Презентація «Художньо-освітній проект «Подаруй Петриківку школі»

Про матеріал

Відповідно до Закону України «Про позашкільну освіту», освіта ХХІ століття це освіта для людини. Саме тому приділяється багато уваги формуванню творчої особистості вихованців, розвитку творчої особистості вихованців, розвитку їхньої духовної культури. А це неможливо без ознайомлення вихованців із надбанням рідного народу, з традиціями, звичаями, народним мистецтвом, тобто тих засадах, на яких ґрунтується, духовність українців.

Залучення до джерел народного мистецтва, до збереження та становлення всіх його видів і жанрів, розуміння сутності національних цінностей – це все виховує любов до рідного краю, до України. Саме народне мистецтво відображає смаки, вподобання, поняття про красу, морально-етичні норми народу.

Саме тому, що в стінах 120 школи Дніпра гурток існує дуже багато років, вже випускники, ставши дорослими, створивши власні сім'ї, приводять своїх діточок до рідної школи. А ми охоче підхоплюємо нове покоління, долучаючи малечу до цікавої справи.

Саме ці міркування й спонукали до думки: так багато років існує гурток, а тільки у кабінеті зберігаються зроблені випускниками малюнки. І виникла ідея – створити проект «Подаруй Петриківку школі».

Спочатку це була думка прикрасити школу саме малюнками на папері у вигляді експозиції, аби результати творчої праці вихованців гуртка були видні всім. Адміністрація школи підійшла до цієї ідеї думки набагато ширше.

Було запропоновано малювати прямо на стінах шкільних коридорів. І проект набув масштабності. Малювати на стінах – це, мабуть, мрія кожної дитини. А тут ще традиції настінного розпису перетинаються із сучасністю.

Незвичність цього проекту саме в його масштабності.

Перегляд файлу

1

Презентація

«ХУДОЖНЬО-ОСВІТНІЙ ПРОЕКТ

«ПОДАРУЙ ПЕТРИКІВКУ ШКОЛІ»

 

Позаурочна та позашкільна освіта

Автор: МАЛЕЦЬКА ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА

керівник гуртка петриківського розпису Комунального позашкільного навчального закладу «Міська станція юних техніків» Дніпровської міської ради, проспект Поля, 37, м.Дніпро, modelisty@gmail.com


 

 


УДК 374.1:

ХУДОЖНЬО-ОСВІТНІЙ ПРОЕКТ

«ПОДАРУЙ ПЕТРИКІВКУ ШКОЛІ»

досвід реалізації

МАЛЕЦЬКА ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА

керівник гуртка петриківського розпису Комунального позашкільного навчального закладу «Міська станція юних техніків» Дніпровської міської ради, проспект Поля, 37, м.Дніпро, modelisty@gmail.com

 

Відповідно до Закону України «Про позашкільну освіту», освіта ХХІ століття  це освіта для людини. Саме тому приділяється багато уваги формуванню творчої особистості вихованців, розвитку творчої особистості вихованців, розвитку їхньої духовної культури. А це неможливо без ознайомлення вихованців із надбанням рідного народу, з традиціями, звичаями, народним мистецтвом, тобто тих засадах, на яких ґрунтується, духовність українців.

Залучення до джерел народного мистецтва, до збереження та становлення всіх його видів і жанрів, розуміння сутності національних цінностей – це все виховує любов до рідного краю, до України. Саме народне мистецтво відображає смаки, вподобання, поняття про красу, морально-етичні норми народу.

Саме тому, що в стінах 120 школи Дніпра  гурток існує дуже багато років, вже випускники, ставши дорослими, створивши власні сім’ї,  приводять своїх діточок до рідної  школи. А ми охоче підхоплюємо нове покоління, долучаючи малечу до цікавої справи.

Саме ці міркування й спонукали до думки: так багато років існує гурток, а тільки у кабінеті зберігаються зроблені випускниками малюнки. І виникла ідея – створити проект «Подаруй Петриківку школі».

Спочатку це була думка прикрасити школу саме малюнками на папері у вигляді експозиції, аби результати творчої праці вихованців гуртка були видні всім. Адміністрація школи підійшла до цієї ідеї думки набагато ширше.

Було запропоновано малювати прямо на стінах шкільних коридорів. І проект набув масштабності. Малювати на стінах – це, мабуть, мрія кожної дитини. А тут ще традиції настінного розпису перетинаються із сучасністю.

Незвичність цього проекту саме в його масштабності.

 

Петриківський розпис, позашкільна освіта, національні традиції

Петриковская роспись, внешкольное образование, национальные традиции

Petrikov painting, out-of-school education, national traditions


«Україна починається з тебе»

В.Чорновол

ВСТУП

Відповідно до Закону України «Про позашкільну освіту», освіта ХХІ століття - це освіта для людини. Саме тому приділяється багато уваги формуванню творчої особистості вихованців, розвитку творчої особистості вихованців, розвитку їхньої духовної культури.  А це неможливо без ознайомлення вихованців із надбанням рідного народу, з традиціями, звичаями, народним мистецтвом, тобто тих засадах, на яких ґрунтується, духовність українців.

