ЕкономічніПолітичні2) значні людські жертви і матеріальні втрати в першій Світовій війні;3)руйнація народного господарства призвела до зникнення товарів широкого вжитку і продовольства;5)зменшення посівів пшениці;7) голод; безробіття; зростання цін;8) нестача кваліфікованої робочої сили; 10) Економічна криза;1)Царський уряд було звинувачено у некомпетентному керівництві;4)посилювались опозиційні настрої в Державній Думі: висувалися вимоги провести демократичні реформи і припинити репресії щодо українців;6)розпуск Думи; встановлення Двовладля в Петрограді.9)зростання страйкового руху робітників, селянські бунти.
Після сьогоднішнього уроку ви:матимете уявлення про події першої половини 1917 року; удосконалите вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;матимете розуміння понять «Українська революція», «Центральна Рада», «національно-територіальна автономія»;навчитесь аналізувати внесок окремих осіб у суспільно-політичне життя (на прикладі М. С. Грушевського).
Причини Української революції (4 березня 1917р. – 1918р.)Економічна і політична залежність України від двох імперії – Російської і Австро-УгорськоїНевирішеність аграрного питання і соціальна незахищеність робочого класу. Піднесення українського національно-визвольного руху, створення партій. Національне гноблення Перша світова війна порушила стабільність Російської і Австро-Угорської імперій. Привід: Лютнева демократична революція 1917 року в Росії. Відречення Миколи ІІ від престолу. Характер революції: національно - демократичний. Мета. Рушійні сили. Здобуття автономії як перший крок до незалежностіУкраїнська національна інтелігенція, селяни, військові, робітники.
2. Утворення Української Центральної Ради Українська Центральна Рада (УЦР) – український представницький орган влади (парламент), створений представниками українських політичних партій для керівництва революцією. Автономія – самоуправління певної території держави, що наділена самостійністю у вирішенні питань місцевого значення у межах, установлених центральною владою.
Основу УЦР становили:6-8 квітня 1917 р. відбувся Український національний конгрес у Києві, на якому було вирішено:- обрати курс на національно-територіальну автономію у складі федеративної демократичної республіки Росії;- УЦР визнано представницьким законодавчим органом України, розширено її склад;- обрано комітет із 20 осіб для ведення роботи між сесіями УЦР, який згодом отримав назву Мала Рада.