Презентація до уроку української мови "Не приймаю обчухрану мову, довіряю пшеничному слову..."

Не приймаю обчухрану мову, довіряюсь пшеничному слову…

Мову чудову, глибинне і пружне слово, немов гостру зброю, дав нам народ. Дав цю мову і наказав свято оберігати її чистоту, збагачувати і відшліфовувати до блиску, до гостроти разючої… П. Тичина

Пароніми — слова, близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Загальноприйнятий — «визнаний усіма», «узвичаєний». «Дозволю собі побіжно висловити думку, яка трохи розходиться з загальноприйнятою». (М. Рильський.) Загальноприйнятний — «такий, що його всі можуть визнати, прийняти». «Нова пропозиція виявилася загальноприйнятною».

Розумну річ приємно й слухать. Хто говорить — сіє, хто слухає — жне. Приємне слово — всім до любові, а мова гірка — кожен тіка. Хто материнську мову зневажає, той і матері не шанує.

Сонце припікало, наче влітку. Море ледве дихало. Воно спокійне, заколихане синявою й гарячим сонячним промінням. Все віщувало чудову годину. Раптом дмухнув вітер і погнав на берег високі буруни. Удалині загуркотіло, наче далекі гарматні постріли. Море заревло, запінилось, закипіло. Гуркіт наближався. Над головою струснулося небо. Грім упав на тім’я важким чавунним молотом. Хлинула злива. (О. Донченко).

Сонце припікало, наче влітку. Море ледве дихало. Воно спокійне, заколихане синявою й гарячим сонячним промінням. Все віщувало чудову годину. Раптом дмухнув вітер і погнав на берег високі буруни. Удалині загуркотіло, наче далекі гарматні постріли. Море заревло, запінилось, закипіло. Гуркіт наближався. Над головою струснулося небо. Грім упав на тім’я важким чавунним молотом. Хлинула злива. (О. Донченко).

1. абетко̀вий, заліко̀вий, замо̀рський.2. Тринадцять, одинадцять, шістдесят, чотирнадцять.3. Зелений, синій, красний, завдання.4. Львів, Донецьк, Полтава, Ірпінь.5. Читання, навчання, запитання, разом.6. Виразний, комбайнер, єднання, загадка.

Дивною є жива душа людини! Вона боїться безслідно згинути. Як людській душі потрібен довірливий погляд і ласкаве й добре слово, чиясь віра внеї, яка окрилює, підносить настрій, зсуває із плечей тягар розпачу, вселяє упевненість, що життя минає недаремно, що воно когось захищає, збагачує, комусь освітить дорогу. І що хтось невідомий і далекий тобі колись мовчки схилить у шанобі голову… І скаже: То була Людина.

Безслідно - [бес:л′і´дно]Зсуває - [с:ува´йе]Розпачу - [ро´спачу]

Лексичні помилки:- вживання русизмів та російських кальок;- наявність у реченнях плеоназму (вживання при запозиченому слові українського відповідника в ролі означення);надмірне вживання іншомовних слів;алогізми.

П'ять чоловік з нашого класу навчаються в художній школі. Слідуючий урок української мови відбудеться у четвер. На зустріч із самим популярним українським актором були запрошені лише старшокласники. В кінці кінців ми навчилися грамотно писати.

Плеоназм (вживання зайвих або тотожних за значенням слів):вільна вакансія, моя автобіографія, прейскурант цін, долоні рук, дитячий лікар-педіатр, святкове свято, вперше знайомитися, мова йдеться, мій автопортрет, проїжджа частина бруківки, більша половина, менша третина, нові новобранці, папір трохи синюватий, святкова сукня вкрилася брудними плямами, передовий авангард.

Переді мною постала дилема: що робити після закінчення школи.2. Не ефективним одягом вона полонила нас, а своїм розумом. 3. Протягом новорічної ночі на вас чекають несподівані сюрпризи. 4. На змаганнях наша команда зазнала фіаско.

Авторитетна думка: Замінювати усталені рідномовні слова й вислови, точні, повноцінні й милозвучні, чужомовними, часто незграбними й незрозумілими,— це вже неабиякий злочин.(Сербенська О., Волощак М. Актуальне інтерв'ю з мовознавцем.— К., 2001.— С. 7) Іншомовні двійники українських слів не збагачують мови, а навпаки,— збіднюють її, бо утруднюють спілкування і псують враження від сказаного. (Коваль А. Слово про слово.— К., 1986.— С. 21)

Близько двох мільйонів пасажирів перевозить щодня міський транспорт і метрополітен. Хочеться побачити Азію, Індію, екзотичні країни. Фірма «Український народний сувенір» торгує товарами українських народних промислів: виробами з кераміки, скла, дерева, глини, витворами малярства, гончарства, ткацтва тощо.

Грізно поблискуючи шаблею,кінь з вершником летів вперед. 1. Грізно поблискуючи шаблею,кінь з вершником летів вперед.2. З лісу вийшли кілька солдатів у камуфляжних куртках, які щось кричали. 3. По вул. Коцюбинського продається диван. Запитати діда Захарченка, він хоч і б.у., але перетягнутий новими пружинами. 4. Під'їжджаючи до станції і дивлячись на природу у вікно, у мене злетів капелюх.

Як парость виноградної лози,Плекайте мову. Пильно й ненастанно. Політь бур’ян. Чистіша від сльози. Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить Вам,Хоч і живе своїм живим життям.