Презентація до уроку. Позакласне читання "Олена Пчілка"

Олена Пчілка«Годі діточки вам спати»

Олена Пчілка Поетеса, автор прозових та драматичних творів, перекладач, науковець, фольклорист і етнограф, публіцист, видавець, активна громадська діячка. Вродлива жінка, ніжна й мудра матір, яка виховала геніальну Лесю Українку, виплекала її талант.

Народилася в містечку Гадяч на Полтавщині в родині небагатого поміщика Петра Якимовича Драгоманова. Початкову освіту отримала вдома. Батьки прищепили їй любов до літератури, до української народної пісні, казки, обрядовості. В 1866 році закінчила київський «Зразковий пансіон шляхетних дівиць». Оселя родини Драгоманових

Ольга Петрівна Косач 17 липня 1849, — 4 жовтня 1930

Стіл, за яким працювала Олена Пчілка. Все своє життя присвятила справі розвитку української культури. Вона збирала пилок пізнання з найкращих світових квіток і несла до вулика солодкий мед, а часом і гіркий, національного прозріння… Недарма ж узяла собі за псевдонім назву трудової комахи.

Твори Олени Пчілки

Книга віршів Олени Пчілки для дітей дошкільного віку. Кожен вірш супроводжується яскравими ілюстраціями. Книга дитячих творів - складається з двох розділів. До першого увійшли: вірші, байки, оповідання та казки. До другого: дитячі пісеньки та вірші, казки, ігри, загадки, прислів'я. Книжка складається з чотирьох розділів, які містять вірші, байки, оповідання, казки та фольклорні записи (дитячі пісеньки, потішки, загадки).

ДО ДІТОЧОКГоді, діточки, вам спать!Час давно вже вам вставать!Гляньте: сонечко сміється,В небі жайворонок в’ється,В’ється, радісно співає,—Він весну вам сповіщає!А весна та чарівниця. Щиро вам несе гостинця;Пташка, рибка, звір на волі,Божа пчілка, квітка в полі,—Всі весною оживають,Весну красну прославляють.

МЕТЕЛИКДіти бігають, стрибають,Далі — весело гукають:— Ах, метелик!., подивіться!.. Ось він, ось він метушиться!Та який же гарний, гожий!Наче квітка, прехороший!

МУДРА КИЦЬКАУ збаночку молоко,—Ох, то штука ловка!Та як його скуштувать?Не влізе головка!... Наша киця дуже мудра —Способу добрала: У той кухличок вузенький. Хвостика вмочала. Отже кухлик не звалила, Зробила обачно,Тепер хвостик витягає, Облизує смачно!

ЗИМОВИЙ ВЕЧІРТам, на килимку, хлоп’ятко. Біля груби задрімало,Гарне сиве котенятко. Край його мурчить помало. Добре хлопчикові, гоже,Котик казку каже й гріє,А надворі — милий боже!Що надворі там ся діє!Ох, яка лиха година: Вітер виє, завиває,Розходилась хуртовина,Снігом вікна укриває.— Пізній час, моє дитятко,Треба забавки складати: Поцілуймось, голуб’ятко,Час вже спатоньки лягати. Хлопчик встав, а котик Мурка. Глянув — знов собі муркає;Байдуже, що вітер гурка,Мало крівлю не зриває. Не клопочеться й хлопчина: Най там вітер завиває,Най там грає хуртовина,Снігом вікна укриває.

СОНПриснився сон малій Марусі,Що вже у білому кожусіПрийшла сама. Бабусенька зима —І рукавами в полі має,Замети сипле-насипає. Садки у інеї стоять,Доріжкою санки риплять... Маруся з братиком у хаті,Тепер на волю не багаті,Лиш ту собі потіху мають,Що дивні квіти розглядають —Ті квіти білі на шибках,Мов у якихось дивних снах,Химерне листя розстилають.І тільки всього... Сумно з хати. Марусі в вікна виглядати.

ВЕСНЯНІ КВІТИВесна чарівниця,Неначе цариця,Наказ свій послала,Щоб краса вставала.І проліски, і травка,Й зелена муравка,І кульбаба рясна,Й фіалочка ясна —Всі квіти весняні,Веселі, кохані,З-під листя виходять,Голівки підводять. Од сну зимового. До сонця ясного!Ті квіти дрібненькі,Мов дітки маленькі,Розбіглись у гаю,Я їх позбираю. В пучечок докупки —Для мами-голубки!

ДІТОЧКАМГайда, дітки, у садок! Любо там та мило!Скільки всяких там квіток сей рік уродило!Повна рожа, мак чубатий, між кущами м’ята,І барвіночок хрещатий стелеться до хати. Там метелики і бджоли, пташки -щебетухи,А в травиці скрізь навколо кузки-стрекотухи. Сонце з неба світить, гріє, сяє, мов сміється,І, як вільна пташка, мрія до небес несеться.

Дякую !