Презентація "Епідеміологічні дані: Багряниця та Скарлатина"

Епідеміологічні дані: Багряниця та Скарлатина

План. Лікування 0.44 Багряниця. Загальні відомості 0.11 Симптоми 0.22 Ускладнення 0.33 Прогноз і профілактика 0.55

План. Лікування 1.49 Скарлатина. Загальні відомості 1.16 Симптоми 1.27 Ускладнення 1.38 Прогноз і профілактика 1.510

Багряниця. Загальні відомості▷ Багряниця є гострою вірусною інфекцією, яка виявляється характерними висипанями на тлі помірної інтоксикації, супроводжується регіонарною лимфоаденопатиєю і гематологічною реакцією. Вірус багряниці проникає в організм через слизову дихальних шляхів, куди він потрапляє з повітря. Інкубаційний період триває від 10 до 25 днів. Типовими для багряниці ознаками є поява висипу спочатку на обличчі, її швидке поширення по всьому тілу, відсутність на шкірі долонь і підошов. Діагноз багряниці встановлюється клінічно.

Симптоми▷ Інкубаційний період багряниці становить 10-25 днів. Захворювання у дорослих зазвичай починається з продромальних ознак: підвищення температури (іноді може досягати досить високих значень), нездужання, слабкість, головний біль. Нерідко відзначаються помірний нежить, сухий кашель, першіня в горлі, сльозотеча, світлобоязнь. Огляд може виявити легку гіперемію зіва і задньої стінки глотки, роздратування кон'юнктиви. Ці симптоми зберігаються зазвичай від одного до трьох днів. У дітей катаральні ознаки найчастіше відсутні.▷ У 75-90% випадків висип з'являється в перший же день хвороби, спочатку на обличчі і шиї, за вухами, під волоссям. У деяких випадках висип може поширюватися з іншої локалізації. За добу висип покриває різні ділянки шкіри за винятком долонь і підошов. Особливо характерні висипання на сідницях, спині, розгинальних поверхнях кінцівок, в рідкісних випадках виявляється дрібна одинична енантема слизової оболонки рота (плями Форхейма). Висип дрібна, плямиста, що не піднімається над поверхнею шкіри. Плями червоні або рожеві, округлі, з рівними краями, шкірні покриви навколо елементів висипу не змінені. У дорослих елементи висипу нерідко зливаються, для дітей зливна висип не характерна.

Ускладнення▷ Ускладнення при багряниці не часто, як правило, виникають в результаті приєднання бактеріальної інфекції. Переважно серед таких зустрічаються вторинні пневмонії, ангіни, отити. Іноді багряницб ускладнює артрит, тромбоцитопенічна пурпура. У дорослих в рідкісних випадках можливий розвиток ускладнень з боку нервової системи: енцефаліту, менінгоенцефаліту, енцефаломієліту.

Ускладнення (доповнення)▷ Велику небезпеку становить багряниця в разі її розвитку у вагітних жінок. Інфекція не робить помітного впливу на організм матері, але має вкрай несприятливі наслідки для плоду: починаючи від вроджених вад розвитку до внутрішньоутробної смерті. Імовірність формування вад розвитку безпосередньо залежить від терміну вагітності, на якому відбулося зараження багряницею. Та ж залежність простежується щодо виникнення вродженої краснухи: у матерів, хворих на 3-4 тижні вагітності, ризик патології немовляти становить 60%, при ураженні жінки після 13-14 тижнів - скорочується до 7%.▷ Багряниця при вагітності нерідко супроводжується ознаками кон'юнктивіту: різзю в очах, світлобоязню, сльозотечею. Через сильну інтоксикацію організму спостерігається підвищення температури тіла до 38-39˚С, слабкість, стомлюваність, головний біль. Рідше пацієнток турбує кашель, біль у горлі, ринорея, закладеність носа, почервоніння слизової оболонки зіву. Багряниця при вагітності збільшує ризик мимовільного аборту приблизно в чотири рази. Проникаючи через плацентарний бар'єр, вірус досягає організму плода і провокує важкі порушення внутрішньоутробного розвитку, виявити які можна при проведенні ультразвукового сканування. Додатково про стан дитини і концентрації вірусу в навколоплідних водах в разі підозри на багряницю при вагітності можна судити за даними амніоцентезу.

Лікування▷ Як правило, багряниця лікується амбулаторно, госпіталізація здійснюється тільки в разі розвитку небезпечних ускладнень. Етіотропного лікування багряниці не розроблено, в більшості випадків одужання настає самостійно внаслідок елімінації вірусу в результаті сформувався імунної відповіді.▷ Терапія у випадках тяжкого перебігу полягає в призначенні симптоматичних і патогенетичних препаратів (дезінтоксикаційна терапія, жарознижуючі засоби седативні, антигістамінні препарати). При розвитку багрянистого артриту призначається хлорохін на 5-7 днів. Розвиток неврологічних ускладнень служить показанням до призначення преднізолону, дегідратаційних терапії. Вроджена багряниця на сьогоднішній день лікуванню не піддається.

Прогноз і профілактика▷ У переважній більшості випадків прогноз сприятливий, захворювання закінчується повним одужанням без будь-яких наслідків. Погіршується прогноз в разі розвитку багрянистого енцефаліту. Особливе значення має багряниця в акушерській практиці. Перенесення інфекції матір'ю може мати вкрай несприятливі наслідки для плода. Різноманітність можливих вад розвитку плоду (вроджена катаракта, глухота, пороки серця, мікроцефалія і ін.) При багряниці вагітних тим ширше, ніж раніше мало місце зараження.▷ Специфічна профілактика багряниці в розвинених країнах проводиться за допомогою планової вакцинації живою асоційованою вакциною від кору, паротиту та краснухи. Крім того існують моновакцини. Вакцинація проти багряниці проводиться дворазово, перший раз у віці 12-16 місяців, потім ревакцинація в 6 років. Крім того, в подальшому нерідко ревакцинації піддаються дівчатка підліткового віку і молоді жінки.▷ Екстрена профілактика здійснюється контактним дітям і вагітним жінкам за допомогою введення противобагрянистого імуноглобуліну. Хворі багряницею знаходяться в ізоляції аж до 5 дня після виникнення висипання. Спеціальних карантинних заходів щодо хворих і контактних осіб не проводиться.

Скарлатина. Загальні відомості▷ Скарлатина є гостра інфекція з переважним ураженням ротоглотки, вираженою інтоксикацією і характерний висип. Збудником скарлатини є стрептокок групи А, який передається від хворого контактним або повітряно-крапельним шляхом. Клініка скарлатини включає загальну інтоксикацію і лихоманку, скарлатінозну ангіну, регіонарний лімфаденіт, малиновий язик, дрібноточний висип з наступним дрібночешуйчатим лущенням на шкірі. Діагностика скарлатини здійснюється на підставі наявності типових клінічних симптомів.

Симптоми▷ Інкубаційний період може тривати від доби і до десяти днів. Захворювання починається гостро, відбувається різке підвищення температури, що супроводжується ознаками наростаючої інтоксикації: головний біль, ломота в м'язах, слабкість, тахікардія. Висока лихоманка перших днів нерідко супроводжується підвищеною рухливістю, ейфорією, або навпаки: апатією, сонливістю і млявістю. Значна інтоксикація може провокувати блювоту. Останнім часом все частіше відзначають протягом скарлатини з помірною гіпертермією, не досягає високих цифр.▷ При ковтанні відзначається хворобливість в горлі, огляд зіва виявляє виражену гіперемію мигдаликів (значно більш інтенсивну, ніж при ангіні), дужок язичка, задньої стінки глотки, м'якого піднебіння (так званий «палаючий зів»). При цьому гіперемія слизової оболонки чітко обмежена місцем переходу м'якого піднебіння в тверде. Іноді розвивається клінічна картина фолікулярної-лакунарної ангіни: інтенсивно гіперемована слизова мигдаликів покривається вогнищами (частіше дрібними, але часом великими та глибокими) нальоту, слизисто-гнійного, фібринозного або некротичного характеру.

Ускладнення▷ Найчастіше зустрічаються гнійно-запальні ускладнення скарлатини (лімфаденіт, отит) та пізні ускладнення, пов'язані з інфекційно-алергічними механізмами (кардити, артрити, нефрити аутоімунного генезу).

Лікування▷ Лікування скарлатини зазвичай проводиться на дому, приміщення в стаціонар підлягають хворі з важкими формами перебігу. Пацієнтам призначають постільний режим на 7-10 днів, рекомендують щадну дієту (їжа напіврідкої консистенції) на період виражених ангінозних симптомів, не забуваючи про збалансований вітамінний склад раціону.▷ Препаратом вибору для етіотропного лікування скарлатини є пеніцилін, який призначають курсом протягом 10 днів. В якості препаратів резерву застосовують макроліди та цефалоспорини першого покоління (зокрема: еритроміцин і цефазолін). У разі наявних протипоказань до застосування вищевказаних препаратів можливе призначення синтетичних пеніцилінів або лінкозамідов. У комплексній терапії успішно застосовується поєднання антибіотика з антитоксичною сироваткою.

Прогноз і профілактика▷ Сучасна медицина дозволяє успішно пригнічувати стрептококові інфекції, в тому числі і скарлатину, завдяки застосуванню антибіотиків на ранніх термінах захворювання. У переважній більшості випадків захворювання має сприятливий прогноз. Рідкісні випадки важкого перебігу з розвитком токсико-септичної форми захворювання можуть викликати ускладнення. В даний час хвороба, як правило, протікає сприятливо, хоча зрідка можна зустрітися з випадками токсичної або септичній скарлатини, що протікають зазвичай важко. ▷ Повторне захворювання зустрічається в 2-3% випадків. Загальні заходи профілактики скарлатини мають на увазі своєчасне виявлення хворих і носіїв інфекції, їх належна ізоляція (на дому або в стаціонарі), здійснення карантинних заходів (особливо при виявленні скарлатини в дитячих садах, школах, медичних установах). Виписку хворих зі стаціонарів виробляють не раніше ніж на 10-й день після початку захворювання, після чого вони знаходяться на домашньому лікуванні ще 12 днів. Пацієнти можуть повертатися в колектив не раніше ніж на 22 добу за умови негативного бактеріологічного дослідження на наявність збудника.▷ Дітей, які не хворіли раніше скарлатиною і вступали в контакт з хворими, не пускають в дитячий сад або школу 7 днів після контакту, дорослі контактні особи перебувають протягом 7 днів під наглядом, але без обмежень в роботі.