Презентація "Культура мовлення"

Культура мовлення – це система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій діяльності. Належна культура мовлення – це свідчення розвинутого інтелекту і високої загальної культури особистості. Культура мовлення має велике національне і соціальне значення: вона забезпечує високий рівень мовного спілкування, ефективне здійснення всіх функцій мови. Знання виражальних засобів мовиі вміння використати їх залежно від потреб спілкування – вищий ступінь опанування мовної культури. І. Вихованець

ФУНКЦІЇ МОВИ КОМУНІКАТИВНА – за допомогою мови спілкуємося. МИСЛЕФОРМУЛЮЮЧА – засобами мови виражаємо своє мислення, свої думки. ПІЗНАВАЛЬНА – за допомогою мови спілкуємося. НОМІНАТИВНА – користуючись мовою, називаємо все, що нас оточує. ЕМОЦІЙНА – за допомогою мови виявляємо емоції, почуття. ВИРАЖАЛЬНА – через мову людина розкриває свій інтелект, свої здібності. ОБ‘ЄДНУЮЧА – мова об'єднує людей, є основою розвитку всіх видів їхньої діяльності (мистецтва, науки тощо).

НОРМАТИВНІСТЬ – це дотримання правил усного і писемного мовлення: правильне наголошування, інтонування, слововживання, будова речень, діалогу, тексту тощо. Умій слухати себе та інших з погляду нормативності. Будь вдячний тому, хто виправляє твої мовленнєві помилки. Свої ж зауваження, поради та рекомендації іншим роби тактовно, делікатно. Проблема культури мовлення проявляється в таких основних аспектах мовлення: ● нормативність; ● адекватність; ● естетичність; ● поліфункціональність. АДЕКВАТНІСТЬ МОВЛЕННЯ – це точність вираження думок, почуттів, волевиявлень засобами мови, ясність, зрозумілість вислову для адресата. Пам'ятаймо, що для того, хто говорить, сказане ним завжди зрозуміле, але не завжди воно є таким для того, хто сприймає.

ЕСТЕТИЧНІСТЬ МОВЛЕННЯ – це реалізація естетичних уподобань мовця шляхом використання естетичних потенцій мови, які покликані хвилювати людей, виховувати у них почуття прекрасного, адже мові надається одне з основних значень у становленні людської особистості. ПЛЕКАННЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ – обов'язок кожного. ПОЛІФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ МОВЛЕННЯ – це забезпечення мови в усіх перелічених аспектах у кожній сфері спілкування.

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ОСОБИСТОЇ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ – різноманітні. Для початку слід: виробити стійкі навички мовленнєвого самоконтролю і самоаналізу; частіше “заглядайте у словник” (М. Рильський), правопис, посібник зі стилістики тощо; вивчити мовлення майстрів слова; читати вголос, із дотриманням усіх аспектів нормативності; заучувати напам'ять художні твори; оволодівати жанрами, видами писемного мовлення, зокрема ділового мовлення; виробляти звичку читання з “олівцем у руках”; жодний цікавий і вартісний вираз не повинен бути втрачений для вас.

Шляхів до мовної досконалості безліч, всі вони починаються з любові до рідної мови, бажання майстерно володіти нею, з відчуття власної відповідальності за рідну мову. Мова – не тільки засіб спілкування, а й природній резервуар інформації про навколишній світ, про народ. Чим міцніші зв'язки людини з культурою свого народу, тим більшого можна сподіватися від неї як від громадянина, свідомого творця матеріальних і духовних благ.ppt_x

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ кожної людини – це, напевне, найяскравіший показник стану моральності, духовності всього суспільства. КУЛЬТУРА МОВНОЇ ПОВЕДІНКИ – своєрідне дзеркало людини. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ несумісна з багатослів'ям, словоблудством, фальшивою поетикою. “Де багато слів, там панує бідність”, - говорив Ф. Бекон. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ – не мета, а засіб в утвердженні правди життя. “Господь домагається від кожної людини трьох речей: від душі – щирої віри, від мови – правди, від тіла – стриманості” (Григорій-пустельник). Мовлення – це наука, яка стан ипттпт КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВА – це чи не найяскравіший показник стану його моральності, духовності, культури взагалі.

