Презентація. Історія в романі Ю. Косача "Володарка Понтиди"

Автор звертається до ХVIII ст.Історична таємниця – привід для художньогоосмислення проблем. Закоханий у княжну український юнак, нащадок козацького роду,Юрій Рославець опиняється в епіцентрі багатьох подій європейської історії.

У передмові Косач заперечує тезу М. Драгоманова, що ХVIII ст. було «пропащим часом», стверджуючи: «Це був реалістичний світогляд нащадків українського бароко, які знали, що «головою муру не проб’єш».

Косач робить відкриття: «ця історія надзвичайно актуальна, бо перегукується з нашою сучасністю, також багатою на всілякі химерні і чудернацькі явища, конфлікти, перипетії».

Письменник підкреслює, що вигадки у творі не багато: «виступають конкретні історичні постаті, їх шлях накреслено на основі їхніх біографій, перипетії, пригоди і настрої вичитані не в пожовклих сухих документах, а здебільшого поміж рядками».

Амбіція Косача колосальна: добудовувати своїми творами історію. На тлі усіх реальнихісторичних подій та героїв – психологія, політика, культура, побут. Косач розкошує в матеріалі європейської історії, виводить її альтернативні версії.

Косач розгортає модель просування українських зовнішньополітичних інтересів. Його мрія – сильна батьківщина з гідними правителями, зі своєю регіною Понтикою,славними традиціями, атрибутами незалежної країни.

Українська історія в романі: зовнішні відносини, інтелектуальні шляхи, зради і надії. Природно прочитати про Григорія Сковороду і козацькі роди, недовіру до українського питання, побачити це очима героя ззовні.

Поряд із подіями в романі присутній історіософський аспект – посилання на тодішніх мислителів, митців, діячів, роздуми про особливості історичної доби та прикмети появи доби наступної.

Косач не намагається викрити особу княжни Тараканової, виправдати чи засудити її. Не йдеться про достовірність змальованих фактів,бо центром оповіді стає міф. Легендарною є описувана епоха, історія княжни, її царювання, її почту.

Юрій Косач:«Над усе буду радий, коли прекрасна і блискуча доба начебто безжурного «осьмнадцятого» постане перед читачами роману як чудесна казка і як сувора правда».