Презентація "Голодомор" для вивчення теми з історії України чи для тематичного виховного заходу

Жнива скорботи:скорботніроковини терору голодом…

Епіграф

ГОЛОДОМОР Голодомор (голодний мор) – наслідок терору голодом, здійсненого сталінською командою в Кремлі шляхом реквізиції всього виявленого обшуком у селянських садибах продовольства. Реквізиція здійснювалася вибірково в листопаді-грудні 1932 р. і по всій Україні в січні 1933р. Метою реквізиції було попередження соціального вибуху в українському селі і намагання «провчити» селян, які відмовлялися працювати на державу в одержавлених колгоспах. З інтерв’ю з головою полтавської міськради Межуєвим М . Д.

Бог з розпуки ридав, Бог стогнав від тяжкого безсилля:– Яж вам землю найкращу, я хліб і до хліба вам дав. Так чому ж ви поїли траву-лободу із бадиллям?Хто вас, діти мої, і за що так жорстоко скарав?Всюди трупи лежать, а над ними пшеничне колосся… Цвинтар села ковта, вже нема ні собак, ні котів. Мати, з’ївши дитя, з голови вириває волосся. Бог побачив, жахнувся і в горі страшнім занімів. Реготав сатана, шаленів горбоносо-пейсатий – Бо ужинку такого не мав сто минулих віків. Танцювали чорти у пустих перекошених хатах,Тільки вітер ридав над розп’яттям сумних димарів…Володимир Горбатюк, 2005 р.

Виселення «куркулів»

Причини голодомору. Необхідність виконати завищені плани хлібозаготівель. В разі невиконання плану селяни повинні були здати все зерно, що в них було державі. Якщо зерна в селян не було – вони зобов’язані були сплатити натуральний штраф – простіше кажучи, в них відбирали будь-яке продовольство. Покинути регіон, де був голод, селяни не могли, бо в них не було паспортів, а без паспортів на поїзд неможливо сісти. Можна було піти пішки – але в сусідніх селах ситуація мало чим відрізнялася. Якщо навіть селянам вдавалося отримати дозвіл на проїзд по залізниці – загородзагони не випускали селян за межі голодуючих регіонів і повертали їх додому. Всі ці обставини обов’язково вели до єдиного наслідку: масового голоду, який мусив викликати мільйони жертв, як, зрештою, і сталося.

Розстріл

Документи викривають. З протоколу засідання бюро Ямпільського «уездного комитета от 9. 01. 1933 года.» (Донеччина)

Ломбарди

“Чорні дошки” нашої історіїЖителі сіл, занесених на “чорні дошки” фактично були приречені до голодної смерті

Поховання

Дослідник Роберт Конквест вважав, що в 1932-1933 рр. сталося те, що можна охарактеризувати як терор голодом (або, як ще кажуть – голодомор) проти колективізованих селян України та значної частини заселеної українцями Кубані (разом із деякими частинами Подоння та Поволжя). Уявну впертість українських селян, котрі не здавали зерна (якого вони не мали), недвозначно розцінювали, як «націоналізм». Все це повністю відповідало твердженню Сталіна про те, що національна проблема є за своєю суттю селянською проблемою. Тож український селянин терпів подвійно: і як селянин, і як українець. (Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор / пер. з англ. – К.: Либідь, 1993. – С. 6)

Постанова Центрального Виконкому і Ради Народних Комісарів «Про охорону… соціалістичної власності» 7 серпня 1932 р. (витяг)Суспільна власність є основою радянського ладу, вона священна і недоторкана, і люди, які зазіхають на суспільну власність, повинні бути розглянуті, як вороги народу… виходячи з цих міркувань і йдучи назустріч вимогам робітників і колгоспників, Центральний Виконком і Рада Народних Комісарів постановляють: Прирівняти за своїм значенням майно колгоспників і кооперативів до майна державного…Застосувати, як міру судової репресії за розкрадання колгоспного і кооперативного майна вищу міру соціального захисту – розстріл з конфіскацією всього майна із заміною при пом’якшувальних обставинах позбавлення волі на термін не нижче 10 років з конфіскацією всього майна. (Збірник законів СРСР. – М., 1932. – С. 360)

Погляд особи, що пережила голодомор Ще пам’ятаю такий випадок. З усього села звезли багато померлих на цвинтар. Як завжди їх один за одним кидали до ями. Чоловіків, жінок, усіх на купу. І ось кинули туди одну жінку, а вона заворушилася. Батько крикнув, що вона жива. Йому ніхто не повірив. Але батько продовжував наполягати. Жінку витягнули з ями і переконалися в тому, що вона жива. То її також відвезли до інтернату і вона також вижила. Але ж добре, що вона поворушилася, а то були б поховали її живою разом з іншими мерцями. ( Спогади Печорської Ольги Андріївни про голодомор в Україні в 1932-1933 рр.)

Погляд особи, що пережила голодоморІ ще пам’ятаю, що, коли голод був, то, вже на весні, нічого було, як кажуть їсти. То шукали, де на дереві бува якась слива лишилася, там було зернятко зосталося, то ходили, зривали то зернятко, аби хоч щось поїсти. Ще пам’ятаю, як голодовка була, ми малі були та бур’ян їли вже весною. Кульбабу, кропиву, молочай. (Спогади Рейті (Сторчоус) Євдокії Максимівни про голодомор).

Між поняттями «голод» і «голодомор» є суттєва різниця: голодомор є штучно створений голод, фактично терор голодом. Причинами голодомору є злочинна політика радянського компартійного керівництва, спрямована на винищення тієї частини українського селянства, яке не бажало задарма працювати на державу чи просто не змогло виконати норму хлібозаготівель в силу об’єктивних причин. Наслідками терору голодом були біль і страждання нашого народу, вимирання його частини. Голодомор – геноцид українського народу. Проблема визначення кількості жертв голодомору не може бути остаточно розв’язана, бо радянська влада знищила значну кількість офіційних документів, а ті, що залишилися, дають можливість лише приблизно розраховувати їх кількість. Людські втрати підчас голодомору – не менше 5 млн. людей. Голодомор не був тотальним, але в місцях, де він був – він був жахливий. Висновки:

Хвилина мовчання