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ – це володіння мовними нормами (вимовою і наголосом, граматикою і стилістикою), а також уміння користуватися виражальними засобами мови в спілкуванні. Немає такої сфери людської діяльності, в якій не знадобилося б знання мови. Важливо при цьому навчитися говорити і писати не тільки грамотно, а й змістовно, правильно, влучно, яскраво, виразно і переконливо. Давньогрецький філософ Сократ писав: “Заговори, щоб я тебе побачив”, а українська народна мудрість навчала: “Птаха пізнають по пір’ю, а людину по мові”. Людину, яка вміє гарно говорити, в усі часи шанували, прагнули бути в її товаристві. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ – це одна з ознак загальної культури людини. Кожному носієві тієї чи іншої мови треба любити рідну мову, формувати мовно-національну самосвідомусть, вчитися слухати й сприймати слово.

ТИПИ МОВЛЕННЯ{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Типи мовлення. Основна функція. Будова висловлювання. Розповідь. Повідомлення про події Експозиція, зав'язка, кульмінація, розв'язка. Опис. Словесне зображення предмета. Певна послідовність загальних і часткових ознак, що відображають предмет вислову. Роздум. Доведення або пояснення чогось. Теза, аргументи, висновки

ТИПИ ПОМИЛОК{D7 AC3 CCA-C797-4891-BE02-D94 E43425 B78}ЗМІСТОВА (З)Вживання зайвих відомостей. Недостатнє висвітлення фактів, подій…Непослідовний викладу думок. Не проводиться основна думка. ЛЕКСИЧНА (Л)Вживання не того слова. Використання зайвого слова. Невиправдане повторення слів, речень. ГРАМАТИЧНА( Г)Неправильне утворення слова. Вживання слова не в тій форміНеправильна побудова речення. ОРФОГРАФІЧНА (І)Неправильно написані слова. ПУНКТУАЦІЙНА (V)Неправильно поставлені розділові знаки

РОБОТА НАД ПОМИЛКАМИ{16 D9 F66 E-5 EB9-4882-86 FB-DCBF35 E3 C3 E4}Орфографічними. Розбери слово за складом, визнач, де допущена помилка. Повтори потрібне правило, виправ помилку, наведи приклади. Запиши слово у словничок. Пунктуаційними. Випиши речення з помилками. Підкресли необхідну пунктограму. Повтори відповідне правило. Наведи свої приклади. Лексичними та граматичними. Випиши правильне слово чи речення. Повтори правило, наведи приклади

Пиши правильно. Словникова скринька. Родовий відмінок{638 B1855-1 B75-4 FBE-930 C-398 BA8 C253 C6}Асфальтукоридоруграніту поверхулісуінститутусокуболюльодужахухлібахокеютоваругопакажурналушколіНаголос!Болю, хліба. Глибина, височина, новина, старовина. Абстрактні іменники на – ин (а) мають наголос на закінченні.

Весела перерва. Вимов скоро скоромовку. ЦІКАВА ГРАМАТИКА {7 DF18680-E054-41 AD-8 BC1-D1 AEF772440 D}Корисні поради Як ідеш, дивись під ноги: грошей не знайдеш, так хоч носа не наб'єш.- Не все перескакуй, інде й перелазь.- Живи не як хочеться, а як можеться. Живи так, щоб сильніші за тебе не кривдили тебе, а ти не ображав слабших за себе. І сонце світить на брудні місця, але від цього не стає брудним.- Щодня говори приємне трьом різним людям.- Зустрічай схід сонця хоча б один раз на рік.- Не будь скнарою на “спасибі”. Якось Яків сіяв мак так-сяк, абияк. Виріс ярий Яків мак, та щось коле, як їжак.

ЦІКАВА ГРАМАТИКА {AF606853-7671-496 A-8 E4 F-DF71 F8 EC918 B} ВИМОГИ ДО МОВЛЕННЯЯким має бути мовлення. Яких правил мовлення слід дотримуватись. ЗМІСТОВНИМПродумайте тему і основну думку свого висловлювання, не вживайте зайвого. ПОСЛІДОВНИМСтежте за порядком викладу думок. БАГАТИМВживайте різноманітні слова і речення, намагайтесь не повторюватись. ТОЧНИМВживайте найбільш точні слова. ВИРАЗНИМДобирайте слова і вирази, які найяскравіше передають думку. ДОРЕЧНИМВрахуйте, з ким розмовляєте і за яких обставин. ПРАВИЛЬНИМВірно вимовляйте слова і будуйте речення

1. Спочатку продумай роботу. 2. Приготуй все необхідне. 3. Почавши, не поспішай. 4. Працюй рівномірно. 5. Якщо щось не виходить, не хвилюйся, зосередься. 6. Закінчивши роботу, впорядкуй робоче місце. 1. Спочатку вивчи правило, осмисли його. 2. Прочитай завдання і вправу. 3. Перевір, чи готовий виконувати. 4. Пиши уважно, старанно. 5. Перевір правильність виконання. ЯК ТРЕБА ПРАЦЮВАТИ ЯК ВИКОНАТИ ВПРАВУ Словниковий диктант Біблія, Ватикан, пів’яблука, фойє

Стилі і жанри мовлення {93296810-A885-4 BE3-A3 E7-6 D5 BEEA58 F35}Стиль. Жанри, в яких стиль реалізується. Сфера спілкування. Публіцистичний. Промова, виступ, нарис, публіцистична стаття, дискусія, памфлет, фейлетон. Громадсько-політичне життя. Науковий. Наукова стаття, підручник, посібник, лекція, доповідь, монографія, дисертація, рецензія, анотація. Наука, освіта, техніка. Офіційно-діловий. Оголошення, лист, акт, доручення, протокол, розписка, інструкція, статут, наказ, закон, кодекс, інші законодавчі акти. Офіційно-ділові стосунки. Художній. Роман, повість, п'єса, оповідання, драма, трагедія, комедія, поема, вірш, байка, епіграма. Мистецтво слова. Розмовний. Бесіда, розмова. Побутові стосунки з друзями, знайомими, родичами. Діло

1. Будьте завжди ввічливими, привітними, доброзичливими. З повагою ставтесь до співрозмовника. Основні правила спілкування 2. Умійте слухати інших і ніколи не перебивайте.3. Не бійтеся розпочати розмову з незнайомими людьми, але не будьте нав'язливими.4. Говоріть (пишіть) про те, що може зацікавити слухачів (читачів).5. Не завдавайте людям шкоди словом. Не ображайте, не говоріть неприємного іншим, не виявляйте своєї неповаги, не вживайте грубих слів.6. Намагайтесь ввічливо попросити і ввічливо відмовити, не образивши людину своєю відмовою.7. Використовуйте в спілкуванні ввічливі слова (будь ласка, вибачте,не ображайтесь, чи не змогли б Ви і т.д.). Слідкуйте за культурою мовлення. Будь ласка, вибачте

1. В алфавіті стало на одну букву більше. ЗМІНИ В ПРАВОПИСІ 2. З великої букви пишуться релігійні поняття та свята: Коран. Біблія, Євангліє, Син Божий, Мати Божа.3. Перенесення слів за складами, крім: не переноситься одна буква; не розривається дж, дз ; з розділових знаків переноситься лише тире.4. Написання складних слів з пів: півсвіту, пів-Азії, пів'яблука. А Б В Г Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ш Щ Ь Ю Я

5. Правопис іншомовних слів: не подвоюються приголосні: каса, маса, шосе, бароко, беладона, інтермецо, лібрето; зберігається подвоєння: ванна, нетто, вілла, манна, панна, тонна; “и” в словах іншомовного походження: Алжир, Аргентина, Бразилія, Бастилія, Ватикан, Мексика, Мадрид, Тибет; написання “у” після шиплячих: Жуль, парфумерія, журі, брошура; знімається подвійна йотація: конвеєр, феєрверк, але зберігається в словах: Гойя, Савойя, Майя, фойє.6. Зміни в морфології та словотворі: з'явився сьомий відмінок – кличний; в Р.в. розширюється сфера вживання у, ю (абзацу, Кривого Рогу, уривку); чергування приголосних у прикметниках з основою на твердий приголосний (Гаага – гаазький, Лейпциг – лейпцизький, Карабах – карабаський).журі,Майя,клас