Презентація до уроку української літератури в 9 класі "Віртуальна екскурсія музеєм Григорія Сковороди в с.Сковородинівці"

Сковородинівка знаменита тим, що тут деякий час жив і творив відомий мислитель Григорій Сковорода. Він тут помер і заповідав себе поховати. Могилу трохи перенесли, а в будинку, де він жив, зробили музей…Село знаходиться у Золочівському районі Харківської області України, оточене невеликими лісовими масивами. Воно лежить на березі безіменної річечки, яка через 1,5 км впадає в річку Кадниця. Відстань до Харкова – біля 50 км. У селі Сковородинівка розташований один із найвідоміших музеїв Харківської області – музей Григорія Сковороди, який має статус національного.

Музей оточений старовинним парком і садом (площа 18,2 га). Тут розташовані будинок поміщиків Ковалівських, де жив і помер Григорій Сковорода, його улюблені місця (700-річний дуб, криниця), могила філософа, пам’ятник йому, поміщицькі господарчі споруди (контора управляючого та амбар), мальовничий ставок.

Контора управляючого, будівля 18 ст. У приміщенні контори нині знаходиться адміністрація музею та сільський клуб. Підвальна частина будинку є залишком старого дому Ковалівських. Галявина між конторою, амбаром та братською могилою є місцем фольклорних фестивалів та інших культурно-мистецьких заходів, які проводяться також на майданчику перед музеєм.

У 1790 та 1794 в селі перебував видатний український філософ і поет Григорій Сковорода. У листі до М. Ковалинського від 26 вересня 1790 року філософ писав: «Ныне скитаюся у моего Андрея Івановича Ковалевського. Имам моему монашеству полное упокоеніе, лучше Бурлука. Земелька его есть нагорная. Лѣсами, садами, холмами, источниками распещренна. На таком мѣстѣ я родился возлѣ Лубен. … ничего мнѣ не нужно, как спокойна келія, да наслаждаюся моею невѣстою… Бібліе!»

Музей було відкрито у 1922 році. В «Національному літературно-меморіальному музеї Г. С. Сковороди» експонуються книги, картини, предмети українського побуту, які яскраво передають дух того часу. Але головне місце посідає експозиція, присвячена саме життю Григорія Савича, його поетичній і педагогічній спадщині.

Світлий одноповерховий будинок, побудований в класичному стилі, стоїть на невеликому пагорбі. Одна з його кімнат – меморіальна. Тут відтворено обстановку, що оточувала Г. С. Сковороду в останні роки його життя: старовинне бюро, на якому лежать рукописи, книги, гусяче пір’я; ліжко, укрита домотканим рядном; скриню; на стіні – селянська свитка.

Три зали музею знайомлять відвідувачів з життям і творчістю видатного філософа і поета, з оточувала його атмосферою. Серед експонатів – діорама с. Чорнухи на Полтавщині, де народився Г. С. Сковорода, фотографії та малюнки місць, пов’язаних з його життям, портрети друзів і сучасників.

Книги, одяг, предмети побуту ХVIII ст. дозволяють відчути колорит епохи. Є й унікальні експонати – годинник з дарчим написом Сковороди і скрипка, на якій він грав.

Від музею вниз до ставка веде вимощена каменем стежка. Пройшовши по ній кілька метрів, можна побачити клумбу, від якої символічно розходяться на всі боки сім липових алей.

Одна з доріжок приведе вас до дуба, під яким полюбляв працювати Сковорода. Співробітники музею кажуть, що в дуплі містився письмовий столик, стілець. І там могли спокійно сидіти і спілкуватися дві людини. Зараз дерево вже мертве, біля нього знаходиться барельєф філософа. Поруч з цим 700-річним дубом росте дуб-син, посаджений Григорієм Савичем.

Влаштувати пікнік і перекусити після прогулянки можна на мальовничому ставку, який в народі називається Панські штани. Він утворений двома струмками, що стікають по балках. Ставок знаходиться прямо за парком музею.

Тут же, неподалік біля с. Бабаї, розташований гідрологічний пам’ятник природи місцевого значення, відомий як «Холодна сковородинівська криниця». Згідно з легендою, мандрівний філософ сам розкопав це джерело. У 1960 р поруч з джерелом в Бабаях була встановлена меморіальна дошка, яка вказує, що джерело є пам’яткою історії та культури.

За переказами, Сковорода викопав собі могилу сам. За день до смерті він повідомив усім, що помре, переодягнувся в білий одяг, а на ранок відійшов у інший світ. Але на цьому містика не закінчується.

У XIX столітті садибу Ковалевських придбала досить заможна поміщиця Кузіна. Кажуть, щоночі їй став ввижатись старець у білому одязі. Злякавшись, поміщиця веліла перенести могилу Сковороди подалі, за яр.

Та в наш час є істоти, страшніші за привидів. Ті, хто прийшли в Україну, щоб вбивати, грабувати, руйнувати. Щоб знищити нас, як народ, з нашою багатою культурою, історичною пам’яттю. У ніч із 6-го на 7 травня російські окупанти знищили музей Григорія Сковороди в селі Сковородинівка.

ворожий снаряд влетів під дах будівлі, спалахнула пожежа. Вогонь охопив усі приміщення музею. Внаслідок обстрілу отримав поранення 35-річний син директора музею, який залишився на ніч охороняти приміщення. На щастя, колекція не постраждала, її перемістили заздалегідь в безпечне місце”, – заявив голова області.“Цього року із дня народження великого філософа минає 300 років. Окупанти можуть знищити музей, де останні роки життя творив Григорій Сковорода і де був похований. Але вони не знищать пам’яті та наших цінностей!” – наголосив Синєгубов.