Презентація "Групові форми роботи в системі психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах унаслідок військових дій"

Групові форми роботи в системі психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах унаслідок військових дій. Жадан Олена Миколаївна

Стаж роботи на посаді ПП: 25 років. Кредо: «…Ти – людина…Усмішка твоя – єдина, мука твоя – єдина, очі твої – одні… Сьогодні усе для тебе… Жити спішити треба… - гляди ж не проспи!..» (В. Симоненко, укр. поет, журналіст)Досвід роботи: впровадження арт-методів у психологічний супровід освітнього процесу (пісочна терапія, казкотерапія, музикотерапія); використання метафоричних асоціативних карток, технології «сторітелінг»; залучення (співпраця) до психологічного супроводу всіх суб’єктів освітнього процесу (педагогів, батьків, здобувачів освіти). Жадан Олена Миколаївна, практичний психолог КЗ «Шелудьківський ліцей ім. Ю.Є. Кравцова» Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області», учитель початкових класів та основ здоров’я, тренер з підготовки вчителів НУШ, вища категорія, старший учитель

Групові форми роботи в системі психосоціальної допомого дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах унаслідок військових дій. Психокорекційні групи. Залучення до програм допомоги внутрішньопереміщених осіб, які успішно впоралися з ситуацією

Питання соціального захисту громадян, які переміщуються із зони збройного конфлікту, регулює Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Згідно зі статтею 1 цього Закону, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув місце свого проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Нормативне визначення цільової групи

Внаслідок травматичного досвіду людина переживає стани, які спричиняють нестабільність і втрату контролю над ситуацією, власним життям:41235 Втрата автономності («Я не керую процесом. Мене кудись несе»)Втрата суб’єктивності («Це не я приймаю рішення у своєму житті. Хтось зверху вирішує»)Порушення ідентичностіРозгубленість (на рівні думок не можуть зосередитися і виконувати розумові завдання, до яких звикли). Регрес. Відчуття незахищеності. Стан жертви6 Відсутність можливостей прогнозувати майбутнє

Поведінкові особливості дітей, які пережили травматичний досвід. Негативна (невротична) прив’язаність – дитина постійно шукає уваги від дорослих, навіть і негативної, провокуючи покарання, дратуючи дорослих. Амбівалентна прив’язаність – дитина постійно демонструє подвійне ставлення до близького дорослого: то пеститься до нього, то грубіянить, уникає. Компроміси у стосунках відсутні, а сама дитина не може пояснити свою поведінку і страждає від цього. Уникаюча прив’язаність – дитина замкнена, понура, не допускає довірливих стосунків із дорослими й дітьми. Основний мотив такої поведінки – «нікому не можна довіряти». Дезорганізована прив’язаність – дитина навчилася виживати, порушуючи усі правила і кордони людських стосунків. Їй не потрібно, щоб її любили – вона хоче, щоб її боялися. Такий тип прив’язаності характерний для дітей, котрі зазнавали жорстокого поводження.

Групові форми роботи в системі психосоціальної допомого дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах унаслідок військових дій. З досвіду роботи. Вислови, які допомагають встановити контакт: «Ви можете самі визначати рівень відвертості зі мною – про що бажаєте говорити, а про що ні», «Що я можу зараз для вас зробити?». Важливо! Слухати слова, інтонацію. Спостерігати рухи, жестикуляцію, міміку. Звертати увагу на паузи і відмічати теми, які замовчуються. Уточнювати значення слів/подій для людини («Що це для Вас значить?», «Що Ви мали на увазі?»). Бути чутливими до того, що людина «говорить» емоціями. НЕ МОЖНА ВЖИВАТИ ФРАЗИ «Ну, мені все зрозуміло». (Вони відразу втрачають до вас інтерес. Він був на війні і в нього унікальна ситуація). «На все воля Божа», «Це ще що, а ось у мого кума було...» «Я б на вашому місці». (Ви не можете бути на його місці, ви не та людина, яка може його вчити зараз. Ніхто не та людина). «Чи не хочете води...» – Жодних умовностей і негативних питань. Просто даєте склянку води: «Прошу, випийте». Не вмовляйте прийти на тренінг чи консультацію; просто скажіть, де і коли ви працюєте.

Групові форми роботи в системі психосоціальної допомого дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах унаслідок військових дій. Консультативна діяльність практичного психолога методами гештальтпсихології Робота практичного психолога з батькамиІнформаційно-цифрова компетентність Інформаційно-комунікаційна компетентність Що треба знати пробезпечне освітнє середовище. Технології запобігання/ протидії булінгу  Підвищення стресостійкостіпедагогів у кризових станах,профілактика професійного вигорання. ВПРОВАДЖЕННЯНЕЙРОПСИХОЛОГІЧНИХМЕТОДІВ У РОБОТІНенасильницьке спілкування. Основи медіаціїГеймізація освітнього процесу. Психоаналіз психосоматичних розладів. Використання арт-методів у корекційно-розвитковій роботі

Використані джерела та Інтернет-ресурси. Беберашвили З., Джавахишвили Д., Махашвили Н., Сарджвеладзе Н. Травма и психосоциальная помощь. Практическое руководство, основанное на опыте НПО Грузии / Норвежский Совет по Беженцам. – Тбилиси /Баку, 2001.Інноваційні підходи до організації медико -психологічної допомоги післятравматичного стресового розладу. Методичні рекомендації. УНДІССПН МОЗ України. Київ. – 2014. Мюллер М. Якщо ви пережили психотравмуючу подію / пер. з англ. Д. Бусько; наук. ред. К. Явна. (Серія «Сам собі психотерапевт»). – Львів: Вид -во УКУ: Свічадо, 2014. – 120 с .http://www.traumaweb.org/?lang=ru. Всеизраильский центр лечения душевных травмhttp://newdl.edu-post-diploma.kharkov.ua/course.