Презентація "Функціонування фразеологізмів у різних стилях мови"

Функціонування фразеологізмів у різних стилях

У багатій фразеології нашої мови закладено великі синонімічні можливості, що дає підстави її широкого використання як стилістичного засобу. Фразеологічні звороти широко вживаються в усіх мовних стилях, але в різній функції.

У науковому та офіційно-діловому мовленні, як правило, використовуються загальнолітературні стійкі звороти, що виступають у номінативній функції: брати участь, виносити ухвалу, підбивати підсумки; тут не бажані дублети на зразок підводити підсумки. У публіцистичних і особливо художніх творах та в розмовному мовленні на перший план виходить експресивно-стилістичний бік фразеологізмів як книжного, так і розмовно-побутового характеру.

Нейтральні (міжстильові) фразеологічні звороти вживаються в усіх стилях мови: у всякому (кожному) разі, гра слів, сидіти склавши руки, відігравати роль (пор. семантично відмінне грати роль), один з одним (одна з одною, одне з одним, одні з одними).

Книжні фразеологізми характерні для наукового, офіційно-ділового й публіцистичного стилів, але використовуються вони і в художньому стилі: авгієві стайні, мертва точка, посіяти іскру, заснути вічним сном, вогнище освіти, осідлати Пегаса; у цій групі виділяються суто книжні звороти: доповідна записка, договірні сторони, на рівні послів, з позиції сили, променева хвороба, формальна логіка, космічний корабель.

Розмовні фразеологічні одиниці наділені безпосередністю, невимушеністю; їм властивий побутовий характер, певна вільність, інтимна пом'якшеність: вискочив, як Пилип з конопель; замилювати очі; голодній курці просо на думці; не києм, то палицею; хоч ґвалт кричи, наша Орина вашій Катерині двоюрідна Одарка; наше діло півняче — прокукурікали, а там хоч і не розвидняйся. Просторічні фразеологізми вживаються переважно в розмовному мовленні, але в них більше, ніж у розмовних одиниць, виявляється емоційність, оцінність, експресивність. Сюди належать фамільярні, вульгарні, зневажливі, лайливі звороти. Як і просторічна лексика, вони перебувають на межі літературної мови: утерти носа, без задніх ніг, заткнути пельку, хай тобі грець, чорти б тебе забрали, щоб ти сказився (хай ти сказишся), іди к чорту (к чортам собачим, к чортам свинячим, під три чорти, до всіх чортів).

Отже, фразеологізмам властиві такі виразові якості, як образність, емоційність, оцінність, експресивність. Образність є домінантною рисою фразеологічних одиниць, становить їхню естетичну цінність.

У публіцистиці й художній літературі фразеологічні звороти використовуються в авторському мовленні, роблячи його різноманітнішим, більш мальовничим, сповненим почуттів, а також у мовленні персонажів як один із засобів їх характеристики. Якщо в художньому стилі образність виявляється в багатоплановому, організованому системному викладі, то в публіцистиці образна оповідь переривається безпосередньо авторськими міркуваннями. Особливість публіцистичного образу полягає в тому, що він якоюсь мірою забарвлює інформаційний текст: «Вони деформують сенс істини в цих нотатках. Так, розглянута в іншій системі координат, стаття постає не бароковою, а середньовічною. Ті самі явища (зокрема опозиційність до Ренесансу) висвітлюються в такому випадку по-новому, не спростовуючи попередніх значень, а вступаючи з ними у діалог, тим самим збагачуючи наше сприйняття новими відтінками, нарешті — наближаючи нас до істини. Вже те, що ми усвідомлюємо саме існування кайданів думки — догматично жорстких полярних опозицій, те, що ми відчуваємо їх неприродність і ворожість багатовимірності духовного і душевного — запорука їх безсилля і кінця» (газ.).

Трансформація — це видозміна фразеологічних одиниць з певною стилістичною настановою. Можливість видозміни фразеологізмів ґрунтується на збереженні внутрішньої форми їх, нарізнооформленості та на відносній стійкості. Наявність внутрішньої форми дозволяє відсвіжувати більш чи менш стертий унаслідок багаторазового вживання фразеологічний образ.

Трансформація ніби суперечить визначенню фразеологізму, але стійкість цих одиниць — не абсолютна, а відносна ознака. Тобто в системі мови, поза контекстом фразеологізми характеризуються найбільшою мірою стійкості, а в конкретних текстах мають здатність до перетворення. Видозмінений фразеологізм завжди зберігає співвіднесеність із своїм номінативним вихідним джерелом. Існують різні способи трансформації.

Контамінація — прийом, за допомогою якого нова фразеологічна одиниця виникає внаслідок накладання одна на одну вже наявних. «Якщо істина в вині, то чому вона глаголить вустами дитини?» Оживлення первісного нефразеологічного значення одного з компонентів фразеологічної одиниці: «Мистецтво вимагає жертв. Наука вимагає жертв. Кохання вимагає жертви Приватизація вимагає жертв. І дідько його знає, хто тільки не вимагає жертв!» Створення антитез із двох фразеологічних одиниць: «Бути чи не бути — питання вирішене. Як бути — ось у чім питання».

Серед усіх фразеологізмів особливе місце посідають ідіоми. Ідіома —своєрідний неповторний вислів якоїсь мови, найчастіше неперекладний: про людське око; недовго ряст топтати; тихо, хоч мак сій; бити байдики; скакати в гречку; пекти раки; підносити гарбуза тощо. При перекладанні ідіом слід добирати відповідних висловів у мові, на яку здійснюється переклад, бо при буквальній передачі компонентів утрачається цілісне значення фразеологізму. Тобто український вислів, наприклад, про людське око має в російській мові відповідник не о человеческом глазеу а для отвода глаз\ російському зворотові чертям тоїино в українській мові відповідає не бісам нудно, а аж пекло сміється.

Досить часто можна почути такі фрази: «Вітаю вас з Новим роком!», «Вітаємо тебе з наступившим Новим роком!» Дієприкметників на -вший, -ший в українській мові нема. Вітають з якоюсь подією, котра є результатом фізичних чи розумових зусиль людини: з закінченням навчального закладу, з відкриттям у якійсь галузі, з установленням рекорду. Що ж до Нового року, який настає незалежно від волі чи зусиль людей, то наша мова має вислови: бажаю (зичу) щасливого Нового року, щастя Вам у Новому році, хай щастить Вам у Новому році та ін.