Презентація. "Числівник в мовленні"

Роботу виконала: учениця 8-А класу Орлова Аліна Керівник: Бабенко Т.В.

Мета: дослідити розвиток числівника; провести спостереження над вживанням числівників; визначити його роль у мовленні.

План роботи: Зібрати матеріал про розвиток числівника як частини мови. Підібрати ілюстративний матеріал. Добір фразеологічних зворотів, в яких вживаються числівники. Дослідити тексти різних стилів. Аналіз зібраної інформації.

РОЗВИТОК ЧИСЛІВНИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ Числівник – чи не найменша за кількістю слів частина мови, яка нараховує їх усього кілька десятків. За своїм походженням числівники тісно пов'язані з іменниками та прикметниками.

У середині XVIII століття Михайло Ломоносов вперше назвав числівники особливою частиною мови. За частотою вживання серед інших частин мови числівники посідають восьме місце.

ПОХОДЖЕННЯ НАЗВ ДЕЯКИХ ЧИСЛІВНИКІВ Базою для творення числівників є дуже давні за своїм походженням прості числівники першого десятка. Розглянемо історію виникнення назв деяких чисел. Числівник “п'ять” походить від іменника “п'ясть“ (рука).

Найбільшою популярністю користується у людей число сім: сім днів тижня; сім чудес світу; у казках – сім господинь; семеро козенят; сім сестер.

У Вавилоні довершеним вважалось число дванадцять; а тринадцять вважалося нещасливим.

Числівник сорок спочатку був іменником, який мав значення “мішок”.

Числівник у текстах наукового стилю Основне призначення цього стилю – висвітлити результати досліджень про людину, явища природи, доведення теорій, роз'яснення явищ.

Один із різновидів наукового стилю використовується у підручниках, лекціях. Вивчаючи географію, неможливо обійтися без використання числівників.

Часто використовуються числівники у біології. Біологія складається з наук про живу природу.

Незвичайний спортсмен Чемпіоном за вагою серед наземних тварин, поза сумнівом, є слон. Його вага може досягати семи - восьми тонн. Але при цьому дорослий слон з'їдає за день близько ста кілограмів трави, свіжих паростків кущів або гілок дерев. Незважаючи на масивну статуру, слон дуже жвавий і моторний, легко і невимушено рухається.

ЧИСЛІВНИК У ТЕКСТАХ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО СТИЛЮ Офіційно-діловий стиль регулює ділові відносини, обслуговує потреби людей у типових ситуаціях.

Особливості офіційно-ділового стилю: нейтральний виклад змісту; точність, ясність у поєднані з лаконічністю; стислість й послідовність викладу фактів.

Оголошення 28 вересня 2010 року об 11.00 годині в актовому залі школи відбудеться відкриття виставки “Квіти твої, Україно”. Вхід вільний. Оргкомітет виставки

Оголошення Магазин “Оазис” оголошує розпродаж кімнатних рослин за цінами 19-199 гривень. Наша адреса: вул.Зелена, буд. 18. Адміністрація магазину

ЧИСЛІВНИК У ТЕКСТАХ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ Основні ознаки художнього стилю: образність; художні засоби; емоційна лексика.

Хризантема (легенда) Батьківщина хризантем - Японія. Японці обожнюють цю квітку. Вони обрали її символом нації, прикрасили хризантемою державний герб, називають провісницею осені. Перший з найвищих орденів Японії – Орден хризантеми. Походження країни, за легендою, пов'язане саме з цією квіткою. Говорять, що в прадавні часи у Китаї правив жорстокий імператор, який дізнався, що на сусідньому острові росте рослина, із соку якої можна приготувати еліксир життя. Та зірвати ту квітку могла людина з чистим серцем та душею, то на острів послали триста юнаків та дівчат. Але ті не схотіли повернутися до тирана й заснували на острові нову державу - Японію. Цінують цю рослину і в Китаї. Іменем квітки назвали дев'ятий місяць року, а на дев'ятий його день, китайці святкують свято хризантем. У тисяча шістсот сімдесят шостому році хризантема потрапила до Європи. У Європі її називають “золотою квіткою”

У цьому тексті використані такі числівники: Дев'ятий місяць, дев'ятий день, у тисяча шістсот сімдесят шостому році; перший з орденів; триста юнаків та дівчат.

Фразеологічні звороти: п'яте колесо до воза; третій сорт; у сотий раз.

Висновки: У мовленні числівники виконують дві функції: Інформативну (повідомляють про кількість чогось); Експресивну (надають образності, виразності).