Основним змістом процесів, що відбувалися в культурі українських земель кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст., було становлення модерної української культури. Цей процес став складовою українського національного відродження. Проаналізуйте перелічені на с. 75 чинники й визначте, який вплив на розвиток культури (позитивний чи негативний) мав кожний із них.
Структура навчальних закладів на Підросійській території Давали початкову освіту Термін навчання: 0,5 року у селах та 1 рік у містах. Мова – російська . Навчали читати, писати, рахувати, основам релігії. Термін навчання: 2-3 роки. Навчалися – вихідці із заможних родин купців, міщан, службовців. Мова – російська. Вивчали: Історію, географію, фізику, арифметику, російську мову. Термін навчання: 4, а потім 7 років. Навчалися – Діти привілейованих станів. Мова – російська Вивчали: іноземні мови, математику, природознавство, географію, історію, правознавство, «Закон Божий» ПАРАФІЯЛЬНІ школи ПОВІТОВІ школи ГІМНАЗІЇ
У 1805 р. в Харкові відкрито університет. Ініціатором відкриття університету став відомий на Слобожанщині поміщик і громадський діяч Василь Каразін. Університет мав він чотири відділи: словесний, етико-політичний, фізико-математичний, медичний. Першим ректором Харківського університету став Іван Рижський — філософ, логік і мовознавець.
Василь Каразін (1773–1842) — учений, винахідник, громадський діяч, засновник Харківського університету. Автор близько 60 наукових праць із агрономії, хімії, конструювання сільськогосподарських машин, нових методів сільськогосподарського виробництва. Зробив чимало технічних винаходів і наукових відкриттів. За його ініціативи в Харкові, Києві, Миколаєві, Полтаві були відкриті перші метеорологічні станції, за даними спостережень яких почали передбачати погодні зміни. У жовтні 1999 р. його ім’я присвоєно Харківському університету. Опрацюйте джерело на ст.80
Михайло Максимович (1804–1873) — історик, етнограф, фольклорист, літературознавець, природознавець, педагог, громадський діяч. Ректор Київського університету. Його світогляд базувався на розумінні природи як живого цілого, здатного до саморозвитку. Таке бачення викладав у працях «Ос нови ботаніки», «Роздуми про природу». Уславився він і як фольклорист, оприлюднивши «Українські народні пісні» (1834). Опублікував низку праць з історії козаччини, гайдамаччини. Реалізовувався як славіст-мовознавець світового масштабу, приділяючи особливу увагу обґрунтуванню самостійного статусу української мови. Був почесним професором багатьох європейських університетів. Автор понад 100 досліджень.
Михайло Остроградський 1(801–1862) — видатний математик і педагог. Народився на Полтавщині.Зробив значний внесок у розвиток математичної фізики, математичного аналізу, теоретичної механіки, теорії чисел, алгебри, теорії ймовірності. Автор понад 100 наукових праць. Обраний академіком Імператорської академії наук у Петербурзі та почесним доктором Віленського й Гельсінгфорського університетів, членом Американської, Туринської, Римської та членом-кореспондентом Паризької академій наук. У 2001 р. ЮНЕСКО внесла Михайла Остроградського до переліку видатних математиків світу. Його слава була такою гучною, що коли молоді науковці виїжджали за кордон учитися, то їм бажали: «Ставай Остроградським».