Презентація "Критичне мислення як тренд в освітньому процесі"

Про матеріал
Критичне мислення - невід'ємна частина освітнього процесу. Саме про це явище розповідає дана презентація, а також про основні види та прийоми критичного мислення.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Критичне мисленняяк явище в освітньому процесі

Номер слайду 2

Критичне мислення – запорука пізнання. Критичне мислення – це один з тих вражаючих термінів, над якими люди часто ламають голову. Чи є критичне мислення новим видом мислення? Які його особливості? Чи можуть батьки навчити своїх дітей критично мислити?Критичне мислення – це, по суті, певний підхід до мислення; це набір навичок, який включає в себе використання різних способів розумової діяльності (операцій мислення), таких як аналіз і синтез, порівняння й абстрагування та інші, що застосовуються для формулювання обґрунтованих висновків та оцінок. Насамперед, критичне мислення передбачає уважне й шанобливе ставлення до фактів. Ви коли-небудь чули, як хтось робить поспішне судження або як доказ правоти свого висновку наводить лише один сюжет з телепрограми? Критично мислячі люди не квапляться з висновками. Це означає, що вони розглядають усю доступну інформацію й оцінюють її критично, перш ніж зайняти власну позицію. Критично мислячі люди відкриті й не упереджені, вони поважають думки інших людей, навіть якщо не згодні з ними.

Номер слайду 3

Що називається критичним мисленням?На думку авторів методичної системи «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» Джінні Стіл, Курта. Мередіта, Чарльза Темпла: «Критичне мислення – це складний ментальний процес, що починається із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення». Ментальний – який стосується мислення, розумової діяльності. На думку фундатора Інституту критичного мислення США Метью Ліпмана, критичне мислення є «вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно:а) ґрунтується на певних критеріях;б) є таким, що само коригується;в) випливає з конкретного контексту».

Номер слайду 4

З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;бачити проблеми, ставити запитання;висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його. Цим мисленнєвим операціям можна і необхідно навчати, а далі – вдосконалювати їх, тренувати, як, наприклад, тренують м’язи спортсмени чи техніку гри – музиканти. І саме школа є ідеальним середовищем для цього.

Номер слайду 5

Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться й у Концепції нової української школи. Та з чого починати? Як навчати дітей розрізняти факт і суб’єктивне бачення, не піддаватися на маніпуляції?Наша відповідь – використовувати методи розвитку критичного мислення під час уроків. Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень

Номер слайду 6

Науково – теоретична база

Номер слайду 7

Критичне мислення передбачає: Точне визначення проблеми або питання. У чому саме полягає суть проблеми або питання?Збір достатньої кількості інформації про проблему чи питання або збір доказів з кількох джерел. Вивчення достовірності джерел доказів. Чи не є автор або компанія, яка надала певну інформацію, заангажованими? (Упередженість – це не погано, вона просто є, але необхідно вміти розібратись у тому, виправдана вона в даній конкретній ситуації чи ні.)Перевірку логіки доказів. Чи достатньо переконливі запропоновані аргументи? Чи є висновки прийнятними?Розгляд різних видів інформації – фактів, статистики, інформації з першоджерел тощо. Розгляд усіх точок зору, усіх аспектів і поглядів.

Номер слайду 8

Критичне мислення має такі характеристики: Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї тощо. Мислення стає критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер. Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми, тому що її розв’язання стимулює людину мислити критично. Початок рішення проблеми - це збирання інформації, бо роздумувати "на порожньому місці" фактично не можливо. Ухвалення рішення. Закінчення процесу критичного мислення - це ухвалення рішення, що дозволить оптимально розв’язати поставлену проблему. Чітка аргументованість. Людина, що мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто проблема може мати кілька рішень, тому треба підкріпити обраний варіант вагомими, переконливими власними аргументами, які б доводили, що її розв’язання є найкращим, оптимальним. Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію вона повинна у спілкуванні. Під час спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.

Номер слайду 9

Не будь-яка розумова діяльність потрапляє під визначення «критичне мислення». До нього не відносяться:запам’ятовування;розуміння;інтуїтивне/ творче мислення. Критичне мислення має багато визначень у філософських і психологічних роботах, але всі дослідники сходяться на думці, що для того, щоб критично мислити, необхідно вміння:аналізувати і синтезувати;здійснювати індукцію і дедукцію;абстрагуватися;інтерпретувати;спостерігати;використовувати логіку;здійснювати сходження від абстрактного до конкретного. Також обов’язково володіння широким кругозором, творчою уявою, стійкими ціннісними установками. В деякій мірі емоційність також може входити у визначення цього поняття.

Номер слайду 10

Головними умовами, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення є такі:1.  Час. Учні повинні мати досить часу для збору інформації за даною проблемою, для її обробки, вибору оптимального способу презентації свого рішення. Формування критичного мислення може відбуватися не тільки на уроці, а й перед ним і після нього.2.  0чікування ідей. Діти мають усвідомлювати, що від них чекають висловлення власних думок та ідей у будь-якій формі, їх діапазон може бути необмеженим, ідеї - різноманітними, нетривіальними.3. Спілкування. Учні повинні мати можливість обмінюватися думками, щоб бачити свою значимість і свій внесок у рішення проблеми.4. Цінування думок інших. Школярі повинні вміти слухати й цінувати думки інших, розуміючи, що для знаходження оптимального рішення проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати можливість остаточно сформулювати власну.4. Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь-які думки, мислити поза шаблоном. Учитель повинен створити у класі середовище, вільне від жартів, глузувань.5. Активна позиція. Учні повинні займати активну позицію у навчанні, одержувати справжнє задоволення від здобуття знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично.

Номер слайду 11

Завдання формування критичного мислення:формування нового стилю мислення, для якого характерні відкритість, гнучкість, рефлективність, усвідомлення внутрішньої багатозначності позицій і точок зору, альтернативності прийнятих рішень.розвиток таких базових якостей особистості, як критичне мислення, рефлективність, комунікативність, креативність, мобільність, самостійність, толерантність, відповідальність за власний вибір і результати своєї діяльності.розвиток аналітичного, критичного мислення:навчити школярів виділяти причинно-наслідкові зв'язки;відкидати непотрібну або невірну інформацію;розуміти, як різні частини інформації пов'язані між собою;виділяти помилки в міркуваннях;уникати категоричності у твердженнях;бути чесним у своїх міркуваннях;відокремлювати головне від несуттєвого в тексті або в мові.формування культури читання, що включає в себе вміння орієнтуватися в джерелах інформації, користуватися різними стратегіями читання, адекватно розуміти прочитане, сортувати інформацію з точки зору важливості, «відкидати» другорядну, критично оцінювати нові знання, робити висновки і узагальнення.стимулювання самостійної пошукової творчої діяльності, пуск механізмів самоосвіти і самоорганізації.

Номер слайду 12

Загальна мета технології розвитку критичного мислення

Номер слайду 13

Номер слайду 14

Як розвинути критичне мислення? Перш за все, потрібно уявляти, як воно відбувається в послідовності. Його процес складають такі стадії:виклик, що дозволяє актуалізувати і узагальнити наявні знання з початкового питання і спонукання людини до активної діяльності;осмислення, яке дозволяє отримати нову інформацію, усвідомити і співвідносити її з наявними даними;рефлексія, яка передбачає цілісно осмислювати й узагальнювати отриману інформацію, привласнити її та виявити власне ставлення до об’єкта.

Номер слайду 15

Фази розвитку критичного мислення

Номер слайду 16

Фаза 1. Евокація (фаза актуалізації) - пробудження інтересу учнів, заохочення їх до формування цілей навчання. МЕТА: учитель спрямовує учнів на вивчення нової теми, постановку запитань, визначення проблеми.«Мозковий штурм»;«Асоціювання»;«Знаю. Хочу дізнатися. Дізнався»;«Запитання- відповідь»;«Займи позицію»;«Ріка очікувань».

Номер слайду 17

Фаза 2. Осмислення (фаза вивчення нового матеріалу) - дослідження проблеми, набуття нових знань для побудови міркування МЕТА: учитель спрямовує учнів на вивчення нової теми, постановку запитань, визначення проблеми. «Мозковий штурм»;«Асоціювання»;«Знаю. Хочу дізнатися. Дізнався»;«Запитання- відповідь»;«Займи позицію»;«Ріка очікувань».

Номер слайду 18

Фаза 3. Рефлексія - визначення змісту ідей, поширення знань у новому контексті. МЕТА: учитель спонукає учнів відтворити вивчене, визначити власне ставлення, знайти вирішення проблеми«Знаю. Хочу дізнатися. Дізнався»;«Рюкзак»;Проект;Есе;«Незакінчене речення»;«Сенкан»;«Взаємне опитування».

Номер слайду 19

Мета вчителя – побудувати урок, який розвиває критичне мислення учнів. Для цього слід пам’ятати, що критичне мислення – це неупереджене дослідження предмету або проблеми. З чого слід почати урок?  На початку уроку учні мають визначити:що вони вже про це знають;що їм слід вивчити;які запитання постають перед нами у зв’язку з темою уроку. Далі навчальний процес учитель має організовувати так, аби учні вільно виявляли факти, розглядали варіанти розв’язання проблеми, а наприкінці дійшли до підкріпленого фактами осмислення власної позиції щодо поставлених запитань. На що звертати увагу? Під час дослідження навчального матеріалу вчитель має особливу увагу приділяти аналізу інформації з точки зору достовірності джерел, з яких вона надходить. Крім того, інформацію можна аналізувати з огляду на упередження, забобони – як самого учня, так і інших учнів. Усе це створює підґрунтя для вироблення в учнів власних суджень і, як результат – розвитку критичного мислення. Учитель може вдало поєднувати роботу над предметним матеріалом з розвитком критичного мислення учнів. Проте побудова такого уроку вимагає багатьох знань і вмінь від самого вчителя. Так, він має створювати атмосферу позитивної взаємодії учнів, розумітися в тому, які форми й методи навчання ефективніші на певному етапі уроку, а ще – і це принципово важливо – самому мислити критично.

Номер слайду 20

Тоді що слід змінити в школі для розвитку критичного мислення учнів? Аби учні мали змогу розвивати критичне мислення, у школі слід системно змінити всі компоненти навчально-виховного процесу. Зупинімося на кількох з них. Завдання уроку. Формування мисленнєвих операцій високого рівня і відповідних ціннісних орієнтацій в учнів – довіри до результатів власних розумових зусиль, інтелектуальної мужності, відкритості до різноманіття думок тощо – має стати частиною цілепокладання уроку незалежно від навчального предмету, який учні вивчають. Організація навчання. Аби формувати критичне мислення як соціальне, слід залучати учнів до обговорення і відстоювання своїх думок в інтерактивному спілкуванні з однокласниками. А отже, структура і методика уроку набувають специфічних технологічних характеристик. Змінюється “палітра” методів і засобів навчання – вчитель має віддавати перевагу тим, що дають змогу розвивавати критичне мислення учнів. Контроль і корегування результатів. Способи й методи контролю мають виявляти не лише рівень навчальних досягнень з того чи того навчального предмету, а й опанування учнем умінь і навичок критичного мислення. Такий контроль потрібен для подальшого їх корегування. Практика вивчення конкретного предмету може змінюватись поетапно. І одним з найважливіших етапів є внесення системних змін в організацію навчання.

pptx
Додано
17 лютого
Переглядів
223
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку