою дружбу пронесли крізь роки. Разом з ним в дитинстві був,разом і тепер весь час.. Будь же славен, хор Верьовки,що по світу ти розносиші російську, й білоруську,й ніжную сестринськую,нашу пісню любую,пісню українськую!…Нашу пісню славную,пісню українськую!..(«Зустріч з Верьовкою у Тампере»)

Збірка «Сонячні кларнети» засвідчила народження поета, що розвинув традиції українського символізму і став творцем нової, незнаної стильової якості - кларнетизму [термін, запропонований Ю. Лавріненком і В. Баркою]. Особливості світобачення, образного мислення митця, в основі якого синтетично поєдналися «кольоровий слух» і «слуховий колір», «музика і слово» і «музика в слові», єдність «мікрокосму» та «макрокосму». Поезія «Гаї шумлять...» ввійшла до збірки поета «Сонячні кларнети».

Пейзажна лірика поета містить у собі майже завжди музичне чи звукове поняття – арфа, дзвін, мелодія, скрипка, бандура, флейта чи орган. У вірші «Гаї шумлять…» переважають життєрадісні, оптимістичні мотиви. Вчитуючись у поезію, чуєш звуки замріяних гаїв, голублячий шепіт трав, ніжний голос закоханого героя. Інтонація вірша м’яка, милозвучна, відповідає настроєві ліричного героя.

Вірш «Гаї шумлять…» Павла Тичини поклав на музику Платон Майборода, та і сучасні виконавці не оминули цієї поезії.

Аналіз поезії «Гаї шумлять…»У першій строфі поезії «Гаї шумлять» ліричний герой, від імені якого йде мова, сповнений бадьорого, піднесеного настрою: на лоні природи він намагається осмислити стан власної душі. метафори шумлять, біжать передають динаміку руху, слухове відчуття вітру.авторська знахідка - вживання спарених слів, близьких до синонімів; Цей наскрізний прийом дозволяє елегантно, делікатно нарощувати глибину вражень, відчуттів і водночас посилювати мелодійність вірша.ключова функція належить прикладці дивуюся, у якій закладене запитання: «чого душі моїй так весело». Тут і гай, який уже мріє тихо щось (вибудуймо наскрізну лінію пошуку утаємниченого: герой: «чогось душі моїй так весело», «когось все жду», і в тон йому «щось мріє гай»), і золото неба перед заходом сонця - зорові образи умиротворення. А насамкінець - сплеск динаміки ріки як розкриття енергетики закоханого героя: Мов золото - поколото,Горить-тремтить ріка,Як музика.маємо одночасне подвійне сприйняття вечірнього пейзажу: на фоні сонця, що сідає за горизонт, ріка «горить-тремтить» золотими хвилями-зблисками і водночас звучить, «тремтить як музика».

Аналіз поезії «Гаї шумлять…»Автор у своїх поезіях використовував такі кольори: зелений, блакитний, жовтий. Що символізують ці кольори? Перепишіть таблицю у зошит. Зорові образи. Слухові образи. Кольорова гама (що символізують кольори)   

Аналіз поезії «Блакить мою душу обвіяла»БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВІЯЛАБлакить мою душу обвіяла,Душа моя сонця намріяла,Душа причастилася кротості трав —Добридень я світу сказав! Струмок серед гаю як стрічечка,На квітці метелик мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля —Добридень тобі, Україно моя!Тема твору: зображення шанобливого ставлення до України. Ідея твору: уславлення любові до Батьківщини. Основна думка: бути дитиною своєї Батьківщини. Художні засоби. Метафори:  гаї шумлять, дзвін гуде, горить-тремтить ріка. Персоніфікація: хмарки біжать, думки пряде, мріє гай. Порівняння: «Струмок серед гаю, як стрічечка», «На квітці метелик, мов свічечка». 

Заповнити таблицю Зорові образи. Слухові образи. Образи кольорів         

Домашнє завдання. Заповнити таблиціВиразно прочитати поезії «Гаї шумлять..» та «Блакить мою душу обвіяла». Вивчити одну з поезій (на власний вибір) напам’ять (стр.199-201).

Використані джерелаhttps://core.ac.uk/download/pdf/53035273.pdfhttp://shron1.chtyvo.org.ua/Mekh_Nataliia/I_sche_v_nas_muzyky_ne_dosyt_Syntez_muzyky_ta_slova_u_tvorchosti_Pavla_Tychyny.pdfhttps://www.istpravda.com.ua/articles/2013/01/28/110325/http://fghjhl.blogspot.com/2015/11/blog-post.htmlhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Тичина_Павло_Григоровичhttps://vseosvita.ua/library/pavlo-ticina-ne-buvav-ti-u-nasih-kraah-gai-sumlat-blakit-mou-dusu-obviala-melodijnist-virsiv-p-ticini-33629.htmlhttp://8next.com/ulit5/2820-tv_ukrl5_021.htmlhttp://ukrnotes.in.ua/noty/Maiboroda/Maiboroda_Gai_shumlyat.php