Презентація до позакласного заходу "Традиції японського чаювання"

Мистецтво японського чаювання Позакласний захід для учнів 8 класу в межах тижня зарубіжної літератури

Які асоціації викликає у вас Япония? Бонзай Ікебана Порцеляновий розпис Живопис ямато-е

Архітектура

Японський сад води Сад води Сад Асікага Японський сад квітів Сад води Сад каменів

Японська каліграфія «сьодо» орігамі Японські бойові мистецтва

Скульптура Японії

Цвіт сакури

Японія-країна сонця, що сходить

mamedova77 bk.ru

Найвища вершина - г. Фудзіяма (3776 м) Человечество -

Столиця - Токіо mamedova77 bk.ru

Цікаві факти про Японію

Найкоротший ескалатор у світі

Капсульний готель mamedova77 bk.ru

Сортування та пакування сміття

Чайна церемонія В традиційній японській чайній церемонії склалася особлива культура.

Пропонуємо уявити себе гостем и учасником чайної церемонії У Японії чай з’явився у VIII ст. Перші чайні плантації були разбиті монахом Сайсьо в Киото, біля підніжжя гори Хейдзан, у 802 році. Але тільки з XII ст. чай в Японії отримує широкое разповсюдження.

Це пов’язано з діяльністю священника Эйсая (1141-1215). Він привіз з Китаю чайні кущі і почав вирощувати чай при дзэн-буддийському монастирі. Чай підносили Будді. Його пили під час релігійних ритуалів і медитацій. Эйсай наголошував не лише на смакових якостях чаю, а й на користі для здоровья.

Саме в ХІІ ст. в Японії з’являється спосіб приготування подрібленого чаю, а також звичай влаштовувати чайні турніри. Спочатку такі турніри проводили монахи в монастирях. Суть змагання полягала в тому, щоб відібрати якомога більше гарних сортів чаю. Переможця відзначали призами. - нацуме – чашка для слабкого чаю; - чашаку – чайна ложка з бамбука; - чаван – чайна чашка; - часен – вінчик для взбития чаю; - мидзукаси – посудина для зберігання води для приготування чаю; - хишаку – ківш для розливання гарячої води в чашки; - фукуса – використовується власником для витирання чайної посуду; - кобукуся – спеціальна тканина, на якій подається чашка з міцним чаєм

У XV-XVI ст. чайна церемонія перетворилась в своєрідний ритуально-філософский міні-спектакль, в якому кожна деталь, предмет, порядок речей мали своє особливе значення. Чайна церемонія –це не просте вживання улюбленого напою, а справжнє мистецтво, яке характеризується водночас вишуканістю і простотою.

Чайні церемонії відбувалися у спеціальних будиночках, які так і називалися «Чайні будиночки».Особливого значення надавалося конструкції чайного будиночка. Це невелика кімната з вузьким і низьким входом. Такий, здавалося б, незручний вхід має глибокий философський зміст: кожний, хто захоче прилучитися до высокого мистецтва чайної церемонії, незалежно від чину, повинен зігнутися, щоб зайти в будиночок, в якому всі рівні.

Низький вхід не давав можливості військовим аристократам зайти всередину озброєними- довгі мечі доводилося залишати за порогом. И це було символічно: «Пусть оставят вас все жизненные невзгоды и мирская суета, пусть ничто не волнует ваше сознание здесь, где надо сосредоточиться на прекрасном». Чайна церемонія вчила бачити красу в буденному і простому, бачити прекрасне в малому, усвідомлювати высоку цінність всього, що дано в цьому житті.

