Презентація "Гетьманщина в часи Івана Мазепи"

Епіграф уроку «Суспільство, що має віру в себе, мусить мати і відвагу глянути на неприкрашену правду свого минулого, щоб зачерпнути в ній не зневіру, а силу». М.С. Грушевський * *

Історичні загадки « Хто вони?» Гетьман, студент, чернець – хто він? Його так любили люди, що змалювали на іконах. Його називали «Сонце Руїни». З його іменем пов'язане підписання Гадяцької угоди, а також Конотопська битва . Його правнучка була дружиною О.С.Пушкіна. Його призначив гетьманом московський цар, але від його ж руки він із двома синами загинули в Сибіру. * *

Проблемне питання уроку Іван Мазепа – це патріот своєї держави, чи зрадник українського народу ? * *

Гетьманщина за часів Івана Мазепи

План уроку Коломацькі статті 1687 року. Іван Мазепа – історичний портрет. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана. Історична пам’ять про Івана Мазепу. * *

І в 1687 році гетьманом України козацька верхівка вибирає Мазепу, коли йому вже повернуло на п’ятий десяток.   Обрання гетьмана Лівобережної України відбулося 25 липня на козацькій Раді в полковому селищі Коломак (нині селище в Валківському районі Харківської області). При цьому були укладені історично відомі Коломацькі статті, за якими обмежували права гетьмана, а посилювалась влада російського царизму в Україні. І хоча за цими статтями заборонялось вибирати гетьмана і призначати козацьких старшин без дозволу царя, проте старшини одержували ряд привілеїв — непорушність володіння маєтками, надання сану дворянства та широких повноважень для боротьби проти антифеодальних рухів, проти повстань «сіроми» тощо.

* * Коломацькі статті 1687 р. Значно розширювалась російська присутність в Україні та обмежувалася козацька автономія. Гетьман не мав права без царського указу зміщувати з посад козацьку старшину. У Батурині при гетьмані розташовувався московський стрілецький полк. Війську Запорізькому заборонялося зноситися з чужоземними державами, вести торгівлю з Кримом. Козацька верхівка мала сприяти українсько – російським шлюбам. Стверджувалося, що « Малоросійський край» є частиною «их царського Пресветлого Величества». Отже, Коломацькі статті закріплювали автономію України у значно обмеженому вигляді та розширювали російську присутність.

* *

У нашій історії немає такого діяча, про якого би так багато, так суперечливо, навіть полярно судили нащадки. У той же час у нашій історії немає іншого діяча, який зазнав би такої широкої, всеосяжної романтичної слави, притому слави всеєвропейської. У світі немає жодного національного героя, проти якого була б розгорнута така жахлива, така ненависницька кампанія цькування та наклепництва. Російська, а потім радянська історіографія зображувала Мазепу як зрадника, клятвопорушника, людину, яка переслідувала свої особисті інтереси. Діти, яким є ваше ставлення до такої точки зору? Ні зрадником, ні клятвопорушником гетьман Мазепа ніколи не був, бо він не зраджував інтереси України, а відстоював їх.

Іван Степанович Мазепа — один із найвидатніших українських гетьманів, який найдовше (понад 20 років) був при владі — народився 20 березня 1640 року (за деякими джерелами 1639 або 1644) на хуторі Каменці (згодом Мазепинці) біля Білої Церкви, що на Київщині, в родині української шляхти.

Мати — Марія Магдалина — була освіченою, сміливою і великою патріоткою України. Вона до кінця днів своїх (1707 р.) була найпершою порадницею сина-гетьмана, що свідчить про її глибокий інтелект. Останні 13 років життя вона була ігуменею Києво-Печерського жіночого монастиря.

Стрункий, неймовірно привабливий зовні, Іван був досить освіченою людиною для свого часу: володів, окрім української, російською, польською, латинською та французькою мовами, добре знався на філософії та історії, музиці і поезії, писав вірші. Від самої молодості аж до пізньої старості Мазепа володів даром зачаровувати людей: королі і царі, вояки і козаки, навіть духовенство корилися його привабливості, не кажучи вже про жіноцтво. Через його життя проходить ряд любовних пригод.

Заклятий ворог Мазепи при дворі польського короля, один із багатьох, хто заздрив успіхам українця, все зробив, щоб Іван Степанович втратив королівську прихильність. У своїх «Споминах» (мемуарах) цей майстер пера описав легенду про одну з любовних пригод Мазепи, яка, на думку автора, повинна була навіки знеславити колишнього королівського улюбленця. Але вийшло навпаки...

Легенда ця розповідала про те, що Мазепа, маючи коханку — жінку визначного польського магната, був впійманий «на гарячому», прив’язаний голим до дикого коня, який помчав молодого парубка степом із Польщі аж до України. І хоч ця вигадка була малоймовірна, вона стала своєрідним символом. Красива, приваблива історія була підхоплена поетами, художниками і композиторами, коли настав час звеличення одного з видатних гетьманів України, державного діяча, будівничого, покровителя культури, знавця і майстра літературної ниви.

Вірші І.Мазепи (своєрідний девіз) * *

Резиденція гетьмана — місто Батурин — стає культурно-освітнім центром України і Європи. Мазепа листується з багатьма європейськими вченими та політичними діячами, бере під свою опіку Києво-Могилянську колегію, перетворивши її в академію, піднімає її до рівня європейського університету, будує для академії нове триповерхове приміщення. Він перетворює Чернігівський колегіум на вищу школу-ліцей, в багатьох містах і селах будує власним коштом школи, друкарні, церкви. Мазепа відбудовує монастир Києво-Печерської лаври, обвівши його монументальним муром з чудово прикрашеними воротами у вигляді церкви.

