Презентація до уроку "Переносне значення слова. Тропи" на матеріалі віршів О.Неприцького-Грановського.ppt
Презентація до уроку української мови в 10 класі на тему "Переносне значення слів. Тропи (епітет, порівняння, метафора)" побудована на мовному матеріалі з віршів О.Неприцького-Грановського. Це сприятиме доречному використанню в мовленні тропів (епітетів, порівнянь, метафор); вихованню любові до рідного слова, шани й поваги до духовної спадщини українського народу, батьківщини.
Підготувала: Трачук В.М., учитель української мови і літератури Кременецького ліцею ім. У.Самчука
Що скажем ми, як запитають наші внуки – Що ми для батьківщини доброго зробили? Чи гордо ми її з пошаною любили, Для чого й як свої ми прикладали руки? О.Неприцький-Грановський
4.11.1887-4.11.1976 Народився О.А.Неприцький-Грановський у с. Бережцях неподалік Кременця.. Навчався у Білокриницькій сільськогосподарській школі . Далі – у Києві в комерційному інституті. У 1910 році виходить перша збірка його творів. Через 2 роки - нова книжка «Пелюстки надій». У 1913 році він виїжджає за кордон. Там завершує вищу освіту у славнозвісному Сорбонському університеті в Парижі, а відтак переїжджає до США. Закінчує, разом працюючи для прожиття, Агрономічний інститут у Форт Коллінсі (штат Колорадо). Здобув наукові ступені: бакалавр наук (1918р.), магістр (1923), доктор філософії (1925р.), почесний доктор наук ряду європейських університетів (1949р.) і, нарешті, почесний доктор гуманітарних наук (1958р.). Свою працю як вчений О.Неприцький починав від асистента при агрономічній дослідній станції штату Колорадо, а закінчив професором ентомології та економічної зоології університету Міннесоти, якому віддав 26 років свого життя (1930-1956рр.). Крім активної наукової праці, він написав сотні віршів, які були видані у семи томах. Олександр Неприцький прожив довге і плідне життя – майже 90 літ. Помер далеко від Батьківщини 4 листопада 1976 року у місті Сан-Паул, штат Міннесота, де й похований.
ТРОПИ Епітет Порівняння Алегорія Метафора Метонімія Синекдоха Персоніфікація Гіпербола
У суботній вечір дзвони задзвонили, Свято на неділю людям зголосили . (Вечірні дзвони) Земля батьків моїх цвіла в красі, Пишалася багатством нив дородних, Бриніла самоцвітом, як в росі, Перлинами своїх пісень народних. (Земля батьків моїх ) А дзвони дзвонять і гудуть – Веселі, Великодні. Турботи й сум десь геть ідуть, Буденний глум, злигодні . (Великдень)
Завдання: Підібрати свої тропи до слів . Складіть власні поетичні рядки чи кілька речень, у якій би оспівувалася ці – назви. Великдень Писанки Свят-вечір Дідух
про публікацію авторської розробки
Додати розробку