Давньогрецька цивілізація пройшла кілька етапів розвитку. Греки в різний спосіб контактували з близькими і далекими сусідами: часом торгували, часом воювали. У наслідок цих контактів елементи грецької культури поширювалися у світі, залишивши й до наших часів багатопам’яток, цікавих туристичних об’єктів. Є вони і в нашій країні. Ви, напевно, чули про давнє місто Херсонес, що розташоване в Криму? Чи про Ольвію, що у дельті Гіпаніса (Бугу) та Борисфена (Дніпра)? Заснували їх, як і деякі інші міста на українському узбережжі Чорного моря, греки – вихідці з Еллади.
На південний схід від Балканського півострова лежить великий і родючий острів Крит. Він став колискою найдавнішої цивілізації у Європі. Протягом 3000-1000 рр. до н.е. тут розвивалася Мінойська цивілізація. Критську цивілізацію називають палацовою, бо саме царськи палаци уособлювали державу. Вони були не тільки резиденцією володарів, а й місцем здійснення релігійних обрядів. В них також розташовувалися продовольчі склади, майстерні гончарів та різьбярів.
У ХVІ-ХV ст. до н.е. Мінойська цивілізація переживала розквіт. За свідченнями давньогрецьких істориків, цар Мінос Великий збудував потужний флот і активно торгував із сусідами. Правителю допомагали численні чиновники. Близько 1600 р. до н.е. на Криті винайшли письмо. Його, щоправда, досі не вдалося розшифрувати.
Головне місто острова - Кносс – було одним з найбільших міст Середземномор’я. критські торговельні й військові кораблі були на той час найшвидшими та найміцнішими. Критяни продавали оливкову олію, вино, кераміку, вовну, а купували метали та знаряддя праці для розвитку ремісничого виробництва. Не тільки на Криті, але й в інших місцевостях археологи знаходять мідні злитки у формі розтягнутої бичачої шкіри вагою 219 кг. Це були гроші давніх мінойців.
Найшанованішим божеством критян була велика небесна володарка, богиня родючості, гір і лісів, мати всіх людей і тварин. Божество, яке уособлювало стихію, землетруси, шторми, зображували у вигляді бика або іноді людини х головою бика. На жаль, імен цих богів ми не знаємо, бо досі не розшифроване письмо.