Опис французьким послом постаті І.Мазепи * *

Політичний принцип діяльності «Вміти змінювати шкуру лева, що примушує тремтіти вовка». *

Внутрішня та зовнішня політика Розбудовував Україну за західно- 1. Намагався зберегти автономію європейським зразком, зберігаючи України. козацький устрій. 2. Сподівався об*єднати під своєю Намагався піднести роль гетьма- владою всі українські землі, на та старшини. що були під владою Польщі, Проводив велику культурно- Криму і Туреччини. освітню політику, дбав про освіту, 3. Негативно ставився до союзу з науку, мистецтво, книгодрукува- Польщею та Туреччиною. ння. Період його гетьманування – це час відродження України, час її економічного, політичного, культурного поступу. *

Зрозумівши, що перемога Петра I тільки прискорить процес знищення української державності, але ніяк його не зупинить, — Мазепа приймає історичне рішення перейти на бік шведів. Останні обіцяють Україні повну самостійність.

Полтавська битва 8 липня 1709 року під Полтавою відбулася вирішальна битва між російськими і шведськими військами. У кровопролитному бою переміг Петро І. Мазепа намагався через старшину підняти українських селян проти Москви, але його не підтримали. * *

* *

Останнім актом тяжкої драми 1708—1709 років для Мазепи стала поразка шведів у Полтавській битві. Армія Карла XII, а разом 3 нею і старий гетьман були змушені втікати у володіння турецького султана. Лестощами і навіть підкупом цар намагався схилити турецьких сановників до видачі українського правителя, обіцяючи 300 тисяч золотих за його голову, проте під тиском шведського короля та іноземних дипломатів султан оголосив Мазепу недоторканним гостем. Проте, вочевидь, інтриги Петра вже мало хвилювали гетьмана. Сили його були непоправно підірвані, і 3 жовтня 1709 р. під час нічної грози й страшенної зливи, на чужині, у селі Варниці, поблизу Бендер, навіки спочив дух українського правителя.

Гетьман Іван Мазепа у Бендерах

Історичні задачі 1. Скільки років було Івану Мазепі, коли він став гетьманом? 2. Скільки років гетьманував Іван Мазепа? 3. В якому році українці будуть відзначати 400-річчя від дня народження гетьмана Івана Мазепи? * *

Опрацювання історичного джерела Документ 1. З промови Івана Мазепи перед Запорізьким військом 26 березня 1708р. «…Бог мені свідок, що, віддаючись у руки шведського короля, я роблю це не з легковажності і не з приватних інтересів для себе, а з любові до вітчизни. У мене немає ні жінки, ні дітей: я міг би податися в Польщу або будь-куди й спокійно перебувати там решту днів мого життя; але, управляючи стільки часу Україною із дбалістю і відданістю, наскільки вистачило мені здібностей, я за обов'язком честі та сердечної любові не можу, згорнувши руки, лишити цей край на свавільство неправедного гнобителя. Мені добре відомо, що цар має намір пересилити нас усіх в інший край, а вас, запорожці, всіх обернути в драгунів і ваші житла зруйнувати дощенту…Я вважаю за свій обов'язок удатися до шведського короля і сподіваюся, що Бог, який убезпечив нас, допоможе нам скинути з себе ганебне ярмо». * *

Документ 2. Заголовки тогочасних французьких газет про події на українських землях. „Жахлива різанина" „Жінки і діти на вістрях шабель" „Уся Україна купається в крові" * *

Документ 3. Опис біографа Карла XII Адлерфельта про знищення Батурина - тогочасної столиці Гетьманщини. «Цар, прагнучи помститися Мазепі, проти якого опублікував грізний маніфест, наказав Меншикову негайно заатакувати його столицю, поки шведи не прибули на допомогу. Меншиков напав на неї та здобув її. Потім дав наказ вимордувати всіх без огляду на вік чи стать... Рівно ж по-варварському сплюндрував і спалив усе місто та млини» * *

Додаток 4. 29-30 жовтня 1708 р. між українцями та Карлом XII було укладено договір. Договір передбачав таке: „Україна має бути незалежною та вільною; всі загарбані Московією землі, що колись належали „руському" народові, мають бути повернені Українському князівству; шведський король зобов'язаний захищати країну від усіх ворогів... шведський король не має права претендувати на титул князя чи командувача збройних сил князівства; для стратегічних потреб шведське військо може займати п'ять українських міст". * *

Метод критичного мислення «Шість капелюхів» * *

* *

Підведення підсумків уроку Історична особа не буває ідеальною, як і кожна людина, тому оцінювати її треба, враховуючи яку мету вона ставила і які методи її досягнення обирала. Трагедія Мазепи в тому, що благородну мету – утворення незалежної держави – він намагався здійснити невірними способами. Але його крок з нашого епіграфу дав багатьом не зневіру, а силу. Як зазначив Г.Хоткевич: «Може, й не весь він чистий, як Христос, може й не один гріх на його душі, але все ж його ім'я серед борців, а не серед тих, «хто за шмат гнилої ковбаси» продав рідний край, і народ, і його будучність і свободу». *

* *