14 липня о 18:00Вебінар: Школа без дискримінації: таємниці гендерного виховання

Презентація до уроку за повістю "Тіні забутих предків" М.Коцюбинського

Про матеріал
Презентація містить матеріали про оригінальність гуцулів, про варіанти назви твору, про гуцульські звичаї та традиції.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

“Весь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна…” (світ Гуцульщини в повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”)

Номер слайду 2

“Гуцули – оригінальніший народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психікою. Глибокий язичник-гуцул все своє життя, до смерті, проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води”. М. Коцюбинський Коли йдеш до чужої країни, одягни таку шапку, яку там носять. Вірменське прислів'я

Номер слайду 3

Номер слайду 4

Номер слайду 5

Іван був у сім’ї … дитиною. (19) 2. Мати вважала Івана обмінінником, бо… (“… Іван все плакав, все кричав по ночах, погано ріс…”) 3. Хлопець відрізнявся від інших дітей тим, що … (“Коли Іванові минуло 7 літ, він вже дивився на світ інакше. Він знав вже багато…”) 4. “Так знайшов він у лісі те, що шукав”. Про що мова? (мелодію, музику, пісню) 5. Вперше Іван з Марічкою зустрілися, коли … ( зустрілися ворожі роди, повертаючись із храму)

Номер слайду 6

6. Хлопець мусив іти в полонину й залишити Марічку, бо … (“rаздівство його руйнувалося, вже не було коло чого усім робити і треба було йти в найми”) 7. Повернувшись з полонини, Іван не застав Марічки, бо … (“… взяла її вода”) 8. Іван одружився з Палагною, тому що … (“Треба ж було rаздувати”) 9. На Свят-вечір “старанно продмухував місце на лаві, щоб …” (“… не привалить яку душу…”) 10. Дивним в описі похоронного обряду нам видається те, що … (“забава трясла стінами хати…”)

Номер слайду 7

Назва твору письменникові далась не відразу. Він перебрав 13 варіантів. Найважливіше, що хотілося підкреслити в назві, - таємничість, загадковість, породжені диханням гір. Автор прагнув показати Карпати, як своєрідний загадковий куточок, острівець зі своїм, не схожим на звичайний, світом. Варіанти назви повісті: “В зелених горах” “Тіні минулого” “Голос віків” “Подих віків” “Голоси предковічні” “Дар предків забутих” “Слідами предків” “Сила забутих предків” “Тіні забутих предків”

Номер слайду 8

Найбільш поширеними звичаями гуцулів є проводи на полонину, гуцульське весілля та релігійні календарні свята, зокрема Різдво з новорічно-різдвяними колядками та щедрівками (в тому числі «Василя», «Водохреща», «Маланки», гуцульська «Розколяда») та Великдень (Пасха) з великодніми гаївками. Проводи на полонину Великим святом для місцевих жителів є проводи гуцульських пастухів на віддалені гірські пасовища — полонини -- для випасу худоби. Вихід на полонину відбувається в травні і триває аж до вересня. Умови життя пастухів на полонині важкі: у високогір’ї часті холоди, два з трьох днів — дощові, нерідко серед літа випадає сніг. Праця триває від світанку до ночі, і все ж кожен гуцул мріє стати полонинником. Три речі, які характеризують життя гуцульських пастухів, — це бринза, трембіта і ватра. Під полонинські наспіви ватаг запалює вогнище — ватру, а парубки танцюють гуцульський ритуальний чоловічий танець «Аркан» з маленькими топірцями в руках.

Номер слайду 9

Гуцульське весілля Гуцульське весілля - як казка. Навіть у теперішній час гуцули дотримуються своїх традицій. Вони й досі вдягаються у національний одяг, прикрашають своїх коней. У день весілля нареченого і наречену супроводжують бояри, дружби, дружки, світилки, свати, старости. Весілля повне веселих і жалібних пісень, танців, ігор, забав, жартів, дотепів. Жодне весілля не обходиться без короваю чи калачів, вишиваних чи тканих рушників, букетів, які чіпляють на одяг гостей, і гільця чи деревця. Точно визначеного часу для дня весіль не встановлювали, єдине, що сватання і заручини відбувались переважно навесні, літом, восени, рідше взимку, а весілля намагались справляти до Великого посту. Під час будь-якого посту справляти весілля категорично заборонялось. Найпершою ознакою на Гуцульщині, коли приходили свати, було “давати рушники”, що традиційно означало готуватися до весілля. Закріпленням шлюбу було і є “стати на рушник”. За давнім звичаєм, найкращі калачі дарують молодим на вишиванім рушнику, з побажанням, щоб їхнє життя було заможним і красивим. До церкви молодята їдуть на конях.

Номер слайду 10

Номер слайду 11

Різдво на Гуцульщині Приготування до Різдва на Гуцульщині починається заздалегідь. За давньою традицією із обжинкових снопів виплітають деревце — «Дідуха», в якому, за повір’ям, оселялися душі дідів-прадідів, опікунів дому. Господині вранці 6 січня запалюють “живий вогонь” в печі з дванадцяти полін і готують дванадцять ритуальних пісних страв. Серед страв Святої Вечері на першому місці стоїть кутя — варена пшениця з медом, маком та горіхами. Деякі дослідники народних звичаїв вважають, що кутя — це відголосок давніх братолюбних столів, які влаштовували у дні поховання мучеників за Христову віру. Пшениця як зерно щороку оживає, тому є символом вічності, а мед — це символ вічного щастя праведників у небі. На Різдво, 7 січня, розпочинаються справжні різдвяні коляди. Через 7 днів після Різдва, 14 січня, святкують Старий Новий Рік, 18 січня постять цілий день, 19 січня святкують Водохреща або «Йордан». Вечеряють тоді, коли з’явиться перша зірка на небі.

Номер слайду 12

ppt
Додано
18 травня
Переглядів
70
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку