26 вересня о 18:00Вебінар: Особливості статевого виховання у школах України

Презентація "Іноземна мова як навчальний предмет"

Про матеріал
Презентація розкриває три підходи до вивчення ІМ, основні компоненти навчання ІМ, вправи, як компонент різних стратегій навчання та дає відповідь на питання "Що означає знати ІМ?"
Зміст слайдів
Номер слайду 1

ІНОЗЕМНА МОВА ЯК НАВЧАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ

Номер слайду 2

ПЛАН Що означає знати іноземну мову? Три різних підходи до навчання ІМ. Основні компоненти навчання ІМ: Мовний матеріал і мовний зразок; Види мовленнєвої діяльності і послідовність їх засвоєння; Формування навичок та вмінь; 4. Вправи як компонент різних стратегій навчання.

Номер слайду 3

ЩО ОЗНАЧАЄ “ЗНАТИ ІНОЗЕМНУ МОВУ” Знання ІМ – це вміння школярів спілкуватися з допомогою ІМ. Поняття “практичне володіння мовою” включає три компоненти: Знання певної кількості мовного матеріалу, що подається в системі. Граматичний та лексичний матеріал обмежується тематикою, визначеною програмою.

Номер слайду 4

Поняття “практичне володіння мовою” включає три компоненти: 2. Навички оперування мовним матеріалом та вміння здійснювати мовну діяльність в умовних ситуаціях. 3. Комунікативні вміння, тобто вміння поєднувати мовні дії з немовною діяльністю.

Номер слайду 5

АСПЕКТИ МОВЛЕННЯ Лінгвістичний Психологічний Соціальний Мовлення, як незалежний вид діяльності, ніколи не виступає самостійно. Мовлення - це засіб, інструмент праці чи навчання.

Номер слайду 6

ПРАКТИЧНА МЕТА НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ Сформувавши в учнів навички та вміння будувати мовлення, вчитель повинен вести учнів далі, забезпечити вміння підпорядковувати своє мовлення реалізації якоїсь позамовної мети, тобто діяльності з допомогою мовлення.

Номер слайду 7

НАВЧАННЯ УЧНІВ СПІЛКУВАТИСЯ ІМ Навчання спілкування ІМ означає, що учні повинні вміти уточнювати з її допомогою свої стосунки з співрозмовником – щось суттєве повідомляти, обговорювати, сперечатись, доводити, а також користуватися мовою як засобом пізнання явищ і фактів, не пов'язаних з нею.

Номер слайду 8

КОМУНІКАТИВНІ ВМІННЯ Здатність користуватися мовленням як інструментом діяльності є показником повноцінного володіння ним, свідчить про наявність в людини комунікативного вміння

Номер слайду 9

Поняття “комунікативні вміння”.Процес їх формування Комунікативні вміння – це готовність до професійної комунікативної діяльності. До комунікативних вмінь належать: мовленнєве або вербальне спілкуваня, невербальне спілкування , орієнтування в ситуації , соціальна перцепція, створення творчого самопочуття, володіння професійно-педагогічною увагою, емпатія. Мовленнєве спілкування-це передача інформації за допомогою слів, звуків; невербальне спілкування - це передача інформації без слів, за допомогою міміки, жестів, рухів тощо. Орієнтування в ситуації передбачає розуміння і врахування актуальних соціальинх взаємовідносин між тими що спілкуються.

Номер слайду 10

СОЦІАЛЬНА ПЕРЦЕПЦІЯ, ЕМПАТІЯ Соціальна перцепція - це розуміння людини людиною. Емпатія - здібність людини стати на місце іншої і відчути її стан як свій власний. Емпатія формується ще в дитинстві. Інші вміння можуть формуатись протягом всього життя, при цьому не обов’язково займатись педагогічною діяльністю. Комунікативні вміння допомагають забезпечити успішність спілкування, є індивідуально-психологічними властивостями особистості.

Номер слайду 11

ТРИ РІЗНИХ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ Спочатку запам'ятовується мовний матеріал. На основі мовного матеріалу формуються навички та вміння. Розвивається здатність комунікації.

