Презентація "Костянтин Симонов. Поезія війни"

Асоціативний ряд. Завдання: що найбільше потрібно людині на війні, коли він відірваний від дому?

Вірші про кохання і війну. Костянтин Симонов«Жди меня…»

Костянтин Симонов. Тематика творчостіЗа допомогою нижчевикладеного матеріалу поясніть назву слайду

Вірш «Жди меня». Відтворіть історію вірша за допомогою підручника. Валентина Сєрова, кінозірка 40-х років ХХ століття. Валентина Сєрова і Костянтин Симонов

З історії вірша. У січні 1942 року воєнний журналіст та вже відомий на той час поет Костянтин Симонов запропонував редактору газети 44-й армії Кокареву вірш. Редактор став «бурмотіти», що у такий час у газеті слід публікувати щось героїчне, а не інтимно – ліричне…А коли цей вірш був опублікований у газеті «Правда» і завоював незвичайний успіх, редактор бив себе по лисіючий голові, що не він перший опублікував цей шедевр. Для мільйонів людей на передовій і в тилу вони стали молитвою вірності, клятвою любові, символом святості подружніх взаємин.****Джерело інформації Вікіпедія

На таких листівках з надписом із вірша йшли листи з фронту. Тираж 0,5 млн. примірників (чому ?)

Робота над віршем. Магія вірша. Завдання (перше сприйняття)Чому цей вірш сприймається як послання всіх солдатів, а не однієї людини?Чому цей вірш став надзвичайно популярним у роки війни?Які слова стали «магічними» у цьому вірші? В чому їх сила?

Магія вірша. Визначте у першій строфі життєві ситуації, у яких відбувається очікування . На якому прийомі побудовано цю строфу? Які рядки у цій строфі є, з вашої точки зору, найбільш вагомими?Як у другій строфі передається сила почуттів, які повинні бути у тої, що чекає і кохає?Назвіть крилатий вислів з третьої строфи. Завдяки чому воїну вдалося вижити? Що його врятувало серед вогню?Запишіть 1 речення: як потрібно чекати.

Магія вірша. Порахуйте художні засоби. Чи багато їх?Зробіть висновок: чому поету не знадобилось багато красивих епітетів, порівнянь, метафор?Завдяки якому прийому вірш набув своєї самобутності ?Довідка: Ана́фора (від грец. αναφορα — виділення), або єдинопоча́ток,  — одна зі стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.

Підводимо підсумки: Рівень застосування. Я можу скористатись цими знаннями (де, коли, як….)За допомогою отриманих знань я можу розв’язати (проблему…)Я пропоную всім…За допомогою отриманих знань я можу передбачити…Рівень оцінки. Я можу оцінити значення цього матеріалу (твору) для життя: ……Я відчуваю…. Я ставлюсь до…