Залучення до джерел народного мистецтва, до збереження та становлення всіх його видів і жанрів, розуміння сутності національних цінностей – це все виховує любов до рідного краю, до України. Саме народне мистецтво відображає смаки, вподобання, поняття про красу, морально-етичні норми народу.

 

ІСТОРІЯ ПЕТРИКІВСЬКОГО РОЗПИСУ

Невеличке поселення на Дніпропетровщині, що виникло на початку XVIII століття і пізніше розрослося у велике село Петриківка, розташувалося на місці, де річка Чаплинка впадає у старе русло Орілі. Тут з покоління в покоління передавалися традиції розпису, самобутнього, здебільшого рослинного орнаменту. Село не було під кріпосницьким гнітом і люди вільно займалися розписом хат. Оздоблені розписом селянські хати мали вигляд казкових ілюстрацій. Такі мальовані хати називали «поквітчаними», «праздниковими хатами». Настінний розпис виконували крейдою, сажею, кольоровою глиною, використовували саморобні рослинні барвники. Інструменти для малювання також були саморобними: щіточки з котячої шерстки, палички з оситняку, а також власні руки, зокрема, пучки пальців (наприклад, для зображення ягід).


СЬОГОДЕННЯ НАРОДНОГО ПРОМИСЛУ

Петриківський розпис – це безперечно унікальне явище української народної культури. Його збереження необхідне, оскільки народне мистецтво плекає і формує любов до рідного краю, є усвідомленням свого родоводу, духовних традицій, є відродженням українського народу. Вікові традиції художнього декоративного розпису передаються «від майстра до учня». Елементами  петриківського розпису діти починають навчатися у дитячому садочку. Вихованці мають змогу опанувати чудове ужиткове мистецтво в позашкільних навчальних закладах.

5 грудня 2013 року на VIII сесії міжнародного комітету з охорони нематеріальної культурної  спадщини ЮНЕСКО, яка проходила у місті Баку (республіка Азербайджан) петриківському розпису присвоєно статус нематеріальної культурної спадщини людства. У роботі VIII сесії взяли участь 600 експертів з 95 країн світу. На опрацювання міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної  спадщини ЮНЕСКО від України було подано три об’єкти - петриківський розпис, косовська кераміка та сорочинський ярмарок. Але затверджено було лише один об’єкт – петриківський розпис, який повністю відповідає критеріям ЮНЕСКО.

Зважаючи на всі ці фактори у нашому славному талантами краї росте цікавість до опанування сектами майстерності цього унікального виду декоративного розпису. Діти з початкових класів починають знайомитися з азами Петриківки. Дуже популярним є саме малювання пальчиком, та незвичайною на перший погляд «котячою» щіточкою. Деяких вихованців творчість захоплює до подальшого художнього розвитку. Більшість з них пов’язують свою діяльність з творчістю. А саме це виявляється стартовим майданчиком для вступу в художню школу та художній коледж.

Багато випускників саме Петриківку мають за родзинку своєї  подальшої творчої діяльності.

Як приклад наведемо роботи випускників нашого гуртка

 



Автор моделей Пупко Тетяна,


РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАДУМІВ

Саме тому, що в стінах 120 школи Дніпра гурток міської станції юних техніків працює дуже багато років, вже випускники, ставши дорослими, створивши власні сім’ї,  приводять своїх діточок до рідної  школи. А ми охоче підхоплюємо нове покоління, долучаючи малечу до цікавої справи.

Саме ці міркування й спонукали до думки: так багато років існує гурток, а тільки у кабінеті зберігаються зроблені випускниками малюнки. І виникла ідея – створити проект «Подаруй Петриківку школі».

Спочатку це була думка прикрасити школу саме малюнками на папері у вигляді експозиції, аби результати творчої праці вихованців гуртка були видні всім. Адміністрація школи підійшла до цієї ідеї думки набагато ширше.

Було запропоновано малювати прямо на стінах шкільних коридорів. І проект набув масштабності. Малювати на стінах – це, мабуть, мрія кожної дитини. А тут ще традиції настінного розпису перетинаються із сучасністю.

Незвичність цього проекту саме в його масштабності.

Дітям було запропоновано зі звичайного альбомного формату перейти на велику площу стіни. Враховувати треба було і особливості шкільного інтер’єру. Треба було створити елементи розпису та композицію у великому розмірі, врахувати колорит та побудову композиції.

На етапі підготовки проекту були зроблені ескізи на форматі А4 саме для кожного зі шкільних інтер’єрів. Потім були зроблені макети в натуральний розмір. Наприклад, для малюнка великого птаха був зроблений макет з двох листів паперу формату А1, які поті малярним скетчем були приклеєні до стіни.

Це дозволило вихованцям гуртка, які приймали участь в проекті, розташувати композиційно дуже великі форми.

