Презентація .Любов Відута "Незрозумілі слова"

Л. Відута «Незрозумілі слова»( 3 клас за підручником О. Савченко)

стереот. Ипизаусміх. Аласьхвилеподібн. Ийспроєктув. Алазасор. Омлено

Поетеса та прозаїк Любов Відута – львів’янка.Її перша книжка «Працьовита бджілка» вийшла друком у 2008 році у Львові. У наступному ж, 2009 році, побачила світ тематична збірка про вибір професій «Ким я буду? Ким я стану?». У 2010 році видана збірка дитячих віршів, загадок, скоромовок «Усміхнулось сонечко» тощо. На теперішній час Любов – авторка понад 30 книжок, серед яких переважна більшість – книги для дітей.

Любов Відóта НЕЗРОЗУМІЛІ СЛОВА Тато розмовляв по телефону, а Тарасик збиравз конструктора будинок.— Треба ламати стереотипи, — почув хлопчик татовіслова. Звісно, Тарасик не підслуховував. Просто тато такголосно говорив, що було чутно, навіть якщо прикри-ти вуха долонями. І чому батьки часто говорять такінезрозумілі слова? З усієї розмови хлопчика чомусьзацікавили саме вони.

Він задумався, відклав конструктор і пішов у сусідню кімнату, де слухала музику старша сестра Улянка.— Почитати тобі казочку чи оповідання? — запитально глянула вона на братика.

— Почитай, — погодився Тарасик, — а то тато по телефону якісь старі типи ламає.— Що-що? — не зрозуміла сестра. — Може, ламає стереотипи?— Еге, їх ламає, — серйозно відповів малий, трохи насупившись.— Ходи сюди, — заусміхалась Улянка, водночас допомагаючи Тарасику сісти поруч. — То ти хочеш знати, що означають ці слова? Що ж, це просто. Поглянь на мою кімнату. У ній чотири стіни, підлога, стеля. Це те, до чого ми всі звикли, це стереотип. Але бувають кімнати, стіни яких побудовані півколом і в яких округла стеля, навіть із хвилеподібними стінами бувають. Це означає, що людина, яка спроєктувала будинок, тобто архітектор, зламав стереотипи і створив будинок, не схожий на інші.

— Улянко, то наш тато сказав комусь будувати буди-нок із хвилястими стінами? — допитувався Тарасик.— Ні, та якби наш тато насправді побудував такийбудинок, то він би зламав стереотипи. Але чи побудуєхтось колись у Києві такий зовсім не звичний будинок,де все було б не так, як очікуєш? — мрійливо визирну-ла у вікно Улянка. — Уявляєш, ми б дивились у вікно,а навпроти був би будинок, схожий на... крокодила!— На лелеку! — фантазував Тарасик.— На бегемота! Ластівку! Дерево! Повітряну кулю! —вигукували сміючись Тарасик і Улянка.

До кімнати зазирнув тато й попросив Улянку погу-ляти з братиком, бо йому терміново потрібно їхати нароботу. Вони вийшли на подвір’я. У пісочниці Тарасиквирив глибоченьку ямку, аби побудувати казковий бу-динок. Він набирав пісок у відерце і переносив йогона інший край пісочниці. Там, крім нього, була не зна-йома йому дівчинка. Тарасик бачив, як вона ліпиламаленькі пасочки, викладала їх рівними рядочками ічомусь вперто не помічала хлопчика. Тоді він набравповне відерце піску і...

—Тарасе,що ж ти робиш?—вигукнула сестра малого бешкетника, який ледь не висипав пісок на голову дівчинки. Малий засоромлено стояв і вислуховував повчання, що так робити не можна.— Я хотів з нею познайомитися, — тихенько прошепотів Тарасик.— Але ж так не знайомляться, — здивовано поясню-вала Улянка.— А треба міняти, ні, ламати сте-ре-о-типи, — поскладах вимовив складне слово Тарасик.— Он воно що! Стереотипи! — розсміялась сестра. —Напевно, я не так тобі пояснила. Розумієш, їх требаламати так, щоб не нашкодити, щоб про тебе і про те,що ти зробив, залишилось хороше враження.— Зрозуміло, — прошепотів Тарасик і вийшов зпісочниці.— А ти ще прийдеш? — запитала його незнайомадівчинка. Тарасик ствердно кивнув головою і усміхнувся.

 Прочитайте оповідання. Хто його дійові особи? Яким ти уявляєш Тарасика? Який вислів не зрозумів хлопчик? Чи відомий він тобі? Як би ти пояснив/пояснила значення цього словасвоїм однокласникам й однокласницям? Значення яких інших слів ти прагнув/прагнула з’ясувати? До яких джерел звертався/зверталася?Робота над текстом