Презентація "Географічне положення, адміністративно-територіальний устрій, історія формування і розвитку Черкащини"

Тема уроку: Географічне положення, адміністративно-територіальний устрій, історія формування і розвитку Черкащини. Валюк Лариса Володимирівнаучитель географії Христинівського ліцею № 1 Христинівської міської ради Черкаської області

Мета уроку: Сформувати знання про особливості географічного положення Черкащини. Формувати позицію обізнаного та відповідального громадянина. Виховувати любов і повагу до історичного минулого рідного краю. Розвивати навички роботи з картами та іншими джерелами географічної інформації

Кожному мила своя сторона. Г. Сковорода Черкащина — місце, де все насичене історією, неймовірною силою та енергетикою. На території області сконцентровані ключові для української історії місця: батьківщина Т. Шевченка, Чигиринщина, Холодний Яр, найбільше в світі поселення трипільської культури поблизу села Легедзино. Одне з семи чудес України — парк «Софіївка» в Умані. Тут є найбільший у Європі буддійський храм «Білий Лотос», один із найстаріших дубів Європи, Дніпровські схили, стародавні каньйони, унікальні пам'ятки. Чернеча гора, Канів. Буцький каньйон

СИМВОЛИ ЧЕРКАЩИНИПрапор Черкаської області. Прямокутне полотнище синього кольору, яке символізує небесну височінь, гідність. У центрі полотнища розміщено двостороннє зображення герба. Краї трьох сторін полотнища обрамлені жовтою бахрамою. Автори герба і прапора – Олександра і Микола Теліженки.

Герб області (великий). Складається з малого герба і картуша, що його обрамлює. Картуш – це композиція щитоподібної загостреної форми. Середні бокові частини картуша волютоподібно загнуті до центру. В нижній частині картуша зображено схрещені шаблю та булаву. Краї середніх частин картуша обабіч малого герба завершують лаврові вінки. Над ними із завитків волют піднімаються вгору гнучкі стебла з кетягами калини та листя. Посередині верхньої частини картуша розміщене графічне зображення Т. Г. Шевченка у фас, вписане у восьмигранний щит. Зображення – білого кольору на пурпуровому тлі. Навколо щита з портретом розміщено гілки дуба з листям та жолудями. Разом вони утворюють силует традиційної для картушів «корони».

Географічне положення, розміри територіїЧеркащина - наймолодша дочка України. Була утворена 7 січня 1954 року. Площа - 20917 квадратних кілометрів ( 18 місце). Обласний центр - м. Черкаси. Завдання: Розгляньте картосхему. Визначте, в якій частині України розташована Черкащина. Визначте, з якими областями межує Черкаська область. Чи має область вихід до морів та великих водних артерій?

Крайні точки областіОбласть простягнулася із південного заходу на північний схід на 245 км, із півночі на південь – на 150 км. Крайня північна точка лежить неподалік від села Кононівка Золотоніського району, південна – поблизу села Колодисте Уманського району, західна – біля села Бубельня Уманського району, східна – неподалік села Стецівка Черкаського району. За математичними розрахунками географічним центром області є точка поблизу села Вітове Черкаського району.

Походження назви обласного центру Існує кілька версій про походження назви міста Черкаси. Одна з них пов'язана з іменем народності - черкаси. За цією версією, в минулому на місці сучасного міста Черкаси мешкали черкаси - одна з тюркомовних народностей, що населяла цю територію. Інша версія походження назви міста пов'язана з українським словом "черка", що означає вузький заїзд, шлях через болото або водойму. За цією версією, Черкаси з'явилися на місці, де знаходився такий перехід, що його використовували місцеві мешканці для перетину річки Дніпро. Третя версія походження назви пов'язана з тим, що на місці Черкас було давньоруське городище. Назва міста може бути пов'язана з іменем героя-богатиря Черкаса, який, за легендою, заснував поселення на місці городища. Четверта версія. Назва міста безпосередньо пов'язана з етнонімом "черкаси" – так називали козаків росіяни і татари.

Адміністративний поділ Черкаської областіЗавдання: Розгляньте картосхему. Визначте скільки районів виділяють на Черкащині?Назвіть райони Черкащини. Визначте, в якій частині області знаходиться ваш населений пункт. Визначте, в якому районі розташований ваш населений пункт.

