Презентація "Архітектурні перлини Сумщини"

Архітектурні перлини Сумщини

Мета : дослідити особливості архітектури Сумщини, визначити основні стиліохарактеризувати стиль українське бароко визначити основні архітектурні споруди українського бароко

Архітекту́ра (грец. αρχιτεκτονικη — будівництво) — це одночасно наука і мистецтво проєктування будівель, а також власне система будівель та споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси. Украї́нське баро́ко або Коза́цьке баро́ко — мистецький стиль, що був поширений на українських землях Війська Запорозького у XVII–XVIII століттях. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко. Стиль бароко найвиразніше виявився у кам'яному будівництві, особливо поширений був в Гетьманщині ( Лівобережна Україна) та Слобідській Україні. В архітектурі Сумщини мали місце різні стилі : українське або козацьке бароко,рококо, класицизм, неокласицизм і модернізм. Але найбільш яскравим стилем, який зберіг козацькі традиції – є українське бароко або козацьке, або “мазепинське “ бароко.

Головні риси українського бароко :вибагливість, ошатність, складні динамічні форми, пишність , барвистість; в декорі є ліпнина різьба,карбування,інкрустування,позолота;рослинні мотиви: гірлянди квітів, листя, вінки, кетяги калини, винограду. Найвідомішими архітекторами українського бароко є Іван Григорович Барський, Степан Ковнір, Іван Зарудний

Основні поняття :Іконостас - іконостав, грец. — образ і місце) — стіна з ікон у храмі східного (візантійського) обряду, яка відокремлює вівтар від центральної частини церкви. Піля́стра  — плаский вертикальний прямокутний у плані виступ на поверхні стіни або стовпа. Зовні має ознаки колони. Капіте́ль — верхня частина колони. Деко́р — сукупність елементів, що становлять зовнішнє оформлення архітектурної споруди або його інтер'єрів; може бути живописним, скульптурним, .

На Соборній площі міста Глухів розташована Миколаївська церква, яка належить до найдавніших пам`ятників міської архітектури. Побудували церкву ще в часи Запорізької Січі в 1693 році. Автором козацької церкви виступив майстер М. Єфімов. Побудований храм в стилі українського бароко. У ХVIIIст. – церква стала культовою спорудою. Тут перед храмом на гетьманство наставляли : Івана Скоропадського, Данила Апостола та останнього гетьмана – Кирила Розумовського. Сумщина знаменита тим, що місто Глухів було останньою гетьманською столицею. Саме в Глухові з'явились споруди козацького або українського барокоІконостас Миколаївської церкви створений у середині XVIII століття. Він був компактним, п'ятиярусним, нешироким, займаючи ширину центрального частини церкви. Виконаний у барокових формах з пишним позолоченим різьбленням півколонок, карнизів, іконних рам і площин між іконами.

Троїцький собор  — колишній головний храм у місті Глухові . Став відомим у зв'язку з тим, що саме в цьому храмі 9 листопада 1708 року за наказом Петра І тут виконувався ритуал принизливого «проводу Мазепи в пекло». Був зведений козаками та місцевими жителями в 1657 році, спочатку як дерев'яний. Храм неодноразово горів. У 1962 році був остаточно знесений за рішенням органів державної влади, і на його місці розбитий сквер.

Свято-Воскресенський кафедральний собор у Сумах — православний кафедральний собор ( ПЦУ)перша міська кам'яниця; тризрубна, трибанна, двоповерхова церква що є чудовим взірцем козацького бароко. Це храм , в якому гармонійно поєднані традиційні прийоми та риси дерев'яної та кам'яної української архітектури. Архітектурно-планувальною особливістю Воскресенської церкви є її двохярусність. Нижній (теплий, «зимовий») храм був освячений в ім'я Андрія Первозваного, небесного заступника Андрія Кондратьєва, верхній — в ім'я Воскресіння Христа. Церква була не лише святою обителлю, але й оборонною спорудою, про що свідчать надзвичайно грубі мури (їх товщина сягає 1,5 м) та глибоко врізані вікна. Великий підвал мав підземні ходи до річки Псел. Воскресенську церкву звели наприкінці XVII — на початку XVIII століть коштом перших сумських полковників Герасима та Андрія Кондратьєвих.

Одним із найвеличніших храмів Сум є Спасо - Преображенський собор. Його золоті куполи з триметровими скульптурами апостолів і євангелістів, а також струнку 56-метрову дзвіницю з годинником видно з будь-якої точки міста. Відлік свого існування собор веде з середини 17 століття. Двокупольний, хрещатий у плані собор поєднав у собі елементи різних стилів, таких як ренесанс, бароко та класицизм. На фасадах та карнизах є багато ліпних деталей, які зачаровують майстерністю, з якою вони зроблені. Дзвіниця собору зроблена у стилі бароко.

Свято-Покровський кафедральний собор —знаходиться у центрі міста Охтирка , яскравий взірець українського бароко середини ХVIII ст. Собор, якщо дивитись на нього з висоти пташиного польоту, схожий за формою на корабель завдовжки 24, завширшки 14 і заввишки (без хреста) 30 саженів. Орієнтація бічного фасаду, який має 50 метрів, площу не зменшує, а навпаки, підсилює монументальність будови Загальна висота собору — головного куполу з хрестом становить 46мІнтер'єр собору прикрашений пілястрами з капітелями іонічного ордеру, ліпленням рослинного мотивів, живописом на вітрилах. Собор потрапив до “ Семи чудес Сумщини ”

Роменський Святодухівський собор або Собор Зішестя Святого Духа — цінна історико - архітектурна пам'ятка міста Ромни першої половини XVIIIст.( 1742-1746рр.). Це тридільний, трибанний храм. У соборі перебувала картина із зображенням мадонни, одягненої в український національний одяг. Вона висіла над місцем поховання Марії Маркович — дочки відомого українського мемуариста Якова Марковича. Припускають, що це її портрет. Картину написав талановитий український художник XVIII століття Григорій Стеценко. Собор Зішестя Святого Духа належить до типологічно унікальних споруд стилю українського бароко першої половини XVIII століття

Гамаліївський (Харалампіївський) монастир — православний жіночий, а потім чоловічий монастир, який діяв у 1713-1724рр.Історія монастиря пов'язана з діяльністю козацької еліти часів занепаду Гетманщини після Полтавської катастрофи 1709р.. Після 1709 року Гамаліївка перейшла від репресованих Гамалій до Скоропадських. До монастирського ансамблю належали шестиколонний собор Різдва Богородиці (1714—1735), Харалампіївська тепла церква (1714), корпуси келій (1714—1834), оборонні мури з 4 наріжними й 3 середстінними надбрамними вежами. Центральний храм Різдва Богородиці поєднував у собі дві системи: ззовні - український хрещатий 5-банний храм, за планом - візантійська хрестово-купольна структура. В інтер'єрі був 7-ярусний іконостас, прикрашений гербами Скоропадських. Вважають, що то був один із найкращих українських барокових іконостасів (автор – чернігівський іконописець Яким Глинський).

Сумщина займає почесне місце в духовній спадщині українського народу, значна частина архітектурних споруд мають не тільки місцеве значення, а й загальнонаціональне. Лівобережна Україна та Слобідська Україна в ХІХ ст. стали колискою національного відродження і неабияку роль в цьому відіграла архітектурна спадщина “козацького” бароко. Тож любимо свій край і досліджуємо його. Олександр Олесь писав : Хто зберіг любов до краю І не зрікся роду, Той ім'ям не вмре ніколи В спогадах народу…