Дитячий поет, прозаїк та казкар. Псевдоніми – Сашко Володарський та Назар Діброва. Народився 28 листопада 1976 року в селі Гайворон Володарського району на Київщині. Навчався у Володарській середній школі № 1. За освітою – учитель української та зарубіжної мови та літератури, 1999 року закінчив Київський національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова. Викладає за фахом у Київському технікумі електронних приладів. Одружений, виховує двох доньок – Владиславу (2001) та Злату (2011).
16.04.2023 Перші вірші для малечі опублікував у дитячому журналі "Стежка", де довгий час працював літературним редактором. Сашко Дерманський – автор популярних пригодницьких повістей і казок для дітей, зокрема, дилогії "Чудове Чудовисько", "Царство Яблукарство", "Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська", "Король буків, або Таємниця Смарагдової книги", "Казки Дракона Омелька" та інших.
Оповідання. Тема і головна думка. Проблема. Зав’язка Тато з роботи кактуса приніс. Справжнього. Зеленого, з великими колючками. — Поставимо його на шафу, — сказала мама, — нехай стоїть — він пити не просить. Розвиток дії Наш кіт Петрович одразу знайомитися до кактуса на шафу поліз. Кактус голки настовбурчив, знайомитися не хоче. Та Петрович настирливий — все одно його понюхати наважився — і носа вколов. Сидить, на рослину скоса поглядає, хвостом помахує. — Ну й нехай стоїть собі, — сказав тато, — ви, головне, його не поливайте: він цього не любить. Стоїть кактус день, стоїть два — пити не просить. А Петрович все коло нього вилежується — познайомитися хоче.
Оповідання. Тема і головна думка. Проблема. Одного ранку я прокинувся, дивлюся: Петрович на шафі спить, а в нього на голові велика рожева квітка цвіте й пахне на всю кімнату. — Ур-р-ра! — кричу. — Наш Петрович зацвів! Прибіглимама з татом. Мама чомусь захвилювалася, а тато до Академії наук став дзвонити, учених викликати: — Алло! В нас тут кіт зацвів! Що робити? — А як він поводиться? Не агресивно? — почулося з трубки. — Не знаємо, він спить, — відповідає тато.
Оповідання. Тема і головна думка. Проблема.— Це добре, — зраділи вчені. — Не будіть його, виїжджаємо.— Мамо, — запитую я, — можна Петровича полити?— Що ти! — вигукнула мама. — Не підходь до ньогоблизько: раптом він заразний!Приїхали вчені. Здаля на кота дивляться, вигукують одинпоперед одного.— Ну, знаєте, неймовірно! Просто сенсація — квітучийкіт! Це щось особливе!
Оповідання. Тема і головна думка. Проблема. Приїхали кореспонденти, про щось сперечаються, Петровича фотографують, у мами інтерв’ю беруть...— А чим ви його годуєте? — питають одні.— А скільки йому років? — цікавляться інші.— А можна з нього пагінця відломити? — просять треті. Кульмінація Аж тут Петрович розплющив одне око,потім друге, потягнувся солодко та й зіскочив із шафи напідлогу... А квітка на кактусі залишилась!
Оповідання. Тема і головна думка. Проблема. Розв’язка Тут усі зрозуміли, що це не Петрович зацвів, а наш кактус. — Оце тобі, — сказали кореспонденти й розійшлися. Учені сказали, що все одно це рідкісне явище: такі кактуси цвітуть раз на сто років. Тато сказав, що раз ніякої сенсації немає, то я повинен іти до дитсадка. А я сказав,що краще б Петрович зацвів...