Презентація до уроку "Короленко й Україна"

Володимир Короленко(1853-1921) В. Короленко й Україна. Музей письменника у Полтаві Андрусик С.І.

Короленко Володимир Галактіонович27 липня 1853 Житомир-25 грудня 1921 Полтава

Нащадок козацького роду Батько - Галактіон Опанасович Короленко, нащадок козацького роду, суддя. Мати – Евеліна Йосипівна, з родини польських поміщиків.

Життя відомого російського письменника В. Короленка було пов'язано з Україною з самого народження, бо саме в Житомирі в 1853 році 15 (27) липня з'явився на світ автор “Дітей підземелля”.

«Епоха Короленка»Нижньогородське десятиліття (1885-1895) – час найактивнішої літературної та громадської діяльності письменника — справедливо назване сучасниками «епохою Короленка». У 1886 р. вийшла його перша книга «Нариси та оповідання», яка дістала захоплений відгук А. Чехова.

Подорожі У 90-х роках XIX ст. письменник багато подорожує. Він відвідує Крим, Поволжя, Кавказ, Південний Урал. Закономірним наслідком мандрівок завжди ставали художні твори. Значне місце у творчості В. Короленка займає повість «Без язика» (1895), написана під враженням поїздки до Америки. У ній оповідається про гіркі поневіряння українського селянина Матвія Лозинського, який у пошуках кращої долі потрапляє на чужину, але не знаходить щастя і там. Усі герої творів В. Короленка заслуговують на краще життя. І в прийдешність його письменник свято вірив і попри всілякі труднощі закликав боротися за нього.

Короленко і Україна Де б не жив Володимир Галактіонович, він завжди хотів повернутися в Україну. Він любив Україну за дивовижну красу її природи, любив український народ за його працьовитість, співучість, нездоланну жагу до волі. Володимир Галактіонович палко захищав від переслідувань царських властей українську культуру й мову, всіляко підтримував прогресивних українських письменників. Міцна дружба була між ним та Панасом Мирним, П. Грабо-вським, М. Коцюбинським. Тема України посідає значне місце в оповіданнях «Ліс шумить», «У поганому товаристві», «Без язика», в повісті «Сліпий музикант».

Ось як в оповіданні «Без язика» Короленко змальовує постать старого запорожця: Люди ще пам'ятали, як він розповідав про минулі роки, про Запоріжжя, про гайдамаків, про те, як і він пішов на Дніпро і потім з ватажками нападав на Хлібно і на Клевань, і як обложені в палаючій хаті гайдамаки стріляли з вікон, поки від спеки не лопалися у них очі і не вибухали самі собою порохівниці. І старий виблискував дикими, майже згаслими очима і казав: «Гей-гей! Був колись наш час... Була в нас воля!..»Ось як в оповіданні «Без язика» Короленко змальовує постать старого запорожця:

Місця, пов'язані з дитинством та юністю Спочатку навчався В. Г. Короленко в Житомирській гімназії, а потім продовжив навчання у Рівненській, яку закінчив із срібною медаллю

Студентські роки. Активна участь у студентських заворушеннях Технологічнийінститут (Петербург). Петровська лісова академія (Москва). Гірничий інститут (Петербург).

. Життєві випробування. Арешти. Тюрми. Заслання в Якутію.

У Нижньому Новгороді

Одруження. Подорожі. Громадська та літературна діяльність

Повернення на батьківщину

Переклади українською. Твори Кореленка широко перекладалися українською як наприкінці 1890-их на початку 1900-их у Австро-Угорській Україні у львівських часописах та окремими книгами, так і в радянській Україні. Українською перекладено практично всі твори Короленка, зокрема: Владімір Короленко. Сліпий музика: повєсть. Переклад з велико-руського: В. О. Р. Львів: Літературний додаток до журналу "Діло". 142 стор. 1890 (бібліотека найзнаменитіших повєстєй под редакцією І. Белея) . Том XXXVII

Переклади українською. Володимир Короленко. Буря: оповіданнє. Переклад з російської: Адам Бачинський. Львів: журнал Діло №180, 181. 1893 Володимир Короленко. Дивна: очерк. Переклад з російської: Др. Василь Щурат. Львів: журнал Діло №215-218. 1893 Володимир Короленко. Ліс шумить: оповіданнє, поліська леґенда. Переклад з російської: В. Маслов-Стокіз. "Зоря" (Львів) №22 і 23 від 1886.

Літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка у Житомирі

Музей у Житомирі Літературно - меморіальний музей В. Г. Короленка був відкритий у Житомирі 27 липня 1973 року. ( У день 120-ліття від дня народження видатного письменника ) .

Музей у Житомирі Житомирський період життя Короленка (1853-1866 рр.) відображений в оповіданнях "Ночью", "Парадокс", "Мое первое знакомство с Диккенсом" та найбільше у повісті "История моего современника".

Пам'ятник В. Г. Короленко в Житомирі

Садиба-музей у ПолтавіНині до музейного комплексу входять: меморіальна садиба письменника — пам'ятка історії кінця XIX–поч. ХХ століть; флігель, де міститься виставкова зала;могила письменника і його дружини на території міського парку «Перемога».

21 рік його життя пов'язаний із Полтавою. У 1903 році В. Г. Короленко з родиною оселяється в будинку на Мало-Садовій вулиці, що нині носить його ім’я. Музей Володимира Короленка розпочинає свою діяльність у 1928 році з виставки «Життя і творчість Володимира Короленка», організованої з нагоди 75-річниці від дня його народження. На основі останньої у 1940 році було створено музей, завідуючим якого стала донька письменника Софія Володимирівна.

Полтавський літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка Це будинок талановитого письменника В. Г. Короленка, який, маючи українсько-польське коріння, став класиком світової літерату-ри кінця ХІХ - початку ХХ століття.

Полтавський літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка ( 1940)Бюст письменника. Робочий стіл.

Полтавський літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка «Сюди він переселився із центральної частини міста, проживши там три перші свої полтавські роки, і вже тут, квартируючи на садибі лікаря Олександра Вікентійовича Будаговського, провів 18 останніх років свого життя» (1903-1921 р.р.).

«Саме тут завершився його земний шлях й розпочався відлік вже посмертної слави».

Володимир Короленко

Могила Короленка. Полтава

Пам'ять Короленка широго вшановується в Україні. Ім'я Короленка надано Полтавському національному педагогічному університету, Харківській державній науковій бібліотеці, Чернігівській обласній бібліотеці, школам у Полтаві, Житомирі. 1928 року в Полтаві, 1973 року в Житомирі відкрито музеї Короленка. Також у Полтаві є Народний дім імені Володимира Короленка.

У різні роки гостями короленківського будинку були Іван Тобілевич,  Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Валентин Катаєв, Іван Козловський.