ОСВІТА й НАУКА УКРАЇНИ КІНЦЯ ХVІІІ — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст. Підручник: Історія України (Пометун, Гупан, Смагін) 9 клас Жолоб Л. І., учитель історії Човно-Федорівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів
Номер слайду 2
Основним змістом процесів, що відбувалися в культурі українських земель кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст., було становлення модерної української культури. Цей процес став складовою українського національного відродження. Проаналізуйте перелічені на с. 75 чинники й визначте, який вплив на розвиток культури (позитивний чи негативний) мав кожний із них.
Номер слайду 3
Російська імперія Австрійська імперія Чимало талановитих українців відчували неможливість проявити свої здібності на батьківщині й вимушені були шукати кращих перспектив в імперських столицях. Гоголь Шевченко
Номер слайду 4
Опрацюйте перший абзац пункту 2 на ст. 76. Чи потребувала держава освічених працівників? Чому?
Номер слайду 5
Структура навчальних закладів на Підросійській території Давали початкову освіту Термін навчання: 0,5 року у селах та 1 рік у містах. Мова – російська . Навчали читати, писати, рахувати, основам релігії. Термін навчання: 2-3 роки. Навчалися – вихідці із заможних родин купців, міщан, службовців. Мова – російська. Вивчали: Історію, географію, фізику, арифметику, російську мову. Термін навчання: 4, а потім 7 років. Навчалися – Діти привілейованих станів. Мова – російська Вивчали: іноземні мови, математику, природознавство, географію, історію, правознавство, «Закон Божий» ПАРАФІЯЛЬНІ школи ПОВІТОВІ школи ГІМНАЗІЇ
Номер слайду 6
Проаналізуйте документ на ст. 76 і визначте: Якою була урядова політика в освітній сфері? Чому царський уряд так боявся освіченості українського народу?
Номер слайду 7
Діяли в Харкові, Полтаві, Одесі, Керчі, Києві. До таких інститутів приймали дівчат із 8 років. Курс навчання становив шість років і передбачав, окрім загальноосвітньої підготовки, отримання знань із домогосподарства, етикету тощо. Доньки дворян навчалися в інститутах шляхетних дівчат
Номер слайду 8
Привілейовані середні й вищі навчальні заклади для дітей дворян, з яких готували державних чиновників це ЛІЦЕЇ Ніжинський Рішельєвський в Одесі Кременецький
Номер слайду 9
Професійні навчальні заклади Кадетські корпуси Полтави та Києва Миколаєвське штурманське училище фельдшерські училища ремісниче училище в Чернігов
Номер слайду 10
У 1805 р. в Харкові відкрито університет. Ініціатором відкриття університету став відомий на Слобожанщині поміщик і громадський діяч Василь Каразін. Університет мав він чотири відділи: словесний, етико-політичний, фізико-математичний, медичний. Першим ректором Харківського університету став Іван Рижський — філософ, логік і мовознавець.
Номер слайду 11
Номер слайду 12
Номер слайду 13
У 1834 р. відбулося відкриття Київського університету Святого Володимира. На той час він мав два відділи: історико-філологічний і фізико-математичний. Першим ректором університету став Михайло Максимович — історик, етнограф, філолог, ботанік.
Номер слайду 14
Відкриваючи Київський університет, царська влада розраховувала на те, що він буде центром русифікації Наддніпрянщини задля обмеження польського впливу (у зв’язку з повстанням 1830–1831-х рр.). Опрацюйте с.78 Чого й чому найбільше побоювалася царська влада?
Номер слайду 15
Зміни в системі освіти західноукраїнських земель відбулися в період реформ імператриці Марії-Терезії, коли прийнято закон про обов’язкову початкову освіту для дітей 5–12 років. Опрацюйте матеріал на ст. 79 1 Які типи навчальних закладів існували в західноукраїнських землях?
Номер слайду 16
Опрацюйте матеріал на ст. 79 Граємо в історичний волейбол.
Номер слайду 17
Розвиток науки та видатні вчені
Номер слайду 18
Василь Каразін (1773–1842) — учений, винахідник, громадський діяч, засновник Харківського університету. Автор близько 60 наукових праць із агрономії, хімії, конструювання сільськогосподарських машин, нових методів сільськогосподарського виробництва. Зробив чимало технічних винаходів і наукових відкриттів. За його ініціативи в Харкові, Києві, Миколаєві, Полтаві були відкриті перші метеорологічні станції, за даними спостережень яких почали передбачати погодні зміни. У жовтні 1999 р. його ім’я присвоєно Харківському університету. Опрацюйте джерело на ст.80
Номер слайду 19
Михайло Максимович (1804–1873) — історик, етнограф, фольклорист, літературознавець, природознавець, педагог, громадський діяч. Ректор Київського університету. Його світогляд базувався на розумінні природи як живого цілого, здатного до саморозвитку. Таке бачення викладав у працях «Ос нови ботаніки», «Роздуми про природу». Уславився він і як фольклорист, оприлюднивши «Українські народні пісні» (1834). Опублікував низку праць з історії козаччини, гайдамаччини. Реалізовувався як славіст-мовознавець світового масштабу, приділяючи особливу увагу обґрунтуванню самостійного статусу української мови. Був почесним професором багатьох європейських університетів. Автор понад 100 досліджень.
Номер слайду 20
Михайло Остроградський 1(801–1862) — видатний математик і педагог. Народився на Полтавщині.Зробив значний внесок у розвиток математичної фізики, математичного аналізу, теоретичної механіки, теорії чисел, алгебри, теорії ймовірності. Автор понад 100 наукових праць. Обраний академіком Імператорської академії наук у Петербурзі та почесним доктором Віленського й Гельсінгфорського університетів, членом Американської, Туринської, Римської та членом-кореспондентом Паризької академій наук. У 2001 р. ЮНЕСКО внесла Михайла Остроградського до переліку видатних математиків світу. Його слава була такою гучною, що коли молоді науковці виїжджали за кордон учитися, то їм бажали: «Ставай Остроградським».
Номер слайду 21
При університетах та інших установах створювалися культурні, освітні й наукові товариства. МЕТА - вивчення науки, мистецтва, технологій та поширення знань у суспільстві.
Номер слайду 22
1812 р. Товариство наук при Харківському університеті. Для розвитку природничих і гуманітарних знань Культурно-освітні товариства
Номер слайду 23
1835-45 р. Тимчасовий комітет для дослідження старожитностей у Києві Для відновлення й збереження історичної пам’яті українців
Номер слайду 24
1839 р. Товариство історії та старожитностей в Одесі Для відновлення й збереження історичної пам’яті українців