Важливого значення надавали грі видатні педагоги К. Д. Ушинський, А. С. Макаренко. Так А. С. Макаренко вважав, що гра має дуже великий вплив на розвиток дитини, «яка дитина у грі, майже така вона буде і у роботі, коли зросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається саме у грі…»Отже, гра її організація - ключ в руках дорослих, потужний засіб в організації навчання і виховання дитини.
У грі виробляються спритність, допитливість, зацікавленість, кмітливість, воля, активність. У грі ж як раз дитина сама прагне навчитися того, чого вона ще не вміє. З розвитком самостійності дитини в її житті з'являються ролеві або творчі ігри, під час яких гравець бере на себе роль дорослої людини: в спеціально створених ним самим ігрових умовах відтворює діяльність дорослого, його ставлення до предметів і до інших людей.
При правильній організації і керівництві з боку дорослих ролеві ігри є дієвим засобом виховання. Завдяки ним формуються найважливіші риси особистості дитини: засвоюються правила поведінки, набуваються навички життя в колективі, закладаються уміння підпорядковувати свою поведінку правилам, розвиваються вольові навички і уміння стримувати свої дії. Ролеві ігри мають велике значення для розвитку мови і мислення.
Далі в арсеналі ігор дитини з'являються рухливі і розумові або дидактичні ігри. Основним призначенням таких ігор є розвиток пізнавальної діяльності дітей. У молодшому шкільному віці ці ігри широко використовуються для закріплення знань, що одержані на заняттях. У ролевих іграх емоції пов'язані з виконанням взятої на себе ролі, відповідно до правил гри, у рухливих іграх – з розвитком мускулатури та моторіки, у дидактичних – з досягненням певних результатів. У молодшій школі використовуються всі перелічені види ігор.