Презентація до теми: "Основи спадкового права"

СПАДКОВЕ ПРАВО«Ніколи не кажіть, що знаєте людину, якщо не ділили з нею спадок» (с)Іоган Лафатер. Олена ТИТАРЕНКОВчитель правознавства. КЗО «СЗШ №128» ДМР

Мета уроку:— навчальна: визначити основи спадкового права, охарактеризувати особливості спадкування за законом і за заповітом, показати порядок реалізації спадкових прав;— розвиваюча: продовжити формувати вміння працювати з текстом законодавчих актів, аналізувати їх, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки;— виховна: виховувати учнів у повазі до закону.

1. Загальні положення про спадкування. Спадкове право — це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють відносини, що виникають у зв'язку із спадкуванням. Спадкування — це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкода­вця), до інших осіб (спадкоємців). На підставі ст.1218 ЦКУ до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування Спадкодавець – фізична особа, яка померла чи оголошена померлою. Спадкоємець - не лише фізичні особи, а й інші суб’єкти: юридичні особи, держава, фермерське господарство, інша держава і т. ін.).

Спадкодавцем може бути лише фізична особа. Якщо йдеться про спадкування за заповітом, то спадкодавцем може виступати лише дієздатна особа, яка розуміє значення своїх дій і може ними керува­ти. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщи­ни, а також юридичні особи та інші учасники цивільних відносин — держава, територіальні громади.

Шляхи отримання спадщини. За заповітом. Будь-які фізичні та юридичні особи, держава тощо, визначені заповітом померлого. За законом Фізичні особи, які належать до однієї з п'ятих черг спадкування

Спадкування за заповітом. Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на за­повіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю (ч. 1 ст. 1234 ЦК України). Заповідач визначає зміст заповіту та його основні положення. За­повідач має право призначити коло спадкоємців, визначити обсяг спадщини, зробити заповідальний відказ, покласти на спадкоємців інші обов'язки.

Заповіт – це особиста воля особи на випадок її смерті. Загальні вимоги до форми заповіту: Заповіт складається в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання.2. Заповіт повинен бути підписаний заповідачем особисто.3. Заповіт повинен бути засвідчений нотаріусом або іншими службовими особами.

Визначаючи коло спадкоємців, заповідач може призначити свої­ми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб. Закон визначає коло осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині (ст. 1241 ЦК України) малолітні, неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти; непрацездатна вдова (вдівець); непрацездатні батьки спадко­давця. Ці особи мають право спадкувати половину тієї частки, яка належала б кожному з них за законом.

Спадкування за законом. Спадкування за законом виникає у разі, якщо воно не змінено або не скасовано спадкодавцем у заповіті. Спадкоємці одержують право на спадкування почергово. ЦК України передбачає п'ять черг спадкоємців

Черги спадкування1234 5 Діти, батьки, той із подружжя, який пережив іншого. Повнорідні й неповнорідні брати, сестри, дід, баба. Рідні дядько і тітка. Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім‘єю не менше як 5 років до часу відкриття спадщини (смерті спадкодавця)Інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Стаття 1267 ЦК України визначає розмір частки спадкоємців у спадщині, де вони за законом є рівними. Це правило може бути змінене за волею спадкоємців. Якщо спадкоємці домовилися про зміну розміру частки щодо рухомого майна, вони можуть укласти між собою усну угоду. Спадкоємці можуть змінити розмір частки у спадщині щодо не­рухомого майна або транспортних засобів за нотаріально посвідче­ною угодою (ст. 1267 ЦК України).

ПРАКТИКУМЗадача 1. Після смерті громадянина П. в нього залишилося майно на 10000 грн. Про своє бажання отримати це майно заявили 12-річна дочка, 82-річна мати і два брати померлого (відповідно 30 та 62 років). Прийміть рішення в цій ситуації. Задача 2. Після смерті одинокої жінки, заповіту щодо її власного будинку та майна на суму 16 000 грн не було виявлено. Родичів в неї також не було. Постало питання про подальшу долю майна жінки. Як ви вирішите цю ситуацію?Задача 3. Громадянин С. залишив заповіт, яким розпорядився все належне йому майно (на суму 24 000 грн) передати музею, присвяченому його діду. У нього залишилися син (21 рік, водій) та дочка (14 років, учениця). До вас, як до юридичного консультанта, звернулися жінка померлого (їй 45 років, працює на залізниці) і його мати (66 років). Дайте їм обґрунтовану відповідь щодо можливості отримання спадщини.

Підсумок уроку Питання спадкового права є досить актуальними, заслуговують на увагу і детальне вивчення, оскільки стосуються практично кожного громадянина, який може бути як спадкодавцем, так і спадкоємцем. Незалежно від соціального розвитку суспільства, економічної та політичної ситуації спадкові відносини існували, існують та, безумовно, будуть існувати, оскільки в будь якій державі неминучі дві речі: смерть и податки. Це є причиною вічної актуальностиі спадкового права. Окрім того, спадкове право, як частина цивільного, має не тільки правовий бік, але й моральний. Хоча складання заповіту не є традиційним для громадян України, його існування дозволяє попередити багато родинних проблем та негараздів.

Використані джерела інформації: Цивільний кодекс України. Цивільний процесуальний кодекс України. Сімейний кодекс України. Філіпенко Т. М. Правознавство : (проф.рівень) : підруч. для 11 кл. закл. сер. заг. світи. – Київ : Генеза, 2019. – 384 с.: іл.