Презентація "Літосферні плити їх структурні елементи"

Про матеріал
Презентація - конспект. Дати уявлення про літосферу, поняття «земна кора»; формувати систему знань про внутрішню будову Землі та літосферні плити.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

11 кл геогр проф Ур 39 Літосферні плити їх структурні елементи 21 10 2023 Зовнішня оболонка Землі — літосфера — це мозаїка із семи великих і декількох менших літосферних плит, що постійно рухаються одна відносно одної. 1. ЛІТОСФЕРНІ ПЛИТИ, ЇХНІ СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ. 

Номер слайду 2

Літосферні плити — потужні геологічні споруди із середньою товщиною понад 43 км. У них добре виражені всі три шари порід — осадові, гранітні й базальтові.

Номер слайду 3

Краї плит чітко окреслені глобальними системами розподілу епіцентрів землетрусів і виверження вулканів.

Номер слайду 4

Літосферні плити, які насуваються одна на одну й розсуваються в різні боки.

Номер слайду 5

На початку XX ст. (1912 р.) німецький геофізик і метеоролог Альберт Вегенер, 2. ГІПОТЕЗА ДРЕЙФУ МАТЕРИКІВ А. ВЕГЕНЕРА. Теорія Вегенера буде більш точною, якщо взяти до уваги не берегові лінії, а підводні межі континентальних літосферних плит. А. Вегенер назвав давній суперконтинент Пангея, процес його розпаду — континентальним дрейфом, але не міг визначити переконливі причини його природи. Пангея ( грец. γη gê «Земля» та грец. παν pan «все», буквально вся Земля) 

Номер слайду 6

У 1928 р. шотландський вчений Артур Холмс припустив, що енергія для переміщення тектонічних плит генерується всередині Землі. Це конвекція: теплі потоки речовин, що існують у мантії, піднімаються вгору, а холодні опускаються вниз через різницю температур між поверхнею і ядром Землі.

Номер слайду 7

Літосферні плити переміщуються зі швидкістю 1—6 см на рік.

Номер слайду 8

На початку юрського періоду всі континенти були з’єднані в один і лише потім розійшлися на теперішні місця. Дрейф материків

Номер слайду 9

Рослинний світ Мадагаскару схожий на природу Індії.

Номер слайду 10

Тектонічні процеси проявляються в таких рухах:3. ТЕКТОНІКА ЛІТОСФЕРНИХ ПЛИТ. 1) дивергенція, або розходження їх у різні боки, що проявляється рифтингом і спредингом;рифтинг[ англ. rift – тріщина, ущелина; genesis – походження – процес формування рифтів. Спрединг (від англ. spread — розтягувати, розширювати) — розсування блоків літосфери і в заповненні вивільненого простору магмою,

Номер слайду 11

2) конвергенція, або сходження внаслідок зустрічного руху, що проявляється субдукцією і колізією; СУБДУКЦІЯ[англ. sub – під, duck – пірнати, занурюватись]–механізм сходження океанічної та континентальної літосферних плит, в результаті якого важка океанічна плита занурюється під більш легку континентальну. КОЛІЗІЯ[лат. collisio – зіштовхування] – процес (механізм) сходження двох континентальних плит, в результаті чого утворюються насуви, шар’яжі, формуються орогенні пояси. 

Номер слайду 12

3) зсувні переміщення, проковзування вздовж трансформних розломів, що проявляється скидами та зсувами.

Номер слайду 13

Рух літосферних плит зумовлений дією ендогенних (внутрішніх) сил: хімічними й фізичними процесами, що відбуваються всередині Землі.

Номер слайду 14

До них належать розпад радіоактивних речовин, різні хімічні реакції та поліморфні перетворення підкіркових мас, раптові розряди напруги, що виникають у речовині мантії.

Номер слайду 15

Ендогенні процеси проявляються у вигляді різних тектонічних рухів, процесів магматизму (у тому числі виверження вулканів), землетрусів.

Номер слайду 16

Платформи є стійкими ділянками літосфери, 4. ПЛАТФОРМИ, ГЕОСИНКЛІНАЛІ ТА ПОВ'ЯЗАНІ З НИМИ ФОРМИ РЕЛЬЄФУ. 

Номер слайду 17

Платформи повільно піднімаються або опускаються. Якщо взаємний тиск двох літосферних плит незначний, утворені форми рельєфу невеликі, наприклад пасма горбів.

Номер слайду 18

Геосинкліналі — частинами, де відбуваються активні рухи, землетруси, виверження вулканів, зминання у складки земної кори.

Номер слайду 19

Під час сильних зустрічних рухів шари гірських порід можуть зминатися у велетенські складки антикліналі та синкліналі.

Номер слайду 20

Синкліналь — увігнута складка, шари якої нахилені до осі. У ядрі залягають молодші породи, ніж на крилах. Поширені у складчастих гірських спорудах. Мал. 5. Синкліналь у Карпатах.

Номер слайду 21

Антикліналь — форма залягання шаруватих, переважно осадових порід у вигляді опуклої складки, у внутрішній частині (ядрі) якої залягають більш давні породи, у зовнішній (на крилах) — більш молоді. Мал. 4. Антикліналь скельних порід узбережжя Охотського моря.

Номер слайду 22

Зіштовхуючись або розсуваючись, літосферні плити зминають свої краї у складки, розламують їх на окремі блоки.

Номер слайду 23

Якщо літосферні плити рухаються назустріч одна одній, ділянка між двома розломами може бути витиснута вгору, утворюючи підняття — горст.

Номер слайду 24

Під час їх розходження поверхня між двома розломами може опуститися, утворюючи грабен — велике продовгувате провалля на земній поверхні.

Номер слайду 25

Номер слайду 26

Більшість гір утворилися внаслідок зминання у складки або розламування окремих ділянок земної кори під час руху літосферних плит. Зім’яті у складки товщі осадових порід сформували пояси складчастих гір (наприклад, Альпи та Піренеї у Європі або Каракорум та Ельбурс в Азії). Альпи

Номер слайду 27

Коли ж по розломах піднімалася магма, виникали ланцюжки вулканів (вулканічні гори, наприклад, Вулканічні Карпати, Україна; гори Вірунга, ДРК, Руанда, Уганда).гори Вірунга

Номер слайду 28

Якщо пізніше тиск двох плит не припинився, то такі гори могли бути розбиті розломами (брилові та складчасто-брилові гори, наприклад, гірські системи Алтаю, Тянь-Шаню, Росія; Шварцвальд, Німеччина; Вогези, Франція). Алтай

Номер слайду 29

найбільші платформи та геосинклінальні області.

Номер слайду 30

Форми рельєфу, які їм відповідають.

Номер слайду 31

Французький геолог Елі Бомон висунув відмінну від А. Вегенера теорію руху літосферних плит: останні не ковзають мантією, а рухаються внаслідок того, що внутрішня частина Землі, поступово охолоджуючись, зменшується в об'ємі. Тому літосферні плити ніби провалюються вниз, труться одна об одну, зминаючи власні краї у складки, утворюють або руйнують гори.

Номер слайду 32

Рухи літосферних плит досліджують вчені багатьох країн, оскільки наслідки цих рухів можуть бути катастрофічними. Прикладом є руйнування в результаті землетрусу і цунамі атомної станції Фукусіма (Японія), цунамі в Таїланді (2004 р.), Індонезії (2018 р.). Унаслідок цих процесів загинули тисячі людей.

Номер слайду 33

ВИСНОВКИЛітосфера є мозаїкою семи великих і ще декількох малих літосферних плит, які постійно рухаються. Німецький геофізик і метеоролог А. Вегенер висунув теорію дрейфу материків, яку згодом підтвердили інші вчені.Існує три основні типи руху літосферних плит, які поділяються на інші групи. Рух і взаємодія платформних ділянок земної кори породжує утворення різноманітних форм рельєфу.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Попова Екатерина
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
pptx
Пов’язані теми
Географія, 11 клас, Презентації
Додано
26 жовтня 2023
Переглядів
559
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку