Даний матеріал був підготовлений для проведення майстер-класу для вчителів району. Містить структуру уроку критичного мислення. Розглянуто різні стратегії таких уроків. Приклади застосування.
Критичне мислення – це: уміння урівноважувати у своїй свідомості різні точки зору; уміння піддавати ідею м'якому скепсису; об'єднання активного й інтерактивного процесу; перевірка окремих ідей на можливість їх використання; моделювання систем доказів, на основі яких базуються різні точки зору переоцінка та переосмислення понять та інформації; здатність знайти необхідну інформацію та використовувати її самостійно під час прийняття рішення.
«Тепло душі» Вчитель: - Добрий день, діти! Прошу вас прочитати слова, записані на дошці, стоячи. Нехай першими сядуть уважні, другими - чуйні, а тепер - сердечні та щирі, згодом - добрі та милосердні. - Ви вагалися? Чому? Тому що ваші душі переповнені і одним, і другим, і третім. Поверніть, будь ласка, руки долонями один до одного. Ви відчуваєте тепло, яке посилає вам ваш товариш? Це тепло його серця, його душі, яке зігріє вас під час уроку.
Стратегія “Асоціативний кущ” Для складання асоціативного куща слід дотримуватися таких правил: 1. Записати на дошці чи аркуші в центрі ключове слово (фразу), обвести його (її) колом чи прямокутником. 2. Записати всі слова (фрази), які спадають на думку. 3. Після того як заповнені всі можливі «гілки», указати аспекти проблеми, що потребують додаткової інформації. 4. Поставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість. 5. Записати всі ідеї, які є або скільки дозволяє час.
Стратегія “Кластер” Кластер використовую на різних етапах уроку: 1) стадія виклику - для стимулювання розумової діяльності, систематизації наявної інформації і виявлення можливих областей недостатнього знання; 2) стадія осмислення - для структуризації навчального матеріалу. Кластер дозволяє фіксувати фрагменти нової інформації. 3) стадія рефлексії - при підведенні підсумків вивчення матеріалу, коли учні, групуючи поняття відповідно до індивідуальних уявлень, графічно зображують логічні зв'язки між ними, що дає можливість відобразити індивідуальні результати навчання.
Способи разкладання многочлена на множники Винесення спільного множника за дужки Використання формул скороченого множення Групування x2+6x+9 4a2-20ab+25b2 2bx-3ay+6by-ax a2 +ab-5a-5b Різниця квадратів Квадрат суми та різниці Різниця та сума кубів 20x2+4x b(a+5)-c(a+5) 15a2b+5ab 2y(x-5)+x(x-5) a2 - b2 49m2 - 25n2 27b3 - a3 64x3 + 8y3
Стратегія “Мозковий штурм” Під час проведення "мозкового штурму" дотримуюся таких правил: збираю якомога більше ідей щодо розв'язання завдання або проблеми; змушую працювати уяву учнів, не відкидаючи жодної ідеї; подаю кілька своїх ідей або розвиваю ідеї інших; не обговорюю і не критикую ідеї інших.
Стратегія “Мозковий штурм” Усі учасники пропонують ідеї щодо розв'язання порушеної проблеми Ідеї записуються на дошці. Якщо група вважає кількість поданих ідей достатньою, запис їх припиняється. Після того як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються і відбираються. Вибираються ті, що можуть допомогти розв'язати порушену проблему.
“Мозковий штурм” До дошки прикріплюється плакат з умовою задачі: Пароплав, на якому ми знаходимося, пройшов відстань від пристані А до пристані В зі швидкістю 12 км/год, а від пристані Б до пристані С зі швидкістю 15 км/год. Відомо, що відстань АВ менша відстані ВС на 10 км. Знайдіть відстань між портами, в яких ми побували, якщо від В до С ми рухались на 8 хв довше, ніж від А до В.
Стратегія “Мозковий штурм” Учитель заохочує до обговорення побудови малюнка до умови задачі, вибору основного невідомого, складання та перевірки рівняння за умовою задачі якомога більше учнів. Приймаються абсолютно всі ідеї, жодна ідея не критикується і не відкидається. Всі ідеї записуються на великому аркуші паперу, прикріпленому в центрі дошки. Під час обговорення кількість ідей повинна перейти в якість та правильне прокоментоване розв'язання задачі.
Стратегія «Метод "Прес"» Етапи методу «Прес»: 1) Висловлюємо свою думку: «Я вважаю...» 2) Пояснюємо причину такої точки зору: «Тому що...» 3) Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «...наприклад...» 4) Узагальнюємо, формулюємо висновки: «Отже...» («Таким чином...»)
«Метод прес» Тема уроку: «Сума кутів трикутника» (7 клас) 1). Я вважаю, що в трикутнику не можуть бути два тупі кути . 2). Тому, що за теоремою про суму кутів трикутника, сума дорівнює 1800. 3). Наприклад, 1100 + 1000 = 2100 ≠ 1800. 4). Отже, у трикутнику не можуть бути два тупі кути.
Стратегія «Робота в парах» Приклади завдань, що можуть бути виконані в парах: 1) обговорення параграфа та виділення в ньому головного; 2) аналіз задачі, теореми; 3) розробка запитань для учнів; 4) перевірка завдання та оцінювання роботи один в одного; 5) відповіді на запитання; 6) підготовка до відтворення знань за ключовими словами; 7) розв'язування завдань; 8) формулювання мети уроку; 9) виконання самостійної роботи; 10) підбиття підсумків уроку.
Кубик Блума Запропонована ним теорія, або "таксономія", розділяє освітні задачі на три блоки: когнітивну, психомоторну і афективну. Простіше кажучи, кожну мету можна позначити блоками "Знаю", "Творю" і "Вмію". Тобто, дитині пропонують не готове знання, а проблему. А вона, використовуючи свій досвід і знання, повинна знайти шляхи вирішення цієї проблеми.
Стратегія «Сенкан» Правила складання сенкана: 1) один іменник - назва поняття; 2) два прикметники - описання поняття; 3) три дієслова - визначення дії; 4) фраза з чотирьох слів, яка стосується теми; 5) одне слово (синонім до теми), в якому відображено зміст чи сформульовано висновок.
Прийом рефлексії: Паралелепіпед Мета: проаналізувати і оцінити результати своєї роботи на уроці Технологія проведення: учням пропонується оцінити за шкалою від 1 до 5 рівнень засвоєння матеріалу, ефективність своєї роботи і свій настрій. Потім кожен учень будує паралелепіпед з такими вимірами і знаходить його об’єм. Максимальне значення 125.
Прийом рефлексії: Десяткова кома Мета: показати загальне враження від уроку і задоволення уроком Технологія проведення: На дошці написано число 111111. Учні ставлять десяткову кому таким чином, щоб отриманий дріб відображав їх думку про урок і свою роботу. Чим більший дріб, тим вище задоволення від уроку.