Номер слайду 12

ПЕРШИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ ІМ Перший підхід базується на засвоєнні мовного матеріалу. Вчитель ретельно опрацьовує фонетичні, лексичні та граматичні правила (в єдності). Для їх опрацювання пропонуються не окремі елементи мови, а мовні зразки.

Номер слайду 13

ДРУГИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ ІМ На другому етапі увага вчителя зосереджується на формуванні навичок і умінь. Воно здійснюється на ситуативній основі в рамках обмеженого темами мовного матеріалу. На цьому етапі робиться спроба імітувати і реальне мовлення, крім ситуації, сюди включають інші позамовні комунікативні засоби, наприклад: адресованість, модальність мовлення, інтонація, міміка, жести.

Номер слайду 14

ТРЕТІЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ ІМ Третій підхід передбачає засвоєння мови в її комунікативній функції. Це - прямий вихід в комунікацію. Учитель зосереджує увагу не стільки на засвоєнні мовних засобів чи розвитку навичок і умінь, скільки на діяльності, в процесі якої засвоюється мова.

Номер слайду 15

ПОТРЕБА УЧНІВ ДО МОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Мова виникла в результаті потреби людей щось сказати один одному. Реалізація практичних потреб є вирішальним фактором тоді, коли дитина засвоює мову. На цьому ж ґрунті формується і мотивація у навчанні ІМ. Вона є вирішальним чинником посилення процесу оволодіння мовою.

Номер слайду 16

КОМУНІКАТИВНИЙ ПІДХІД У НАУКОВО-МЕТОДИЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ Елементи комунікативного підходу набули популярності у зв'язку з поширенням досвіду Т.Л.Сірик, А.М.Барти. В науково-методичній літературі комунікативний підхід розробляли Є.І.Пасов, Г.В.Рогова, В.Л.Скалкін, А.Д.Климентенко та ін. Психологічною основою комунікативності може служити теорія функціональних систем, яка розроблена П.К.Анохіним.

Номер слайду 17

ПОНЯТТЯ “КОМУНІКАТИВНИЙ ПІДХ ІД” Під комунікативністю чи комунікативною направленістю розуміють направленість на співрозмовника, оптимальність навчання з точки зору ефективності впливу на іншого. Комунікативнітсь – підхід, який забезпечує саме такий вплив. Цей підхід безпосередньо „замкнутий” на побудові та діяльності, і недарма в теперішній методиці вживається термін „комунікативно-діяльнісний” підхід.

Номер слайду 18

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ КОМУНІКАТИВНОГО ПІДХОДУ: ті, що навчаються вивчають мову і починають володіти нею, спілкуючись на цій мові; мова є функціональним засобом реалізації мовленнєвих навичок того, хто говорить (пише); в центрі уваги – особистість учня; оволодіння мовою повинно проходити в ході творчої діяльності, яка стимулює пізнавальну активність учнів; курс навчання мові повинен бути зорієнтований на задоволення мовленнєвих потреб певної категорії тих, що навчаються.

Номер слайду 19

КОМУНІКАТИВНА АТМОСФЕРА НА УРОЦІ Створення комунікативної атмосфери на уроці – це створення ситуацій спілкування вже на початку уроку, включення всіх учнів у спілкування, психологічний комфорт, доступність предмету мови та інтерес до нього. Особливо важливим у цьому випадку являється установка на спілкування. Увійшовши в клас вчителю необхідно посміхнутись і розпочати урок не із традиційного питання: „Хто черговий?”, а сказати щось приємне, при цьому звернутися до кожного учня з якимсь питанням чи побажанням.

Номер слайду 20

РОЛЬ ВЧИТЕЛЯ Для створення і підтримання атмосфери комунікації найважливіша є роль вчителя, який своїм відношенням, зацікавленістю стимулює активність учнів. Він також являється творцем спілкування, пропонуючи цікаві і захоплюючі види мовленнєвої діяльності. Також необхідною умовою створення комунікативної атмосфери є невелика кількість учнів, вільний вибір їх розміщення, дотримання невеликої дистанції між сидячими.

Номер слайду 21

Комунікативно-мовна гра „Моє уявлення про тебе” Кожному учневі написані ім’я одного із товаришів і декілька незакінчених речень і він повинен заповнити ці речення, вказати в них свою думку про товариша: Наприклад, Olena Karpowa Sie ist eine gute Freundin. Sie ist aktiv. Sie ist ordentlich. Sie ist… Sie ist…

Номер слайду 22

„Мова-мовлення-мовленнєва діяльність” В центрі уваги комунікативного підходу є „мова-мовлення-мовленнєва діяльність”. Проведені дослідження виділяють такі компоненти комунікативного мінімуму на початковому етапі: сфери спілкування; теми і проблеми; типи ситуацій для початкового етапу навчання; типи комунікативних проблем; типи ситуацій; мінімум мовних засобів, які реалізують дані комунікативні проблеми в певних ситуаціях.

Номер слайду 23

Комунікативний мінімум мовленнєвих дій для реалізації функцій спілкування в реальних і уявлювальних ситуаціях Комунікативні цілі Мовленнєві дії Мовні засоби Вступ в спілкування у ситуації „Зустріч” А. Привітання Б. Реакція на привітання Guten Morgen. Guten Tag. Guten Abend. Guten Morgen. Guten Tag. Guten Abend. Як пройти, як проїхати... А. Звертання Sage bitte. Sagen Sie bitte. Sag mal. Entschuldige bitte. Entschludigen Sie bitte. Bitte um Verzeihung. Б. Реакція на перші слова А. Запит (Bitte) WeiЯt du? WiЯt ihr… Wie komme ich nach… Wie komme ich zu… Wie ist… Б. Реакція на запит Gehen Sie geradeaus. Gehen Sie diese Straβe entlang. Erste StraЯe rechts (links). Um die Ecke. Zweite Haltestelle mit…

Номер слайду 24

Три групи факторів передмовленнєвої орієнтації Соціальні; Психологічні; Дидактично-методичні. До соціальних факторів відносять: соціологічні характеристики учнів (стать, вік, рівень освіти, рівень інформованості про предмет бесіди).

Номер слайду 25

Психологічні та Дидактико-методичні фактори До психологічних факторів відносять психологічний клімат спілкування: емоційний настрій, особливості характерів партнерів. Дидактико-методичні фактори – це чітке і конкретне формулювання комунікативного завдання. Комунікативне завдання (повідомити, заперечити, пояснити, переконати, привітати тощо) дається учневі, як правило, в певній ситуації (наприклад, розпитай - кого? – де? – про що? – чому?) викликає у учня комунікативні наміри і здійснює ті чи інші мовленнєві дії. У навчально-мовну ситуацію включають лише ті компоненти, які керують мовленнєвими діями партнерів. Наприклад: ти хочеш подружитися зі своїм сусідом, хлопчиком, який мало розмовляє, мало спілкується. Розпитай його, з ким він грається (ходить в парк, відвідує театр тощо.), а потім запроси його пограти разом з тобою, почни розмову так: Guten Tag! Wie heiβt du?

Номер слайду 26

ЧОТИРИ ТИПИ СИТУАЦІЙ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ Як мінімум комунікативного спілкування на початковому етапі можна виділити чотири типи ситуацій: реальні стандартні: у твого однокласника день народження, привітай його; познайом товаришів із новим однокласником; сьогодні 8 Березня, привітай свою однокласницю; уявлювальні стандартні: уяви собі, що у твого товариша сьогодні день народження, уяви собі, що сьогодні День Незалежності; реальні нестандартні можуть виникнути на уроці у зв’язку із обговоренням подій, які минули, наприклад, про зустріч із ветераном, про огляд самодіяльності; уявлювальні нестандартні ситуації – це різноманітні ситуації для обміну думками (уяви собі, що ви із товаришем переглянули фільм..., тобі він сподобався, а товаришу ні, спробуй його запевнити, що фільм цікавий), проблеми на початковому етапі можна обговорити слідуючи: - Wie ist ein guten Schьler? - Wie ist ein guten Freund?

Номер слайду 27

КОМУНІКАТИВНА МОТИВАЦІЯ Під терміном „комунікативна мотивація” розуміють такий варіант, який забезпечує ініціативну участь учня у спілкуванні як на уроці, так і поза ним. Мотивація до висловлювання виникає при умові, якщо в учня є потреба висловити свою думку. Створення комунікативної мотивації в учнів стає можливим у тому разі, якщо на початку уроку чи перед виконанням якогось виду роботи (протягом двох,трьох хвилин) показати спеціально розроблений вид наочності: розповідь, сюжетну картинку відео -, діафільми. Засобами наочності тому, хто говорить, задаються основний зміст і логічна послідовність висловлювання, тим самим створюється смислова опора говоріння.

Номер слайду 28

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОМУНІКАЦІЇ Учням 5-6 класів цікаві казки і дії в теперішньому, минулому і майбутньому: вони люблять картинки, які ілюструють зміст тексту, шестикласників цікавлять тільки ті серії картинок, які об’єднуються однією сюжетною лінією, а восьмикласників – картинки гостро сюжетні, пригодницькі, фабульні, які зв’язані із проблемами сьогодення.

Номер слайду 29

УСТАНОВКИ ВЧИТЕЛЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ВПРАВ В залежності від теми, по якій висловлюється учень, можна дати слідуючи установки: - прослухайте розповіді учнів і скажіть чия краща (чия цікавіша); - прослухайте розповідь учня і задайте йому питання для отримання додаткової інформації; - прослухайте, що ви дізнались нового; - прослухайте повідомлення учня, погодьтесь чи не погодьтесь із його думкою і висловте свою думку щодо почутого; - прослухайте декілька листів, які ваші однокласники збираються написати, і виберіть найкращий, щоб послати його товаришу по листуванню; - прослухайте розповідь (діалог, читання) учнів і дайте їм корисні поради.

Номер слайду 30

МЕТОДИЧНИЙ ЗМІСТ СУЧАСНОГО УРОКУ ІМ Так як методичним змістом сучасного уроку іноземної мови є комунікативність, то навчаючи учнів, ми вчимо їх спілкуватися на іноземній мові. А навчити цьому можливо тільки в умовах спілкування, тобто навчання іноземній мові повинно бути створено так, щоб воно було подібно процесу природної комунікації.

Номер слайду 31

МОВНИЙ МАТЕРІАЛ І МОВНИЙ ЗРАЗОК Фонетика, лексикологія і граматика описують мовний матеріал у вигляді окремих систем з переліком елементарних одиниць – звуків, слів і засобів оформлення мови. Оволодіння мовою передбачає засвоєння певної кількості лексичного і граматичного матеріалу, а також фонетичної системи мови. Мовний матеріал треба “примусити діяти” в реченні

Номер слайду 32

ЄДНІСТЬ ГРАМАТИКИ, ЛЕКСИКИ, ФОНЕТИКИ Фонетичний, граматичний і лексичний матеріал необхідно подавати не у вигляді ізольованих елементів, а в єдності, найменшою одиницею якої є мовний зразок. Мовний зразок, з одного боку, має властивості звичайного речення, а з другого – моделі.

Номер слайду 33

ВИДИ МОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ЗАСВОЄННЯ Розрізняють 4-и види мовленнєвої діяльності: аудіювання; говоріння; читання; письмо. Аудіювання та говоріння – усне мовлення.

Номер слайду 34

ВИДИ МОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ЗАСВОЄННЯ Рецептивні види (аудіювання і читання) передують експресивним (говоріння і письмо). З урахуванням взаємозалежності рецептивних і експресивних форм роботи, усного і писемного мовлення засвоєння видів мовної діяльності на початковому етапі матиме таку послідовність: аудіювання – говоріння – читання – письмо.

Номер слайду 35

НАВИЧКИ ТА ВМІННЯ І ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ФОРМУВАННЯ Процес навчання ІМ спрямований на формування з допомогою знань навичок і вмінь спілкування. Спілкування - усвідомлена діяльність, яка включає автоматизовані компоненти і базується на них.

Номер слайду 36

Мовні вміння Мовні вміння – вища від навичок форма володіння мовою. Шлях розвитку умінь лежить через формування навичок. Але формуючи навички, вчитель працює і над розвитком умінь, розвиваючи уміння, він сприяє дальшому формуванню навичок.

Номер слайду 37

СХЕМА ВЗАЄМОДІЇ ОСНОВНИХ КОМПОНЕНТІВ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ “Зміст навчання” звичайно включають два компоненти: засвоєння мовного матеріалу та володіння видами мовної діяльності, що виражається у формуванні відповідних навичок і вмінь.

Номер слайду 38

ДВА ЕТАПА РОБОТИ НАД ЗАСВОЄННЯМ МОВИ В умовах комунікативного підходу розрізняють два етапи роботи: Етап мовного зразка. Етап мовної діяльності

Номер слайду 39

На першому етапі… Мовний матеріал - фонетичний і граматичний – об'єднується в реченні як найменші одиниці мовлення і шляхом тренування доводиться до мовної готовності.

Номер слайду 40

Другий етап… передбачає розвиток умінь на основі сформованих навичок і охоплює сферу: говоріння, аудіювання, читання і письма. Він характеризується застосуванням вправ творчого характеру, які в кожному окремому випадку спрямовані на розвиток певного виду мовної діяльності.

Номер слайду 41

СУЧАСНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ МОВНОЇ ВВІЧЛИВОСТІ У основі сучасних методів навчання мовної ввічливості лежать такі категорії спілкування як: ситуація, роль, позиція, спільність, вигляд і сфера комунікації, які розглядаються в сучасній науці, як моделі мовної комунікації. Найважливішим з перерахованих методів навчання є комунікативна (мовна) ситуація. Комунікативна ситуація, як метод навчання мовної ввічливості, складається з чотирьох чинників: 1) обставин дійсності (обстановка), в яких здійснюється комунікація (включаючи наявність сторонніх осіб); 2) стосунків між комунікантами (суб'єктивно — особа співбесідника); 3) мовної спонуки; 4) реалізації самого акту спілкування, що створює нове положення, стимул-реакції до мови.

Номер слайду 42

ВПРАВИ У класифікації вправ виходять з критерію функції, яку вони виконують у процесі оволодіння ІМ. Мова йде про три різні системи вправ. І система – системно-мовний підхід: - фонетичні; - лексичні; - морфологічні; - синтаксичні вправи.

Номер слайду 43

Умовно-комунікативний підхід Система 2 1. Вправи на формування навичок. 2. Вправи на формування умінь. Система уявляє собою набір послідовних мовних дій, що починається ознайомленням з мовною операцією і закінчується застосуванням їх в спілкуванні.

Номер слайду 44

Комунікативний підхід Система 3 Комунікативні форми роботи (система комунікативних завдань). У цій системі термін “вправа” вживається умовно. Форми роботи, передбачені цією системою, повинні мати комунікативний характер. Створення такої системи вправ – справа майбутнього.

Номер слайду 45

ВПРАВИ НА ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК Вправи на імітацію Підстановчі вправи Вправи на перетворення (трансформацію) Комбіновані вправи Вправи на закінчення речень Відповіді на запитання

Номер слайду 46

Форми виконання тренувальних вправ: 1. Фронтально-індивідуальне виконання вправ. 2. Хорове виконання вправ. 3. Синхронна робота в парах (форма діалогу). 4. Індивідуально-масове тренування.

Номер слайду 47

ВПРАВИ НА РОЗВИТОК УМІНЬ Вправи на виправлення тверджень. Уточнення повідомлень. Переказ або бесіда на основі прочитаного тексту. Опис картин, діафільмів і бесіда на їх основі. Обговорення реальних життєвих ситуацій. Коментування. Композиція – складання повідомлень у писемній формі.

ppt
Додано
15 серпня
Переглядів
35
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку