Презентація "Александр Македонський"

Олександр. Македонський

Хто такий Олександр Македонський?Алекса́ндр ІІІ Аргеад, більше відомий як Алекса́ндр Великий та Алекса́ндр Македо́нський (кінець липня 356 до н. е., Пелла — 13 червня 323 до н. е.) — дев'ятнадцятий цар Македонії. Геніальний полководець, видатний адміністратор і політик. Засновник великої держави, що охоплювала Македонію, Грецію, завойовану Перську імперію та Єгипет. Його походи позитивно вплинули на розвиток античної науки (особливо географії) і культури (еллінізм). Після його смерті створену імперію поділили між собою його воєначальники — діадохи. Син царя Філіпа ІІ Македонського та Олімпіади, царівни Епіру. Був вихованцем Арістотеля. З 336 до н. е. (з 20-річного віку) правитель Македонії. Забезпечив міцність свого правління перемогами над фракійцями та іллірійцями. Перемоги над перським царем Дарієм III біля Граника (334 до н. е.), Іссі (333 до н. е.) відкрили йому шлях до Єгипту, де він коронувався короною фараонів і заснував місто Александрію. Після вирішальної перемоги над Дарієм при Гавгамелах (331 до н. е.) повністю підкорив імперію Ахеменідів — Вавилон, Парса і Сузи здалися йому без опору. Далі Александр повів своє військо до Центральної Азії (329 до н. е.), а потім повернув до Індії, але виснажені військові частини відмовилися переходити річку Інд, і він мусив повертати через пустелі до Вавилона, який зробив столицею найбільшої в стародавньому світі імперії. Невдовзі помер від незрозумілої хвороби, яка перебігала з гарячкою, після чого його імперія розпалася, але завдяки його військовим досягненням були відкриті двері на схід для грецької торгівлі, мови і культури. Прізвисько — Великий.

Ранні роки Олександра. Александр з раннього віку чудово володів зброєю і був вправним вершником. Вміння поводитись із кіньми Александр довів, приборкавши непокірного норовистого Буцефала, за що отримав коня в подарунок. Крім того, Александр був добрим музикантом і пристрасним книголюбом. Найулюбленішим його автором був Гомер. Освіту Александр одержав під керівництвом знаменитого давньогрецького філософа Аристотеля. Беручи участь у віці вісімнадцяти років у битві при Херонеї (Беотія), Александр очолив кавалерійську атаку, яка вирішила успіх усієї битви. Перемога, яку тут одержали македоняни над Фівами, Афінами та їх союзниками, остаточно закріпила панування македонського царя Філіппа ІІ в центральній Греції. Після цього Філіпп очолив союз підвладних йому міст-держав із центром у Коринфі. Він був готовий почати великомасштабний похід на Перську імперію під приводом відплати за вторгнення Ксеркса. Такого походу греки прагнули вже близько століття, відтоді, як за шістдесят років до того імперія виявила свою слабкість: після поразки Кира Молодшого від його брата Артаксеркса II, який перебував на службі у Кіра, 10 000 греків-найманців під командуванням Ксенофонта змогли пробитися з боями на батьківщину. Тільки внутрішні війни, які перси вміло підігрівали грошима та дипломатичними засобами, заважали грекам зробити таке вторгнення раніше. Їх передовий загін вже переплив через Дарданелли, коли в 336 до н. е. Філіп був убитий під час бенкету.

Молодий цар Смерть наздогнала Філіппа ІІ, коли він став володарем всієї Греції (крім Спарти) та усього Балканського півострова, але почалися заколоти. Ставши новим царем Александр за одне літо 335 до н. е. повернув під владу Македонії північну частину Балканського півострова, де натрапив на потужний опір. Тоді він вирішив укласти союз із кельтськими племенами галатів, які рухались вниз по Дунаю, і повернувши на південь, досяг середньої Греції, захопив і зруйнував Фіви. Александр організував вбивство полководця, на дочці якого одружився Філіпп, а мати Олімпіада тим часом вбила колишню суперницю. Після цього Александр з половиною македонської армії (іншу половину довелося залишити для оборони Греції), посиленою військами Коринфського союзу, грецькими найманцями і фракійською кіннотою та легкою піхотою, що становило в цілому приблизно 35 тис. чоловік, виступив у похід на Азію. У Александра була вагома причина не відкладати вторгнення. Філіпп залишив після смерті 800 талантів (4,8 млн драхм) боргу, для порівняння денна платня наймита становила одну драхму, тож борги Філіппа були рівні вартості великої військової кампанії. Кошти, яких вимагала створена Філіппом армія, перевищували можливості його держави. Утримувати її можна було тільки за рахунок прибуткової війни. Продавши або віддавши під заставу майже усі землі, що належали царській сім'ї, Александр розплатився з кредиторами і взяв у борг ще 500 талантів. Але навіть після цього йому довелося через брак коштів відіслати на батьківщину грецький флот, що стояв в Дарданеллах.

Смута в імперіїЩоб опанувати східну Персію, Александру потрібно було здійснити три виснажливі кампанії. Войовничі мешканці прикордонних областей, які звикли охороняти східні кордони від кочівників Центральної Азії, продовжували боротися навіть після того, як прибічники Бєсса видали його у полон, де його піддали тортурам і зрештою стратили, звинувативши у невірності своєму цареві (Дарію III). Греків і навіть македонян втомили безперервні війни в пустелях та штурми гірських фортець. Крім того, македонських воєначальників обурювала прірва між ними та царем, яка з часом тільки поглиблювалась. Александр, ставши «царем царів» і зайнятий справами величезної імперії, прийняв перський церемоніал, брав персів на службу і навіть носив зручний перський одяг, що складався з розшитої куртки та шароварів замість грецьких хітона та хламіди. Парменіон, старий воєначальник, якого дуже цінив батько Александра, цар Філіпп ІІ Македонський, був страчений слідом за своїм сином Філотом, засудженим за навмисне недонесення про змову. Кліт, син годувальниці Александра, який врятував йому життя при Граніці, на бенкеті дорікнув цареві у привласненні добутої воїнами слави, і той після багатьох підбурювань вихопив спис у стражника та пронизав друга. Кілька юнаків з оточення царя, а також їх наставник, офіційний історик Александра та племінник Аристотеля Каллісфен (останній доводив до юнаків ідеї про розходження між царською владою та деспотизмом) замислили вбити Александра. Після їх страти було страчено й самого Каллісфена.

Смерть видатного царя. У 324 до н. е. Александр надіслав грецьким містам Коринфського союзу послання, в якому вимагав, щоб надалі йому надавали божественні почесті. Ця вимога викликала хвилю обурення, хоча зрештою міста були змушені поступитися силі, яка була на стороні Александра. В Афінах великий оратор Демосфен презирливо сказав: «Так нехай же Александр буде сином Зевса, а заодно і сином Посейдона, якщо йому так завгодно». Принаймні в одному відношенні Александр піднявся вище уявлень свого учителя Арістотеля, чия «Політика» розглядає майже виключно грецький поліс. Саме Арістотель радив Александру поводитись із греками як мудрий правитель, а з варварами, тобто з чужими народами, — як пан. Александр задумав заснувати єдину греко-перську імперію. Готуючись до відплиття з морською експедицією, він раптом захворів імовірно на тропічну малярію і помер у Вавилоні 10 червня 323 до н. е.. Існують й інші версії того, від чого помер Александр. Є припущення, що це була тяжка форма гарячки Західного Нілу, тим більше що неподалік Вавилону у той час спостерігали падіж птахів, які є джерелом цієї інфекційної хвороби. Не виключають можливість черевного тифу, отруєння. Особливості передсмертного і посмертного періоду Александра (коли він не міг поворухнутися за свідченнями Плутарха, а по смерті його тіло тривалий час не піддавалося тліну) пояснюють також можливістю його захворювання на синдром Гієна — Барре. А от на думку науковців з Університету Арістотеля в Греції, Олександр Македонський помер від тяжкої форми гострого панкреатиту — панкреонекрозу. Це могло відбутися через імовірну жовчнокам'яну хворобу, зловживання алкоголем і жирною їжею. Оскільки Александр не мав законних спадкоємців (син Александр IV народився вже після його смерті, інші ж діти були народжені поза шлюбом), питання спадковості було надзвичайно важливим для всієї імперії. Вже на смертному ложі один із полководців запитав Александра, кому він заповідає своє царство. Існує кілька версій щодо відповіді Александра: він міг відповісти через співзвучність або «Найсильнішому», або «Крате́ру». Кратер був одним із полководців Александра, командувачем його піхоти, який виявив себе чудовим стратегом, крім того, Кратер був уособленням усіх рис справжнього македонянина — тому більшість дослідників, якщо і не підтримують дану версію, то і не відкидають її. Але на той момент Кратера не було поруч, а присутні вирішили за найкраще почути «Найсильнішому». Зрештою сам Кратер не підняв цього питання, і вже за два роки після смерті Александра між його полководцями (діадохами) розпочалась боротьба, а імперія розпалася на частини.

Як виглядав Олександр Македонський. Навколо зовнішності царя існує багато різних суперечок. Про життя Македонського у 2004 році був знятий фільм «Александр», після його виходу всім людям запав у мозок саме такий герой, як у фільмі. Проте, не так давно науковці дійсно і точно визначили як виглядав Олександр. Це ви можете бачити на фото

Цікаві факти про Олександра Македонського#1: Олександр був учнем Аристотеля. #2: У Олександра були очі різного кольору, карі та блакитні. #3: У віці 16 років Олександр час від часу заміняв батька на троні, коли той виїжджав у державних справах. #4: Здобув першу перемогу, у віці 18 років. #5: Олександр Македонський був царем Стародавньої Македонії, фараоном Єгипту, царем Азії і перським царем. #6: Батько Олександра, цар Македонії Філіп, був убитий, коли Олександру було 20 років - він став правителем у віці 20 років. #7: Олександр був засновником понад семидесяти міст, двадцять міст він назвав на свою честь. #8: Він вів успішну військову кампанію протягом 15 років, завоювавши багато країн, у тому числі Туреччину та Іран. #9: Олександр вважається нащадком грецького героя Геракла по батьківській лінії та Ахілла по материнській. #10: Ставши македонським царем в 336 році до н. е., Олександр убив всіх інших претендентів на престол, за винятком свого брата Аррідея, що страждав слабоумством.

Цікаві факти про Олександра Македонського#11: У Олександра було витягнуте обличчя та різкий голос. #12: За історичними документами він був відомий своєю любов’ю до чистоти та завжди ретельно дотримувався особистої гігієни. #13: Саме при Олександрі Македонському почався цілий історичний період, відомий як елліністична епоха. #14: Олександр Македонський вважається найбільшим завойовником в історії людства. #15: Армія Олександра Македонського налічувала всього 15 000 солдатів. #16: Смерть Олександра залишається однією з найбільших таємниць стародавнього світу. #17: Олександр відрізнявся особливою жорстокістю і імпульсивністю характеру. #18: Олександр Македонський страждав від епілепсії. #19: Тактичні схеми Олександра викладають у військових академіях та університетах усього світу. #20: У Олександра Македонського, коли він помер, були найдорожчі похорони всіх часів. Всі похорони склали 600 000 000 доларів США в сьогоднішній валюті.

Цікаві факти про А. Македонського#21: Точна дата народження Олександра невідома. Історикам відомо тільки рік-356 до н. е. #22: У Олександр Македонський мав двох синів - позашлюбний Геракл від Барсіни та Олександр від принцеси Бактрії Роксани. #23: Справжнє ім'я Олександра Македонського-Олександр III Македонський. #24: Олександр Македонський відомий своїми найбільшими військовими стратегами всіх часів, він не програв жодного бою. #25: Коли Олександр помер, все його царство розпалося, і його земля була розділена на нові царства. #26: Олександр просто не дбав про майбутнє свого царства. Він не потрудився стати батьком спадкоємця свого трону. #27: Після раптової смерті Олександра всі його кровні родичі були вбиті. #28: Досі існують суперечки про сексуальну орієнтацію Олександра Македонського. Проте у нього було три дружини: Роксана, Статейра II і Парісатіс II. #29: Після перемоги над персами Олександр перейняв їх стиль одягу. #30: Олександр назвав одне з міст ім'ям свого улюбленого коня Буцефала.

Цікаві факти про А. Македонського#31: Коли Олександр зайняв трон, він наказав убити всіх своїх суперників, щоб ніхто не намагався зайняти його нову посаду. #32: Олександр вважав Геракла своїм кумиром. #33: Коли Олександр вторгся в Персію, він прийняв політику працевлаштування персів до своєї армії. #34: Основу для завоювань Олександра Македонського заклав його батько, Філіп II Македонський. #35: У битві проти Персії армія Олександра Македонського втратила близько 1000 чоловік і вбила 30 000 персів. #36: Першою дружиною Олександра Македонського була бактрійська принцеса Роксана, якій на момент заміжжя було всього 14 років. #37: У 326 році до н. е. Олександр Македонський вторгся в Індію, прагнучи завоювати весь світ. Однак багато людей загинули, і його армія вирішила повернути назад. #38: У день народження Олександра, одне з семи чудес стародавнього світу, Храм Артеміди, був спалений дотла. #39: Олександр любив "Іліаду" Гомера і часто читав її; він навіть зберігав при собі екземпляр “Іліади” Гомера, який був подарунком від Арістотеля. #40: У штабі Олександра, поряд з багатотисячною армією, перебували також вчені та історики.

Висновки. Отже, Олександр Македонський відомий на весь світ цар Македонії, який завоював половину тодішнього світу. Його життя оповите таємницями та цікавими фактами. Приклад Олександра наслідують і в теперішні часи. У військових університетах та академіях по всьому світу вчать його тактики. Він був безжалісним. Лише для того, щоб бути царем він вбив всіх наслідників престолу крім свого брата. Але його вважають одним із найбільших завойовників у світі. Але його історія дуже важлива і тепер. Це один із тих прикладів, який підтверджує знамените прислів’я «Без минулого, немає майбутнього».