1
Міністерство освіти і науки України
Управління молоді, позашкільної освіти та
національно-патріотичного виховання Дніпровської міської ради
Комунальний позашкільний навчальний заклад «Міська станція юних техніків» Дніпровської міської ради
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
ПРОВЕДЕННЯ МАЙСТЕР-КЛАСУ
В ГУРТКАХ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ
Позіна Людмила Аркадіївна керівник комп’ютерного гуртка комунального позашкільного навчального закладу «Міська станція юних техніків» Дніпровської міської ради |
Дніпро
2017
Майстер-клас
Інтегроване заняття предметно-технічного та інформаційно-технічного профілю науково технічного напряму
(профіль, напрям)
Тема: «ЦІКАВА АСТРОНОМІЯ В КОМП’ЮТЕРНОМУ ГУРТКУ»
Мета майстер-класу:
• познайомити з прийомами проведення інтегрованих занять в гуртках;
• навчити методиці впровадження інтегрованих занять в гуртках;
• розвивати професійні компетентності керівників технічних гуртків;
• зацікавити керівників технічних гуртків в реалізації STEM-освіти.
Етапи роботи майстер-класу:
Робота в комп'ютерному гуртку.
На комп’ютери встановлено необхідне програмне забезпечення: графічні редактори MS Paint, Universe Image Creator v1.63.
ЗАНЯТТЯ НА ТЕМУ «ЗОРЯНІ МІСТА»
Поставлені цілі:
Хід заняття:
Кожна група дуг може мати свій малюнок, свій рух. У середині витягнутих дуг можна залишати просвіти, в них буде видно низькі дуги. Для малювання дуг діти використовують криву з набору інструментів, вибирають ширину лінії під набором інструментів. Потім малюють пряму лінію, перетягнувши вказівник миші. Клацають в тому місці, де лінія повинна згинатися, і перетягують покажчик до завдання потрібної кривизни. Повторюють цей крок для створення другої дуги. Для однієї кривої можна створити тільки дві дуги.
Приклад малювання ламаних ліній в редакторе Paint.
Приклад малювання замкнутих ламаних ліній в редакторі Paint
Приклад малювання хвилястих замкнутих ліній в редакторі Paint.
На початку МК керівник астрономічного гуртка дає пояснення щодо розміщення у Всесвіті космічних об’єктів. Пояснюється, що на одному зображенні, яке містить невеличкий за розміром кут огляду, не може одразу бути зображено багато космічних об’єктів. Є правила побудови художніх зображень, за якими на одному малюнку можуть бути розміщенні чи декілька маленьких об’єктів, чи один великий.
В графічному редакторі Universe Image Creator v1.63 створюється новий файл, відразу зберігається в папці «Мої документи» в папці із прізвищем учасника МК. На робочому столі Universe створюється зображення космічного пейзажу.
В графічному редакторі MS Paint створюється новий файл, відразу зберігається в папці «Мої документи» в папці із прізвищем учасника МК.
В цей файл копіюється зображення з Universe Image Creator v1.63. Доповнюється написом та іншими художніми елементами на смак учасника МК. Файл зберігається.
За бажанням учасника МК файл в програмі Провідник копіюється на інший носій.
Мета моніторингу: дослідити зміну ставлення учасників МК до ідеї інтегрованих занять та взагалі STEM-освіти, та їх мотивацію щодо впровадження, усвідомлення цілей STEM-освіти та її складових для вдосконалення навчальних програм, ходу гурткових занять, внесення змін до навчальних програм та методичних посібників, вироблення рекомендацій щодо впровадження STEM-освіти в ПНЗ області.
Хід моніторингу: залучати до обговорення всіх учасників, спонукаючими запитаннями « А у вас як?», «А ви погоджуєтеся?», « А Ви як думаєте?», «А Ви, я бачу, не погоджуєтеся з ..?»
Під час інтерв’ювання дослідити :
Чи розуміють і приймають учасники тренінгу цілі STEM-освіти?
Чи змінюється це розуміння цілей програми впродовж семінару?
Чи розуміють учасники взаємозв'язок між теорією про цілі програми STEM-освіти та практичним втіленням цієї теорії у практику навчання вихованців?
Чи зростає у учасників семінару мотивація і зацікавленість у проведенні подібних занять з вихованцями?
Чи розуміють викладачі особливість ролі інтегрованих занять в процесі впровадження STEM-освіти в ПНЗ?
Матеріали та обладнання: комп’ютери
Наочність: зображення космічних об’єктів, пейзажі, створені за допомогою Universe Image Creator v1.63
Вступ
На сучасному етапі навчати дітей потрібно креативному, аналітичному, інноваційному мисленню; вмінню ефективно розв’язувати проблеми, приймати рішення; ефективній комунікації, співробітництву, роботі в команді та в проектах; інформаційній грамотності, ефективній моделі використання IКT; глобальному громадянству, персональній та соціальній відповідальності. Основними складниками STEM-освіти є багатоскладова інтеграція, синтез знань, дослідницький підхід в опануванні знань, відкритий підхід до навчання, стимуляція високого рівня мислення, досвідченість, проектування, комп’ютерна обробка даних тощо.
II. Теоретична частина
Концепція STEM-освіти є новою для України, однак вона вже формується на державному рівні. Її складники багато років реалізуються у навчально - виховному процесі Міської станції юних техніків завдяки поєднанню досвіду позашкільної освіти та середньої освіти.
Уже с раннього віку дитини, педагоги закладів загальної освіти спостерігають, як дитина виявляє певні задатки до того, іншого виду діяльності. Але саме за допомогою гуртків, закладів позашкільної освіти можливо спрямовувати подальший процес її розвитку. Якщо дитині до вподоби малювання – пропонується гурток за художнім спрямуванням, якщо ж технічна творчість – гуртки технічного моделювання, і таке інше.
Хіба ці заняття не формують особистість, не впливають на загальну підготовку до свідомої праці? Звісно ж, і впливають, і формують.
А ось наполегливі намагання змінити ситуацію із впровадження STEM-освіти у вітчизняних шкільних закладах за допомогою перенавчання вчителів здаються дещо дивними. Адже, в позашкільних навчальних закладах вже є педагогічні працівники – інженери, науковці, які мають необхідні знання та досвід. Навіщо перенавчати вчителів молодших класів, якщо вже є фахівці, які можуть викладати дітям теми із предметів STEM-курсів? Саме в закладах позашкільної освіти існують всі необхідні умови для повноцінного впровадження та реалізації завдань STEM-освіти.
Особливістю такого впровадження є інтегрованість занять. Але, на відміну від інтегрованих занять в закладах загальної освіти, де поєднання йде за навчальними темами , або за шкільними предметами, в позашкільній освіті можна говорити про вертикальну та горизонтальну інтеграцію технічної творчості.
Під вертикальною інтеграцією ми пропонуємо розуміти освітню діяльність вихованців, під час якої дитина опановує різні види технологій, закріплює різні навички, чи здобуває компетентності по мірі того, як вона росте. В гуртках станції юних техніків вихованець вже свідома буде самовдосконалюватися, працювати над своїми проектами та робити перші професійні кроки.
Горизонтальна інтеграція, на відміну від вертикальної, відбувається протягом, як правило, одного навчального року. В такому випадку вихованець гуртка, який вже є вмотивованим та свідомим свого вибору щодо напрямку навчання в тому, чи іншому технічному гуртку, працює одночасно в двох, або навіть в трьох гуртках різного профілю.
ІІІ. Практична частина
На одному зображенні, яке містить невеличкий за розміром кут огляду, не може одразу бути зображено багато космічних об’єктів. Є правила побудови художніх зображень, за якими на одному малюнку можуть бути розміщенні чи декілька маленьких об’єктів, чи один великий.
В графічному редакторі Universe Image Creator v1.63 створюється новий файл, відразу зберігається в папці «Мої документи» в папці із прізвищем учасника МК. На робочому столі Universe створюється зображення космічного пейзажу.
В графічному редакторі MS Paint створюється новий файл, відразу зберігається в папці «Мої документи» в папці із прізвищем учасника МК.
В цей файл копіюється зображення з Universe Image Creator v1.63. Доповнюється написом та іншими художніми елементами на смак учасника МК. Файл зберігається.
За бажанням учасника МК файл в програмі Провідник копіюється на інший носій.
ІV. Підсумок роботи майстер-класу
Структура STEM-освіти визначається Державним стандартом загальної середньої, позашкільної, дошкільної, вищої освіти та спеціалізованими стандартами STEM-освіти. В системі загальної середньої освіти виокремлюються 3 етапи реалізації напряму STEM через певну інтеграцію традиційних навчальних предметів і курсів математики, фізики, хімії, біології, географії, астрономії, технології на кожному з етапів навчання:
- Початкова школа. Основне завдання – стимулювання допитливості, зацікавленості, мотивації до самостійних досліджень, створення простих приладів, конструкцій тощо.
- Середня школа. Основне завдання – викликати у дитини стійку цікавість до природничо-математичних наук, дати сукупність практично важливих знань, необхідних для подальшого життя людини у техносфері, глибокого розуміння екології і природи в цілому. Залучення до дослідництва, винахідництва.
- Старша школа. Основне завдання – сприяння свідомому вибору подальшої освіти STEM профілю, поглиблена підготовка з групи предметів STEM, освоєння наукової методології.
Як бачимо, STEM-технології якнайкраще реалізуються саме в ПНЗ. При цьому, навчальний процес необхідно акцентувати на профорієнтаційній діяльності, спрямованій на успішне застосування отриманих знань у визначених STEM- галузях, створенні технологічних навчальних проектів, що базуються на сучасних високих технологіях, у тому числі, пов’язаних із застосуванням навичок та знань, отриманих в технічних гуртках.
Особливою формою наскрізного STEM-навчання є інтегровані заняття, які спрямовані на встановлення міжпредметних зв’язків, що сприяють формуванню в вихованців цілісного, системного світогляду, актуалізації особистісного ставлення до питань, що розглядаються на занятті. Інтегровані заняття можуть проводитись двома шляхами: об’єднання схожої тематики кількох навчальних занять; формування інтегрованих курсів або окремих гуртків шляхом об’єднання навчальних програм таких гуртків.
Проводиться дискусія за наслідками спільної діяльності майстра і слухачів.
Список використаних джерел
1. Закон України про освіту
2. Закон України про позашкільну освіту
3. Навчальні програми з позашкільної освіти
ДОДАТКИ