Історія свята Хеллоуін. Хеллоуін(День всіх святих)— сучасне свято, що відзначається щорічно 31 жовтня. Найбільшу популярність свято має за кордоном, вельми яскраво і пишно святкується у Великобританії, США, Канаді, Ірландії і дещо скромніше в інших країнах. Нещодавно це свято прийшло і в Україну. Воно стало широко Святкуватись серед дітей та молоді.
За переказами, в ніч перед Хеллоуіном духи, що живуть у потойбічному світі, повертаються на землю, саме тому свято, а точніше, його переддень називають Днем всіх святих. А легенда згадує хитрого грішника Джека, якого не прийняли ні в пекло, ні в рай і він поневірявся на землі з пекельним вогнем в руках. Для того щоб полум'я не згасло, Джек використовував гарбуз, як ліхтар, який став згодом символом свята.
Традиції і символіка святкування Хеллоуїна. Вважалося, що для того, щоб задобрити духів і налагодити з ними контакт, необхідно принести символічне пожертвування — винести на поріг будинку всілякі частування та ласощі. Діти напередодні Хеллоуіна традиційно вбираються в костюми всіляких потвор і містичних істот — Мумій, монстра Франкенштейна, відьом, злих духів і персонажів фільмів жахів, а потім обходять родичів і знайомих, збираючи так звану «данину» — солодощі та здобу, викрикуючи при цьому фразу: «Солодощі або життя!».
Чи вірите ви у привидів? Які вони?Послухайте казочку, яку написала юна авторка Поліна Придибайло. Про доброго привида ДеміМаленький привид Демі направився додому зі школи. Їх сьогодні відпустили раніше, бо наближалася негода. А він геть забув про це, і не поспішав. Летів додому, як завжди, через ліс. Заглядав скрізь, де могло бути щось цікавеньке: у хатку до білочки, щоб подивитися, чи набагато підросли її білченятка, тоді бігав за зайчиком, погрався з метеликом... Та раптом здійнявся сильний вітер, ухопив малого й заніс далеко-далеко від лісу. Вітер стих. І Демі намагався знайти дорогу до свого дому, та марно. Тут побачив двоповерхового будинка і залетів на горище, де було повно старих речей! І тут йому сподобалося.
То й вирішив поки що зупинитися на чиємусь горищі. Але, як виявилося, в домі жили люди. А для нього це могло бути небезпечним, бо люди побачать його, а то ще й сфотографують, що для привидів зовсім не припустимо!І вирішив летіти далі. Та почув свист вітру, надворі розбушувалася злива. Тому лишився. Та й став помалу звикати до цього житла. Горище було затишним і теплим. Тут були в коробках старі іграшки, ліхтарики. Він здмухував з них пил і тихенько грався... Вдень він ховався від людських очей. Так минуло сім днів. Але привиди дуже люблять потеревенити. Та не було з ким. І він ледь не збожеволів він самоти. А ще дуже зголоднів. Тож мусив посеред ночі літати на кухню й набирати собі харчів. Дорослі стали помічати, що вночі хтось господарює на кухні й запитали у дітей, чи то вони такі голодні, що їдять уночі кекси з молоком. Та діти сказали, що на безсоння вони не страждають. Коли почистять зуби - так і засинають.І діти вирішили заховатися й вистежити нічного гостя. Дві сестрички й братик сховалися під стіл. І таки піймали злодія на гарячому. - Ти хто? - запитали.- Привид.- Справжнісінький? - перепитав хлопчик.- Аякже! - відповів малий. - Я заблукав. Жив у хаті біля Млина, що за лісом. Мені так самотньо! - пожалівся малюк.
Що розповідається в основній частині казки?Яка на вашу думку повинна бути кінцівка цієї казки?Прочитайте самостійно кінцівку казки та перекажіть її.- Не тужи. Віднесемо завтра тебе додому. Це не так далеко. А батькам скажемо, що йдемо прогулятися. Діти дозволили Демі переночувати в порожній кімнаті. На ранок нагодували малого тортом з чаєм і повели за ліс. Його рідні дуже зраділи!Тепер привид не забуває про те, що говорять йому старші. І більше не губиться!