Презентація до уроку "Переклад і переспів: схожість і відмінність"

Повторення – мати навчання Що таке оригінал художнього твору? Звідки походить слово “оригінал”? Що воно означає? Хто такі перекладачі? Які види перекладів ви знаєте? Чи доводилося вам особисто перекладати уривки з художніх творів? Хто перекладав байки Езопа, Крилова? Кого ще з українських перекладачів ви пам'ятаєте? Хто з них був поліглотом?

Переспів Переспів — вірш, написаний за мотивами іншого поетичного твору. Переспів загалом наслідує поетичні елементи оригіналу, але водночас містить чимало відмінностей від нього. Наприклад, автор переспіву може запозичити з оригіналу тему й основну думку, але вибудувати свою систему образів; зберегти в переспіві загальний сюжет і образи, але використати інший ритм та принципи римування тощо. У будь якому разі переспів відрізняється від звичайного перекладу тим, що є самобутньою «літературною варіацією» на тему оригіналу.

Белеет парус одинокий В тумане моря голубом!.. Что ищет он в краю далеком? Что кинул он в краю родном?.. М. Ю. Лермонтов Хоча ви й самі помітили розбіжності між оригіналом та обома перекладами, раджу звернутися до підручника (с.с. 8 – 9) та переконатися, чи правильно ви визначили усе, у чому вони полягають. То може обидва переклади є насправді переспівами? Переклад чи переспів? Біліє парус в самотині На морі синьому у млі… Чого шука він на чужині? Що в рідній кинув він землі?... Переклад М. Чернявського Біліє парус одинокий В морським тумані голубім… По що пливе він в світ широкий? Що кинув він в краю своїм?... Переклад М. Терещенка

Переклад Леоніда Первомайського М. Ю. Лермонтов І знов зверніть увагу на розбіжності: у перекладі Л. Первомайського відсутня гола вершина (kahler Hцh‘), зате передане відчуття самотності особи чоловічої статі, яка сумує за особою протилежної статі. Обидва переклади римовані - у Гейне римовані лише 2 рядка другого катрену. Г. Гейне Самотній кедр на стромині В північній стоїть стороні, I кригою, й снігом укритий, Дрімає і мріє вві сні. I бачить він сон про пальму, Що десь у південній землі Сумує в німій самотині На спаленій сонцем скалі. На севере диком стоит одиноко На голой вершине сосна И дремлет, качаясь, и снегом сыпучим Одета, как ризой, она. И снится ей всё, что в пустыне далёкой, В том крае, где солнца восход, Одна и грустна на утёсе горючем Прекрасная пальма растёт.

Відхилення перекладу від оригіналу — це вияв творчості перекладача. Подекуди вона набуває такої ваги, що переклад стає самостійним твором, який може гідно суперничати з оригіналом. Так виникають літературні «наслідування» й «переробки», твори, написані за «мотивами» інших текстів тощо.  До цього кола належить, зокрема, популярний серед поетів переспів. Найчастіше митці звертаються до переспіву тоді, коли, захопившись оригіналом у цілому, мають свої міркування щодо окремих деталей твору-оригіналу.  Метою переспіву є створення національного варіанта відомого сюжету чи мотиву, висловлення авторської позиції, утвердження певної ідеї.

Виразний національний колорит, наближення до духовних потреб країни й народу автора переспіву Збереження колориту іноземності (зв’язку з епохою, життям іншої країни, її традиціями, звичаями тощо) Висловлення власної позиції автора переспіву Висловлення позиції автора іншомовного оригіналу  Подібність до оригіналу в окремих елементах (сюжети, мотиви, образи тощо), але це цілком самостійний твір  Точне відтворення змісту першоджерела — іншомовного оригіналу Переспів Художній переклад Порівняння художнього перекладу і переспіву

Провідна думка псалма Давида близька тій, що висловив Т. Г. Шевченко, але висловив він її у притаманній лише йому одному художній формі української думи. Приклад переспіву Псалом 1 Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків, та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень і вночі він роздумує! І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєчасно, і що листя не в’яне його, — і все, що він чинить, — щаститься йому! Не так ті безбожні, — вони як полова, що вітер її розвіває! Ось тому-то не встоять безбожні на суді, ані грішними в зборі праведних, —дорогу, бо праведних знає Господь, а дорога безбожних загине!  ТАРАС ШЕВЧЕНКО Давидові псалми (1845) Блаженний муж на лукаву Не вступає раду, І не стане на путь злого, І з лютим не сяде. А в законі Господньому Серце його й воля Навчається, і стане він, Як на добрім полі Над водою посаджене Древо зеленіє, Плодом вкрите. Так і муж той В добрі своїм спіє, А лукавих, нечестивих І слід пропадає, Як той попіл над землею Вітер розмахає. І не встануть з праведними Злії з домовини, Діла добрих оновляться, Діла злих загинуть.

Домашнє завдання Прочитати билину “Ілля Муромець і Соловей-Розбійник”. Дізнатися більше про історію Київської Русі.