З історії Черкащини У VII — III століттях до нашої ери значну частину території Черкащини, займали кочові іраномовні племена скіфів. У ті ж часи на правобережжі Дніпра жили осілі землеробські племена — безпосередні предки східних слов’ян. Вони займалися землеробством, рільництвом і скотарством.. Розвивалися залізоробні та бронзоливарні ремесла, гончарство, ткацтво, обробка кістки і дерева. У XV столітті на Черкащині з'явилися перші поселення козаків, а Черкаси, засновані в кінці XIII століття, стали їх могутнім зміцненням в боротьбі проти польської шляхти, набігів турків і кримських татар. Для захисту від ворогів був споруджений Черкаський замок (на цьому місці зараз — Пагорб Слави). Важливе місце належить Черкащині у визвольній війні українського народу 1648—1654 р. р. проти польських магнатів. Територія нинішньої Черкаської області була заселена в епоху середнього палеоліту близько 130-100 тисяч років тому. У пізньому палеоліті (після 35-31 тис. років тому) на території області з'являються ранні Homo sapiens - кроманьйонці. Пагорб Слави

Символи Христинівщини Прапор. Полотнище білого кольору символізує єдність, духовність, щирість, чистоту і справедливість. Вертикальні промені хреста мають червоно-чорні кольори руху боротьби за незалежність. Це колір прапора України, политий кров’ю полеглих у боротьбі за волю країни і краю. Горизонтальні промені – наполовину сині, наполовину – жовті. Це колір прапора України у різні історичні періоди. На полотнищі поміщено Герб.

Герб символізує поєднання мирної праці і військової звитяги. Дводільний щит герба міста обрамлений декоративним картушем і увінчаний стрічкою з написом «ХРИСТИНІВКА». Мирну працю символізує зображення на голубому полі снопа пшениці і емблеми залізничної колії. Спрямовані вістрями донизу перехрещені козацькі шаблі, розташовані на червоно-пурпуровому полі щита, підкреслюють мирний характер і одночасно войовничість, жертовність жителів міста, які не раз ставали на захист країни.

Христинівська територіальна громада Утворена - 5 березня 2020 року. Площа - 607,4 квадратних кілометрів;1 місто1 СМТ29 сіл4 селища. Населення - 32241 осіб ( 2020 рік)

Походження назви міста Христинівка У Христинівці існує переказ про те, що колись село стояло не на теперішньому місці, а на полі ближче до залізниці, на урочищі «Сінокоси» біля верхів'я струмка, що тече понад цегельною. За переказом і назва була інша – Христигород. Згодом населений пункт відновився вже на місці сучасного села. Не виключно, що закінчення назви містечка походило не від поле, а від грецького – «поліс», що означало місто. Отже, містечко можна було назвати Хрестинополь або Хрестигород. Пам’ятник Івану Гонті

Походження назви міста Христинівка За польськими історичними джерелами, Христинівка мала назву Крестинополь, що по-їхньому сприймалось, як прикордонне місце (Крест - кордон, Хрест - криж). Місце вибране козацтвом, як зручний прикордонний бастіон для захисту і перепочинку. Інша версія: від перехрестя двох шляхів “чумацького”( з Київщини до Криму) та торгового (із Поділля через Гайсин, Умань до Дніпра). Вони йшли через Христинівку. Автор книги «Нарис історії Христинівщина» П.І. Горохівський пояснює: «Згідно з однією з легенд засновницею Христинівки була Христя, чи Христина”. Існують інші версії походження назви. Вокзал станції Христинівка 1914 р. Сучасний залізничний вокзал

З історії Христинівщини Уперше в історичних джерелах воно згадується 1574 року. 1629 року тут був 121 двір, що платив пану подимні податки. Між 1629 і 1643 роками кримські татари кілька разів руйнували його укріплення. Відроджене в середині XVII ст. поселення почало називатися Христинівкою. За Андрусівським перемир’ям 1667 року Христинівка в складі Правобережної України відійшла до Польщі. У другій половині XVIII ст. починає розвиватися промисловість. В Христинівці будуються гуральня та два лісні склади. Введення в експлуатацію залізничних колій Вапнярка—Христинівка (1889 р.), Козятин—Умань (1890 р.), Христинівка — Шпола (1891 р.) і залізничного вузла (1891 р.), а також створення оборотного паровозного депо перетворило Христинівку у важливий транспортний осередок. Христинівка стала значним хлібним ринком. Христинівка, початок ХХ ст. Територія сучасного міста, як свідчать археологічні знахідки, була заселена ще з IV тисячоріччя до н. е. Поблизу міста виявлено залишки 3 поселень трипільської, 2 — білогрудівської, 2 — зарубинецької та 4 — черняхівської культури. У другій половині XVI ст. існувало містечко Христигород.

Список використаних джерел. Література. Новикова В.І.: Географія рідного краю: Підручник для 5 класів загальноосвітніх шкіл Черкаської області - Черкаси: ВИБІР, 2001. - 96 с.;Новикова В.І.: Географія Черкаської області: Підручник для 8-9 класів загальноосвітніх шкіл Черкаської області - Черкаси: ВИБІР, 2000. - 80 с.Інтернет-ресурсиhttps://ck-oda.gov.ua/istoriya/;https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%8 C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8 C;https://rubryka.com/article/where-to-go-cherkasy-region/ ;https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0 .