Презентація до уроку з української мови "Походження слів"

Походження слів. Підручник стор.50 - 51

Тринадцяте листопада. Класна робота. Каліграфічна хвилинка. Жж  же  жо  жу  иж бжн Жук обжнивки вжити. Життя прожити – не поле перейти.•    Як ти  це розумієш?•    Зроби звуко-буквений  аналіз  слова  життя. Які слова називають синонімами?Для чого потрібні слова з однаковим значенням?Які слова називають антонімами?Для чого потрібні слова з протилежним значенням?Продовжи речення: Фразеологізми це … Які слова називають застарілими?Які слова називають новими?

Страва з Туреччини, яка там називалася дюш-вар, або дюш-вару. Праслов’янське слово variti «варити», пов’язане з ѵъrĕti «кипіти»Праслов’янське слово letěti, lĕtati ( ‹ *lekt-)Праслов’янське слово čarъ/čarа

Ім'я Ілля має єврейське походження. Зі староєврейського імені Еліяху означає "Мій Бог - Господь", також можна перекласти як "віруючий". Є також версія, що ім'я Ілля походить від імені Ілія, що має значення "фортеця Господня" і "сила Божа". Ярослав — двоосновне чоловіче ім'я слов'янського походження, етимологія від слів «яр» (ярий) і «слав» (слава). тобто «ярий та славний» або «ярий славою». Ангелі́на — жіноче ім'я. Походить від лат. Angelina — жіночої форми імені Angelinus, яке, зі свого боку, є варіантом імені Angelus (жіноча форма Angela), утвореного від грец. ἄγγελος — «вісник», «ангел». Василина — українське жіноче ім'я, є похідним від чоловічого імені Василь, яке, як вважають, походить від грецького слова «базілеус» — «цар», тому можна вважати, що ім'я Василина означає «царствена»Ім'я Дарія має древньоперсидське походження. Зокрема, це жіночий варіант чоловічого древньоперсидського імені Дарій. Тому ім'я Дар'я трактують як "та, що володіє добром", "багата", іноді перекладають як "переможниця"

КОЗА́К «на Україні в XV--XVIII ст. -- вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південні землі України й брала участь у визвольній боротьбі проти татаро-турецьких і польських загарбників; нащадок такої людини; давнє запозичення з тюркських мов;тур. kazak «козак», крим.-тат. казак «вільна, незалежна людина; шукач пригод, бродяга»Дерев’яний брус, закріплений на підлозі під дверима; нижня частина одвірка. Початок, переддень чого-небудь. Кам’янисте поперечне підвищення дна, що порушує спокійну течію річки.спец. Найменша величина, кількість чого-небудь або мінімальна сила, що робить можливим вияв певної ознаки або якості.

Січень – січа, лютий – лютує, березень – березоп, квітень – квітує, травень – трава, червень – червець, липень – липець, серпень – серп, вересень – верес, жовтень – жовтий, листопад – лист паде, грудень - груддя

Відомо, що назви місяців створювалися, коли на слов’янських землях панувало язичництво. Але в українську мову перейшли назви, не пов’язані з язичницькими богами, як у римлян чи арабів. Українці пов’язували пори року з різними явищами природи чи господарською діяльністю. Назва СІЧЕНЬ походить від слова «січа». У цей час наші предки починали розчищати землю, щоб весною її засіяти. Цей промисел називався січа. Назва ЛЮТИЙ закріпилася за другим місяцем у кінці минулого століття. Назва його пов’язана з лютими морозами та сніговіями, які панують саме у цей час. Назва БЕРЕЗЕНЬ походить від назви промислу — березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). Цей місяць мав і інші назви, зокрема март. КВІТЕНЬ носить свою назву з XVI століття. Саме в цей час природа «прокидається» від сну, починається пора цвітіння рослин. В ужитку були й інші назви, які використовувалися у народі: апріль, лукавець, цвітень та ін. ТРАВЕНЬ — останній місяць весни. До цього він звався май — на честь давньоримської богині природи і землі Майї. ЧЕРВЕНЬ походить від слова «червець». Саме в цей час з’являється дуже цінна комаха — червець. З неї раніше виготовлювали червоний барвник для тканин. ЛИПЕНЬ — назва цього місяця має дуже давню історію. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає цвітіння липи та збори цілющого липового меду. СЕРПЕНЬ — від слова серп – знаряддя, за допомогою якого раніше жали зернові культури. ВЕРЕСЕНЬ — перший осінній місяць. Його назва прийшла з Полісся. Цю назву пов’язують з рослиною верес, яка особливо пишно цвіте у вересні. Також у цьому місяці люди збирали вересовий мед та виноград. ЖОВТЕНЬ — час, коли починає жовтіти листя. Ця назва вживається ще з часів Київської Русі. Назва ЛИСТОПАД походить із західноукраїнських земель та пов’язана з опаданням листя з дерев у цей час. ГРУДЕНЬ — від слова «груддя». Після осінніх дощів мокра земля замерзає. Їздити такими дорогами доволі важко, ґрунт стає горбистим. В давньоруські часи цей місяць називали студень.

Підсумок уроку— Над якою темою працювали?— Що нового дізналися? Чого навчилися?— У якому словнику можна дізнатись про походження слів?— Про що можна довідатись із топонімічного словника?

Домашнє завдання Вправа 5 стор. 51