Для роботи в проекті були використані великі розміри пензлів – «Синтетика № 10» та інші. Були замовлені спеціальні великі пензлі котячого хутра.

 



Не обійшлося без помилок. Спочатку використовувалися олійні фарби. Але, для роботи вихованцями не було не зовсім зручно. Фарба дуже довго сохне, та не зовсім гарно покриває поверхню.

Тоді школа придбала для дитячої творчості менш шкідливі акрілові фарби на водній основі вітчизняного виробника «ROSA».

Для розпису потрібні традиційні для Петриківки кольори – червоний, зелений, жовтий. Це так звана «степова гамма». Також для створення більшої кількості відтінків потрібна ще біла фарба. Саме використання білої фарби й дозволило створити унікальний, характерний для петриківського розпису «перехідний мазок».

Не обійшлося без використання й пальчикового малювання. Використання саме акрилової фарби зробило це можливим, тому що акріл дуже добре накладається на поверхню і дає необхідний художній ефект.

Треба зауважити, що під петриківський розпис стіни шкільних коридорів ніхто спеціально не готував. Вони вкриті звичайною олійною фарбою.

Ще однією особливістю реалізації проекту став фактор часу. Шкільні коридори завжди заповнені дітьми. Працювати в таких умовах дуже не просто й досвідченим художникам, а що говорити про дітей! Тому вихованці гуртка працювали тільки тоді, коли в школі залишалася невелика кількість дітей. Для цього два рази на тиждень спеціально виділялося по півтори години.

Необхідною умовою є робота при денному освітленні, так як електричне освітлення змінює кольорове сприйняття, дещо його спотворюючи.


Перший малюнок у вигляді великого птаха з’явився біля кабінету патріотичного виховання.  Й за збігом обставин наприкінці шкільного коридору знаходиться кабінет української мови та літератури. Діти самі запропонували продовжити цей проект вже в стінах саме цього кабінету і створити вже закінчений ансамбль другого поверху рідної школи.

 

 


ВИХОВНИЙ АСПЕКТ ПРОЕКТУ

Цей проект є дуже важливим з урахуванням ставлення дітей до своєї праці. Стіну, розмальовану дитиною, до дому не забереш, але, запросивши друзів та рідних, можна помилуватися цією красою.

Діти кажуть, що дивлячись на свою роботу, вони можуть відчути гордість за результат спільної творчості. А подекуди й знайти помилки.

«Ось приведу сюди своїх дітей та онуків, нехай подивляться не те, що я намалювала». Подібні міркування, що неодноразово висловлювалися вголос учасниками проекту, дуже підіймають їхню самооцінку. А також сприяють росту їхньої майстерності. Дуже помітно, що зростання якості роботи і врахування зауважень щодо окремих елементів чи всього малюнку, проходять значно скоріше, ніж зазвичай, при роботі в гуртку на папері.

Якщо раніше про захоплення дітей петриківським розписом знали хіба що їхні друзі та батьки, то тепер імена десятикласниць 120 школи – Борисової Катерини, Холодної Вікторії, Бондаренко Марії та семикласниці Тищенко Лізи – знає вся школа. Вони насправді зробили дуже велику справу: подарували Петриківку школі.

Мабуть, можна було б доручити цю роботу дорослим художникам, зробити тематичні професійні художні куточки десь по школі.

Але рідний петриківський розпис, нанесений на стіни рідної школи руками учениць цієї школи – це унікальний патріотично-виховний досвід як для дітей, так і для адміністрації. Це дійсно автентичні розписи, зроблені на стінах, як і в перших прикладах Петриківки.

Але в цьому проекті є й ще один важливий чинник. Робота дітей показує, що петриківський розпис жива частинка нашого сьогодення, а не архаїчний застарілий музейний експонат. Діти знайшли нові мотиви, нові елементи, нові кольорові рішення.

Емоційна захопленість цього проекту дуже велика. Діти з молодшої школи із заздрістю дивляться на результат роботи старшокласниць й вже собі вголос міркують, як ім буде дозволено так само розписати стіни рідної школи. Тобто вони сприймають участь учнів школи в проекті як визнання їхньої  особистої спроможності та самодостатності  дорослих людей. Це дуже підіймає самооцінку як учасників проекту, так й тих, хто може прийти їм на зміну.

 

 

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

1. Гарнійчук В. Поняття "патріотизм" у сучасній педагогічній теорії [електронний ресурс] / В. Гарнійчук // Вісник Харківського національного університету: [збір.наук. праць]. – 2008. – Вип. 21. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/ .

2. Кошіль М. Народне мистецтво – джерело національного виховання / М. Кошіль // Рідна школа. – 2000. – №6. – С. 52-54.

3. Концепції національно-патріотичного виховання молоді [Електронний ресурс] / наказ Міністерства освіти і науки України від 16 червня 2015 року № 641. – Режим доступу : http:// osvita. ua/legislation/Ser_osv/47154/



ДОДАТКИ





doc
Додано
14 червня 2019
Переглядів
341
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку