"Презентація до уроку позакласного читання для 7-го класу на тему: "Л. М. Монтгомері. «Енн із Зелених дахів»

Урок позакласного читання Л. М. Монтгомері. «Енн із Зелених дахів» Підготувала: вчитель зарубіжної літератури Дейкалівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Зіньківської районної ради Полтавської області Захарова Ольга Василівна

Події цієї чудової книжки відбуваються в далекій Канаді, на острові Принца Едварда. На фермі Зелені Дахи живуть немолоді вже брат із сестрою, Метью й Марілла Катберти. Якось вони вирішили взяти із сирітського притулку хлопця, котрий міг би допомагати їм у господарстві. Проте їхньому здивуванню не було меж, коли виявилося, що замість хлопця до них прибула руденька худорлява дівчина, Енн Ширлі. І в цієї незвичайної істоти виявилася напрочуд химерна вдача!

Книжки канадської письменниці Люсі-Мод Монтгомері (1874-1942) вже понад століття користуються величезним успіхом у всьому світі. Щороку вони видаються мільйонними накладами у США, Канаді, Австралії та країнах Європи, за ними знято популярні кінофільми, створено театральні постановки. «Енн із Зелених Дахів» - початок циклу, що складається з восьми книжок.

Люсі-Мод Монтгомері — канадська письменниця з Острова Принца Едварда. Друзі звали її просто Мод — з англ. Maud.

Острів Принца Едварда, де народилася майбутня письменниця 30 листопада 1874 року.

Її мати, Клара Вульнер Макнейл-Монтгомері , померла від туберкульозу, коли Мод було всього 21 місяць від роду. Коли дівчинці було 7 років, її батько, Х'ю Джон Монтгомері, переїхав до провінції Саскачеван. З тих пір вона жила зі своїми родичами по материнській лінії - з дідусем Олександром Марквісом і І бабусею Люсі Вулнер Макнейл , редалеко від Кавендіша. Вони ростили дівчинку в строгості. Будинок, в якому народилася Люсі Монтгомері в Нью-Лондоні (кол.Кліфтон).

Люсі Монтгомері в 10 років. В 1890 Мод відправили в Саскачеван до батька і мачухи, але через рік вона повернулася до бабусі і дідуся. З шести років вона відвідувала звичайну сільську школу, а з дев'яти почала вести щоденник і пробувала писати вірші та оповідання. Вперше її вірш було опубліковано в газеті Патріот в 1891 р., коли вона один рік жила в Саскачевані у батька і мачухи.

Вчилася в Коледжі Принца Вельського у Шарлоттауні, а відтак в Університеті Далхаузі в Галіфаксі, Нова Шотландія.

Після закінчення університету працює вчителькою, займається журналістикою. У 1908 році публікує свою першу і найвідомішу книжку «Енн із Зелених Дахів» — роман про пригоди дівчинки Енн Ширлі (англ. Anne Shirley), яка зали-шилася без батьків і яку згодом удочери-ла селянська родина, що мешкала на хуторі «Зелені Дахи». Доля дівчинки Енн багато в чому збігається із долею самої Монтгомері. Прототипом для створення персонажу була американська натурниця і актор-ка Несбіт Евелін, фотокартку якої Люсі-Мод Монтгомері повісила на стіну у своїй кімнаті.

Повість «Енн з Зелених Дахів», в основу якої лягли дитячі враження письменниці, була написана в 1905 р., однак кілька канадських видавців, яким Монтгомері запропонувала свій рукопис, відкинули її. Лише у 1908 р. книга виййшла друком у США. Успіх книги був негайним і нечуваним. Марк Твен назвав рудоволосу героїню Монтгомері «найзворушливішою та найчарівнішою дитиною художньої літератури з часів безсмертної Аліси».

Після виходу в світ першої книги письменниця отримала тисячі листів з проханням продовжити історію Енн. І тоді з'явилися такі твори, що оповідають про долю Енн-підлітка, дівчини і, нарешті, дорослої жінки («Енн з Авонлеи», «Енн з острова Принца Едуарда», «Енн з Шумляча Тополь», «Еннін Будинок Мрії», «Енн з Инглсайда» та ін.)

Після смерті дідуся в 1898 р. вона повернулася Кавендіш, щоб взяти на себе турботу про бабусю. Там вона й провела наступні 14 років (з невеликою перервою в 10 місяців в 1901-02 рр., коли працювала в Галіфаксі репортером і коректором в одній з газет).

А після смерті бабусі у 1911 р. вийшла заміж за пресвітеріанського священика Евана Макдональда, з яким була таємно заручена за п'ять років до цього. Сімейна пара переїхала в Онтаріо, де Івен отримав місце священика

У Мод і Івена народилися три сини: Честер Кемерон Макдональд ( 1912 - 1964); Х'ю Олександр Макдональд - хлопчик народився мертвим 13 серпня 1914 і Івен Стюарт Макдональд ( 1915 - 1982).

Будинок Люсі Монтгомері в Аксбрідж, де вона жила з 1911 р. по 1926 р. і написала 11 з 22 своїх творів

Популярність авторки та персонажів її книг активно використовується туристичною індустрією канадської провінції Острів Принца Едварда. У туристичні маршрути включено відтворений хутір-музей Green Gables, «населений» персонажами роману. У театрах йдуть мюзикли за книгами Монтгомері. Туристам радять відвідати шоколадний магазин, де «колись купувала цукерки сама Люсі Мод» тощо.

У 1923 р. Монтгомері першої з канадських жінок отримала членство в Королівському Спільноті Гуманітарних Наук у Великій Британії.

У 1943 р. Монтгомері була оголошена в Канаді «особистістю національного історичного значення».

У 1936 р. канадський уряд придбав велику ділянку землі в Кавендіші, вже став до того часу популярним місцем у всіх шанувальників книг Монтгомері, і відвів його під національний парк.

Письменниця в 1935 р. була обрана в інститут мистецтв Франції і отримала орден Британської імперії.

Померла Люсі Мод Монтгомері 24 квітня 1942 р. і похована на цвинтарі в Кавендіші, на пагорбі, звідки видно землю, і море, яке вона дуже любила. Чоловік пережив її ненадовго - він помер у листопаді 1943 р.