Чай "матча" - це японський порошковий зелений чай. Робиться з подрібненого листя зеленого чаю найвищої якості. Саме його традиційно використовують у класичній японській чайній церемонії. У наш час матчу також широко використовується як харчова добавка до різних японських десертів: вагасі, морозива з зеленим чаєм, а також до локшини соба. Чай по-японськи

Принципи церемонії Чайна церемонія в Японії має чотири основних принципа. Їх сформулював засновник, Мурат Дзюко. Перший принцип - це гармонія («ва»). Вона повинна бути в рухах і думках. Друге - це шанобливість («кей»), яка супроводжує всю церемонію. Третій принцип - це чистота («сей») дій і думок. Останнє - це тиша і спокій («сэки»). Чайна церемонія в Японії проводиться в тиші, спокійній обстановці, де ніщо не порушує розміреного плину життя.

mamedova77 bk.ru

Господар церемонії повинен насипати в чашку зелений чай і залити його окропом. Всі рухи повинні бути повільними, без суєти. Потім чіткими рухами маса збивається за допомогою бамбукового вінчика. Чайний порошок повинен повністю розчинитися і перетворитися в піну. Весь цей час гості спостерігають за процесом і вслухаються в ритмічні рухи. Далі чаша передається самому почесному гостю, і той робить перший ковток, відпиваючи чай. Все робиться повільно, без порушення загального спокою.

Потім чаша віддається назад господарю церемонії. Після цього вона передається з рук у руки, щоб кожен учасник міг відчути структуру і теплоту глиняній поверхні. Далі починалася некваплива бесіда. Слід було говорити про красу сувою і букета, розташованих в ніші, про властивості чаші для чаювання. Проблеми і повсякденні справи залишаються за межами чайного будиночка і саду. Вся церемонія проходить у три етапи. Перший - це прийом їжі. Далі слідує питво густого чаю, тобто ритуал, описаний вище. Потім йде питво рідкого чаю.

Господар церемонії займається вибором гостей. Найголовніше для нього - це визначення самого почесного учасника. Ця людина повинна знати традиції чайної церемонії і правила її проведення. Головний гість є прикладом для інших учасників. Його сповіщають про проведення церемонії як мінімум за тиждень. Після цього він дає свою згоду або відмовляється брати участь у цій дії. Головний гість разом з господарем займається підбором інших учасників. Організатор церемонії надсилає йому список, з якого треба відібрати п'ять осіб, або обговорює це питання при особистій зустрічі. Коли учасники церемонії відібрані, всім розсилаються запрошення. Сьогодні для цих цілей використовують телефон. Раніше все було набагато складніше і більш вишукано. У відповідь кожен гість був зобов'язаний персонально відвідати організатора свята або надіслати йому листа з подякою.

Різновиди чайної церемонії Чайна церемонія розподіляється на шість типів. Церемонія, здійснена при місяці, закінчується не пізніше чотирьох годин ранку. Порошковий чай заварюють в ході самого чаювання. Він повинен бути дуже міцним. Ритуал, проведений на сході сонця, закінчується не пізніше шести годин ранку. Існує ранкова чайна церемонія в Японії. Це чаювання після шести ранку. Вечірній ритуал проводять після години дня. З їжі тут подають тільки тістечка. В шість годин вечора починають вечірню церемонію. Існує ще і спеціальна церемонія, яку проводять в особливих випадках. Наприклад, в честь якоїсь важливої події. Найпоширеніша - це післяобідня церемонія. У кожного ритуалу є свої особливості. Вони не помітні для звичайного обивателя, але знавці відчувають тонкі нюанси різних церемоній.

Головною метою будь-якої чайної церемонії є досягнення гармонії. Учасники повинні відмовитися від земних проблем, турбот і думок. Учасники ведуть розмову про красу речей, що стосуються самої церемонії, і досягають єдності у своїх бажаннях, діях і думках. Це і є мета проведення таких заходів. Учасники повинні проявляти терпимість і повагу по відношенню до старшого покоління або до інших учасників церемонії, мати душевну і фізичну чистоту. Думки кожного учасника повинні бути світлими. Не повинно бути ніяких злих чи корисливих намірів. Згідно з повір'ями, такі люди будуть мати хороше здоров'я і безліч благ.